| rdfs:comment
| - كانت ساعة ورود لينيوس مشروع حديقة افترضه كارولوس لينيوس يهدف إلى الاستفادة من العديد من النباتات التي تفتح زهورها أو تغلقها في وقت محدد من اليوم للتنبؤ الدقيق بالوقت. وقد أطلق عليها خصوصًا اسم Horologium Florae (ومعناه حرفيًا «ساعة الورود»)، واقترح هذه الفكرة في ما نشر عام 1751 باسم فلسفة النباتات لم يسبق له قط زراعة مثل هذه الحديقة، إلا أن الفكرة قام بتنفيذها العديد من الحدائق النباتية في فترة مبكرة من القرن التاسع عشر بنسب نجاح متفاوتة. وقد أظهر العديد من النباتات إيقاعًا يوميًا قويًا، بينما كانت هناك ملاحظات لتفتح القليل في أوقات منتظمة إلى حد ما، إلا أن دقة هذه الساعة منخفضة حيث يتأثر وقت الإزهار بالطقس والمؤثرات الموسمية. كما أن أوقات الإزهار التي سجلها لينيوس تعرضت للاختلاف في وقت النهار نتيجة لأن قياسات دوائر العرض: كانت تعتمد على أوقات الإزهار في أوبسالا حيث كان يدرس وحيث حصل على ت (ar)
- Linnaeus's flower clock was a garden plan hypothesized by Carl Linnaeus that would take advantage of several plants that open or close their flowers at particular times of the day to accurately indicate the time. According to Linnaeus's autobiographical notes, he discovered and developed the floral clock in 1748. It builds on the fact that there are species of plants that open or close their flowers at set times of day. He proposed the concept in his 1751 publication Philosophia Botanica, calling it the horologium florae (lit. 'flower clock'). His observations of how plants changed over time are summarised in several publications. Calendarium florae (the Flower Almanack) describes the seasonal changes in nature and the botanic garden during the year 1755. In Somnus plantarum (the Sleep of (en)
- L'horloge florale de Linné était un plan de jardin hypothétisé par Carl von Linné composé de nombreuses plantes dont les fleurs s'ouvrent et se ferment à des moments particuliers du jour, indiquant précisément l'heure. Il propose l'idée de ce jardin dans (en) en 1751, l'appelant Horologium Florae. Il n'a peut-être jamais planté son jardin, mais l'idée a été tentée par de nombreux jardins botaniques au début du XIXe siècle, avec des succès mitigés. Beaucoup de plantes possèdent un fort rythme circadien, et quelques-unes s'ouvrent à un temps très régulier, mais la précision d'une telle horloge est limitée car la période de floraison est affecté par le temps et les saisons. Les périodes de floraison enregistrées par Linné sont également sujettes aux différences de lumière du jour dues à la l (fr)
- Цвето́чные часы́, также Часы́ Фло́ры — декоративные часы из набора травянистых растений, цветки которых распускаются и закрываются в определённое время суток. Впервые цветочные (листовые) часы были составлены в Уппсале Карлом Линнеем. Цветочные часы из тех растений, которые использовал Линней, называют «цветочными часами Линнея». (ru)
- Квітковий годинник Карла Ліннея — клумба з квітів, які закривалися і відкривалися згідно з певним положенням сонця над горизонтом, що відповідало певним годинам дня . Цю концепцію запропонував Карл Лінней у 1751 році у праці , назвавши її Horologium Florae ("квітковий годинник"). У таблиці подані рослини, які використав Карл Лінней для створення квіткового годинника: (uk)
|
| has abstract
| - كانت ساعة ورود لينيوس مشروع حديقة افترضه كارولوس لينيوس يهدف إلى الاستفادة من العديد من النباتات التي تفتح زهورها أو تغلقها في وقت محدد من اليوم للتنبؤ الدقيق بالوقت. وقد أطلق عليها خصوصًا اسم Horologium Florae (ومعناه حرفيًا «ساعة الورود»)، واقترح هذه الفكرة في ما نشر عام 1751 باسم فلسفة النباتات لم يسبق له قط زراعة مثل هذه الحديقة، إلا أن الفكرة قام بتنفيذها العديد من الحدائق النباتية في فترة مبكرة من القرن التاسع عشر بنسب نجاح متفاوتة. وقد أظهر العديد من النباتات إيقاعًا يوميًا قويًا، بينما كانت هناك ملاحظات لتفتح القليل في أوقات منتظمة إلى حد ما، إلا أن دقة هذه الساعة منخفضة حيث يتأثر وقت الإزهار بالطقس والمؤثرات الموسمية. كما أن أوقات الإزهار التي سجلها لينيوس تعرضت للاختلاف في وقت النهار نتيجة لأن قياسات دوائر العرض: كانت تعتمد على أوقات الإزهار في أوبسالا حيث كان يدرس وحيث حصل على تعليمه الجامعي. وفي الجدول التالي النباتات التي اقترح لينيوس الاعتماد عليها مرتبة بحسب الوقت المسجل. العلامة "-" تشير إلى أن التاريخ مفقود. وصف هذه «الساعة» الزهرية أندرو مارفيل في قصيدته «الحديقة» عام (1678): كيف للبستاني أن يقوم بجلب الورود والأعشاب لقرص الساعة الجديد;حيث تقف الشمس اللطيفة في عليائهاترسل شعاعها ببرجها المعطر;وبينما الشمس تنشر شعاعها؛ النحلة النشيطةتحسب وقتها كما نفعل نحن.فكيف يمكن لهذه الساعات الجميلة والنافعة حسابها إلا بالأعشاب والورود! (ar)
- Linnaeus's flower clock was a garden plan hypothesized by Carl Linnaeus that would take advantage of several plants that open or close their flowers at particular times of the day to accurately indicate the time. According to Linnaeus's autobiographical notes, he discovered and developed the floral clock in 1748. It builds on the fact that there are species of plants that open or close their flowers at set times of day. He proposed the concept in his 1751 publication Philosophia Botanica, calling it the horologium florae (lit. 'flower clock'). His observations of how plants changed over time are summarised in several publications. Calendarium florae (the Flower Almanack) describes the seasonal changes in nature and the botanic garden during the year 1755. In Somnus plantarum (the Sleep of Plants), he describes how different plants prepare for sleep during the night, and in Vernatio arborum he gives an account of the timing of leaf-bud burst in different trees and bushes. He may never have planted such a garden, but the idea was attempted by several botanical gardens in the early 19th century, with mixed success. Many plants exhibit a strong circadian rhythm (see also Chronobiology), and a few have been observed to open at quite a regular time, but the accuracy of such a clock is diminished because flowering time is affected by weather and seasonal effects. The flowering times recorded by Linnaeus are also subject to differences in daylight due to latitude: his measurements are based on flowering times in Uppsala, where he taught and had received his university education. The plants suggested for use by Linnaeus are given in the table below, ordered by recorded opening time; "-" signifies that data are missing. (en)
- L'horloge florale de Linné était un plan de jardin hypothétisé par Carl von Linné composé de nombreuses plantes dont les fleurs s'ouvrent et se ferment à des moments particuliers du jour, indiquant précisément l'heure. Il propose l'idée de ce jardin dans (en) en 1751, l'appelant Horologium Florae. Il n'a peut-être jamais planté son jardin, mais l'idée a été tentée par de nombreux jardins botaniques au début du XIXe siècle, avec des succès mitigés. Beaucoup de plantes possèdent un fort rythme circadien, et quelques-unes s'ouvrent à un temps très régulier, mais la précision d'une telle horloge est limitée car la période de floraison est affecté par le temps et les saisons. Les périodes de floraison enregistrées par Linné sont également sujettes aux différences de lumière du jour dues à la latitude : ses mesures sont basées sur les périodes de floraison à Uppsala. Les plantes suggérées par Linné pour son horloge sont données dans le tableau ci-dessous, ordonnées par période de floraison. Le symbole « - » signifie que les données sont manquantes. (fr)
- Цвето́чные часы́, также Часы́ Фло́ры — декоративные часы из набора травянистых растений, цветки которых распускаются и закрываются в определённое время суток. Впервые цветочные (листовые) часы были составлены в Уппсале Карлом Линнеем. Цветочные часы из тех растений, которые использовал Линней, называют «цветочными часами Линнея». Для каждой местности должны составляться свои цветочные часы, так как время цветения, то есть открытие и закрытие цветков, в разных местностях происходят не в один и тот же час; оно либо запаздывает, либо наступает раньше. Прямые наблюдения показали, что, например, в Инсбруке происходит запаздывание раскрытия растений из цветочных часов Линнея на 1—2 часа, а закрывание запаздывает на 1—6 часов. Чтобы составить цветочные часы, следует произвести многолетние наблюдения над множеством растений и выбрать из них такие, цветение которых совершается в наиболее определённое время. (ru)
- Квітковий годинник Карла Ліннея — клумба з квітів, які закривалися і відкривалися згідно з певним положенням сонця над горизонтом, що відповідало певним годинам дня . Цю концепцію запропонував Карл Лінней у 1751 році у праці , назвавши її Horologium Florae ("квітковий годинник"). Лінней ніколи не створював такої клумби, але ця ідея була втілена у декількох ботанічних садах на початку 19-го століття. Багато рослин мають сильний циркадний ритм, і лише деякі з них відкриваються у досить звичайний час, але точність такого годинника зменшується, через те що час цвітіння значною мірою залежить від погоди. Час цвітіння, записаний Ліннеєм, також змінюється в залежності від широти: його вимірювання засновані на часі цвітіння в Упсалі, де він викладав та здобув вищу освіту. У таблиці подані рослини, які використав Карл Лінней для створення квіткового годинника: Для кожної місцевості можуть бути складені свої квіткові годинники, тому що час цвітіння, тобто відкриття і закриття квітів, у різних місцевостях відбуваються не в один і той же час; воно або запізнюється, або настає раніше. Прямі спостереження показали, що, наприклад, в Інсбруку відбувається запізніле розкриття вищезгаданих рослин на 1-2 години, а закривання запізнюється на 1-6 годин. Для того щоб скласти квітковий годинник, треба зробити багаторічні спостереження над безліччю рослин і вибрати потім такі з них, цвітіння яких відбувається в найбільш визначений час. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)