| rdfs:comment
| - The Kushnarenkovo culture is an archaeological culture of the Iron Age in the Southern Ural. First described V. F. Gening on the basis of excavations carried out in 1955–1959 years in the cemetery in Kushnarenkovo (Bashkortostan). Localization in 6th-8th centuries on the territory of Zakamye, in the basins of White, Kama and Ik rivers. It is assumed that the culture came in the middle of VI. forest-steppe regions of the Trans-Urals and Western Siberia. In the 8th century to the west of the Ural from other groups arose Karayakupovo culture. (en)
- Кушнаренковская культура — археологическая культура железного века в Южном Приуралье. Впервые описана В. Ф. Генингом на основании раскопок, проводившихся в 1955—1959 годах на могильнике в Кушнаренково (Башкортостан). Существовала в VI — VIII веках на территории Закамья, в бассейнах рек Белая, Кама и Ик. Предполагается, что культура пришла в середине VI века из лесостепных регионов Зауралья и Западной Сибири (саргатская культура). В VIII веке к западу от Урала из других угорских групп возникла караякуповская культура. (ru)
- Кушнаренковська культура — археологічна культура залізного століття в Південному Приураллі. Вперше описана В.Ф. Генінгом на підставі розкопок, що проводилися в 1955—1959 роках на могильнику в Кушнаренково (Башкортостан). Існувала в VI — VIII століттях на території Закам'я, в басейнах річок Біла, Кама та Ік. Передбачається, що культура прийшла в середині VI ст. з лісостепових регіонів Зауралля та Західного Сибіру. У VIII столітті на захід від Уралу з інших угорських груп виникла Караякуповська культура. (uk)
|
| has abstract
| - The Kushnarenkovo culture is an archaeological culture of the Iron Age in the Southern Ural. First described V. F. Gening on the basis of excavations carried out in 1955–1959 years in the cemetery in Kushnarenkovo (Bashkortostan). Localization in 6th-8th centuries on the territory of Zakamye, in the basins of White, Kama and Ik rivers. It is assumed that the culture came in the middle of VI. forest-steppe regions of the Trans-Urals and Western Siberia. In the 8th century to the west of the Ural from other groups arose Karayakupovo culture. Archaeologists have found that the studied tribes at an early stage (in 6th-8th centuries) were buried under mounds, the heads to north. Skull buried - with signs of artificial deformation. Later, the head to the dead already oriented to the west. The burials of the remains of weapons, horse gear, a variety of jewelry and ceramics. A significant amount of pottery found on the settlements. All dishes molded, round-form. Noteworthy is its elegance of ornamentation. The population of Kushnarenkovo culture most researchers associated with the nomadic Ugrian tribes. A. Kh. Khalikov, E. A. Khalikova, V. A. Ivanov considered them ancient Magyars (the ancestors of Hungarians). thinks that the population of Kushnarenkovo culture were the ancestors of the ancient Bashkirs. V. Csáky and D. Gerber have found significant genetic relationships between conqueror Hungarians and samples taken from a late Kushnarenkovo cemetery used from the end of eighth century to the eleventh century. (en)
- Кушнаренковская культура — археологическая культура железного века в Южном Приуралье. Впервые описана В. Ф. Генингом на основании раскопок, проводившихся в 1955—1959 годах на могильнике в Кушнаренково (Башкортостан). Существовала в VI — VIII веках на территории Закамья, в бассейнах рек Белая, Кама и Ик. Предполагается, что культура пришла в середине VI века из лесостепных регионов Зауралья и Западной Сибири (саргатская культура). В VIII веке к западу от Урала из других угорских групп возникла караякуповская культура. Археологам удалось установить, что изучаемые племена на раннем этапе (в VI—VIII веках) хоронили сородичей под курганами головами на север. Черепа погребенных — со следами искусственной деформации. Позднее, умерших уже ориентировали головой на запад. В погребениях найдены остатки оружия, конского снаряжения, разнообразных украшений и керамики. Значительное количество керамики найдено и на поселениях. Вся посуда лепная, круглодонная, горшковидная или бомбовидная по форме. Обращает внимание её тонкостенность и изящность орнаментации. Носителей кушнаренковской культуры большинство исследователей связывают с кочевыми уграми. Е. А. Халикова, А. Х. Халиков, В. А. Иванов считали их мадьярами. Н. А. Мажитов считает носителями кушнаренковской культуры древних предков башкир. Палеогенетиками выявлены длительные генетические связи представителей кушнаренковской и чияликской культур с венграми Карпатского бассейна и подтверждена уральская трансмиссия нескольких восточно-евразийских монородительских линий в их генофонде. Кушнаренковская культура (популяция зауральской стоянки Уелги на озере Уелги) и популяции, связанные с и культурами Предуралья (Баяново (поздняя ломоватовская культура), Броды (ранняя неволинская культура), Бартым (неволинская культура, фаза II), Сухой Лог (поздняя неволинская культура)), обнаруживают обширные генетические связи с венграми-завоевателями Прикарпатья. Материнские линии венгров завоевателей аналогичны линиям современных татар со значительным восточно-евразийским компонентом. (ru)
- Кушнаренковська культура — археологічна культура залізного століття в Південному Приураллі. Вперше описана В.Ф. Генінгом на підставі розкопок, що проводилися в 1955—1959 роках на могильнику в Кушнаренково (Башкортостан). Існувала в VI — VIII століттях на території Закам'я, в басейнах річок Біла, Кама та Ік. Передбачається, що культура прийшла в середині VI ст. з лісостепових регіонів Зауралля та Західного Сибіру. У VIII столітті на захід від Уралу з інших угорських груп виникла Караякуповська культура. Археологам вдалося встановити, що племена, які вивчались на ранньому етапі (у VI—VIII століттях), ховали родичів під курганами головами на північ. Черепи похованих зі слідами штучної деформації. Пізніше, вже померлих орієнтували головою на захід. У похованнях знайдені залишки зброї, кінського спорядження, різноманітних прикрас і кераміки. Значну кількість кераміки знайдено і на поселеннях. Весь ліпний посуд, круглодонний, глекоподібний або бомбоподібний за формою. Звертає увагу тонкостінність і витонченість орнаментації. Носіїв кушнаренковської культури більшість дослідників пов'язують з кочовими уграми. О. А. Халікова, А. Х. Халіков, В. А. Іванов вважали їх мадярами. Н. А. Мажитов вважає носіями кушнаренковської культури давніх предків башкирів. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)