| rdfs:comment
| - Il Kaifuso (giapponese 懐風藻 ) è la più antica antologia di poesie cinesi scritta da autori giapponesi. Venne compilata da uno o più autori ignoti nel 751. Comprende 120 poesie scritte in cinese da 64 diversi poeti -nobili o da funzionari della corte imperiale. I temi più trattati in questi testi sono banchetti a corte o escursioni. Poco spazio è dato a temi politici ed amorosi. (it)
- 『懐風藻』（かいふうそう）は、現存する最古の日本漢詩集。撰者不明の序文によれば、天平勝宝3年11月（ユリウス暦751年12月10日 - 752年1月8日のどこか）に完成。 (ja)
- 《懷風藻》，日本現存最古老漢詩選集。 (zh)
- El Kaifūsō (懐風藻 Kaifūsō?) es la colección más antigua de escrita por poetas japoneses, compilada en japonés antiguo. Fue compilado por un anónimo en 751. En la breve introducción de la obra, el anónimo demuestra su simpatía al Emperador Kōbun y sus regentes que fueron derrocados en 672 por el Emperador Tenmu, al octavo mes de su reinado. Por esta simpatía, tradicionalmente se ha acreditado a Awami Mifune, bisnieto del Emperador Kōbun. (es)
- The Kaifūsō (懐風藻, Florilegium of Cherished Airs) is the earliest extant poetry anthology of literary Sinitic (kanshi) written by Japanese poets. It was compiled in 751. In the brief introduction of the poets, the unknown writer seems sympathetic to Emperor Kōbun and his regents who were overthrown in 672 by Emperor Tenmu after only eight months of the rule. Thus, it has been traditionally credited to Ōmi no Mifune (722—785), a great grandson of Emperor Kōbun. It also has been said that Fujii no Hironari (n.d., fl. first half of 8th century) and Isonokami no Yakatsugu (729–781) could be the compiler. (en)
- Le Kaifūsō (懐風藻) est la plus ancienne anthologie de poèmes chinois écrits par des auteurs japonais. Compilé par un ou plusieurs auteurs inconnus en 751, il est écrit dans l'élégant style de poésie populaire en Chine au VIIIe siècle. La plupart des poètes sont des princes et des régents de haut rang. Dix-huit des poètes du Kaifūsō, dont le prince Ōtsu, sont également présents dans l'anthologie plus tardive, le Man'yōshū. (fr)
- Kaifūsō (懐風藻) yang diterjemahkan menjadi Puisi tentang Ingatan yang Menyenangkan adalah antologi pertama yang ditulis dengan kanji. Antologi ini dikompilasikan pada tahun 751, berisi tentang karya tulis yang terekam dalam rentang waktu 75-80 tahun. Kandungan Kaifūsō sering kali dianggap sebagai latihan-latihan menyalin buku daripada puisi yang sejati. Dianggap demikian sebab karya-karya itu secara alaminya adalah upaya-upaya paling awal para penulis termasuk para kaisar Jepang untuk menulis dengan kanji. (in)
- Кайфусо (яп. 懐風藻 кайфу:со:, «милый ветер поэзии», «любимые ветры и морские травы [поэзии]») — старейший сборник японских стихотворений, написанных 64 поэтами на китайском языке (канси). Составлен в 751 году. В кратком представлении поэтов, неизвестный составитель симпатизирует императору Кобун, которого в 672 году сверг император Тэмму. Потому традиционно редактирование сборника приписывается , правнуку императора Кобуна. (ru)
- Кайфусо (яп. 懐風藻 — каіфусо, «теплі поетичні згадки») — найстаріша збірка японських віршів, яка складена класичною китайською мовою веньянь. Укладена у 751 році. У короткому предстваленні поетів, невідомий автор симпатизує імператору Кобун, якого у 672 році скинув імператор Тенму. Тому традиційно редагування збірки приписується Авамі но Міфуне, правнуку імператора Кобуна. (uk)
|
| has abstract
| - El Kaifūsō (懐風藻 Kaifūsō?) es la colección más antigua de escrita por poetas japoneses, compilada en japonés antiguo. Fue compilado por un anónimo en 751. En la breve introducción de la obra, el anónimo demuestra su simpatía al Emperador Kōbun y sus regentes que fueron derrocados en 672 por el Emperador Tenmu, al octavo mes de su reinado. Por esta simpatía, tradicionalmente se ha acreditado a Awami Mifune, bisnieto del Emperador Kōbun. La obra consiste de 120 poemas escritos por 64 poetas en un estilo elegante de la poesía popular en la China del siglo VIII. La mayoría de los poetas son príncipes imperiales y regentes de alto rango, tales como el . Dieciocho poetas del Kaifūsō, incluyendo al Príncipe Ōtsu, también escribieron poemas en la antología posterior del Man'yōshū. En el momento de la compilación del Kaifūsō, la poesía china tenía mayor importancia en la literatura japonesa que el waka, y los caracteres chinos eran usados en documentos oficiales. Las obras compiladas fueron leídas en público. (es)
- The Kaifūsō (懐風藻, Florilegium of Cherished Airs) is the earliest extant poetry anthology of literary Sinitic (kanshi) written by Japanese poets. It was compiled in 751. In the brief introduction of the poets, the unknown writer seems sympathetic to Emperor Kōbun and his regents who were overthrown in 672 by Emperor Tenmu after only eight months of the rule. Thus, it has been traditionally credited to Ōmi no Mifune (722—785), a great grandson of Emperor Kōbun. It also has been said that Fujii no Hironari (n.d., fl. first half of 8th century) and Isonokami no Yakatsugu (729–781) could be the compiler. The kanji "sō (藻)" in the title means a water-plant, which is a metaphor for elegant style. It is a collection of 120 works by 64 poets written in the elegant style of poetry built on Tang models in the eighth century. Most of the poets are imperial family members, court officials and monks, such as Prince Ōtsu. Eighteen of the Kaifūsō poets, including Prince Ōtsu, also have poems selected in a later anthology of Japanese poetry, the Man'yōshū. Most poems come from poetry banquets for seasonal festivals, imperial excursions, or banquets hosted for Silla envoys. At the time Kaifūsō was written, Sinitic poetry had a higher place in the Japanese literary world than waka, and Chinese characters were used for official documents. Composition in literary Sinitic became widespread during the reign of Emperor Tenji (668-671, r.661–672). In the preface of Kaifūsō, a distinction is made between the basic technology of writing and the embossed poetry and beautiful prose that arose through and that completed the regulation and ritual of the new, code-based state. Just as the Wen xuan preface provided inspiration for the ision of literary history in the Kaifūsō preface, Chinese medieval poetry provided a model of individual authorship and a rich treasury for sophisticated diction. (en)
- Kaifūsō (懐風藻) yang diterjemahkan menjadi Puisi tentang Ingatan yang Menyenangkan adalah antologi pertama yang ditulis dengan kanji. Antologi ini dikompilasikan pada tahun 751, berisi tentang karya tulis yang terekam dalam rentang waktu 75-80 tahun. Kandungan Kaifūsō sering kali dianggap sebagai latihan-latihan menyalin buku daripada puisi yang sejati. Dianggap demikian sebab karya-karya itu secara alaminya adalah upaya-upaya paling awal para penulis termasuk para kaisar Jepang untuk menulis dengan kanji. Walaupun subjek dalam puisi merupakan hal tentang Jepang, sebenarnya para penulis mengaitkannya dengan literatur dan sejarah Tiongkok. (in)
- Le Kaifūsō (懐風藻) est la plus ancienne anthologie de poèmes chinois écrits par des auteurs japonais. Compilé par un ou plusieurs auteurs inconnus en 751, il est écrit dans l'élégant style de poésie populaire en Chine au VIIIe siècle. La plupart des poètes sont des princes et des régents de haut rang. Dix-huit des poètes du Kaifūsō, dont le prince Ōtsu, sont également présents dans l'anthologie plus tardive, le Man'yōshū. Dans les brèves présentations des poètes, l'auteur inconnu semble montrer de la sympathie pour l'empereur Kōbun et ses régents qui sont renversés en 672 par l'empereur Temmu après seulement huit mois de règne. L’œuvre est de ce fait traditionnellement attribuée à Awami Mifune, un arrière petit-fils de l'empereur Kōbun. Il y a 120 poèmes écrits en chinois par 64 poètes différents. Les poèmes auraient été écrits de la fin du VIIe siècle au début du VIIIe siècle par des fonctionnaires de la cour ou des moines bouddhistes. Le style est influencé par celui du début de la dynastie Tang. À l'époque où est rédigé le Kaifūsō, la poésie chinoise tient dans le monde littéraire japonais une plus haute place que les wakas et les caractères chinois sont utilisés pour la rédaction des documents officiels. La plupart des œuvres recueillies sont lues en public. (fr)
- Il Kaifuso (giapponese 懐風藻 ) è la più antica antologia di poesie cinesi scritta da autori giapponesi. Venne compilata da uno o più autori ignoti nel 751. Comprende 120 poesie scritte in cinese da 64 diversi poeti -nobili o da funzionari della corte imperiale. I temi più trattati in questi testi sono banchetti a corte o escursioni. Poco spazio è dato a temi politici ed amorosi. (it)
- 『懐風藻』（かいふうそう）は、現存する最古の日本漢詩集。撰者不明の序文によれば、天平勝宝3年11月（ユリウス暦751年12月10日 - 752年1月8日のどこか）に完成。 (ja)
- Кайфусо (яп. 懐風藻 кайфу:со:, «милый ветер поэзии», «любимые ветры и морские травы [поэзии]») — старейший сборник японских стихотворений, написанных 64 поэтами на китайском языке (канси). Составлен в 751 году. В кратком представлении поэтов, неизвестный составитель симпатизирует императору Кобун, которого в 672 году сверг император Тэмму. Потому традиционно редактирование сборника приписывается , правнуку императора Кобуна. «Кайфусо» состоит из 120 произведений, написанных 64 поэтами в стиле, который был популярен в Китае в VIII веке. Большинство авторов сборника — это высокопоставленные должностные лица и знатные вельможи. Восемнадцать из них, включая принца Оцу, были также авторами стихотворений в сборнике «Манъёсю». Во время написания «Кайфусо» китайские рифмованные стихотворения канси ценились выше, чем японские песни-стихотворения вака, поскольку китайский классический язык считался языком образованных людей. Большинство произведений сборника зачитывались на разных публичных мероприятиях. Произведения в Кайфусо выполняют сугубо этикетную функцию и очень коротки: самое длинное содержит всего 18 строк. Исследователи отмечают их вторичность, особенно по сравнению с исконно японскими стихами в Манъёсю. Подобно китайским сборникам, Кайфусо не содержит любовной лирики. (ru)
- 《懷風藻》，日本現存最古老漢詩選集。 (zh)
- Кайфусо (яп. 懐風藻 — каіфусо, «теплі поетичні згадки») — найстаріша збірка японських віршів, яка складена класичною китайською мовою веньянь. Укладена у 751 році. У короткому предстваленні поетів, невідомий автор симпатизує імператору Кобун, якого у 672 році скинув імператор Тенму. Тому традиційно редагування збірки приписується Авамі но Міфуне, правнуку імператора Кобуна. «Кайфусо» складається з 120 творів написаних 64 поетами у стилі, який був популярний у Китаї у 8 столітті. Більшість авторів збірки — це високопосадовці і знатні вельможі. Вісімнадцять з них, включаючи принца Оцу, були також авторами віршів у збірці «Манйосю». У час написання «Кайфусо», китайські римовані вірші кансі цінувалися вище ніж японські пісні-вірші вака, оскільки китайська класична мова вважалася мовою освічених людей. Більшість творів збірки зачитувалися на різних публічних заходах. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)