has abstract
| - Monumentalism defines the architectural tendencies that during the first half of the twentieth century had as their essential canon the inspiration and connection to classicism and neoclassicism. Critics divide this architecture into two streams: Neo-Baroque and Simplified Neoclassicism. (en)
- Monumentalismo è il termine con cui sono definite le tendenze architettoniche che nel corso del Novecento (soprattutto nella prima metà), hanno avuto come canone essenziale l'ispirazione e il riallaccio al classicismo e al neoclassicismo. I critici dividono tale architettura in due correnti: il Neobarocco e il Neoclassicismo semplificato. (it)
- Monumentalismo é o termo empregue para definir as tendências da arquitetura que, durante o século XX (principalmente na primeira metade), assume como o principal cânone a inspiração e o retorno do classicismo e neoclassicismo. Verte-se pela tendência de promover ou criar obras de arte ou edifícios de grandes proporções. Os críticos dividem a arquitetura em duas principais correntes: o neobarroco e o neoclassicismo simplificado. Nas culturas em que o desenho era de uma arquitetura modalmente monumental — egípcia, teotihuacana, zapoteca, tiwanakota ou inca —, a espacialidade é estruturada com urbanismos expansivos, de cheios preponderando sobre vazios, localizado sobre extensas ou elevadas superfícies. Nesse urbanismo de constante expansão, percebe-se uma vontade teológica de expressão estética e ânsia de infinita perduração. Tal monumentalidade mostra-se taxativa nas pirâmides do rei e "do Sol" teotihuacana, em que a estética é de concepção metafísica estabelecida para um ideal obsessivo: a eternidade física das formas. A obra é construída ou talhada em pedra, de espacialidade expansiva e centrífuga: esteticamente, a sua expansão expressiva é rítmica, é concebida desde um ponto central, em que a expansão monumental parte de dentro, centrifugamente, e aberta e itinerante, como é o caso de Karnak, Gizé e Teotihuacan, ou fechada: como no Monte Albán e Machu Picchu, com uma planta racional e simétrica, que figura o estatismo do espaço cerrado. (pt)
- Монументалізм (від лат. monumentum — пам'ятник) — стиль у світовому мистецтві та архітектурі середини XX століття. Виник як альтернатива авангардизму та модернізму 10-20-х років в СРСР та нацистській Німеччині, але згодом набув поширення і в інших країнах. Першим монументалізм як визначну рису нового стилю визначив російський письменник Олексій Толстой, який в 1924 році запропонував для нього назву «монументальний реалізм». Щоправда, в СРСР воліли використовувати термін «соціалістичний реалізм», а в Третьому Рейху - «героїчний реалізм»,. Для позначення радянської архітектури монументалізму часто використовують назви «сталінський ампір» та «радянський монументальний класицизм», німецької — «нацистський неокласицизм». Вживають також узагальнюючий термін «тоталітарний стиль», хоча насправді монументалізм був поширений не лише в тоталітарних державах, але й, скажімо, в Скандинавії (так званий ). До того ж в деяких країнах, де утвердилися тоталітарні режими (Італія та СРСР у 20-і роки), панував конструктивізм, а в Радянському Союзі з 50-х років монументалізм в архітектурі поступився функціоналізму. Ганс Ґюнтер пояснює поширення монументалізму насамперед в тоталітарних державах тим, що тоталітарна культура виражає себе передовсім у проєкті держави, який стає естетичним проєктом, витвором мистецтва. Учений аналізує сталінську та фашистську культури з погляду функціональної подібності між ними й виокремлює головні риси стилю: своєрідний надреалізм («тоталітарний реалізм»), монументальність, класицизм, народність та героїзм. Розуміючи монументальність перш за все як один з аспектів архітектурного мистецтва тоталітарної культури (тобто пов'язуючи її із традиційною сферою уживання терміна), Ґюнтер також говорить, що «монументальність однак не обмежувалася архітектурою. Від неї як від центру монументалізму це явище поширилося на літературу, живопис, включно зі стінним, пластику тощо. Повсюдно вимагалися монументальні полотна та епоси. Ця тема не сходила із сторінок радянських журналів сталінської ери». (uk)
|