| rdfs:comment
| - The Khamsa (Persian: خمسه, 'Quintet' or 'Quinary', from Arabic) or Panj Ganj (Persian: پنج گنج, 'Five Treasures') is the main and best known work of Nizami Ganjavi. (en)
- Il Khamsa (in persiano خمسه, "quintetto", dall'arabo ) o Panj Ganj (in persiano پنج گنج, "cinque tesori") è l'opera principale e più conosciuta di Nizami Ganjavi. (it)
- Le Khamsé (en persan : خمسه) ou Pandj Gandj (en persan : پنج گنج, signifiant « les cinq joyaux »), désigne les cinq poèmes écrits par Nizami, s’inspirant de l’histoire de la Perse ou de légendes populaires : Ce texte est écrit en vers de forme masnavi (couplets ou distiques).Au cours des siècles suivants, le Khamsé a été recopié dans des manuscrits somptueux illustrés de miniatures. Le premier poème, Le Trésor des mystères, a été influencé par un poème d'inspiration soufie de Sanaï (1081-1141), intitulé Le Jardin de la vérité. (fr)
- «Хамсе́» или иначе «Пятери́ца» — памятник персидской литературы, , объединённых общим названием «Пандж Гандж», что переводится с персидского, как «Пять драгоценностей». Основное произведение классика персидской литературы Низами Гянджеви (1141—1209). «Хамсе» — персидское произношение арабского слова «хамса» (араб. خمسة ). Все пять поэм написаны в стихотворной форме маснави (двустиший), мастером которой являлся Низами. (ru)
- «Хамсе» або інакше «П'ятериця» — пам'ятник перської літератури, п'ять поем, об'єднаних загальною назвою «Пандж Ґандж», що перекладається з перської як «П'ять коштовностей». Основний твір класика перської літератури Нізамі Гянджеві (1141-1209). «Хамсе» — перська вимова арабського слова «хамса» (араб. خمسة). Всі п'ять поем написані у віршованій формі маснаві (двовіршів), майстром яких був Нізамі. (uk)
|
| has abstract
| - The Khamsa (Persian: خمسه, 'Quintet' or 'Quinary', from Arabic) or Panj Ganj (Persian: پنج گنج, 'Five Treasures') is the main and best known work of Nizami Ganjavi. (en)
- Le Khamsé (en persan : خمسه) ou Pandj Gandj (en persan : پنج گنج, signifiant « les cinq joyaux »), désigne les cinq poèmes écrits par Nizami, s’inspirant de l’histoire de la Perse ou de légendes populaires : 1.
* (en persan : مخزنالاسرار / Makhzan-ol-Asrâr ; 1165) ; 2.
* Khosrow et Chirine (en persan : خسرو و شیرین / Khosrow o Chirine ; 1180) ; 3.
* Leïli et Madjnoun (en persan : لیلی و مجنون / Leïli o Madjnoun ; 1188) ; 4.
* Les Sept Beautés (en persan : هفتپیکر / Haft-Peïkar, aussi traduit par « Les Sept Figures [de beauté] », « Les Sept Idoles » ou « Les Sept Portraits ») ou le Livre de Bahram (en persan : بهرامنامه / Bahrâm-Nâmé; 1191) ; 5.
* le (en persan : اسکندرنامه / Eskandar-Nâmé ; 1198). Ce texte est écrit en vers de forme masnavi (couplets ou distiques).Au cours des siècles suivants, le Khamsé a été recopié dans des manuscrits somptueux illustrés de miniatures. Le premier poème, Le Trésor des mystères, a été influencé par un poème d'inspiration soufie de Sanaï (1081-1141), intitulé Le Jardin de la vérité. Le fonds des poèmes Khosrow et Chirine, Les Sept Beautés et le Livre d'Alexandre, traitent de sujets de chevalerie médiévale propres à l'Orient. Les poèmes Khosrow et Chirine, Bahram Gour, et Alexandre le Grand qui apparaissent dans des épisodes séparés du Livre des Rois de Ferdowsi, sont ici traités par Nizami au centre du sujet. Ce sont les héros principaux de trois de ses poèmes. Le poème Leïli et Madjnoun, quant à lui, puise sa source dans une légende arabe. (fr)
- Il Khamsa (in persiano خمسه, "quintetto", dall'arabo ) o Panj Ganj (in persiano پنج گنج, "cinque tesori") è l'opera principale e più conosciuta di Nizami Ganjavi. (it)
- «Хамсе́» или иначе «Пятери́ца» — памятник персидской литературы, , объединённых общим названием «Пандж Гандж», что переводится с персидского, как «Пять драгоценностей». Основное произведение классика персидской литературы Низами Гянджеви (1141—1209). «Хамсе» — персидское произношение арабского слова «хамса» (араб. خمسة ). Все пять поэм написаны в стихотворной форме маснави (двустиший), мастером которой являлся Низами. Первая из поэм — «Сокровищница тайн» («Махзан аль-Асрар»), — была написана под влиянием монументальной поэмы Санаи (умер в 1131 г.) «Сад правды». В основе поэм «Хосров и Ширин», «Семь красавиц» («Хафт пейкар») и «Искандер-наме», лежат средневековые рыцарские истории. Хосров и Ширин, Бахрам Гур и Александр Великий (которые появляются в отдельных эпизодах в поэме «Шах-намэ» Фирдоуси) в поэмах Низами помещены в центр сюжета и стали главными героями трёх его поэм. Поэма «Лейли и Меджнун» написана на основе арабских легенд. Во всех пяти поэмах Низами значительно переработал материал использованных источников. В поэмах Низами содержатся уникальные данные, которые сохранились до наших дней именно благодаря его описаниям. Так например, одним из предметов очарования «Хамсе» являются детальные описания музыкантов, что сделало поэмы Низами главным источником современных знаний о персидском музыкальном творчестве и музыкальных инструментах XII века. Несмотря на интерес Низами к обычным людям, Низами не отрицал институт монархической формы правления и считал, что он является интегральной, духовной и священной частью персидского образа жизни. Хотя Низами избегал участия в придворной жизни, каждую из своих поэм он посвятил отдельному правителю, что было распространённой традицией в его время. «Хамсе» Низами Гянджеви оказала огромное влияние на развитие не только персидской, но и восточной поэзии вообще. Под влиянием Хамсе создавались произведения в азербайджанской литературе. «Пятерица», темы которой выбрал из истории и фольклора Низами, стала именем нарицательным и основой подражания таких выдающихся поэтов, как Алишер Навои, Мухаммед Физули, Абдурахман Джами, Амир Хосров Дехлеви и других, которые писали те же пять поэм на те же самые темы. Низами выступает в своих поэмах не просто поэтом и лириком, но и обличителем невежества, деспотизма и ханжества правителей. Он воспевает человека, его любовь, трудолюбие, мир и дружбу. Сюжеты поэм Низами предоставили персидской миниатюрной живописи обилие творческого материала: его «Хамсе» вместе с «Шахнаме» Фирдоуси, являлось наиболее часто иллюстрируемом литературным произведением. (ru)
- «Хамсе» або інакше «П'ятериця» — пам'ятник перської літератури, п'ять поем, об'єднаних загальною назвою «Пандж Ґандж», що перекладається з перської як «П'ять коштовностей». Основний твір класика перської літератури Нізамі Гянджеві (1141-1209). «Хамсе» — перська вимова арабського слова «хамса» (араб. خمسة). Всі п'ять поем написані у віршованій формі маснаві (двовіршів), майстром яких був Нізамі. Перша з поем — «Скарбниця таємниць» («Махсан аль-Асрар»), була написана під впливом монументальної поеми Санаї (помер у 1131 р.) «Сад правди». В основі поем «Хосров і Ширін», «Сім красунь» («Хафт пейкар») і «Іскандер-наме», лежать середньовічні лицарські історії. Хосров і Ширін, Бахрам-і Гур і Олександр Великий, які з'являються в окремих епізодах у поемі Шах-наме Фірдоусі, в поемах Нізамі поміщені в центр сюжету і стали головними героями трьох його поем. Поема «Лейлі і Меджнун» написана на основі арабських легенд. У всіх п'яти поемах Нізамі значно переробив матеріал використаних джерел. Слід зазначити, що в поемах Нізамі містяться унікальні дані, які збереглися до наших днів саме завдяки його описам. Так, наприклад, одним з предметів привабливості «Хамсе» є детальні описи музикантів, що зробило поеми Нізамі головним джерелом сучасних знань про перську музичну творчість та музичні інструменти XII століття. Незважаючи на інтерес Нізамі до звичайних людей, Нізамі не заперечував інститут монархічної форми правління і вважав, що він є інтегральною, духовної і священною частиною перського способу життя. Хоча Нізамі уникав участі в придворному житті, кожну зі своїх поем він присвятив окремому правителю, що було поширеною традицією в його час. «Хамсе» («П'ятериця») Нізамі Гянджеві мала величезний вплив на розвиток не тільки перської, але і східної поезії взагалі. Під впливом Хамсе створювалися твори в азербайджанській літературі. «П'ятериця», теми якої вибрав з історії та фольклору Нізамі, стала основою наслідування таких видатних поетів, як Алішер Навої, Мухаммед Фізулі, Абдурахман Джамі, Амір Хосров Дехлеві та інших, які писали ті ж п'ять поем на ті ж самі теми. Нізамі виступає у своїх поемах не просто поетом і ліриком, але і викривачем невігластва, деспотизму і святенництва правителів. Він оспівує людину, її любов, працьовитість, мир і дружбу. Сюжети поем Нізамі надали перському мініатюрному живопису велику кількість творчого матеріалу, його «Хамсе» разом з «Шахнаме» Фірдоусі, стало літературним твором, який найчастіше ілюстрували. Хамса Арабською 5-ть. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
