| rdfs:comment
| - Gusans (Armenian: գուսան; Parthian for poet-musician or minstrel) were creative and performing artists - singers, instrumentalists, dancers, storytellers, and professional folk actors in public theaters of Parthia and ancient and medieval Armenia. In Armenia, the term gusan is often used as a synonym for ashugh, a singer-poet and bard. (en)
- Гусан, или госан (арм. Գուսան, от парф. gōsān (точное значение неизвестно)) — в Армении, Парфии, Сасанидском Иране народные певцы, рапсоды, которые одновременно были мимами и актёрами. (ru)
- Gusan, aszugh lub sazandar (orm.: գուսան, աշուղ, սազանդար) – starożytny bard ormiański, pieśniarz ludowy, nieraz wędrowny, trubadur. Wyraz pochodzi prawdopodobnie z języka irańskiego. Gusani przygrywali sobie często na instrumencie strunowym zwanym: pandir („bandura”). Jeszcze w V wieku Mojżesz Choreński w swej pracy „Historia Armenii” wspominał o pieśniarzach z Goghtana. Byli to artyści, którzy tworzyli i wykonywali pieśni o narodowych bohaterach i legendarnych postaciach narodu ormiańskiego. (pl)
- Gusano (armene: գուսան Gusan, poeto-muzikisto aŭ muzikisto) estis kreemaj kaj ludaj artistoj, kantistoj, instrumentistoj, dancistoj, rakontantoj, kaj profesiaj popolkantantoj en publikaj teatroj de Partio kaj antikva kaj mezepoka Armenio. (eo)
- Гусани, або госани — у Парфії, сасанідському Ірані та у Вірменії назва народних співаків, рапсодів, які одночасно були мімами та акторами. Користувалися великим привілеями та авторитетом в давньоіранському суспільстві, без них не обходилося жодне значуще суспільне зібрання. Мистецтво і ремесло госанів досягло високого розвитку також в епоху Сасанідів. Одним з найвідоміших госанів (поетів-менестрелів) Сасанідскої епохи був Барбад Мервезі. У тюркських народів госани називались озани (узани). У XVIII-XIX ст. на Кавказі гусанів змінили ашуги. (uk)
|
| has abstract
| - Gusano (armene: գուսան Gusan, poeto-muzikisto aŭ muzikisto) estis kreemaj kaj ludaj artistoj, kantistoj, instrumentistoj, dancistoj, rakontantoj, kaj profesiaj popolkantantoj en publikaj teatroj de Partio kaj antikva kaj mezepoka Armenio. La vorto gusan unue estas menciita en fruaj armenaj tekstoj de Faŭsto de Bizanco, Moseo de Ĥoreno, ktp. En persa lingvo la plej frua konata evidentaĵo estas Vis o Rāmin de en la 11-a jarcento. Oni supozis, ke ĝi estis persona nomo. Tamen en la 19-a jarcento identigis ĝin kiel komunan vorton eble signifanta "muzikisto" kaj sugestis, ke ĝi estis malnova persa termino, nuntempe trovita en formo de pruntvorto en armena lingvo. (eo)
- Gusans (Armenian: գուսան; Parthian for poet-musician or minstrel) were creative and performing artists - singers, instrumentalists, dancers, storytellers, and professional folk actors in public theaters of Parthia and ancient and medieval Armenia. In Armenia, the term gusan is often used as a synonym for ashugh, a singer-poet and bard. (en)
- Гусан, или госан (арм. Գուսան, от парф. gōsān (точное значение неизвестно)) — в Армении, Парфии, Сасанидском Иране народные певцы, рапсоды, которые одновременно были мимами и актёрами. (ru)
- Gusan, aszugh lub sazandar (orm.: գուսան, աշուղ, սազանդար) – starożytny bard ormiański, pieśniarz ludowy, nieraz wędrowny, trubadur. Wyraz pochodzi prawdopodobnie z języka irańskiego. Gusani przygrywali sobie często na instrumencie strunowym zwanym: pandir („bandura”). Jeszcze w V wieku Mojżesz Choreński w swej pracy „Historia Armenii” wspominał o pieśniarzach z Goghtana. Byli to artyści, którzy tworzyli i wykonywali pieśni o narodowych bohaterach i legendarnych postaciach narodu ormiańskiego. (pl)
- Гусани, або госани — у Парфії, сасанідському Ірані та у Вірменії назва народних співаків, рапсодів, які одночасно були мімами та акторами. Користувалися великим привілеями та авторитетом в давньоіранському суспільстві, без них не обходилося жодне значуще суспільне зібрання. Мистецтво і ремесло госанів досягло високого розвитку також в епоху Сасанідів. Одним з найвідоміших госанів (поетів-менестрелів) Сасанідскої епохи був Барбад Мервезі. У давнину в Вірменії існували «віпасани» (оповідачі), які з'явившись в першому тисячоліття до н. е., підняли мистецтво світської пісні і музики на новий рівень. З появою в VI столітті до н. е. популярної музично-поетичної форми, розквітло мистецтва віпасанів. З плином часу останніх змінили «говасани», що стали пізніше відомими як «гусани». Мистецтво останніх є одним з проявів середньовічної вірменської культури, яке залишило сліди в свідомості і духовному житті вірмен. У тюркських народів госани називались озани (узани). У XVIII-XIX ст. на Кавказі гусанів змінили ашуги. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
