| rdfs:comment
| - علم الحركة أو الدَّفْعِيََة أو الكينتيكا (بالإنجليزية: kinetics) في الهندسة والفيزياء يعبر هذا المفهوم عن فرع من الميكانيكا الكلاسيكية يختص بالعلاقة بين حركة الأجسام وسببها أي القوة وعزم الدوران. ومنذ منتصف القرن العشرين حل مصطلح «علم التحريك (الديناميكا)» (أو «الديناميكا التحليلية») بشكل كبير محل مصطلح «علم الحركة» في كتب الفيزياء، لكن مصطلح «علم الحركة» لا يزال مستخدما في الهندسة. (ar)
- En fiziko kaj inĝenierado, kinetiko estas la branĉo de klasika mekaniko kiu temas pri la rilato inter movo kaj ties kaŭzoj, specife, fortoj kaj tordaj momantoj. Ekde la mezo de la 20-a jarcento, la termino "dinamiko" (aŭ "analiza dinamiko") delonge superis la terminon "kinetiko" en lernolibroj pri fiziko, kvankam la termino estas ankoraŭ uzata en inĝenierado. (eo)
- La cinétique du point matériel ou sans masse est une théorie définissant le mouvement d'une particule de masse positive ou nulle dans un référentiel en tenant compte de son inertie (c'est-à-dire principalement de sa masse inerte). La cinétique du point matériel apparaît sous sa avec Isaac Newton (1643 - 1727) ; plus de deux siècles plus tard - en 1905 - Albert Einstein (1879 - 1955) crée la cinétique des particules matérielles sous sa ainsi que celle du photon (base de la ). (fr)
- Die Kinetik (griechisch kinesis ‚Bewegung‘) ist ein Teilgebiet der Mechanik und beschreibt die Änderung der Bewegungsgrößen (Ort, Geschwindigkeit und Beschleunigung) unter Einwirkung von Kräften und berücksichtigt dabei auch die Masse der bewegten Körper. Die Kinematik dagegen beschreibt die Bewegung eines Körpers (Ort, Geschwindigkeit, Beschleunigung), ohne dabei Kräfte oder Massen zu berücksichtigen. (de)
- In physics and engineering, kinetics is the branch of classical mechanics that is concerned with the relationship between the motion and its causes, specifically, forces and torques. Since the mid-20th century, the term "dynamics" (or "analytical dynamics") has largely superseded "kinetics" in physics textbooks, though the term is still used in engineering. (en)
- Kinetica of leer der bewegingskrachten is een onderdeel van de dynamica of krachtenleer en beschrijft de samenhang tussen bewegingen en krachten, terwijl kinematica of bewegingsleer zich bezighoudt met de beweging van een lichaam zonder de krachten te beschouwen. Kinetica wordt ook gebruikt als aanduiding binnen de fysische chemie bij chemische kinetica. (nl)
- W fizyce i inżynierii kinetyka (z gr. kinēma dpn. kinēmatos 'ruch') dzieli się na dwie dyscypliny: statykę i dynamikę. Pierwsza z nich bada warunki, przy których ciała, poddane działaniu przyłożonych do nich sił, pozostają w spoczynku. Druga - bada ruch ciał materialnych jako efekt działających na nie sił. Kinematyka natomiast bada ruch ciał w oderwaniu od wywołujących go sił. Jest ona geometrią, w której zmienną jest czas. (pl)
- Физи́ческая кине́тика (др.-греч. κίνησις — движение) — микроскопическая теория процессов в неравновесных средах. В кинетике методами квантовой или классической статистической физики изучают процессы переноса энергии, импульса, заряда и вещества в различных физических системах (газах, плазме, жидкостях, твёрдых телах) и влияние на них внешних полей. В отличие от термодинамики неравновесных процессов и электродинамики сплошных сред, кинетика исходит из представления о молекулярном строении рассматриваемых сред, что позволяет вычислить из первых принципов , диэлектрические и магнитные проницаемости и другие характеристики сплошных сред. Физическая кинетика включает в себя кинетическую теорию газов из нейтральных атомов или молекул, статистическую теорию неравновесных процессов в плазме, теори (ru)
- Em física e engenharia, a cinética é o ramo da mecânica clássica que lida com a relação entre movimento e suas causas, especificamente forças e torques. Desde meados do século XX o termo "dinâmica" (ou "dinâmica analítica") superou amplamente a "cinética" nos livros de física, embora o termo ainda seja usado em engenharia. O termo cinética é também usado para referir-se à cinética química, particularmente em química física e físico-química. (pt)
- Фізична кінетика (дав.-гр. κίνησις — рух) — мікроскопічна теорія процесів у нерівноважних середовищах. В кінетиці методами квантової або класичної статистичної фізики вивчають процеси перенесення енергії, імпульсу, заряду та речовини в різних фізичних системах (газах, плазмі, рідинах, твердих тілах) і вплив на них зовнішніх полів. На відміну від термодинаміки і електродинаміки суцільних середовищ, кінетика виходить з уявлення про молекулярну будову розглянутих середовищ, що дозволяє обчислити з перших принципів , діелектричні та магнітні проникності та інші характеристики суцільних середовищ. Фізична кінетика включає в себе кінетичну теорію газів з нейтральних атомів або молекул, статистичну теорію нерівноважних процесів у плазмі, теорію явищ перенесення в твердих тілах (діелектриках, мет (uk)
|
| has abstract
| - علم الحركة أو الدَّفْعِيََة أو الكينتيكا (بالإنجليزية: kinetics) في الهندسة والفيزياء يعبر هذا المفهوم عن فرع من الميكانيكا الكلاسيكية يختص بالعلاقة بين حركة الأجسام وسببها أي القوة وعزم الدوران. ومنذ منتصف القرن العشرين حل مصطلح «علم التحريك (الديناميكا)» (أو «الديناميكا التحليلية») بشكل كبير محل مصطلح «علم الحركة» في كتب الفيزياء، لكن مصطلح «علم الحركة» لا يزال مستخدما في الهندسة. (ar)
- Die Kinetik (griechisch kinesis ‚Bewegung‘) ist ein Teilgebiet der Mechanik und beschreibt die Änderung der Bewegungsgrößen (Ort, Geschwindigkeit und Beschleunigung) unter Einwirkung von Kräften und berücksichtigt dabei auch die Masse der bewegten Körper. Die Kinematik dagegen beschreibt die Bewegung eines Körpers (Ort, Geschwindigkeit, Beschleunigung), ohne dabei Kräfte oder Massen zu berücksichtigen. Die Technische Mechanik wird meist eingeteilt in die drei Gebiete Statik, Festigkeitslehre und Dynamik, wobei letztere dann aus den beiden Teilgebieten der Kinetik und der Kinematik besteht. In der Physik wird dagegen die Mechanik in die Kinematik und die Dynamik eingeteilt, welche dort die Statik und die Kinetik enthält. In diesem Sinn wurde der Begriff 1879 von William Thomson, 1. Baron Kelvin und Peter Guthrie Tait in ihrer Abhandlung Treatise on Natural Philosophy geprägt. (de)
- En fiziko kaj inĝenierado, kinetiko estas la branĉo de klasika mekaniko kiu temas pri la rilato inter movo kaj ties kaŭzoj, specife, fortoj kaj tordaj momantoj. Ekde la mezo de la 20-a jarcento, la termino "dinamiko" (aŭ "analiza dinamiko") delonge superis la terminon "kinetiko" en lernolibroj pri fiziko, kvankam la termino estas ankoraŭ uzata en inĝenierado. (eo)
- In physics and engineering, kinetics is the branch of classical mechanics that is concerned with the relationship between the motion and its causes, specifically, forces and torques. Since the mid-20th century, the term "dynamics" (or "analytical dynamics") has largely superseded "kinetics" in physics textbooks, though the term is still used in engineering. In plasma physics, kinetics refers to the study of continua in velocity space. This is usually in the context of non-thermal (non-Maxwellian) velocity distributions, or processes that perturb thermal distributions. These "kinetic plasmas" cannot be adequately described with fluid equations. The term kinetics is also used to refer to chemical kinetics, particularly in chemical physics and physical chemistry. In such uses, a qualifier is often used or implied, for example: "physical kinetics", "crystal growth kinetics", and so on. (en)
- La cinétique du point matériel ou sans masse est une théorie définissant le mouvement d'une particule de masse positive ou nulle dans un référentiel en tenant compte de son inertie (c'est-à-dire principalement de sa masse inerte). La cinétique du point matériel apparaît sous sa avec Isaac Newton (1643 - 1727) ; plus de deux siècles plus tard - en 1905 - Albert Einstein (1879 - 1955) crée la cinétique des particules matérielles sous sa ainsi que celle du photon (base de la ). (fr)
- Kinetica of leer der bewegingskrachten is een onderdeel van de dynamica of krachtenleer en beschrijft de samenhang tussen bewegingen en krachten, terwijl kinematica of bewegingsleer zich bezighoudt met de beweging van een lichaam zonder de krachten te beschouwen. In de kinetica wordt gezocht naar de aard van een beweging ten gevolge van een kracht of de benodigde kracht om een bepaalde beweging te verkrijgen. Zo is de voorspelling van de baan in een horizontaal vlak van een voorwerp dat een horizontale kracht ondervindt onderdeel van de kinetica. Andersom is de bepaling van het benodigde koppel om een rotor een bepaalde rotatiesnelheid te geven ook onderdeel van de kinetica. Kinetica wordt ook gebruikt als aanduiding binnen de fysische chemie bij chemische kinetica. (nl)
- W fizyce i inżynierii kinetyka (z gr. kinēma dpn. kinēmatos 'ruch') dzieli się na dwie dyscypliny: statykę i dynamikę. Pierwsza z nich bada warunki, przy których ciała, poddane działaniu przyłożonych do nich sił, pozostają w spoczynku. Druga - bada ruch ciał materialnych jako efekt działających na nie sił. Kinematyka natomiast bada ruch ciał w oderwaniu od wywołujących go sił. Jest ona geometrią, w której zmienną jest czas. Kinetyka, w przeciwieństwie do statyki bada zachowanie się ciał fizycznych w ruchu (pod wpływem niezrównoważonego układu sił); w przeciwieństwie do kinematyki, opisującej sam ruch bez analizy jego przyczyn, kinetyka bada związki pomiędzy siłami działającymi na ciało, a jego ruchem. W zakresie mechaniki klasycznej termin kinetyka bywa uważany za synonim dynamiki. (pl)
- Em física e engenharia, a cinética é o ramo da mecânica clássica que lida com a relação entre movimento e suas causas, especificamente forças e torques. Desde meados do século XX o termo "dinâmica" (ou "dinâmica analítica") superou amplamente a "cinética" nos livros de física, embora o termo ainda seja usado em engenharia. Em física do plasma, cinética refere-se ao estudo do continuum no espaço de velocidade. Isso geralmente ocorre no contexto de distribuições de velocidades não térmicas ([[Distribuição de Maxwell-Boltzmann|não-Maxwellianas) ou processos que perturbam as distribuições térmicas. Esses "plasmas cinéticos" não podem ser adequadamente descritos com equações de fluidos. O termo cinética é também usado para referir-se à cinética química, particularmente em química física e físico-química. (pt)
- Фізична кінетика (дав.-гр. κίνησις — рух) — мікроскопічна теорія процесів у нерівноважних середовищах. В кінетиці методами квантової або класичної статистичної фізики вивчають процеси перенесення енергії, імпульсу, заряду та речовини в різних фізичних системах (газах, плазмі, рідинах, твердих тілах) і вплив на них зовнішніх полів. На відміну від термодинаміки і електродинаміки суцільних середовищ, кінетика виходить з уявлення про молекулярну будову розглянутих середовищ, що дозволяє обчислити з перших принципів , діелектричні та магнітні проникності та інші характеристики суцільних середовищ. Фізична кінетика включає в себе кінетичну теорію газів з нейтральних атомів або молекул, статистичну теорію нерівноважних процесів у плазмі, теорію явищ перенесення в твердих тілах (діелектриках, металах і напівпровідниках) і рідинах, кінетику магнітних процесів і теорію кінетичних явищ, пов'язаних з проходженням швидких частинок через речовину. До неї ж належать теорія процесів перенесення у квантових рідинах та надпровідниках і кінетика фазових переходів. Якщо відома функція розподілу всіх частинок системи за їх координатами та імпульсами в залежності від часу (в квантовому випадку — матриця щільності), то можна обчислити всі характеристики нерівноважної системи. Обчислення повної функції розподілу є практично нерозв'язним завданням, але для визначення багатьох властивостей фізичних систем, наприклад, потоку енергії або імпульсу, достатньо знати функцію розподілу невеликого числа частинок, а для газів малої густини — однієї частинки. В кінетиці використовується істотна відмінність часів релаксації в нерівноважних процесах; наприклад, для газу з частинок або квазічастинок, час вільного пробігу значно більший від часу зіткнення між частинками. Це дозволяє перейти від повного опису нерівноважного стану функцією розподілу за всіма координатами та імпульсами до скороченого опису за допомогою функції розподілу однієї частинки за її координатами та імпульсами. (uk)
- Физи́ческая кине́тика (др.-греч. κίνησις — движение) — микроскопическая теория процессов в неравновесных средах. В кинетике методами квантовой или классической статистической физики изучают процессы переноса энергии, импульса, заряда и вещества в различных физических системах (газах, плазме, жидкостях, твёрдых телах) и влияние на них внешних полей. В отличие от термодинамики неравновесных процессов и электродинамики сплошных сред, кинетика исходит из представления о молекулярном строении рассматриваемых сред, что позволяет вычислить из первых принципов , диэлектрические и магнитные проницаемости и другие характеристики сплошных сред. Физическая кинетика включает в себя кинетическую теорию газов из нейтральных атомов или молекул, статистическую теорию неравновесных процессов в плазме, теорию явлений переноса в твёрдых телах (диэлектриках, металлах и полупроводниках) и жидкостях, кинетику магнитных процессов и теорию кинетических явлений, связанных с прохождением быстрых частиц через вещество. К ней же относятся теория процессов переноса в квантовых жидкостях и сверхпроводниках и кинетика фазовых переходов. Если известна функция распределения всех частиц системы по их координатам и импульсам в зависимости от времени (в квантовом случае — матрица плотности), то можно вычислить все характеристики неравновесной системы. Вычисление полной функции распределения является практически неразрешимой задачей, но для определения многих свойств физических систем, например, потока энергии или импульса, достаточно знать функцию распределения небольшого числа частиц, а для газов малой плотности — одной частицы. В кинетике используется существенное различие времён релаксации в неравновесных процессах; например, для газа из частиц или квазичастиц, время свободного пробега значительно больше времени столкновения между частицами. Это позволяет перейти от полного описания неравновесного состояния функцией распределения по всем координатам и импульсам к сокращённому описанию при помощи функции распределения одной частицы по её координатам и импульсам. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)