The Grandes études de Paganini, S. 141, are a series of six études for the piano by Franz Liszt, revised in 1851 from an earlier version (published as Études d'exécution transcendante d'après Paganini, S. 140, in 1838). It is almost exclusively in the final version that these pieces are played today.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Grandes études de Paganini (en)
- Grandes Études de Paganini (Liszt) (es)
- Grandes études de Paganini (Liszt) (fr)
- Grandes études de Paganini (it)
- 파가니니에 의한 대연습곡 (ko)
- パガニーニによる大練習曲 (ja)
- Большие этюды по Паганини (ru)
- Великі етюди за Паганіні (uk)
|
| rdfs:comment
| - Los Grandes Études de Paganini, S.141, son seis estudios para piano revisados por Franz Liszt en 1851, pues habían sido compuestos en 1838-1839 (S. 140). Están basados en composiciones para violín de Niccolò Paganini. Los Grandes Études de Paganini son unas de las piezas para piano más difíciles técnicamente, sobre todo las primeras versiones del S. 140. No deben confundirse los Grandes Études de Paganini con los Douze Études d'exécution transcendante, que tienen un título parecido a las primeras versiones de los Grandes Études de Paganini: Études d'exécution transcendante d'après Paganini. (es)
- 『パガニーニによる大練習曲』は、ニコロ・パガニーニの『24の奇想曲』と『ヴァイオリン協奏曲第2番』に基づいてフランツ・リストが作曲（編曲）した作品である。作曲1838年、改訂1851年。サール番号 初版S.140 改訂版S.141。献呈クララ・ヴィーク嬢。 (ja)
- Большие этюды по Паганини (Grandes études de Paganini), S. 141 ― цикл из шести этюдов Ференца Листа, опубликованный в 1851 году. Цикл является переработкой более сложной версии 1837 года, опубликованной под названием «Трансцендентные этюды на тему Паганини» (Études d'execution transcendante d'après Paganini). Основой этих этюдов являются темы из скрипичных произведений Никколо Паганини, преимущественно из его «24 каприсов для скрипки соло». Этюды посвящены мадам Кларе Шуман. (ru)
- The Grandes études de Paganini, S. 141, are a series of six études for the piano by Franz Liszt, revised in 1851 from an earlier version (published as Études d'exécution transcendante d'après Paganini, S. 140, in 1838). It is almost exclusively in the final version that these pieces are played today. (en)
- Les Six études d'après Paganini sont une série d'études pour piano composées par Franz Liszt en 1838 et révisées en 1851. Les versions originales de 1838 sont beaucoup moins jouées aujourd'hui que la version de 1851. La troisième étude, La Campanella, est fondée sur le Deuxième Concerto de Paganini. Cette œuvre est parmi les plus célèbres du compositeur hongrois, et son motif a inspiré nombre d'autres compositeurs, dont Brahms. (fr)
- I Grandes études de Paganini, S. 141, sono una serie di sei studi per pianoforte di Franz Liszt, revisionati nel 1851 da una versione precedente (pubblicata come Études d'exécution transcendante d'après Paganini, S. 140, nel 1838). È quasi esclusivamente nella versione finale che questi pezzi vengono suonati oggi. (it)
- 파가니니에 의한 대연습곡, S. 141은 프란츠 리스트가 1851년에 개정한 피아노를 위한 6개의 연습곡이다. 이 곡들이 오늘날 연주되는 것은 최종 버전이다. 이 작품은 모두 바이올린을 위한 니콜로 파가니니의 작곡을 기반으로 하며 피아노 문헌에서 가장 기술적으로 까다로운 작품 중 하나이다.(특히 수정하기 전의 원본 버전, 질감을 얇게 하고 좀 더 터무니없는 기술적 어려움을 제거하기 전) (ko)
- Великі етюди за Паганіні (Grandes études de Paganini) — цикл з 6 етюдів Ференца Ліста, опублікований в 1851 році. Цикл є переглядом складнішої версії 1837 року, що була опублікована під назвою «Етюди трансцендентної складності за Паганіні» (Études d'exécution transcendante d'après Paganini). Тематичною основою цих етюдів є теми зі скрипкових творів Нікколо Паганіні, переважно з його «24 каприсів для скрипки соло» Цикл включає такі етюди: (uk)
|
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| cname
| - Études d'exécution transcendante d'après Paganini (en)
- Grandes études de Paganini (en)
|
| description
| |
| filename
| - SixPaganiniEtudes.ogg (en)
|
| title
| - Six Paganini Etudes by Liszt (en)
|
| type
| |
| work
| - Grandes études de Paganini, S.141 (en)
- Études d'exécution transcendante d'après Paganini, S.140 (en)
|
| has abstract
| - The Grandes études de Paganini, S. 141, are a series of six études for the piano by Franz Liszt, revised in 1851 from an earlier version (published as Études d'exécution transcendante d'après Paganini, S. 140, in 1838). It is almost exclusively in the final version that these pieces are played today. The pieces are all based on the compositions of Niccolò Paganini for violin, and are among the most technically demanding pieces in the piano literature (especially the original versions, before Liszt revised them, thinning the textures and removing some of the more outrageous technical difficulties). The pieces run the gamut of technical hurdles, and frequently require very large stretches by the performer of an eleventh (although all stretches greater than a tenth were removed from the revised versions). (en)
- Los Grandes Études de Paganini, S.141, son seis estudios para piano revisados por Franz Liszt en 1851, pues habían sido compuestos en 1838-1839 (S. 140). Están basados en composiciones para violín de Niccolò Paganini. Los Grandes Études de Paganini son unas de las piezas para piano más difíciles técnicamente, sobre todo las primeras versiones del S. 140. No deben confundirse los Grandes Études de Paganini con los Douze Études d'exécution transcendante, que tienen un título parecido a las primeras versiones de los Grandes Études de Paganini: Études d'exécution transcendante d'après Paganini. (es)
- Les Six études d'après Paganini sont une série d'études pour piano composées par Franz Liszt en 1838 et révisées en 1851. Les versions originales de 1838 sont beaucoup moins jouées aujourd'hui que la version de 1851. Ces études constituent le second bloc d'études composées par Liszt. Elles répondent à des préoccupations différentes de celles des Études d'exécution transcendante : il s'agit ici de transposer pour le piano les difficultés dont Paganini a émaillé ses œuvres pour violon, et plus particulièrement ses 24 Caprices. Hormis la troisième, chaque étude reprend l'un des Caprices pour le transformer en un exercice virtuose. Elles sont considérées comme faisant partie des œuvres les plus difficiles du répertoire pianistique. La troisième étude, La Campanella, est fondée sur le Deuxième Concerto de Paganini. Cette œuvre est parmi les plus célèbres du compositeur hongrois, et son motif a inspiré nombre d'autres compositeurs, dont Brahms. (fr)
- 파가니니에 의한 대연습곡, S. 141은 프란츠 리스트가 1851년에 개정한 피아노를 위한 6개의 연습곡이다. 이 곡들이 오늘날 연주되는 것은 최종 버전이다. 이 작품은 모두 바이올린을 위한 니콜로 파가니니의 작곡을 기반으로 하며 피아노 문헌에서 가장 기술적으로 까다로운 작품 중 하나이다.(특히 수정하기 전의 원본 버전, 질감을 얇게 하고 좀 더 터무니없는 기술적 어려움을 제거하기 전)
* 개정판(1851), S. 141 – 클라라 슈만 부인에게 헌정
* 연습곡 1번 G단조 (Preludio, Andante; Etude – Non troppo lento) ("Tremolo") – 카프리스 6번(서두 및 코다 5번 포함) 따라 작곡.
* 연습곡 2번 E ♭ 장조 (안단테 카프리치오소) – 카프리스 17번 따라 작곡.
* 연습곡 3번 G ♯ 단조 (ALLEGRETTO) ( " 라 캄파넬라 ") - B 단조 파가니니의 바이올린 협주곡 제 2의 최종 악장. 이 연습곡은 세트 중 가장 유명하며 피아노를 위해 작곡된 가장 어려운 곡 중 하나로 유명하다.
* 연습곡 4번 E장조 (Vivo)("아르페지오") – 카프리스 1번 따라 작곡. 왼손에 대한 일반적인 별도의 줄을 생략하고 한 줄로만 작성되었다.
* 연습곡 5번 E장조 ( La Chasse ) (Allegretto) – 카프리스 9 번을 따라 작곡.
* 연습곡 6번 A단조 (Quasi presto, a capriccio) – 카프리스 24번을 따라서 작곡. (ko)
- 『パガニーニによる大練習曲』は、ニコロ・パガニーニの『24の奇想曲』と『ヴァイオリン協奏曲第2番』に基づいてフランツ・リストが作曲（編曲）した作品である。作曲1838年、改訂1851年。サール番号 初版S.140 改訂版S.141。献呈クララ・ヴィーク嬢。 (ja)
- I Grandes études de Paganini, S. 141, sono una serie di sei studi per pianoforte di Franz Liszt, revisionati nel 1851 da una versione precedente (pubblicata come Études d'exécution transcendante d'après Paganini, S. 140, nel 1838). È quasi esclusivamente nella versione finale che questi pezzi vengono suonati oggi. I brani si basano tutti sulle composizioni di Niccolò Paganini per violino e sono tra i brani tecnicamente più impegnativi nella letteratura pianistica (in particolare le versioni originali, prima che Liszt li rivedesse, assottigliando le trame e rimuovendo alcune delle più atroci difficoltà tecniche). I pezzi attraversano tutta la gamma degli ostacoli tecnici e spesso richiedono allungamenti molto ampi da parte dell'esecutore, fino a un’undicesima. (it)
- Большие этюды по Паганини (Grandes études de Paganini), S. 141 ― цикл из шести этюдов Ференца Листа, опубликованный в 1851 году. Цикл является переработкой более сложной версии 1837 года, опубликованной под названием «Трансцендентные этюды на тему Паганини» (Études d'execution transcendante d'après Paganini). Основой этих этюдов являются темы из скрипичных произведений Никколо Паганини, преимущественно из его «24 каприсов для скрипки соло». Этюды посвящены мадам Кларе Шуман. (ru)
- Великі етюди за Паганіні (Grandes études de Paganini) — цикл з 6 етюдів Ференца Ліста, опублікований в 1851 році. Цикл є переглядом складнішої версії 1837 року, що була опублікована під назвою «Етюди трансцендентної складності за Паганіні» (Études d'exécution transcendante d'après Paganini). Тематичною основою цих етюдів є теми зі скрипкових творів Нікколо Паганіні, переважно з його «24 каприсів для скрипки соло» Цикл включає такі етюди:
* № 1, соль мінор — написаний за 6-м каприсом Паганіні
* № 2, мі-бемоль мажор — написаний за 17-м каприсом Паганіні
* № 3, соль-дієз мінор, «Кампанела» (La campanella) — написаний на теми другого концерту Паганіні.
* № 4, мі мажор — написаний за 6-м каприсом Паганіні
* № 5, мі мажор, «Полювання» — написаний за 9-м каприсом Паганіні.
* № 6, ля мінор, тема і варіації — написаний за 24-м каприсом Паганіні. (uk)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| sound recording
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)