rdfs:comment
| - الكلمة العالمية أو قد تسمى دخيل عالمي هو كل لفظ شاع استعماله في كثير من اللغات المختلفة واحتفظ بمعظم لفظه ومعناه. (ar)
- Internaciaj vortoj aŭ internaciismoj estas tiaj vortoj, kiuj plenumas la tri jenajn kondiĉojn: 1.
* la vorto sonas aŭ skribiĝas simile en pluraj lingvoj kiuj ne estas proksime parencaj, 2.
* la vorto havas la saman aŭ proksime rilatan signifon en diversaj lingvoj, 3.
* la vorto havas la saman originon (etimologion). Al ju pli da lingvoj vorto estas tiele komuna, des pli insiste oni povas nomi ĝin ’internacia’. (eo)
- Интернационали́зм — слово, возникшее первоначально в одном языке и затем из него заимствованное в большинство других языков мира для обозначения этого понятия. Таковы прежде всего специальные термины большинства наук, названия технических устройств (микроскоп, телефон, спутник, Интернет), общественных институтов (полиция, республика, академия), спортивная лексика (прежде всего само слово спорт), разного рода «экзотизмы» (самурай, томагавк и т. п.). Интернационализмы (кроме последнего случая) редко бывают стопроцентными, так как в ряде языков для них часто создаются не заимствования, а кальки (из европейских языков кальки предпочитает исландский язык, в котором совсем мало интернационализмов, в меньшей степени немецкий и чешский, из ближневосточных — иврит). (ru)
- Ett Internationellt ord eller en “internationalism” är ett ord som uppfyller följande tre villkor: 1.
* ordet låter eller skrivs likadant i ett flertal språk som inte är nära besläktade med varandra, 2.
* ordet har samma eller en besläktad betydelse i de olika språken, 3.
* ordet har samma ursprung (etymologi). Ju fler språk det är som på detta sätt delar på ett ord, desto mera välmotiverat är det att beteckna det som ett “internationellt ord”. (sv)
- Інтернаціоналізм — слово, що виникло спочатку в одній мові і потім з неї запозичене в більшість інших мов світу для позначення цього поняття. Так, спеціальні терміни більшості наук, назви технічних пристроїв (мікроскоп, телефон, супутник, Інтернет), громадських інститутів (поліція, республіка, академія), спортивна лексика (насамперед слово спорт), різного роду «екзотизми» (самурай, томагавк тощо) — є інтернаціоналізмами. Інтернаціоналізми (окрім останнього випадку) рідко бувають стовідсотковими, так як у ряді мов для них часто створюються не запозичення, а кальки. (uk)
- Ein Internationalismus ist ein Wort, das in mehreren Sprachen mit gleicher oder zumindest sehr ähnlicher Bedeutung und Herkunft vorhanden ist. Das Wort wird dabei in den verschiedenen Sprachen ähnlich gesprochen und gleich oder ähnlich geschrieben und ist somit in verschiedenen Sprachen verständlich (z. B. dt. Funktion, engl. function, frz. fonction, russ. функция funkcija usw.). (de)
- In linguistics, an internationalism or international word is a loanword that occurs in several languages (that is, translingually) with the same or at least similar meaning and etymology. These words exist in "several different languages as a result of simultaneous or successive borrowings from the ultimate source" (I.V.Arnold). Pronunciation and orthography are similar so that the word is understandable between the different languages. (en)
- Internacjonalizm – wyraz mający podobną formę i brzmienie w wielu językach oraz wyrażający tę samą lub zbliżoną treść. Internacjonalizmy pochodzą najczęściej z języka angielskiego, francuskiego, greckiego lub łaciny. Są rozpowszechnione szczególnie w języku naukowym i technicznym; charakterystycznymi przyrostkami są tu -acja, -ancja, -sja oraz -ator. Często niemożliwe jest określenie, który język jest bezpośrednim źródłem danego internacjonalizmu, ze względu na jego równoczesne rozpowszechnienie się na różnych obszarach (dotyczy to np. wyrazów „polityka” lub „analiza”). (pl)
|