| rdfs:comment
| - Die Kasha-Regel (englisch Kasha's rule, nach dem amerikanischen Photochemiker , der sie 1950 vorschlug), aufgrund ihrer weitläufigen Gültigkeit manchmal auch als photochemisches Dogma bezeichnet, ist ein Grundprinzip der Photochemie. Sie besagt, dass die spontane Emission eines Photons aus dem niedrigsten elektronisch angeregten Zustand einer gegebenen Multiplizität stammt. Die Kasha-Regel spielt u. a. bei photosensibilisierten Reaktionen eine Rolle. (de)
- Kasha's rule is a principle in the photochemistry of electronically excited molecules. The rule states that photon emission (fluorescence or phosphorescence) occurs in appreciable yield only from the lowest excited state of a given multiplicity. It is named after American spectroscopist Michael Kasha, who proposed it in 1950. (en)
- カシャの法則（カシャのほうそく、英: Kasha's rule）は、電子励起した分子の光化学に関する法則である。その意味するところは、発光（蛍光もしくは燐光）のほとんどは、与えられた多重度の最低励起状態から起こる、というものである。1950年にアメリカの分光学者マイケル・カシャにより提唱された。 (ja)
- Правило Каши — эмпирическое правило в фотохимии, согласно которому для органических молекул в конденсированной фазе (в кристалле, стекле или жидкости, а также в растворе) излучение фотона (люминесценция) всегда происходит с низшего возбуждённого уровня данной мультиплетности. Названо в честь американского спектроскописта и химика Майкла Каши, который предложил это правило в 1950 году. (ru)
- 卡莎规则（英語：Kasha's rule）是光化学中有关激发态分子的重要原理。卡莎规则指出，对于多重态的分子，光子仅能由最低激发态发射。此光子可以以荧光或者磷光的形式发射。因此，发射光的波长和激发光的波长无关。 (zh)
- La regla de Kasha es un principio fotoquímico que postula que tras la absorción de un fotón por una molécula en su estado fundamental y la consiguiente población de estados electrónicos excitados, la , tanto fluorescencia como fosforescencia, sucede desde el estado excitado de menor energía de la molécula. Se llama así por el espectroscopista estadounidense (1920), que la propuso en 1950. (es)
- Appelée ainsi d'après le spectroscopiste américain , la loi de Kasha est un principe photochimique stipulant qu'après l'absorption d'un photon par une molécule dans l'état fondamental et le peuplement résultant des états excités, l'émission radiative qui s'ensuit (fluorescence ou phosphorescence) se fait depuis l'état excité de plus basse énergie. Il s'agit d'une règle empirique basée sur le fait que les processus de relaxation de l'énergie absorbée depuis les états excités, processus correspondant pour l'essentiel à une relaxation vibrationnelle intramoléculaire (RVI), sont bien plus rapides (de l'ordre de grandeur de ceux d'absorption radiative soit entre 10-15 et 10-12 s) que ceux d'émission photonique compris entre 10-9 s pour les processus autorisés par le spin, la fluorescence, et de (fr)
- La regola di Kasha è un principio di chimica fisica. La regola stabilisce che tutti gli stati eccitati superiori si disattivano per via non radiativa a stati a più bassa energia della propria molteplicità di spin, cioè che l'emissione di fotoni per fluorescenza o fosforescenza avvengono solo dal più basso stato elettronicamente eccitato di una molecola.È stata formulata dal chimico statunitense Michael Kasha nel 1950. Eccezioni alla regola si trovano quando i salti energetici tra gli stati eccitati sono larghi, ad esempio nell'azulene. (it)
- Prawo Wawiłowa – fenomenologiczne prawo mówiące, że wydajność energetyczna luminescencji wzrasta wprost proporcjonalnie do wzrostu długości fali pochłanianego promieniowania, aż do osiągnięcia wartości maksymalnej Wzrost ten jest proporcjonalny do długości fali. Przy dalszym zwiększaniu długości fali wydajność energetyczna gwałtownie spada do zera. Prawo to zostało sformułowane przez Siergieja Wawiłowa w 1925 r. (pl)
- Правило Каші — емпіричне правило в молекулярній фотохімії, згідно з яким для органічних молекул у конденсованій фазі (тобто в кристалі, склі або рідині, в тому числі розчині) рівень, з якого відбувається випромінювання (люмінесценція), є найнижчим збудженим рівнем даної мультиплетності. Таким чином, при випромінюванні без зміни мультиплетності (флюоресценція) можна спостерігати лише перехід S1→S0, а при випромінюванні зі зміною мультиплетності (фосфоресценція) — лише T1→S0 (квінтетні, септетні та вищі стани, як правило, не розглядаються, бо існує дуже мало випадків, де їх взагалі можна спостерігати в конденсованій фазі, на відміну від газової). При цьому зворотний процес — поглинання світла — може відбуватися як перехід до будь-якого збудженого стану. Це правило не має теоретичного обґрунт (uk)
|
| has abstract
| - Die Kasha-Regel (englisch Kasha's rule, nach dem amerikanischen Photochemiker , der sie 1950 vorschlug), aufgrund ihrer weitläufigen Gültigkeit manchmal auch als photochemisches Dogma bezeichnet, ist ein Grundprinzip der Photochemie. Sie besagt, dass die spontane Emission eines Photons aus dem niedrigsten elektronisch angeregten Zustand einer gegebenen Multiplizität stammt. Die Kasha-Regel spielt u. a. bei photosensibilisierten Reaktionen eine Rolle. (de)
- La regla de Kasha es un principio fotoquímico que postula que tras la absorción de un fotón por una molécula en su estado fundamental y la consiguiente población de estados electrónicos excitados, la , tanto fluorescencia como fosforescencia, sucede desde el estado excitado de menor energía de la molécula. Se llama así por el espectroscopista estadounidense (1920), que la propuso en 1950. Se trata de una regla empírica fundamentada en el hecho de que los procesos de relajación de la energía absorbida desde los estados electrónicos excitados, procesos que esencialmente corresponden a una (RVI), son mucho más rápidos (del orden de los de absorción radiativa, 10-15-10-12 s) que los correspondientes a la , que oscilan entre los 10-9 s de los procesos permitidos por espín, fluorescencia, a los tiempos más largos de los prohibidos por espín, fosforescencia, que pueden llegar a los minutos o las horas. Aunque se suele explicar la regla a partir de los factores Franck-Condon entre transiciones electrónicas y la mayor probabilidad de aquellas con mayor , este razonamiento no es correcto y en realidad la regla se aplica en cualquier caso, sea cual sea el solapamiento. Moléculas pobladas en estados de mayor energía desexcitan dichos estados a gran velocidad. Dentro de cada estado electrónico la energía se desactiva (en general disipándose hacia el entorno, por ejemplo un disolvente) por , distorsionando en el proceso la geometría molecular. En dicho proceso se alcanzan estructuras en la que la energía de dos o más estados electrónicos llega a estar prácticamente degeneradas energéticamente. En química cuántica dichas estructuras se denominan intersecciones cónicas (IC), y representan situaciones en las cuales los niveles y acoplan (se rompe la aproximación de Born-Oppenheimer) y la entre estados se hace máxima, realizándose muy rápidamente, en esencia en un . Este proceso se denomina en general conversión interna (si se produce entre estados de igual multiplicidad de espín). La presencia frecuente de intersecciones cónicas entre los estados de mayor energía propicia una muy rápida hasta alcanzar el estado excitado más bajo antes de que cualquier tipo de haya podido tener lugar. En ese estado excitado final la presencia de intersecciones cónicas con el estado inferior, el fundamental, es menos frecuente (al ser la diferencia de energías entre estos dos estados mucho mayor), y por lo tanto la molécula puede llegar a un desde el cual ya tiene tiempo de emitir. La en una molécula siempre es un balance entre los y los (ver rendimiento cuántico). Dado que la mayoría de las moléculas básicas en química tienen un estado fundamental de tipo singlete , etiquetado como S0 y un estado excitado singlete de más baja energía S1, la regla de Kasha se suele formular enunciando que las moléculas siempre que emiten fluorescencia lo hacen desde su estado S1. Hay excepciones a la regla mencionadas con frecuencia, como el caso de la fluorescencia dual observada tanto desde el estado S1 como del S2 en el azuleno, sin embargo no todos los casos de fluorescencia dual implican una vulneración de la regla. Puede producirse fluorescencia dual desde dos mínimos distintos de la del estado S1, ambos con distintas geometrías, como en el caso de los o el , por citar dos ejemplos. (es)
- Kasha's rule is a principle in the photochemistry of electronically excited molecules. The rule states that photon emission (fluorescence or phosphorescence) occurs in appreciable yield only from the lowest excited state of a given multiplicity. It is named after American spectroscopist Michael Kasha, who proposed it in 1950. (en)
- Appelée ainsi d'après le spectroscopiste américain , la loi de Kasha est un principe photochimique stipulant qu'après l'absorption d'un photon par une molécule dans l'état fondamental et le peuplement résultant des états excités, l'émission radiative qui s'ensuit (fluorescence ou phosphorescence) se fait depuis l'état excité de plus basse énergie. Il s'agit d'une règle empirique basée sur le fait que les processus de relaxation de l'énergie absorbée depuis les états excités, processus correspondant pour l'essentiel à une relaxation vibrationnelle intramoléculaire (RVI), sont bien plus rapides (de l'ordre de grandeur de ceux d'absorption radiative soit entre 10-15 et 10-12 s) que ceux d'émission photonique compris entre 10-9 s pour les processus autorisés par le spin, la fluorescence, et des temps beaucoup plus importants (jusqu'à plusieurs minutes ou heures) pour des processus interdits par le spin, comme la phosphorescence. (fr)
- カシャの法則（カシャのほうそく、英: Kasha's rule）は、電子励起した分子の光化学に関する法則である。その意味するところは、発光（蛍光もしくは燐光）のほとんどは、与えられた多重度の最低励起状態から起こる、というものである。1950年にアメリカの分光学者マイケル・カシャにより提唱された。 (ja)
- La regola di Kasha è un principio di chimica fisica. La regola stabilisce che tutti gli stati eccitati superiori si disattivano per via non radiativa a stati a più bassa energia della propria molteplicità di spin, cioè che l'emissione di fotoni per fluorescenza o fosforescenza avvengono solo dal più basso stato elettronicamente eccitato di una molecola.È stata formulata dal chimico statunitense Michael Kasha nel 1950. La regola è nata come empirica, ma trova la sua spiegazione nella (energy gap law), che si basa sulla dipendenza del principio di Franck-Condon dalla differenza di energia tra i livelli elettronici della transizione (come espressa dalla regola d'oro di Fermi) nei processi non radiativi. Eccezioni alla regola si trovano quando i salti energetici tra gli stati eccitati sono larghi, ad esempio nell'azulene. (it)
- Prawo Wawiłowa – fenomenologiczne prawo mówiące, że wydajność energetyczna luminescencji wzrasta wprost proporcjonalnie do wzrostu długości fali pochłanianego promieniowania, aż do osiągnięcia wartości maksymalnej Wzrost ten jest proporcjonalny do długości fali. Przy dalszym zwiększaniu długości fali wydajność energetyczna gwałtownie spada do zera. Prawo to jest następstwem kwantowego charakteru wzbudzania fotoluminescencji: gwałtowny spadek wydajności energetycznej w zakresie wynika z faktu, że energia pochłanianych fotonów staje się zbyt mała, by cząsteczki luminofora mogły zostać wzbudzone (mniejsza niż różnica pomiędzy stanem podstawowym a najniższym poziomem wzbudzenia). Wydajność kwantowa i wydajność energetyczna silnie zależą od natury luminofora i warunków zewnętrznych: temperatury, obecności domieszek itp. Jest to związane z bezpromienistymi przejściami atomów lub cząsteczek do stanu podstawowego (wygaszanie luminescencji). Podstawową rolę w procesach wygaszania luminescencji odgrywają zderzenia drugiego rodzaju, w wyniku których energia wzbudzenia zamienia się w wewnętrzną energię ruchu cieplnego cząsteczek. Obserwuje się także szybkie zmniejszanie się fluorescencji w przypadku nadzwyczaj dużego stężenia cząsteczek substancji (wygaszanie stężeniowe). W tym przypadku, wskutek silnego oddziaływania między cząsteczkami, nie jest możliwe powstanie odosobnionych centrów luminescencji. Prawo to zostało sformułowane przez Siergieja Wawiłowa w 1925 r. (pl)
- Правило Каші — емпіричне правило в молекулярній фотохімії, згідно з яким для органічних молекул у конденсованій фазі (тобто в кристалі, склі або рідині, в тому числі розчині) рівень, з якого відбувається випромінювання (люмінесценція), є найнижчим збудженим рівнем даної мультиплетності. Таким чином, при випромінюванні без зміни мультиплетності (флюоресценція) можна спостерігати лише перехід S1→S0, а при випромінюванні зі зміною мультиплетності (фосфоресценція) — лише T1→S0 (квінтетні, септетні та вищі стани, як правило, не розглядаються, бо існує дуже мало випадків, де їх взагалі можна спостерігати в конденсованій фазі, на відміну від газової). При цьому зворотний процес — поглинання світла — може відбуватися як перехід до будь-якого збудженого стану. Це правило не має теоретичного обґрунтування і просто відображує той факт, що швидкість невипромінювальних переходів з вищих коливальних та електронних станів на найнижчий рівень (коливальне квантове число ) станів або настільки велика порівняно зі швидкістю випромінювальних переходів із цих верхніх станів, що випромінювання відбувається лише з нульового коливального стану електронних станів або . Правило Каші наочно ілюструється так званою діаграмою Яблонського. На діаграмі показано послідовності перших синглетних та триплетних станів з їхніми коливальними підрівнями. Прямими стрілками позначено випромінювальні переходи, хвилястими — невипромінювальні. Перші три стрілки зліва (спрямовані догори й позначені літерою a) означають поглинання світла; стрілки, позначені fl,— флюоресценцію, стрілки, позначені ph,— фосфоресценцію. Докладніше про позначення див. у статті Діаграма Яблонського. З діаграми можна бачити, що переходів, які відповідали б люмінесценції (випромінюванню) Si→Sj, Si→Tj, Ti→Sj, Ti→Tj для i>1, не існує. Майже єдиний достовірний виняток із правила Каші — флюоресценція азулену, де випромінювальним станом є . Правило було вперше сформульовано в 1950 році американським фізиком українського походження Михайлом (Майклом) Кашею. (uk)
- Правило Каши — эмпирическое правило в фотохимии, согласно которому для органических молекул в конденсированной фазе (в кристалле, стекле или жидкости, а также в растворе) излучение фотона (люминесценция) всегда происходит с низшего возбуждённого уровня данной мультиплетности. Названо в честь американского спектроскописта и химика Майкла Каши, который предложил это правило в 1950 году. (ru)
- 卡莎规则（英語：Kasha's rule）是光化学中有关激发态分子的重要原理。卡莎规则指出，对于多重态的分子，光子仅能由最低激发态发射。此光子可以以荧光或者磷光的形式发射。因此，发射光的波长和激发光的波长无关。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
