| rdfs:comment
| - معظم أرض كازاخستان عبارة عن حوض داخلي (باستثناء المناطق الشمالية). وتتدفق الأنهار إلى البحيرات العديدة في هذا الحوض. ويُعرف نظام الصرف الأكثر أهمية في البلاد باسم «يديسو» Yedisu، ومعناه «الأنهار السبعة» باللغات التركية. وفيما يلي قائمة البحيرات الأكثر أهمية. وبعض هذه البحيرات تتقاسمها كازاخستان مع الدول المجاورة ومنها: بحر قزوين، بحيرة آرال، بحيرة آيك، إلخ). (ar)
- Největší jezera v Kazachstánu (kazašsky jezero - Көлі). Tabulka obsahuje jezera větší než 100 km². (cs)
- Excluding the northernmost districts, Kazakhstan consists of endorheic basins, where rivers flow into one of the numerous lakes. The most important drainage system is known as Yedisu, meaning "seven rivers" in Turkic languages. Below is the list of the more important lakes, some of which are shared (Caspian Sea, Lake Aral, Lake Aike, etc.) with the neighbouring countries. (en)
- La République du Kazakhstan possède 48 262 lacs, dont 31 ont une superficie supérieure à 100 km2 et 2 986 ont une superficie de plus de 1 km2. Le Kazakhstan est limitrophe de deux grands lacs: la mer Caspienne et la Mer d'Aral et il possède le lac Balkhach qui est l'un des plus grands lacs au monde. La superficie cumulée de tous les lacs du Kazakhstan est de 45 002 km2 pour un volume de 190 km3. (fr)
- 다음은 카자흐스탄의 호수 목록이다. (ko)
- В Республике Казахстан имеется 48 262 озера, из которых 45 248 имеют площадь менее 1 км².Крупных озёр с площадью более 100 км² — 21.Казахстан омывают самое большое озеро на Земле, Каспийское море и другое крупное озеро, Аральское море. Кроме того, на территории республики находится одно из самых больших озёр мира — Балхаш. По территории Казахстана озёра расположены неравномерно. На северную часть страны приходится 45% всех озёр, на центральную и южную части — 36%, в остальных регионах находится только 19% озёр. (ru)
- На території Казахстану розташовано 48 262 озера, з яких 45 248 озер мають площу менше 1 км². Озер із площею понад 100 км² всього 21. Їхня площа має 60% від загальної площі озер країни. Загальна площа ж усіх озер досягає 45002 км², загальний об'єм води у них 190 км³. За типом утворення улоговини озера Казахстану відносяться до таких груп: (uk)
|
| has abstract
| - معظم أرض كازاخستان عبارة عن حوض داخلي (باستثناء المناطق الشمالية). وتتدفق الأنهار إلى البحيرات العديدة في هذا الحوض. ويُعرف نظام الصرف الأكثر أهمية في البلاد باسم «يديسو» Yedisu، ومعناه «الأنهار السبعة» باللغات التركية. وفيما يلي قائمة البحيرات الأكثر أهمية. وبعض هذه البحيرات تتقاسمها كازاخستان مع الدول المجاورة ومنها: بحر قزوين، بحيرة آرال، بحيرة آيك، إلخ). (ar)
- Největší jezera v Kazachstánu (kazašsky jezero - Көлі). Tabulka obsahuje jezera větší než 100 km². (cs)
- Excluding the northernmost districts, Kazakhstan consists of endorheic basins, where rivers flow into one of the numerous lakes. The most important drainage system is known as Yedisu, meaning "seven rivers" in Turkic languages. Below is the list of the more important lakes, some of which are shared (Caspian Sea, Lake Aral, Lake Aike, etc.) with the neighbouring countries. (en)
- La République du Kazakhstan possède 48 262 lacs, dont 31 ont une superficie supérieure à 100 km2 et 2 986 ont une superficie de plus de 1 km2. Le Kazakhstan est limitrophe de deux grands lacs: la mer Caspienne et la Mer d'Aral et il possède le lac Balkhach qui est l'un des plus grands lacs au monde. La superficie cumulée de tous les lacs du Kazakhstan est de 45 002 km2 pour un volume de 190 km3. (fr)
- 다음은 카자흐스탄의 호수 목록이다. (ko)
- В Республике Казахстан имеется 48 262 озера, из которых 45 248 имеют площадь менее 1 км².Крупных озёр с площадью более 100 км² — 21.Казахстан омывают самое большое озеро на Земле, Каспийское море и другое крупное озеро, Аральское море. Кроме того, на территории республики находится одно из самых больших озёр мира — Балхаш. По территории Казахстана озёра расположены неравномерно. На северную часть страны приходится 45% всех озёр, на центральную и южную части — 36%, в остальных регионах находится только 19% озёр. Совокупная площадь поверхности озёр Казахстана достигает 45 002 км². Общий объём воды — 190 км³. (ru)
- На території Казахстану розташовано 48 262 озера, з яких 45 248 озер мають площу менше 1 км². Озер із площею понад 100 км² всього 21. Їхня площа має 60% від загальної площі озер країни. Загальна площа ж усіх озер досягає 45002 км², загальний об'єм води у них 190 км³. По країні озера розподілені нерівномірно: 45% усіх озер розташовуються на півночі (21580 озер), 36% — в центрі та на півдні (17550 озер). Всі північні озера займають 35% всієї площі озер Казахстану, центральні та південні — 10%. Майже всі озера безстічні і відрізняються різким коливанням рівня води, яка у більшості озер солона. Багато водойм самосадні і слугують для видобутку солі. У зволожених районах знаходиться велика кількість прісних водойм, в районах із сухим кліматом — озер менше і всі вони мілководні, непротічні та солоні, влітку частіше всього пересихають. У лісостеповій зоні Казахстану знаходиться 740 озер площею менше 1 км², з них прісних водойм у 6 разів більше за солоних. На південь кількість прісноводних водойм зменшується, а солоних збільшується. У степовій зоні озер такої ж площі нараховується 1875, але прісних вже в 4 рази більше за солоних. В напівпустельній зоні озер 216, при чому прісноводних всього в 1,3 рази більше за солоних. В пустелях озер всього 142, але майже всі вони солоні. Більшість озер Казахстану розташовані на висоті 100–350 м, переважно у м'яких відкладах неогену та антропогену. Всі озера групуються в окремі групи у певних районах. Так, велика кількість водойм міститься на Прикаспійській та Туранській низовинах, Західно-Сибірській рівнині, в низькогір'ях Сариарки та південно-східних гірський районах країни. Ще однією особливістю озер є їхня різновіковість, вони утворились у різних час. Більшість озер рівнинно-низькогірної частини знаходяться на пізній стадії формування. Озера лісостепової та степової зон поступово заповнюються м'якими відкладами, заростають рослинністю. Озера напівпустельної та пустельної зон швидко засолюються і перетворюються в самосадні озер, сори. Більшість з них знаходяться на різних стадіях «відмирання». Озера високогірних районів за віком відносяться до молодих. Вони розташовані нерівномірно і зустрічаються на різних висотах. Більшість із них утворились на висоті 1400–2800 м. За типом утворення улоговини озера Казахстану відносяться до таких груп:
* тектонічні — утворились в результаті затоплення водою грабенів, опущених по розломам ділянок земної кори витягнутої форми. Береги таких водойм стрімкі, обривисті. Такі озера розташовані в південно-східних регіонах та в Сариарці — Зайсан, Маркаколь, Карасор, Тенгіз-Кургальжинська та Кокшетауська групи, колишнє озеро Єсік.
* реліктові (залишкові) тектонічні характерні для первинних рівнин — Прикаспійської низовини, Тургайської улоговини, Туранської низовини, . До таких озер відносяться Каспійське, Аральське, Балхаш та Алаколь.
* льодовикові озера утворились в результаті діяльності древніх льодовиків у високогірних районах. До таких водойм відносяться загатні та карові озера. Такі загатні озера, як у верхів'ях в Заілійському Алатау та Жасилколь у верхів'ях Лепси на півночі Джунгарського Алатау утворились перед природними загатами — моренами. Карові озера розташовані у високогірних районах снігової лінії, утворились шляхом дії гірських льодовиків у округлих за формою улоговинах. Такі озера мають стрімкі береги та пологе дно.
* суффозійні (просадні) озера утворились в результаті просідання м'яких порід і заповнення водою плоскодонних знижень. Такі водойми називають ще степовими блюдцями, вони поширені на півночі, на Західно-Сибірській рівнині.
* стариці (долинно-руслові озера) — розташовані безпосередньо у річкових заплавах, у відокремлених ділянках старих русел річок. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)