| rdfs:comment
| - Η μεροϊτική γραφή αποτελείται από δύο συστήματα γραφής τα οποία χρησιμοποιούνταν για την γραφή της κουσιτικής γλώσσας από τον 3ο αιώνα π.Χ. στο Βασίλειο του Κους. Τα συστήματα αυτά είναι η μεροϊκή συνεχής γραφή με προέλευση την δημώδη αιγυπτιακή, και η μεροϊκή ιερογλυφική με προέλευση την αιγυπτιακή ιερογλυφική γλώσσα. Η πιο συχνή μορφή της γραφής είναι η συνεχής, καθώς συναντάται σε πάνω από το 90% όλων των ανακαλυφθέντων επιγραφών, και είναι κατά ένα αιώνα παλαιότερη από την ιερογλυφική. (el)
- Die meroitische Schrift wurde in Nubien im 3. Jahrhundert v. Chr. von der ägyptischen Schrift abgeleitet. Sie wurde zur Wiedergabe der meroitischen Sprache im Reich von Meroe verwendet, das im Niltal im nördlichen Teil des heutigen Sudan bestand.Die Inschriften in meroitischer Schrift können heute transliteriert werden, viele Texte bleiben aber dennoch unverstanden, da die meroitische Sprache noch nicht entschlüsselt werden konnte. (de)
- L’alphabet méroïtique est un alphabet utilisé pour écrire le méroïtique, langue parlée dans le royaume de Koush — dans le nord de l’actuel Soudan — depuis la fin du IIIe siècle avant notre ère jusqu’au Ve siècle. Il a été développé pendant la période Napata (de 700 à 300 av. J.-C. environ) et apparait pour la première fois au IIe siècle av. J.-C. Pendant un moment, il a également été possible que cet alphabet ait été utilisé pour écrire l’ancien nubien. (fr)
- 메로이트 문자는 고대 이집트의 신성 문자와 민중 문자에 기원을 가지는 음소문자이다. 메로이트 문자는 메로이트 왕국에서 적어도 기원전 200년 경까지 메로이트어를 기록하는 데 사용되고 있었다. 또한 아마도 이후 등장한 여러 누비아 왕국에서 고 누비아어를 적는데 사용됐다. 기본적으로 음소문자이므로 메로이트 문자는 이집트 신성 문자와 비해서 상당히 다른 표기법을 사용하였다. (ko)
- メロエ文字（メロエもじ、英語：Meroitic script）は、古代エジプトの神聖象形文字と民衆文字に起源を持つ音素文字である。 メロエ文字は、メロエ王国において、少なくとも紀元前200年頃まで、メロエ語を書き記すのに使用されていた。またおそらく、後継者である諸ヌビア王国で古ヌビア語を記すのに使用された。メロエ語は後に、アンシャル体のギリシア語アルファベットで書き記され、このとき、三つの古メロエ象形文字が表記に追加された。 基本的に音素文字であるので、メロエ文字はエジプト神聖象形文字と比べて、かなりに異なる使われ方をされた。ある学者、例えばハールマン(Haarmann)は、メロエ文字が、その他の点でギリシア文字とは違う働きを持っているにもかかわらず、主として母音用の文字を備えていることより、この文字の発達にギリシア文字が影響を及ぼしたと信じている。 (ja)
- 麥羅埃文（Meroitic alphabet）是一套參照埃及聖書體及民書體而設計的拼音字母，用以拼寫的，亦有可能會用來拼寫的。由於麥羅埃文的拼音特色，它的書寫方式與埃及的象形文字有所不同。有些學者，如：(Haarmann)因此而認為希臘字母對麥羅埃文的成形有一定的影響，主要是因為這種文字與希臘字母一樣有元音字母。然而，除此以外，這兩種文字再沒有任何相關或近似的地方。 (zh)
- الكتابة المروية هي أبجدية من أصول مصرية هيروغليفية وديموطيقية تم تطويرها في مملكة نبتة في الفترة ما بين (700 إلى 300 قبل الميلاد) وكانت تستخدم لكتابة في مملكة مروي منذ القرن الثاني قبل الميلاد، ويحتمل انه تم أستخدامها من قبل الملوك النوبيين المتعاقبين لكتابة في مملكة كوش النوبية التي تلتها والتي استخدمت الأبجدية القبطية في القرن السادس الميلادي بعد دخول النوبيين في الديانة المسيحية، لكن احتفظ النوبيين بثلاثة أحرف من الأبجدية المروية. وقد تم وصفها بواسطة المؤرخ الأغريقى ديودورس سيكلس في عام 50 قبل الميلاد. (ar)
- L'escriptura meroítica és un alfabet originat a partir del demòtic i el jeroglífic egipci que es va usar per escriure la llengua meroítica del regne de Mèroe des del tercer o quart segle abans de crits, i possiblement també per escriure la llengua nubiana dels successors dels Regnes Nubis. L'última inscripció meroítica coneguda és la inscripció en cursiva meroítica del rei Blemie, Kharamadoye, d'una columna del Temple de Kalabsha (REM 0094), que recentment s'ha redactat a l'any 410/450 dC del segle V. (ca)
- La escritura meroítica posee un alfabeto originado del jeroglífico y del demótico egipcio que fue usado en el idioma meroítico del Reino de Meroe y posiblemente en el idioma nubio de los posteriores reinos nubios. El Reino de Meroe o de Kush fue uno de los estados tempranos organizados en el Subsahará africano. Siendo inicialmente alfabéticos, los escritos se representaban de un modo bastante diferente de los jeroglíficos egípcios. Algunos especialistas, p.ej. (1998), creen que el alfabeto griego jugó un papel en la formación del meroítico, principalmente debido a que el meroítico tiene vocales, aunque en otros aspectos no se encuentra mucha más semejanza con el griego. (es)
- The Meroitic script consists of two alphasyllabic scripts developed to write the Meroitic language at the beginning of the Meroitic Period (3rd century BC) of the Kingdom of Kush. The two scripts are Meroitic Cursive, derived from Demotic Egyptian, and Meroitic Hieroglyphs, derived from Egyptian hieroglyphs. Meroitic Cursive is the most widely attested script, comprising ~90% of all inscriptions, and antedates, by a century or more, the earliest, surviving Meroitic hieroglyphic inscription. Greek historian Diodorus Siculus (ca. 50 BC) described the two scripts in his Bibliotheca historica, Book III (Africa), Chapter 4. The last known Meroitic inscription is the Meroitic Cursive inscription of the Blemmye king, Kharamadoye, from a column in the Temple of Kalabsha (REM 0094), which has recen (en)
- Aksara Meroitic adalah aksara yang digunakan untuk menulis bahasa Meroitik di , Sudan. Aksara ini dikembangkan pada periode (sekitar 700-300 SM) dan muncul pertama kali pada abad ke-2 SM. Diketahui aksara ini juga pernah digunakan untuk menulis yang dituturkan di Kerajaan Nubia. Penggunaannya dijelaskan oleh sejarawan Yunani Diodorus Siculus (c. 50 SM). Walaupun aksara Meroitik dilanjutkan penggunaanya di Kerajaan Nubia yang merupakan pengganti Kerajaan Meröe, aksara ini diganti dengan alfabet Koptik pada Kristenisasi Nubia pada abad ke-6 M. Alfabet Koptik versi Nubia mempertahankan tiga huruf Meroitik. Aksara ini pertama kali diterjemahkan pada tahun 1909 oleh , seorang ahli Mesir Kuno berkebangsaan Inggris, berdasarkan nama-nama Mesir Kuno yang dieja secara Meroitik. Namun, bahasa Mero (in)
- L'alfabeto meroitico è un alfabeto di origine geroglifica e demotica che fu usato nel Regno di Meroë fino al 200 a.C. e che è alla base probabilmente della lingua nubiana antica in uso nei successivi regni Nubiani, poi riscritta in un onciale derivato dall'alfabeto greco che adottava tre degli antichi glifi meroitici. C'erano 23 segni in totale. Questi includevano quattro vocali:
* a (solo all'inizio di una parola; altrimenti /a/ veniva letta ancorché non presente), e (o scevà), i, o (o u); 14 consonanti (con una vocale /a/ a seguirle, se non precedevano un segno vocalico differente): (it)
- Pismo meroickie – pismo sylabiczno-alfabetyczne wywodzące się z egipskich hieroglifów, używane od II wieku p.n.e. do V wieku n.e. dla zapisu . Najstarszym zachowanym przykładem jego użycia jest inskrypcja królowej Szanakdachete (ok. 280–170 p.n.e.). (pl)
- A escrita meroítica é um alfabeto que foi usado para a língua meroítica do Reino de Meroé no Sudão. Foi desenvolvida no período Napatano (700–300 a.C.), tendo aparecido por volta do século II a.C. Por algum tempo, teria sido usada para escrever a língua núbia antiga dos sucessivos reinos Núbios. Foi descrita pelo historiador grego Diodoro Sículo (~ 50 a.C.). A mais longa inscrição se encontra no Museu de Belas Artes de Boston. (pt)
- Мероїтська писемність — алфавіт із 23 знаків, що використовувався приблизно з II століття до н. е. до V століття н. е. у Нубії і північному Судані для запису мероїтської мови. Має два різновиди: ієрогліфічну (відомі тільки написи, висічені на монументах; походить від єгипетської ієрогліфічної писемності) і курсивну (походить від демотичної писемності). Ієрогліфічні символи писалися стовбчиками, зверху вниз, справа наліво. Більш поширена курсивна форма писалася справа наліво, зверху вниз. Містить 4 знаки голосних, 14 для приголосних і 5 для складів. (uk)
- Den meroitiska skriften är ett egyptiskt alfabet med ursprung i hieroglyferna och demotiskan. Skriftspråket användes för att skriva på meroitiska i det Meroëiska kungadömet omkring 200 f.Kr. — och även möjligen i nubiskan som användes i de efterföljande Nubiska kungadömena. Gammalnubiskan skrevs med hjälp av ett grekiskt uncialalfabet som utnyttjade tre av de gamla meroitiska glyferna. Det fanns sammanlagt 23 symboler. Av dessa var fyra vokaler:
* a (enbart i inledningen av ord; annars antogs /a/ ), e (eller schwa), i, o (eller u); och flera stavelser: (sv)
- Мерои́тская пи́сьменность — алфавит из 23 знаков, использовавшийся примерно со II века до н. э. до V века н. э. в Нубии и северном Судане для записи мероитского языка. Имеет две разновидности: иероглифическую (известны только надписи, высеченные на монументах, происходит от египетского иероглифического письма) и курсивную (происходит от демотического письма). Иероглифические символы писались в колонках, сверху вниз, справа налево. Более распространённая курсивная форма писалась справа налево, сверху вниз. Содержит 4 знака гласных, 14 для согласных и 5 для слогов. (ru)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)