| rdfs:comment
| - جياكومو دا لينتيني (بالإيطالية: Giacomo da Lentini) والمعروف أيضاً باسم ياكوبو (إل) نوتارو (بالإيطالية: Jacopo (il) Notaro)، شاعر إيطالي من القرن الثالث عشر. كان شاعراً من كبار المدرسة الصقلية، كما كان كاتب العدل في بلاط الإمبراطور الروماني المقدس فريدريك الثاني. ينسب لجياكومو ابتداعه . (ar)
- Jakobo el Lentini (itale Giacomo aŭ Jacopo; Lentini ĉirkaŭ 1210 - Lentini ĉirkaŭ 1260) estis sicilia poeto. (eo)
- Giacomo da Lentini (ca. 1210 - ca. 1260) fue un poeta de Italia, de la Escuela siciliana. (es)
- Giacomo da Lentini ou Jacopo da Lentini, connu également sous le surnom Il Notaro (le notaire), est un poète et notaire italien du XIIIe siècle (né à Lentini c. 1210 et mort c. 1260). Il est le fondateur de l’École sicilienne. (fr)
- Giacomo da Lentini, conosciuto come Iacopo da Lentini, Jacopo da Lentini o "Il Notaro" (Lentini, 1210 circa – Lentini, 1260 circa), è stato un poeta e notaio italiano.Tra i principali esponenti della Scuola siciliana, è considerato l'ideatore del sonetto. (it)
- 贾科莫·达·伦蒂尼（義大利語：Jacopo da Lentini、Giacomo da Lentini 或 Giàcumu da Lintini），是13世纪意大利诗人。他是的资深诗人，神圣罗马帝国腓特烈二世时期的一名公证员。他还是一名十四行诗诗人。 (zh)
- Giacomo da Lentini (ca. 1210 - ca. 1260) va ser un poeta d'Itàlia, de l'escola siciliana. Se sap molt poc de la seva vida. S'infereix d'alguna de les cançons que el seu ofici és el de notari a la cort de Frederic II del Sacre Imperi Romanogermànic a Sicília. En aquest sentit, un document de Messina de l'any 1240 conté la següent signatura: Jacobus de Lentino domini imperatoris notarius També Dante Alighieri es refereix a ell a La Divina Comèdia (Cant XXIV Purgatori, 56), com Il Notaro, i el considera un dels més importants representants de la poesia siciliana. (ca)
- Giacomo da Lentini (* um 1210 in Lentini; † um 1260) war italienischer Notar am Hofe Friedrichs II. in Palermo und bedeutendster Vertreter der Sizilianischen Dichterschule. Etwa vierzig Dichtungen von ihm sind überliefert. Als dem Haupt der "Scuola Siciliana" wird ihm die Erfindung des Sonetts um 1230 zugeschrieben. In seinen Gedichten nennt er sich selbst "il notaro" (der Notar). So findet er auch Eingang in Dantes Göttliche Komödie, wo er im 24. Gesang des Purgatoriums erwähnt wird (Vers 55–57): (de)
- Ο Τζάκομο ντα Λεντίνι (Giacomo da Lentini), γνωστός και ως Τζάκοπο (ιλ) Νοτάρο (Jacopo il Notaro), ήταν Ιταλός ποιητής που έζησε τον 13ο αιώνα. Υπήρξε ένας από τους κυριότερους ποιητές της λεγόμενης . Διετέλεσε γραμματικός («νοτάριος») στην αυλή του Αυτοκράτορα Φρειδερίκου Β΄ της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας του Γερμανικού `Εθνους και βασιλιά της Σικελίας. Ο Τζάκομο ντα Λεντίνι είναι κυρίως γνωστός ως ο άνθρωπος στον οποίο αποδίδεται η εφεύρεση ενός νέου ποιητικού είδους, του σονέτου. (el)
- Giacomo da Lentini, also known as Jacopo da Lentini or with the appellative Il Notaro, was an Italian poet of the 13th century. He was a senior poet of the Sicilian School and was a notary at the court of the Holy Roman Emperor Frederick II. Giacomo is credited with the invention of the sonnet. His poetry was originally written in literary Sicilian, though it only survives in Tuscan. (en)
- Iacopo (Giacomo) da Lentini zwany też Il Notaro (zm. przed 1250) – poeta włoski tworzący w XIII wieku, główny przedstawiciel szkoły sycylijskiej, uważany za twórcę formy sonetu. Iacopo da Lentini był notariuszem na dworze cesarza Fryderyka II Hohenstaufa i z inspiracji cesarskiej organizatorem ruchu literackiego mającego na celu przeszczepienie na grunt języka sycylijskiego dokonań poezji prowansalskiej, znanego w historii literatury jako szkoła sycylijska. Kilkakrotnie wzmiankowany w dokumentach z lat 1233-1240, zmarł przed 1250 rokiem. (pl)
- Giacomo da Lentini, também conhecido como Jacopo (il) Notaro, foi um poeta italiano do século XIII. Ele era um poeta sênior da escola siciliana e foi um notário na corte do Sacro Imperador Romano Frederico II. Giacomo é creditado pela invenção do soneto. (pt)
- Джакомо Лентини (итал. Giacomo da Lentini или Jacopo (il) Notaro; ок. 1210 — ок. 1260) — итальянский поэт. Документы 1233 и 1240 годов называют его придворным нотариусом (отсюда прозвище «Нотарий») и королевским посланником. В апреле 1240 года он был назначен комендантом форта . Его не раз упоминал Данте Алигьери в «Божественной Комедии» и в трактате «О народном красноречии», считая создателем поэтической формы — сонета. Эта поэтическая форма использовалась поэтами сицилийской школы — Фридрихом II Гогенштауфеном, Пьетро делла Винья, Джакомо Мостаччи, Ринальдо IV Риматоре (Рифмач) д’Аквино, Маццео ди Рикко и . Некоторые строфы Джакомо Лентини послужили образцом для сонетов Данте к Беатриче: (ru)
- Джа́комо да Ленті́ні (також відомий як Якопо да Лентіні) — найголовніший поет Сицилійської школи і нотаріус у суді Священного Римського Імператора Фрідріха II. Да Лентіні був дуже знаменитий протягом свого життя, але його також визнавали як майстра поети наступного покоління, зокрема Данте, що увічнив його пам'ять у своїй «Божественній комедії» (Purgatorio XXIV, 55-57). (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)