| rdfs:comment
| - هندريكا جوانا فان ليوين (بالهولندية: Hendrika Johanna van Leeuwen) (و. 1887 – 1974 م) هي فيزيائية، وأستاذة جامعية من مملكة الأراضي المنخفضة . ولدت في لاهاي .توفيت عن عمر يناهز 87 عاماً. (ar)
- Hendrika Johanna van Leeuwen (* 3. Juli 1887 in ’s-Gravenhage; † 26. Februar 1974 in Delft) war eine niederländische Physikerin. (de)
- Hendrika Johanna van Leeuwen (La Haya, 3 de julio de 1887 - Delft, 26 de febrero de 1974) fue una física neerlandesa conocida por sus contribuciones a la teoría del magnetismo. Van Leeuwen estudió en la Universidad de Leiden con la dirección de Hendrik Antoon Lorentz, donde obtuvo su doctorado en 1919. En su disertación explicó por qué el magnetismo es esencialmente un efecto mecánico cuántico, hoy en día conocido como . (es)
- Hendrika Johanna van Leeuwen (3 juillet 1887 - 26 février 1974) est une physicienne néerlandaise, connue pour ses contributions à la théorie du magnétisme et l'établissement du théorème de Bohr–van Leeuwen. (fr)
- Hendrika Johanna van Leeuwen ('s Gravenhage, 3 juli 1887 - Delft, 26 februari 1974) was een Nederlandse natuurkundige bekend dankzij haar bijdragen aan de theorie van het magnetisme. Van Leeuwen studeerde aan de Universiteit Leiden onder Hendrik Antoon Lorentz, waar zij in 1919 promoveerde. In haar proefschrift legde zij uit waarom magnetisme in essentie een kwantummechanisch effect is, tegenwoordig bekend als het . (nl)
- Хендрика Йоханна ван Леувен (нидерл. Hendrika Johanna van Leeuwen, 3 июля 1887 — 26 февраля 1974) — голландский физик, известна своим ранним вкладом в теорию магнетизма. Училась в Лейденском университете под руководством Хендрика Антона Лоренца, получив докторскую степень в 1919 году. В своей диссертации "Проблемы электронной теории магнетизма" (Vraagstukken uit de elektronentheorie van het magnetisme) Ван Леувен объяснила, почему магнетизм является, по сути, квантово-механическим эффектом. Данное открытие получило название теоремы Бора – ван Лёвен, поскольку Нильс Бор пришёл к такому же выводу несколькими годами ранее. (ru)
- Гендріка Йоганна ван Льовен (нід. Hendrika Johanna van Leeuwen, 3 липня 1887 — 26 лютого 1974) — нідерландська фізикиня, відома своїм раннім внеском у теорію магнетизму. Навчалася в Лейденському університеті під керівництвом Гендріка Антона Лоренца, здобувши докторський ступінь 1919 року. У своїй дисертації «Проблеми електронної теорії магнетизму» (Vraagstukken uit de elektronentheorie van het magnetisme) Ван Льовен пояснила, чому магнетизм є, по суті, квантово-механічним ефектом. Це відкриття одержало назву теореми Бора — ван Льовен, оскільки Нільс Бор прийшов до такого ж висновку за кілька років до цього. (uk)
- Hendrika Johanna van Leeuwen (3 de juliol de 1887 – 26 de febrer de 1974) fou una física holandesa, coneguda per les seves contribucions pioneres a la teoria de magnetisme. Va estudiar a la Universitat de Leiden sota la direcció de Hendrik Antoon Lorentz, obtenint el seu doctorat l'any 1919. La seva tesi explicava per què el magnetisme és un efecte essencialment quàntic, un resultat actualment conegut com el teorema de Bohr-van Leeuwen. (Niels Bohr havia arribat a la mateixa conclusió uns anys abans). Hendrika Johanna continuà investigant materials magnètics al "Technische Hogeschool Delft" (l'actual Universitat Tècnica de Delft), primer com a "ajudant" entre setembre de 1920 i abril de 1947, i posteriorment fou promocionada a "lector en de theoretische en toegepaste natuurkunde" (lector e (ca)
- Hendrika Johanna van Leeuwen (July 3, 1887 – February 26, 1974) was a Dutch physicist known for her early contributions to the theory of magnetism. She studied at Leiden University under the guidance of Hendrik Antoon Lorentz, obtaining her doctorate in 1919. Her thesis explained why magnetism is an essentially quantum mechanical effect, a result now referred to as the Bohr–van Leeuwen theorem. (Niels Bohr had arrived at the same conclusion a few years earlier.) She continued to investigate magnetic materials at the "Technische Hogeschool Delft" (now called the Delft University of Technology), first as "assistant" between September 1920 and April 1947, and then she was promoted to "lector in de theoretische en toegepaste natuurkunde" (reader in theoretical and applied physics). (en)
- Hendrika Johanna van Leeuwen (Haia, 3 de julho de 1887 – Delft, 26 de fevereiro de 1974) foi um física neerlandesa, conhecida por suas contribuições à teoria do magnetismo. Estudou na Universidade de Leiden, onde obteve um doutorado em 1919, orientada por Hendrik Lorentz, com a tese Vraagstukken uit de electronentheorie van het magnetisme, onde explica por quê o magnetismo é um efeito mecânico quântico essencial, um resultado atualmente referenciado como . (Niels Bohr chegou à mesma conclusão alguns anos antes.) Ela continuou a investigar materiais magnéticos na "Technische Hogeschool Delft" (atual Universidade Técnica de Delft), primeiro como assistente entre setembro de 1920 e abril de 1947, sendo então promovida a "lector in de theoretische en toegepaste natuurkunde" (professora de físi (pt)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)