| rdfs:comment
| - Māra is the highest-ranking goddess in Latvian mythology, Mother Earth, a feminine counterpart to Dievs. She takes spirits after death. She may be thought as the alternate side of Dievs (like in Yin and Yang). Other Latvian goddesses, sometimes all of them, are considered her assistants, or alternate aspects. Māra may have been also the same goddess as Lopu māte, Piena Māte (Mother of the Milk), Veļu māte or Vélių motę (mother of the souls/spirits), Zemes māte (Mother of the Earth), and many other "mothers", like of Wood, Water, Sea, Wind. (en)
- 마라 (라트비아어: Мара, 리투아니아어: Māra)는 라트비아 신화의 최고신으로 대지모신에 속한다. 마라는 라트비아의 의 여성형인 디에스 (Dievs)이다.인간의 영혼은 가 관리하고 육체는 마라가 관리하고 있다.라트비아에서는 8월 15일을 로 하고 있다. 그녀는 모든 여성의 의무 (어린이, 소), 모든 경제 활동의 후원자 ("신이 테이블을 만들었고, 마라가 빵을 만들었다"), 심지어 돈과 시장까지도 후원한다. 디에스의 다른 면모를 지닌 그녀는 디에스가 영혼을 취하는 동안 자신의 죽음 이후에 시체를 가져 간다. 그녀는 Māras zeme (마라의 땅)이라고 불리는 땅의 여신이다. 서부 라트비아에서는 라트비아에서 그다지 적지 않게 그녀는 라이마와 강하게 연관되어 있었으며 동일한 신으로 생각되었을 수도 있다. (ko)
- Мара (латис. Māra) — в латиській міфології богиня, що опікується коровами. У неї просять молока, сиру, телят. У деяких випадках вона збігається з міфологізованим образом діви Марії. Її день відзначали чотири рази на рік: взимку — на святки, навесні — день «капустяної Марії», коли саджають капусту, влітку — 15 серпня (Обжинки) та восени 8 вересня (Осеніни). Подвійну природу цього образу, в якому злилися язичницькі та християнські вірування, відображає звернення «Мила Мара худоби, мати Ісуса Христа, боронь від чаклунів та відьом!». Іноді її називають матір'ю Лайми. (uk)
- Маря (Мара, латыш. Māra) — в латышской мифологии богиня, опекающая коров. У неё просят молока, сыра, телят. В некоторых случаях она совпадает с мифологизированным образом девы Марии. Её день отмечали четыре раза в году: зимой — на святки, весной — день «капустной Марии» (Марья — зажги снега), когда сажают капусту, летом — 15 августа (Обжинки) и осенью 8 сентября (Осенины). Двойную природу этого образа в котором слились языческие и христианские верования отражает обращение «Милая Мара скота, мать Иисуса Христа, упаси от колдунов и ведьм!». Иногда её называют матерью Лаймы. (ru)
- Māra (lett.; heidnische weibliche Gottheit) wird neben Dievs und Laima als eine der drei Hauptgötter der lettischen Mythologie und des vorchristlichem Theismus im Baltikum aufgeführt. Aus Überlieferungen der Dainas, traditioneller lettischer Volkslieder, verstehen die heidnischen Religionsgemeinschaften (dievturība) Māra als die höchste aller Götter, Mutter aller Mütter und Pseudogottheiten (mātes) und damit auch als Avatar der über 70 Muttergottheiten. Alternative Namensbezeichnungen sind: Māre, Mārīte, Mārša, Māršava (Westliches Lettland). (de)
- Māra estas ofte menciata diino en la latva mitologio. Nuntempe temas pri populara latvalingva virina persona nomo. Festotago de ŝi estas la 25-a de marto. Aliaj latvaj diinoj komprenatas kiel alternativaj aperoj de la diino Māra. Foje ŝi nomatas "patrino de la bovoj" (latve Lopu māte). Māra estas la diino de la tero, de la virinaj taskoj, al kiuj laŭ la tradicia kampara kompreno en Latvio aparte estas la zorgado pri infanoj kaj bovoj (en tiu kombino), kaj la diino de ĉiuj ekonomiaj aktivecoj („La dio Dievs kreis la tablon, sed Māra la panon.“) ĝis la administrado de mono kaj komerco. (eo)
- Māra, även kallad Māre, Mārīte (diminutiv form), Mārša, Māršava (västra Lettland), är en lettisk gudinna. Hon är den högst uppsatta kvinnliga gud och motparten till dess högsta manliga gud, . Alla övriga gudinnor var underställda henne som hennes tjänare. Hon är möjligen samma gudom som Lopu māte, Piena Māte (Moder Mjölk), Veļu Māte (Själarnas/andarnas moder), Zemes Māte (Moder Jord), och Skogens, Vattnets, Havets och Vindens moder, vilka var hennes aspekter. Hon associerades också ofta med gudinnan Lamia, särskilt i västra Lettland, och kan ha ansetts vara samma gudom. (sv)
|
| has abstract
| - Māra estas ofte menciata diino en la latva mitologio. Nuntempe temas pri populara latvalingva virina persona nomo. Festotago de ŝi estas la 25-a de marto. Aliaj latvaj diinoj komprenatas kiel alternativaj aperoj de la diino Māra. Foje ŝi nomatas "patrino de la bovoj" (latve Lopu māte). Māra estas la diino de la tero, de la virinaj taskoj, al kiuj laŭ la tradicia kampara kompreno en Latvio aparte estas la zorgado pri infanoj kaj bovoj (en tiu kombino), kaj la diino de ĉiuj ekonomiaj aktivecoj („La dio Dievs kreis la tablon, sed Māra la panon.“) ĝis la administrado de mono kaj komerco. Kiel alternativa apero de la dio Dievs, ŝi post la morto de homo akceptas ties korpon, dum Dievs prenas la animon. Ŝi estas la diino de la agroj, kiuj nomatas "grundo de Mara" (latve Māras zeme). Aparte en la regiono Kuronio ŝi proksime asociiĝas al la diino ("la feliĉa"). Post la kristanigo de Baltio, la diino Māra ofte estis identigita kun la dipatrino Maria - ofta fenomeno en kristanigitaj regionoj kiuj ĝis tiam havis fortajn antaŭkristanajn diinojn. Ŝia festotago tiel foje ankaŭ konsideratas la 15-a de aŭgusto, la festotago de ĉieliro de Maria. Alternativaj nomoj estas Māre, Mārīte, Mārša kaj en Kuronio ankaŭ Māršava. (eo)
- Māra (lett.; heidnische weibliche Gottheit) wird neben Dievs und Laima als eine der drei Hauptgötter der lettischen Mythologie und des vorchristlichem Theismus im Baltikum aufgeführt. Aus Überlieferungen der Dainas, traditioneller lettischer Volkslieder, verstehen die heidnischen Religionsgemeinschaften (dievturība) Māra als die höchste aller Götter, Mutter aller Mütter und Pseudogottheiten (mātes) und damit auch als Avatar der über 70 Muttergottheiten. Die heidnischen und vorchristlichen Religionsgemeinschaften Lettlands glauben an Māra als die Personifizierung alles Materiellem und der Natur – sie vereint in sich die „göttlichen“ Aspekte der Geburt, des Lebens und des Todes ( und Veļu māte). Insbesondere im Zusammenhang mit der Geburt wird sie immer wieder als stille Beobachterin und Behüterin von Mutter und Kind erwähnt. Sie ist überdies Erdmutter, Mutter und Behüterin der Natur und Mutter der Elemente. Außerdem wird sie als Patronin aller ökonomischen Aktivitäten, auch der Märkte und des Geldes genannt („Gott hat den Tisch gemacht, Māra das Brot“). Da sie auch Göttin des Landes ist, wird dieses auch als Māras zeme (Māras Land) bezeichnet. Wenn auch eine in Anlehnung an die christlichen Strömungen des 9.–11. Jahrhunderts mögliche Ableitung des Namens von der hl. Maria denkbar ist, so sind Nennungen der Māra bereits in vedischen Überlieferungen (Vedas/Upanishads) der indoarischen respektive indoiranischen Völker bekannt, welche bereits ca. 1.300 v. Chr. über Persien und Indien nach Nordeuropa migrierten. Die Ähnlichkeiten zu vedischen Muttergottheiten sind signifikant (Hinduismus: Mara, die Totengöttin). Lediglich im modernen Hinduismus und traditionellen estnischen Religionsgemeinschaften sind vergleichbare Mutterkulte bekannt. Weitere Hinweise, die einen Bezug zur hl. Maria verneinen finden sich in Epigraphen des 5.–6. Jahrhunderts, datiert also noch vor der flächendeckenden Christianisierung Nordeuropas. Māra wird regelmäßig in unterschiedlichen Legenden, volkstümlichen Liedern und mythischen Erzählungen der lettischen Folklore genannt. Sie nimmt hier als sichtbare Göttin die Form einer einfach gekleideten Frau oder schwarzer Tiere an, häufig die einer schwarzen Kuh (Mutter der Kühe und der Milch), was die Fertilität der Erde repräsentieren soll und ebenfalls deutlichen Bezug zur vedischen Religion und dem modernen Hinduismus aufweist. In anderen Erzählungen wird sie in Gestalt eines Käfers oder eines schwarzen oder weißen Hahnes oder einer schwarzen Schlange dargestellt. Bis zum Beginn des 20. Jahrhunderts wurden schwarze Hähne oder Hennen in neue Häuser eingenistet, um der Göttin Māra zu huldigen und ihre Macht in das Haus zu überführen. Das Symbol der Māra ist die Zick-Zack-Linie. Sie repräsentiert für die lettische, aber auch andere Kulturen das Wasser und kommt in verschiedenen Variationen bereits in der Antike vor. Alternative Namensbezeichnungen sind: Māre, Mārīte, Mārša, Māršava (Westliches Lettland). (de)
- Māra is the highest-ranking goddess in Latvian mythology, Mother Earth, a feminine counterpart to Dievs. She takes spirits after death. She may be thought as the alternate side of Dievs (like in Yin and Yang). Other Latvian goddesses, sometimes all of them, are considered her assistants, or alternate aspects. Māra may have been also the same goddess as Lopu māte, Piena Māte (Mother of the Milk), Veļu māte or Vélių motę (mother of the souls/spirits), Zemes māte (Mother of the Earth), and many other "mothers", like of Wood, Water, Sea, Wind. (en)
- 마라 (라트비아어: Мара, 리투아니아어: Māra)는 라트비아 신화의 최고신으로 대지모신에 속한다. 마라는 라트비아의 의 여성형인 디에스 (Dievs)이다.인간의 영혼은 가 관리하고 육체는 마라가 관리하고 있다.라트비아에서는 8월 15일을 로 하고 있다. 그녀는 모든 여성의 의무 (어린이, 소), 모든 경제 활동의 후원자 ("신이 테이블을 만들었고, 마라가 빵을 만들었다"), 심지어 돈과 시장까지도 후원한다. 디에스의 다른 면모를 지닌 그녀는 디에스가 영혼을 취하는 동안 자신의 죽음 이후에 시체를 가져 간다. 그녀는 Māras zeme (마라의 땅)이라고 불리는 땅의 여신이다. 서부 라트비아에서는 라트비아에서 그다지 적지 않게 그녀는 라이마와 강하게 연관되어 있었으며 동일한 신으로 생각되었을 수도 있다. (ko)
- Māra, även kallad Māre, Mārīte (diminutiv form), Mārša, Māršava (västra Lettland), är en lettisk gudinna. Hon är den högst uppsatta kvinnliga gud och motparten till dess högsta manliga gud, . Alla övriga gudinnor var underställda henne som hennes tjänare. Hon är möjligen samma gudom som Lopu māte, Piena Māte (Moder Mjölk), Veļu Māte (Själarnas/andarnas moder), Zemes Māte (Moder Jord), och Skogens, Vattnets, Havets och Vindens moder, vilka var hennes aspekter. Hon associerades också ofta med gudinnan Lamia, särskilt i västra Lettland, och kan ha ansetts vara samma gudom. Māra symboliserar den goda lyckan och beskyddar alla sysslor traditionellt associerade med kvinnor (boskapsskötsel, barnaskötsel) och alla ekonomiska aktiviteter som pengar och marknader och köpenskap enligt talesättet "Dievs gjorde bordet, Mara satte brödet därpå". Som Dievs motpart tog hon vid människans död dess kropp, medan Dievs tog dess själ. Hennes festival hölls den 15 augusti. Detta var dock troligen på grund av kristna missionärers inflytande, då gudinnan av dem identifierades med Jungfru Maria. (sv)
- Мара (латис. Māra) — в латиській міфології богиня, що опікується коровами. У неї просять молока, сиру, телят. У деяких випадках вона збігається з міфологізованим образом діви Марії. Її день відзначали чотири рази на рік: взимку — на святки, навесні — день «капустяної Марії», коли саджають капусту, влітку — 15 серпня (Обжинки) та восени 8 вересня (Осеніни). Подвійну природу цього образу, в якому злилися язичницькі та християнські вірування, відображає звернення «Мила Мара худоби, мати Ісуса Христа, боронь від чаклунів та відьом!». Іноді її називають матір'ю Лайми. (uk)
- Маря (Мара, латыш. Māra) — в латышской мифологии богиня, опекающая коров. У неё просят молока, сыра, телят. В некоторых случаях она совпадает с мифологизированным образом девы Марии. Её день отмечали четыре раза в году: зимой — на святки, весной — день «капустной Марии» (Марья — зажги снега), когда сажают капусту, летом — 15 августа (Обжинки) и осенью 8 сентября (Осенины). Двойную природу этого образа в котором слились языческие и христианские верования отражает обращение «Милая Мара скота, мать Иисуса Христа, упаси от колдунов и ведьм!». Иногда её называют матерью Лаймы. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)