| rdfs:comment
| - التدريجية هي طريقة للعمل على المشروعات حيث تجرى التغييرات بصورة تدريجية. ويطبق هذا المفهوم في السياسة الوطنية والسياسة العامة. وفي السياسة العامة تجرى تعديلات صغيرة على عدد من السياسات العمومية على مر الزمن انتهاءً إلى تحقيق تغيير كبير. (ar)
- Incrementalism is a method of working by adding to a project using many small incremental changes instead of a few (extensively planned) large jumps. Logical incrementalism implies that the steps in the process are sensible. Logical incrementalism focuses on "the Power-Behavioral Approach to planning rather than to the Formal Systems Planning Approach". In public policy, incrementalism is the method of change by which many small policy changes are enacted over time in order to create a larger broad based policy change. Political scientist Charles E. Lindblom developed this theoretical policy of rationality in the 1950s as a middle way between the rational actor model and bounded rationality, as both long term, goal-driven policy rationality and satisficing were not seen as adequate. (en)
- L'incrementalisme est une méthode de travail consistant en l'ajout à un projet de plusieurs petits changements (souvent non planifiés) à la place de quelques grands sauts planifiés. Wikipédia illustre par exemple ce concept, en construisant une encyclopédie petit à petit, par des ajouts continuels. (fr)
- Инкрементали́зм — стратегия процесса принятия политических решений, предполагающая, что принимаемые решения плохо согласуются с реальной политической ситуацией. пытаются лишь скорректировать проводимый политический курс, не прибегая к всестороннему анализу ситуации и ожидаемых результатов. Концепция была разработана профессором Йельского университета Чарлзом Линдбломом и опубликованная в статье «Наука доведения дел кое-как» (1959 г.). (ru)
- 渐进主义（英語：Incrementalism），又称渐进调适或渐进模型，是一个有关决策制定的理论模型，由美国政治科学学者（Charles E. Lindblom）在批判的基础上提出。渐进调适理论认为，决策制定的实际过程，例如分析问题、明确目标、提出方案、优化选择等，并不完全是一个理性过程，而是对以往的决策行为不断补充和修正的过程。因此，决策制定实际上是根据以往的经验，在现有的政策基础上实现渐进变迁。 (zh)
- Inkrementalismus (z lat. incrementum – zvyšování) je metoda dosahování určitého cíle postupně a zvolna, po dílčích částech. Použit může být jak v projektech vyžadujících rozsáhlé plánování, tak v těch, které je nepotřebují a jasný je pouze cíl; stejně tak může být rozvržen časově nebo v případech, kdy není nutné znát termín celkového dokončení, toliko coby sled dílčích cílů, kdy každý začíná po skončení toho předchozího. (cs)
- Der Inkrementalismus (lat. incrementum „Wachstum“, „Zuwachs“) bezeichnet einen Politikstil zurückhaltenden Reformierens. Dieser ist gekennzeichnet durch eine stark an Versuch und Irrtum angelehnte Verfahrensweise. Es werden Gesetze und andere Vorhaben durchgesetzt, welche sich mit möglichst geringem Aufwand implementieren lassen. Der Aufwand bemisst sich beispielsweise daran, welche finanziellen oder personellen Ressourcen zur Umsetzung notwendig sein werden, aber auch am Status quo, ob man z. B. Opposition und/oder Wähler zu überzeugen vermag und wie viel Aufwandes es dazu mutmaßlich bedarf. Die so durchgeführten Maßnahmen werden nach Inkrafttreten auf ihre Wirksamkeit hin überprüft und bei negativem Befund verändert oder zurückgenommen. (de)
- Incrementalisme is een beslissingsstrategie waarbij de beslisser een keuze maakt uit beproefde methodes. Volgens het incrementalisme is het besluitvormingsproces een serie kleine, veelal intuïtieve veranderingen in plaats van enkele grote, zorgvuldig geplande wijzigingen en eerder evolutionair dan revolutionair. Incrementalisme wordt ook wel de theorie van het doormodderen genoemd. Geestelijk vader van het incrementalisme is Charles E. Lindblom, een Amerikaanse emeritus professor aan de Yale University. (nl)
- Засновником інкременталізму (від. англ. incremental — додатковий) вважається Ч. Ліндблом, який у своїй роботі «Наука плутанини» визначив свій інкрементальний підхід як «менеджерський підхід, коли рішення приймаються не з огляду на чітко визначені цілі, а на реалії сьогодення та можливості їх вирішення лише в загальному вигляді за допомогою поступових кроків, які, в свою чергу, базуються на постійній корекції стратегічних планів під дією внутрішніх та зовнішніх факторів» [, c.79-88]. Подібні підходи зустрічаються, не тільки на загальноекономічному рівні (наприклад застосування інкременталізму у менеджменті), але й на рівні дослідження глобальних процесів, зокрема європейської економічної інтеграції. Так Амстердамський договір має дуже обмежене економічне значення у порівнянні з Маастрихтськ (uk)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)