| rdfs:comment
| - Ivo Vojnović (* 9. Oktober 1857 in Dubrovnik; † 30. August 1929 in Belgrad) war ein Dichter und Dramatiker der serbischen und kroatischen Moderne. (de)
- Ivo Vojnović (9 October 1857 – 30 August 1929) was a writer from Dubrovnik. (en)
- Ivo Vojnović (né le 9 octobre 1857 et mort le 30 août 1929) est un écrivain serbe, puis yougoslave originaire de Dubrovnik. Il portait un titre de comte conféré à ses ancêtres par la République de Venise. (fr)
- И́во Во́йнович (1857—1929) — сербский писатель и драматург, юрист. (ru)
- Ivo Vojnović (Ragusa, 9 ottobre 1857 – Belgrado, 30 agosto 1929) è stato uno scrittore dalmata. Nato a Ragusa di Dalmazia da una famiglia mista, serba da parte di padre ed italiana da parte di madre, studiò inizialmente legge all'Università di Zagabria e divenne sovrintendente al . Nel 1914 per le sue idee fu arrestato e imprigionato dal governo austro-ungarico in quanto nazionalista iugoslavo. Liberato dopo qualche anno, dal 1919 al 1922 fu console iugoslavo. (it)
- Ivo Vojnović, född 9 oktober 1857 i Dubrovnik, död 30 augusti 1929 i Belgrad, var en kroatisk författare. Vojnović var den kroatiska modernismens ledande dramatiker. Han var bror till Lujo Vojnović. Vojnović tjänstgjorde en tid på ön Brač och blev sedan regissör vid kroatiska nationalteatern i Zagreb. Han debuterade 1884 med novellsamlingen Perom i olovkom (Med penna och stift). Av hans övriga verk kan nämnas romanen Xanta (1886; svensk översättning av Alfred Jensen 1902), i vilken hans förkärlek för Dubrovnik kraftigt framträder, salongskomedin Psyche (1889) och det folkliga skådespelet Ekvinokcii (Höststormar; 1895), som i melodramatisk stil försöker skildra det ragusanska sjömanslivet. (sv)
- Іво Войнович (серб. Иво Војновић/Ivo Vojnović; 9 жовтня 1857, Дубровник — 30 серпня 1929, Белград) — сербський письменник. Народився в аристократичній родині. У 1880 році закінчив юридичний факультет університету в Загребі. Почав друкуватися у 1880-х роках. У 1907—11 роках — літературний керівник театру у Загребі. Найкращі драми Войновича — «Буря рівнодення» (1895) із життя далматинських рибалок і «Дубровницька трилогія» (1902), в якій показано розкладання дубровницької аристократії. Творчість Войновича пройнята ідеями об'єднання сербів, хорватів, словенців. Реалізму Войновича не чужі елементи символізму та експресіонізму. У п'єсах 1910—20-х років переважали релігійні мотиви. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)