| rdfs:comment
| - Ilija Garašanin (Serbian Cyrillic: Илија Гарашанин; 28 January 1812 – 22 June 1874) was a Serbian statesman who served as the prime minister of Serbia between 1852 and 1853 and again from 1861 to 1867. Ilija Garašanin was conservative in internal politics. He believed that bureaucracy was the only way for administration to work. In foreign politics, he was the first pro-Yugoslavia statesman among Serbs. He believed that a great Yugoslav state had to maintain its independence from both Russia and Austria. He was one of the more influential Serbian politicians of the 19th century. (en)
- Ilija Garašanin (bahasa Serbia: Илија Гарашанин; 28 Januari 1812 – 22 Juni 1874) adalah seorang negarawan Serbia. Ia menjabat sebagai Menteri Dalam Negeri dan Perdana Menteri (1861–1867). (in)
- Ilija Garašanin (en serbe cyrillique : Илија Гарашанин ; né le 28 janvier 1812 à Garaši près d'Aranđelovac - mort le 22 juin 1874 à Grocka près de Belgrade, aussi retranscrit Élia Garachanine) était un homme politique serbe. Représentant du prince puis président du Conseil des ministres ainsi qu'historien, il joua un rôle important dans les affaires de la Serbie. Il est parfois surnommé « le Bismarck serbe ». (fr)
- Ilija Garašanin è stato un politico serbo. Nel 1843 divenne Ministro dell'interno fino al 1852, ma si occupò comunque di politica estera, proponendo la Serbia come stato egemone dell'intera Slavia. Nel 1853 fu ministro degli Esteri e contrastò la guerra di Crimea. Fu avversato da Karađorđević, ma alla caduta di questi divenne nuovamente ministro degli Esteri dal 1861 al 1867, per poi ritirarsi in maniera definitiva. (it)
- イリヤ・ガラシャニン（Илија Гарашанин、Ilija Garašanin, 1812年1月28日 - 1874年6月28日）は、近代セルビア王国の政治家。 「大セルビア主義」の基礎を作った。また、1844年に「」と呼ばれる秘密文書を作成した。 (ja)
- Ilija Garašanin, właśc. Ilija Savić (ur. 16 stycznia?/ 28 stycznia 1812 w Garaši, zm. 10 czerwca?/ 22 czerwca 1874 w Belgradzie) – serbski polityk, dwukrotny premier Księstwa Serbii, jeden z twórców serbskiej ideologii narodowej (panserbizm). (pl)
- Ілля́ Гараша́нін (серб. Илија Гарашанин; *16 січня 1812, Гараші, Белградський пашалик — †16 червня 1874, Белград) — сербський політик, державний діяч доби автономії, представник уставобранителів, автор «Начертанія», один з основоположників відродженої сербської державності. Міністр внутрішніх справ Сербського князівства (1843—1852, 1858—1859), прем'єр-міністр та міністр закордонних справ (1852—1853, 1861—1878). (uk)
- Гара́шанин И́лия (серб. Илија Гарашанин; 16 января 1812, Гараши близ Крагуеваца — 16 июня 1874, ) — сербский государственный и политический деятель. (ru)
- Ilija Garašanin (v srbské cyrilici Илија Гарашанин; 28. ledna 1812 – 22. června 1874 Grocka), byl srbský politik, premiér, ministr vnitra, jeden z představitelů bloku ustavobranitelů a tvůrce známého srbského politického programu Načertanije. (cs)
- Ο Ίλιγια Γκαρασάνιν (σερβικά: Илија Гарашанин) ( 16 Ιανουαρίου 1812 - 10 Ιουνίου 1874 ) ήταν σέρβος πολιτικός, πρωθυπουργός, ένας από τους υπερασπιστές του Συντάγματος, ο δημιουργός της Načertanije, ένα μυστικό πρόγραμμα εξωτερικής και εθνικής πολιτικής της Σερβίας. Ήταν γιος του πλούσιου εμπόρου Μιλούτιν Σάβιτς Γκαρασάνιν. Τα πρώτα γράμματα τα διδάχτηκε στο σπίτι από ιδιωτικούς δασκάλους, έπειτα πήγε στο ελληνικό σχολείο του Ζεμούν και στο όπου διδάχτηκε γερμανικά. Τελειώνοντας τις σπουδές του ασχολήθηκε με το εμπόριο βοηθώντας τον πατέρα του κι αργότερα διορίσθηκε στη δημόσια διοίκηση. (el)
- Ilija Garašanin, född 28 januari 1812, död 22 juni 1874, var en serbisk politiker. Han var far till Milutin Garašanin. Garašanin tog aktiv del i den rörelse, som ledde till Miloš Obrenovićs störtande 1839 och blev 1844 under Alexander Karađorđević inrikesminister. Som sådan verkade han ivrigt för landets utveckling och företrädde samtidigt en utpräglad neutralitetspolitik, vilket ledde till hans avlägsnande vid Krimkrigets utbrott efter påtryckning från det ryssvänliga partiet. Garašanin uppträdde härefter som en av ledarna av oppositionen mot Alexander, vilken i januari 1858 måste anta honom som inrikesminister. Som sådan genomdrev han samma år Alexanders avsättning, men tvingades att avgå, sedan Miloš Obrenović 1859 på nytt tillträtt makten. 1861 blev han under utrikesminister och var 1 (sv)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)