| rdfs:comment
| - Οριακό όφελος είναι το ποσό κατά το οποίο πρέπει να μεταβάλλεται το συνολικό κόστος ώστε να αυξηθεί ή ελαττωθεί κατά μια μονάδα η ποσότητα εκροών. Ο όρος οριακό αναφέρεται σε μια μικρή αλλαγή, ξεκινώντας από κάποιο βασικό επίπεδο. (el)
- Grenznutzen ist in der Wirtschaftswissenschaft der Nutzenzuwachs, den ein Wirtschaftssubjekt durch zusätzlichen Konsum eines Gutes erfährt. Mathematisch ist der Grenznutzen die erste Ableitung der Nutzenfunktion. (de)
- L'utilité marginale est un concept économique. Elle désigne l'utilité qu'un agent économique tire de la consommation d'une quantité supplémentaire d'un bien. Le raisonnement est dit à la marge parce que l'utilité marginale consiste en l'utilité par unité supplémentaire consommée. (fr)
- 한계효용(限界效用, 영어: marginal utility)은 재화나 용역이 증가 혹은 감소함에 따라 주관적으로 매겨지는 경제적 효용(혹은 가치)의 관계에 대한 개념이다. 일반적으로 합리적인 경제에서 인간 행동은 자신에게 가장 시급한 욕구를 충족하는 일을 가장 먼저 하거나 가치를 두는 특성이 있다. 따라서 어떤 사람이 재화나 용역을 이용하여 효용을 얻고자 할 때 주관적으로 판단되는 욕망 충족의 정도인 효용의 가치가 높은 것부터 낮은 것 쪽으로 추구한다.재화나 용역의 한계효용은 그 재화나 용역을 사용하는 것을 증가하거나 감소함에 따라 변화한 가치의 양을 상정한 것인데 이런 변화에서 추가의 1단위 즉 경계인 단위에서의 재화나 용역의 효용을 한계효용이라고 한다. 이후 경제학자들은 이를 가격이 결정되는 것을 설명하는 법칙에 이용하고자 하였다. (ko)
- 限界効用（げんかいこうよう、英: marginal utility）とは、財（モノ、およびサービス）を1単位追加して消費することによる効用（財から得られる満足度）の増加分のこと。ミクロ経済学の消費者理論で用いられる概念である。 「限界」の意味については限界 (経済学)を参照のこと。 (ja)
- L’utilità marginale di un bene è concetto cardine della teoria neoclassica del valore in economia ed è definibile come l'incremento del livello di utilità, ovvero della soddisfazione che un individuo trae dal consumo di un bene, ricollegabile ad aumenti marginali nel consumo del bene, dato e costante il consumo di tutti gli altri beni. Definizione: l'utilità marginale è la quantità di soddisfazione che fornisce ogni singola dose di un bene consumato. (it)
- Grensnut is het nut dat gepaard gaat met een toe- of afname van de consumptie van een goed of dienst. In het algemeen laten preferenties afnemend grensnut zien, de eerste wet van Gossen. De eerste eenheid consumptie van een goed of dienst levert dan meer nut dan de tweede en volgende eenheden. Het concept van grensnut speelde een cruciale rol in de marginale revolutie in het laatste deel van de 19e eeuw. Deze revolutie leidde tot de vervanging van de arbeidswaardetheorie door de neoklassieke waardetheorie, waar de relatieve prijzen van goederen en diensten gelijktijdig worden bepaald door de marginale substitutievoet in de consumptie en in de productie. In een economisch evenwicht zijn de marginale substitutievoet en de marginale transformatievoet aan elkaar gelijk. (nl)
- Marginalnytta är den ekonomiska termen för den nytta (behovstillfredsställelse) individen får av ytterligare en konsumerad vara. Marginalprocent, i företagsekonomi, är marginal i kronor dividerad med försäljningsintäkt. Marginal, i företagsekonomi, är skillnaden mellan försäljningspris och inköpspris, beräknad i procent på försäljningspriset. (sv)
- Предельная полезность — это полезность, которую потребитель получает от использования ещё одной дополнительной единицы блага. Другими словами, предельная полезность — это увеличение общей полезности при потреблении одной дополнительной единицы блага (производная): где — функция полезности, а — количество потребляемого блага. Принцип предельной полезности сводится к следующему: ценность блага данного рода определяется полезностью предельного экземпляра, удовлетворяющего наименее настоятельную потребность. Предельная полезность определяет спрос на товар. (ru)
- 在微观经济学中，边际效用（英語：marginal utility），又译为边际效应，是指每新增（或减少）一个单位的財貨或服务，它对財貨或服务的收益增加（或减少）的效用，也即是「效用──財貨或服务量」图的斜率。经济学通常认为，随着財貨或服务的量增加，边际效用将会逐步减少，称为边际效用递减法則。 在这里要注意的是，边际效用是指某种財貨的消费量每增加一单位所增加的满足程度，针对的是消费者；而（marginal returns）则对应生产者。同样，随着財貨或服务的量增加，边际报酬也将会逐步减少，称为边际报酬递减法則。 (zh)
- المنفعة الحدية أو المنفعة النهائية (بالإنجليزية: Marginal utility) هي منفعة الوحدة الأخيرة، أو الوحدة التي تشبع أقل الحاجات بحيث يمتنع الشخص - عند الوصول إليها - عن طلب وحدات إضافية جديدة من ذلك الشيء (سلعة أو خدمة)، إما لأن المنفعة منها تنعدم، أو لأنه يفضل أن يشبع حاجات جديدة. نظرية المنفعة وهي درجة الإرضاء أو الإشباع التي تكتسب من اقتناء سلعة أو الاستفادة من خدمة للمستهلك، وهذه المنفعة هي هدف المستهلك. (ar)
- La utilitat marginal és un constructe sobre el valor que introdueixen certes teories econòmiques que representa quantitativament la utilitat o satisfacció que ofereix un agent econòmic un bé per cada dosi addicional que aquest consumeixi. El concepte d'utilitat marginal aclareix el vell enigma de l'aigua i els diamants. El preu d'un bé es defineix a través de la seva utilitat marginal, no a través de la utilitat objectiva. Allà on l'aigua està disponible en abundància, la seva utilitat marginal és baixa, la utilitat marginal dels diamants és alta a causa de la seva raresa. (ca)
- Mezní užitek je užitek dodatečně získané jednotky daného statku, či služby, v daném okamžiku. Mezní užitek, anglicky marginal utility (MU), vyjadřuje, o kolik vzroste celkový užitek, pokud se množství spotřebovávaného statku zvýší o jednotku. Je odvozován z celkového užitku, total utility (TU). Mezní veličiny obecně vyjadřují přírůstky a udávají, o kolik se změní jedna proměnná při změně druhé proměnné o jednotku. William Jevons definoval mezní užitek jako první derivaci z užitku celkového. (cs)
- La utilidad se define como una medida de la felicidad o satisfacción. Algunos de los factores que influyen en el bienestar o felicidad son inmateriales y no podemos medirlos ni cuantificarlos. Pero un buen número de ellos están ligados al disfrute de bienes y servicios, por lo que podemos suponer que este aspecto, sin ser el único, es un componente muy importante del bienestar de las personas, afirmando que el bienestar de un sujeto está muy relacionado con los bienes y servicios de los que puede disfrutar. A medida que se consumen más bienes y servicios se puede suponer que la utilidad total del individuo aumenta. (es)
- In economics, utility is the satisfaction or benefit derived by consuming a product. The marginal utility of a good or service describes how much pleasure or satisfaction is gained by consumers as a result of the increase or decrease in consumption by one unit. There are three types of marginal utility. They are positive, negative, or zero marginal utility. For instance, you like eating pizza, the second piece of pizza brings you more satisfaction than only eating one piece of pizza. It means your marginal utility from purchasing pizza is positive. However, after eating the second piece you feel full, and you would not feel any better from eating the third piece. This means your marginal utility from eating pizza is zero. Moreover, you might feel sick if you eat more than three pieces of p (en)
- Użyteczność krańcowa, użyteczność marginalna, korzyść krańcowa, korzyść marginalna – korzyść jaką odnosi konsument ze zwiększenia konsumpcji danego dobra o jedną jednostkę. Stanowi przyrost korzyści w związku z konsumpcją dodatkowej jednostki dobra. Twórcą terminu jest przedstawiciel austriackiej szkoły ekonomicznej Friedrich von Wieser. Wprowadzenie do ekonomii kategorii użyteczności krańcowej pozwoliło również na rozwiązanie paradoksu wody i diamentu, postawionego jeszcze przez Arystotelesa, a który nie doczekał się satysfakcjonującego rozwiązania przez ponad dwa tysiące lat. (pl)
- A Lei da utilidade marginal expressa que em uma relação econômica a utilidade marginal decresce à medida que se consome mais uma unidade. (em inglês) The greater the supply of a good, the lower the marginal utility; the smaller the supply, the higher the marginal utility; (Quanto maior é a oferta de um bem, menor é a utilidade marginal; quanto menor a oferta de um bem, maior é a utilidade marginal) A utilidade total de um bem cresce quando se consome maiores quantidades dele, mas seu incremento da utilidade marginal é cada vez menor. (pt)
- Грани́чна кори́сність (англ. Marginal utility) — додаткова корисність, яку отримує споживач із додаткової одиниці товару або послуги, яку буде втрачено у випадку відмови від цієї одиниці. Цей напрям економічної теорії виник у останній третині 19-го століття внаслідок спроб економістів пояснити механізми утворення ціни. Найвідомішими його представниками були В. Джевонс, А. Маршалл, К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк, Д. Кларк. Головна ідея даного підходу полягає в тому, що зведення вартості до витрат (самої праці чи праці, землі, капіталу) є неприйнятною, тому що не дає змоги врахувати корисність товару. Вартість, на їхню думку, визначається суб'єктивною граничною корисністю останньої реальної одиниці певного блага. (uk)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)