| rdfs:comment
| - بنو كلاب (أو بنو كلب) هم سلالة حكام لجزيرة صقلية، وأسسها عام 336 هـ/ 948م، كانوا قد عينهم الفاطميين، ثم استقلوا بالجزيرة عنهم. وقد دامت فترة حكمهم من 336هـ/948م إلى 444 هـ/ 1053م. (ar)
- Die Kalbiten (arabisch بني كلب, DMG Banī Kalb) waren eine muslimische Dynastie auf Sizilien, die dort – mit einer kurzen Unterbrechung von 1036 bis 1040 – von 948 bis 1053 über das Emirat von Sizilien herrschte. (de)
- Los kalbíes fueron una dinastía árabe musulmana de Sicilia, isla que gobernaron del 948 al 1053. Los nombraban teóricamente los califas fatimíes, aunque fueron tornándose paulatinamente autónomos. (es)
- The Kalbids (Arabic: بنو كلب, romanized: Banū Kalb) were a Muslim Arab dynasty in the Emirate of Sicily, which ruled from 948 to 1053. They were formally appointed by the Fatimids, but gained, progressively, de facto autonomous rule. (en)
- Les Kalbites ou Kalbides constituèrent une dynastie arabe musulmane de l'Émirat de Sicile sur l'île italienne de Sicile entre 948 et 1044. Les émirs Kalbites de Sicile étaient vassaux des califes fatimides et issus de la tribu arabe des Banu Kalb. (fr)
- I Kalbiti furono una dinastia islamica sciita che regnò sulla Sicilia tra il 948 e il 1040, discendente dalla tribù dei (originaria dell'Arabia meridionale), dapprima come vassalla della dinastia fatimide, poi in maniera del tutto autonoma e, di fatto, indipendente. L'Italia nell'anno 1000 (it)
- De Kalbiden (Arabisch:إمارة بني كلب) vormden een sjiitische dynastie van emirs die van 948 tot 1053 het emiraat Sicilië regeerden. (nl)
- Os cálbidas foram uma dinastia árabe muçulmana da tribo dos cálbidas na Sicília, que reinou de 948 a 1053. Eles foram formalmente nomeados pelos fatímidas, mas ganharam, gradualmente, um governo autônomo de fato. Em 827, em meio a um conflito interno bizantino, os aglábidas chegaram a Marsala, na Sicília, com uma frota de 10 000 homens sob o comando de Assade ibne Alfurate. Palermo foi conquistada em 831 e tornou-se a nova capital. Siracusa caiu em 878 e em 902 o último posto avançado bizantino, Taormina, foi tomado. (pt)
- Кальбиты или Бану Кальб (араб. بنو كلب) — династия арабских эмиров, управлявшая Сицилийским эмиратом с 948 по 1062 год. Завоевание Сицилии начали в 831 года Аглабиды, но полностью завладеть островом им удалось только к 888 году (отдельные города продержались до 965). До 914 года островом управляли наместники Аглабидов. Затем остров завоевали Фатимиды и в период 914—948 там правили их наместники. В 948 фатимидский халиф-имам аль-Мансур Биллах назначил наместником Сицилии Хасана ибн Али из племени кальбитов. Хасан и его наследники, считаясь вассалами Фатимидов, во внутренних делах пользовались почти неограниченной свободой. (ru)
- Кальбіти (нім. Kalbiten), або Ка́льбійський дім (араб. بني كلب, Banī Kalb) — мусульманська бедуїнська династія, з південноаравійського (єменського) племені кальбітів, що правила Сицилійським еміратом в Х—ХІ ст. Походять від Хасана аль-Кальбі, першого мусульманського правителя Сицилії. Формально підпорядковувалася Фатімідам, які прогнали з Сицилії Аглабідів, але фактично вони були незалежними й часто здійснювали напади на сусідню Калабрію. З часом династія почала занепадати, і Сицилія розділилася на численні дрібні феодальні володіння. 1061 року острів завоювали нормани. Також — аль-Кальбі, Кальбі (пол. الكلبي, al-Kalbī) (uk)
- La dinastia kàlbida o dels kàlbides fou una nissaga sorgida de la tribu Banu Kalb que va exercir al segle x el poder com a governadors principalment a Sicília; foren també coneguts localment com a Banu Abi l-Husayn (o de vegades Banu Abi l-Hasan). El seu fill Àhmad va conquerir Taormina el 962 que va agafar el nom de Muizziyya en honor de l'imam o califa fatimita Abu-Tamim Maad al-Muïzz li-din-Al·lah (953–975); va conquerir també Rametta poc després amb una victòria simultània a la mar en l'anomenada la ‘batalla de l'estret’. El 969 el va succeir el seu germà Alí ibn Hassan. (ca)
- Kalbidzi – dynastia muzułmańska rządząca Sycylią w latach 948-1053. Pochodzili z grupy plemion południowoarabskich o nazwie . W 827, podczas gdy w Bizancjum toczył się konflikt wewnętrzny, do Marsali przybyli Aghlabidzi z flotą 10 000 ludzi pod dowództwem Asada ibn al-Furata. Zdobyte w 831 Palermo zostało uczynione nową stolicą. Syrakuzy upadły w 878, a w 902 Taormina – ostatni bastion Bizancjum na wyspie. W tym samym czasie muzułmanie kilkakrotnie wtargnęli do południowych Włoch i założyli nowe emiraty w Tarencie i Bari. W tym okresie miały też miejsce ciągłe walki o władzę między muzułmanami. Nominalnie wyspa pozostawała pod rządami Aghlabidów, a potem Fatymidów. (pl)
|
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)