| rdfs:comment
| - The geology of Sweden is the regional study of rocks, minerals, tectonics, natural resources and groundwater in the country. The oldest rocks in Sweden date to more than 2.5 billion years ago in the Precambrian. Complex orogeny mountain building events and other tectonic occurrences built up extensive metamorphic crystalline basement rock that often contains valuable metal deposits throughout much of the country. Metamorphism continued into the Paleozoic after the Snowball Earth glaciation as the continent Baltica collided with an island arc and then the continent Laurentia. Sedimentary rocks are most common in southern Sweden with thick sequences from the last 250 million years underlying Malmö and older marine sedimentary rocks forming the surface of Gotland. (en)
- Геологічна будова Швеції. Швеція розташована в межах Балтійського щита. У центр. і сх. частині країни докембрійські метаморфічні породи фундаменту виходять на поверхню, а в півн.-західній — перекриті системою каледонських тектонічних покривал. У структурному відношенні тер. Ш. поділяється на провінції: Берґслаґен (Центральна Ш.), Південна Ш., Шеллефте і Норботтен на півночі країни, область шведських каледонід напівн.-заході і плита Сконе на півдні країни. У геол. будові автохтону — найдавніші архейські досвекофенські метаморфічні комплекси, розвинені на крайній півночі в пр. Норботтен і представлені ґнейсами, граніто-ґнейсами з амфіболітами і мігматитами. Свекофенські метаморфічні комплекси нижнього протерозою г.ч. вулканічного та островодужного походження поширені в провінціях , і Берґсл (uk)
|
| has abstract
| - The geology of Sweden is the regional study of rocks, minerals, tectonics, natural resources and groundwater in the country. The oldest rocks in Sweden date to more than 2.5 billion years ago in the Precambrian. Complex orogeny mountain building events and other tectonic occurrences built up extensive metamorphic crystalline basement rock that often contains valuable metal deposits throughout much of the country. Metamorphism continued into the Paleozoic after the Snowball Earth glaciation as the continent Baltica collided with an island arc and then the continent Laurentia. Sedimentary rocks are most common in southern Sweden with thick sequences from the last 250 million years underlying Malmö and older marine sedimentary rocks forming the surface of Gotland. (en)
- Геологічна будова Швеції. Швеція розташована в межах Балтійського щита. У центр. і сх. частині країни докембрійські метаморфічні породи фундаменту виходять на поверхню, а в півн.-західній — перекриті системою каледонських тектонічних покривал. У структурному відношенні тер. Ш. поділяється на провінції: Берґслаґен (Центральна Ш.), Південна Ш., Шеллефте і Норботтен на півночі країни, область шведських каледонід напівн.-заході і плита Сконе на півдні країни. У геол. будові автохтону — найдавніші архейські досвекофенські метаморфічні комплекси, розвинені на крайній півночі в пр. Норботтен і представлені ґнейсами, граніто-ґнейсами з амфіболітами і мігматитами. Свекофенські метаморфічні комплекси нижнього протерозою г.ч. вулканічного та островодужного походження поширені в провінціях , і Берґслаген. У пр. Норботтен з ними пов'язані найбільші родов. залізняку, в пр. Шеллефте — числ. родов. руд кольорових металів, в пр. Берґслаґен — родов. поліметалічних, залізних і марганцевих руд. Карельські та нижньопротерозойські метаморфічні первинно-осадово-вулканічні комплекси, що переважають на півночі Норботтена, незгідно перекривають тут архейський фундамент. Південна Ш. з півн.-заході на півд.-сході перетинає трансскандинавський пояс великих гранітних і граніт-порфірових плутонів віком 1,75-1,5 млрд років, а також кислих вулканітів. Верхньопротерозойський осадовий чохол починається товщею готських осадових і вулканогенно-осадових формацій: пісковиків, конґломератів, метаріолітів, аґломератів і туфів (до зах. частини пр. Берґслаґен). На крайньому заході Південної Ш. середньо- і верхньорифейські граніти середньо- і грубокристалічні, місцями порфірові, проривають карельські граніти, ґранодіорити і граніто-ґнейси. Байкальський (кадомський) комплекс (верхній ріфей — венд), представлений полевошпатовими пісковиками, заповнює невелику вузьку ґрабен-синкліналь в Південній Ш. Особливе структурне положення займає слабкометаморфізований автохтонний чохол, що залягає між метаморфітами покривал каледонід і древнім фундаментом. Він представлений в осн. вулканічними породами, сланцями, пісковиками і конґломератами кембрію та силуру. На о-вах Еланд і Ґотланд та в пр. Сконе розвинені платформні відклади кембрію-силуру, а в Сконе і мезозою-кайнозою. Майже повсюдно поширені різноманітні четвертинні відклади: озерно-болотні, алювіальні, льодовикові, перигляціальні. У Ш. відомі майже всі тектонічні покривала скандинавських каледонід. Автохтоном або паравтохтоном є різновікові метаморфічні породи докембрійського фундаменту і венд-силурійські утворення, які його перекривають. Тектонічні покривала являють собою горизонтальні і субгоризонтальні серії з 6-7 покривних пластин, насунених з півн.-зах. із області Норвезького м. Вони складені породами докембрію і раннього палеозою: вулканогенно-осадовими комплексами, інтрузивними і метаморфічними породами. Стратиграфічна послідовність порід порушена. Рівень метаморфізму — зеленокам'яна і амфіболітова (зрідка ґранулітова) фації. Утворення граніто-ґнейсових куполів в кінці силуру-девоні зумовило деформацію поверхонь, що розділяють покривні пластини, і виникнення в покривалах числ. тектонічних вікон з виходом докембрійського фундаменту на поверхню. З фронтальною зоною покривал пов'язані попіметалічні родовища. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
