rdfs:comment
| - «Вели́кие Че́тьи-Мине́и», или «Великие Минеи-Четьи» (от слав. «читать» и церк.-слав. минíа; греч. μηναῖα — мн. ч. от μηναῖος — месячный) — Четьи-Минеи, русский свод оригинальных и переводных памятников, составленный в 1530—1541 годах архиепископом Новгородским Макарием (впоследствии митрополитом Московский и всея Руси) и включающий в основном тексты житийные и риторические, церковно-учительного и исторического характера: краткие и пространные жития святых, патерики, книги Священного Писания с толкованием, творения отцов Церкви и др.; состоит из 12 книг-миней. Наиболее полные Четьи-Минеи. (ru)
- The Great Menaion Reader (Russian: "Великие Четьи-Минеи", or Velikiye Chet’yi-Minei) is the official Russian Orthodox menologium, i.e., a collection of biblical books with interpretations of exordiums, patericons, translated or original hagiographies of Russian saints, works of church fathers, and Russian ecclesiastical writers. (en)
- «Четія Мінея», «Четьї Мінеї» (від грец. μηυιαϊος — «місячний» і давньоруськ. четьє — «читання»; «Щомісячні читання») — церковно-релігійні збірники, в яких «житія святих», перекази, повчання тощо розміщені по днях кожного місяця, відповідно до дати вшанування церквою того чи іншого святого. Виникли у Візантії в IX столітті. У Київській Русі вперше з'явилися в 11 столітті. Систематизовані в 1-й пол. 16 ст. за ініціативою новгородського архієпископа, а згодом московського митрополита Макарія, т. зв. Великі Мінеї Четьї у 12-ти томах. Відомо 3 списки: кафедральний собор у Москві 1552, і (uk)
- Че́тьи-Мине́и, или Мине́и-Че́тьи (от слав. «читать» и церк.-слав. минíа; греч. μηναῖα — мн. ч. от μηναῖος — месячный) — в православии че́тьи (предназначенные для домашнего или келейного чтения) сборники, содержащие тексты житийного и поучительного характера. Эти повествования излагаются по порядку месяцев и дней каждого месяца, откуда их название минеи. Именуются четьими, то есть предназначенными для чтения, в отличие от церковнослужебных миней, предназначенных для богослужения. (ru)
|
has abstract
| - The Great Menaion Reader (Russian: "Великие Четьи-Минеи", or Velikiye Chet’yi-Minei) is the official Russian Orthodox menologium, i.e., a collection of biblical books with interpretations of exordiums, patericons, translated or original hagiographies of Russian saints, works of church fathers, and Russian ecclesiastical writers. Each of the twelve volumes corresponds to a certain month (hence, the name chet’yi-minei or monthly readings, from the Greek word menaion) and subdivided into days. Also, the Great Menaion Reader includes the so-called kormchiye knigi (books of guidelines, a.k.a. books of the helmsman), monastic charters, acts, and missives. All of this material is sorted by months. The Great Menaion Reader was compiled in the 1530s-1540s under the supervision of Metropolitan Macarius of Moscow. The Great Menaion Reader contains over 27,000 large-size pages copied by hand and artistically decorated. Metropolitan Macarius decided to compile the Great Menaion Reader for the purpose of centralizing the cult of the Russian saints and consolidation of ecclesiastic ideology, so no Russian secular literature was included. (en)
- «Вели́кие Че́тьи-Мине́и», или «Великие Минеи-Четьи» (от слав. «читать» и церк.-слав. минíа; греч. μηναῖα — мн. ч. от μηναῖος — месячный) — Четьи-Минеи, русский свод оригинальных и переводных памятников, составленный в 1530—1541 годах архиепископом Новгородским Макарием (впоследствии митрополитом Московский и всея Руси) и включающий в основном тексты житийные и риторические, церковно-учительного и исторического характера: краткие и пространные жития святых, патерики, книги Священного Писания с толкованием, творения отцов Церкви и др.; состоит из 12 книг-миней. Наиболее полные Четьи-Минеи. (ru)
- «Четія Мінея», «Четьї Мінеї» (від грец. μηυιαϊος — «місячний» і давньоруськ. четьє — «читання»; «Щомісячні читання») — церковно-релігійні збірники, в яких «житія святих», перекази, повчання тощо розміщені по днях кожного місяця, відповідно до дати вшанування церквою того чи іншого святого. Виникли у Візантії в IX столітті. У Київській Русі вперше з'явилися в 11 столітті. Систематизовані в 1-й пол. 16 ст. за ініціативою новгородського архієпископа, а згодом московського митрополита Макарія, т. зв. Великі Мінеї Четьї у 12-ти томах. Відомо 3 списки:
* найстарший Софійський, покладений 1541 в Софійський собор Новгорода Великого тоді ще архієпископом Макарієм;
* Успенський, вкладений вже митрополитом Макарієм в Успенський кафедральний собор у Москві 1552, і
* Царський, який укладався для російського царя Івана IV Грозного 1554. В основу покладені Мінеї, що побутували на руських землях, доповнені матеріалами з Пролога, Торжественників, Патериків, зокрема Патерика Києво-Печерського, Златоструя, Маргарита, словами і повчаннями отців Церкви — Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Золотоустого та ін. Перероблені, доповнені Димитрієм Ростовським і видані в 4-х томах під назвою «Книги житій святих» друкарнею Києво-Печерської лаври (1689—1705); друге видання — 1711—18. У наступні часи видавалися синодальною друкарнею з певними змінами й доповненнями. Києво-Печерська друкарня змогла видати передрукмосковського синодального видання лише 1764. Користувалися популярністю серед грамотних верств населення в Україні. (uk)
- Че́тьи-Мине́и, или Мине́и-Че́тьи (от слав. «читать» и церк.-слав. минíа; греч. μηναῖα — мн. ч. от μηναῖος — месячный) — в православии че́тьи (предназначенные для домашнего или келейного чтения) сборники, содержащие тексты житийного и поучительного характера. Эти повествования излагаются по порядку месяцев и дней каждого месяца, откуда их название минеи. Именуются четьими, то есть предназначенными для чтения, в отличие от церковнослужебных миней, предназначенных для богослужения. К Четьим-Минеям примыкает более древнего происхождения сборник краткой редакции житий, именуемый «Про́лог»; обычно издается в четырёх трёхмесячных томах. (ru)
|