| rdfs:comment
| - La Garde nationale et nomade du Tchad (GNNT) est l'une des cinque forces de défense et de sécurité au Tchad (avec l'armée, la gendarmerie, la police et la police judiciaire). Les missions officielles de la GNNT sont « la protection des autorités politiques et administratives, la protection des édifices publics, le maintien de l'ordre en milieu rural et nomade et la garde et la surveillance des maisons d'arrêt » (fr)
- The National and Nomadic Guard of Chad (Garde Nationale et Nomade du Tchad - GNNT) is one of five defence and security forces in Chad. (The others are the Army, the Gendarmerie, the Police and the Judicial Police.) Article 200 of the Constitution of 1996 states that the duties of the GNNT are the protection of politicians, government officials, and government buildings; the maintenance of order in rural areas; and the guarding of prisons and prisoners. These responsibilities remain unchanged in the new Constitution of 2018 but are now in Article 195. (en)
- Guarda Nacional e Nômade do Chade (em francês: Garde Nationale et Nomade du Tchad, GNNT) é uma das quatro forças de defesa e segurança no Chade (as outras são o Exército, a Gendarmaria e a Polícia). O Artigo 200 da Constituição de 1996 afirma que os deveres da Guarda Nacional e Nômade são a proteção de políticos e oficiais do governo, a guarda de prédios governamentais, a manutenção da ordem em áreas rurais e a custodia de prisões e prisioneiros. (pt)
- Кочова і Національна гвардія Чаду (фр. Garde Nationale et Nomade du Tchad, GNNT) — одна з чотирьох сил оборони та безпеки Чаду (поряд з армією, жандармерією та поліцією). Відповідно до статті 200 від 1996 року до обов’язків GNNT належить охорона політичних та адміністративних посадовців, охорона урядових будівель, підтримання порядку в сільській місцевості та серед кочовиків і охорона в’язнів та місць ув’язнення, тобто за функціями ця організація нагадує внутрішні війська. (uk)
|
| has abstract
| - La Garde nationale et nomade du Tchad (GNNT) est l'une des cinque forces de défense et de sécurité au Tchad (avec l'armée, la gendarmerie, la police et la police judiciaire). Les missions officielles de la GNNT sont « la protection des autorités politiques et administratives, la protection des édifices publics, le maintien de l'ordre en milieu rural et nomade et la garde et la surveillance des maisons d'arrêt » (fr)
- The National and Nomadic Guard of Chad (Garde Nationale et Nomade du Tchad - GNNT) is one of five defence and security forces in Chad. (The others are the Army, the Gendarmerie, the Police and the Judicial Police.) Article 200 of the Constitution of 1996 states that the duties of the GNNT are the protection of politicians, government officials, and government buildings; the maintenance of order in rural areas; and the guarding of prisons and prisoners. These responsibilities remain unchanged in the new Constitution of 2018 but are now in Article 195. While the Constitution states, in Article 201, that the GNNT must "respect the liberties and rights of man" when exercising its functions, the GNNT has been accused of perpetrating serious human rights violations, as reported by Amnesty International. Following the murder of a GNNT corporal, the Guard extrajudicially executed the suspect on November 17, 1996. The GNNT is under the control of the Ministry for Territorial Administration, unlike the Army and the Gendarmerie, which come under the responsibility of the Ministry of Defence. From May 24, 2006, to June 12, 2019, the GNNT was commanded by Brigadier General , the cousin of President Idriss Déby. His replacement was General Tahir Ahmat Hissein. The GNNT was first known in the 1960s as the Territorial Guard, but was quickly renamed the Nomad and National Guard, carrying out much the same duties it does today: providing security for officials, government buildings, and regional government posts. Differently from today, the GNN was then dominated by Southerners, with only 250 Toubou. This also explains the resentment that brought in 1968 to the destruction of the GNN garrison of Aozou and the mutiny of the Toubou units, forming la Deuxième Armée (the Second Army) of the FROLINAT. Notwithstanding this setback, President François Tombalbaye showed much more trust in the GNN than in the Army; by 1971, its numbers had risen to at least 3,500, commanded by Camille Gourvenec, a French officer and Director of Information Services (espionage). Gourvenec's deputy was Pierre Galopin. When the Chadian Civil War extended itself to the Borkou-Ennedi-Tibesti in 1968, the GNN found itself increasingly on the frontline against the insurgents. The final battle between the insurgency and the Chadian Armed Forces came in 1977–78, when Goukouni Oueddei, leader of a FROLINAT faction, conquered all government strongholds in northern Chad, inflicting staggering losses to the armed forces. The GNN in particular lost heavily in early 1978 when Goukouni took Fada and the capital of the Bourkou-Ennedi-Tibesti, Faya-Largeau. This practically brought an end to the GNN, until it was revived shortly before 1996 by the former President Idriss Déby. (en)
- Guarda Nacional e Nômade do Chade (em francês: Garde Nationale et Nomade du Tchad, GNNT) é uma das quatro forças de defesa e segurança no Chade (as outras são o Exército, a Gendarmaria e a Polícia). O Artigo 200 da Constituição de 1996 afirma que os deveres da Guarda Nacional e Nômade são a proteção de políticos e oficiais do governo, a guarda de prédios governamentais, a manutenção da ordem em áreas rurais e a custodia de prisões e prisioneiros. Embora a Constituição acrescente, no artigo 201, que a Guarda Nacional e Nômade deve "respeitar as liberdades e os direitos do homem" no exercício de suas funções, a Guarda foi acusada de perpetrar graves violações de direitos humanos, conforme relatado pela Anistia Internacional. Após o assassinato de um de seus cabos, o suspeito do caso foi executado extrajudicialmente em 17 de novembro de 1996 pela Guarda. A Guarda Nacional e Nômade está sob o controle do Ministro para a Administração Territorial, ao contrário do Exército e da Gendarmaria, que são da responsabilidade do Ministro da Defesa. A Guarda é desde 24 de maio de 2006 comandada pelo brigadeiro-general Mahamat Saleh Brahim, primo do presidente Idriss Déby. A Guarda ficou conhecida pela primeiramente na década de 1960 como a Guarda Territorial, mas foi renomeada na década seguinte para de Guarda Nacional e Nômade, e cumpria os mesmos deveres, fornecendo segurança a funcionários, prédios do governo e postos do governo regional. Diferentemente de hoje, a Guarda Nacional e Nômade era então dominada pelos sulistas, com apenas 250 tubus. Isto também explica o ressentimento que trouxe a destruição da guarnição de e o motim das unidades tubus em 1968, formando a Deuxième Armée do FROLINAT. Não obstante este revés, o Presidente François Tombalbaye mostrou muito mais confiança na Guarda Nacional e Nômade do que no exército; em 1971, aumentou seus efetivos para pelo menos 3.500 homens, comandados por , um oficial francês que também era o Diretor de Serviços de Informação (espionagem). O vice de Gourvenec era . Quando a Guerra Civil Chadiana estendeu-se ao Borkou-Ennedi-Tibesti, em 1968, a Guarda viu-se cada vez mais na linha de frente contra os insurgentes. O confronto final entre a insurgência e as Forças Armadas Chadianas ocorreu em 1977-1978, quando Goukouni Oueddei, líder de uma facção do FROLINAT, conquistou todos os redutos governistas no norte do Chade, causando perdas impressionantes às forças armadas; a Guarda em particular perdeu muito no início de 1978, quando Goukouni tomou Fada e a capital de Bourkou-Ennedi-Tibesti, Faya-Largeau. Isso praticamente pôs fim com a Guarda, até a mesma ser reativada pouco antes de 1996 pelo atual presidente Idriss Déby. (pt)
- Кочова і Національна гвардія Чаду (фр. Garde Nationale et Nomade du Tchad, GNNT) — одна з чотирьох сил оборони та безпеки Чаду (поряд з армією, жандармерією та поліцією). Відповідно до статті 200 від 1996 року до обов’язків GNNT належить охорона політичних та адміністративних посадовців, охорона урядових будівель, підтримання порядку в сільській місцевості та серед кочовиків і охорона в’язнів та місць ув’язнення, тобто за функціями ця організація нагадує внутрішні війська. GNNT підпорядкована міністру територіальної адміністрації на відміну від армії і жандармерії, які знаходяться в віданні міністра оборони. З 24 травня 2006 року командувачем GNNT є бригадний генерал , двоюрідний брат президента Чаду Ідріса Дебі. GNNT була заснована в 1960-х роках як Територіальна гвардія, але невдовзі була перейменована на Кочову і Національну гвардію. Вона виконувала здебільшого ті ж самі функції, що й тепер, здійсняючи охорону офіційних осіб, урядових будинків і опорних пунктів уряду в регіонах. На відміну від теперішнього часу тодішня GNNT комплектувалася переважно вихідцями з Півдня; до її складу входили лише 250 представників мусульманської Півночі (народу ), з яких був сформований окремий підрозділ. В 1968 році підрозділи тубу повстали, знищили гарнізон GNNT в на крайній півночі країни і приєдналися до мусульманських повстанців , ставши основою так званої Другої Армії (la Deuxième Armée) FROLINAT. Незважаючи на цю невдачу, президент Франсуа Томбалбай довіряв GNNT значно більше, ніж регулярній армії; в 1971 році кількість гвардії було доведена до 3500 осіб під командуванням , французького офіцера, який одночасно був директором Інформаційної служби, що займалася шпіонажем і розвідувальною діяльністю. Заступником Гурвенека був П’єр Галопен. Після поширення в 1968 році громадянської війни на північну префектуру Борку-Еннеді-Тібесті і заколоту підрозділів тубу сили GNNT почали дедалі частіше опинятися на передньому краї боротьби з повстанцями. Фінальні зіткнення відбулися в 1977–1978 роках, коли Гукуні Уеддей, лідер однієї з повстанських фракцій, при підтримці з боку Лівії захопив усі опорні пункти центрального уряду на півночі Чаду, завдавши урядовій армії руйнівних втрат; особливо важких втрат зазнала GNNT, яка на початку 1978 року під час штурму Фади і столиці префектури Файя-Ларжо була практично повністю знищена. Після цих подій Кочова і Національна гвардія припинила існування до 1996 року, коли вона була відроджена президентом Ідрісом Дебі. Хоча стаття 201 Конституції зазначає, що GNNT повинна «поважати права і свободи людини» під час виконання своїх обов’язків, «Міжнародна амністія» повідомляє про порушення прав людини з боку GNNT. Зокрема, 17 листопада 1996 року після загибелі під час облави службовця GNNT підозрюваний в його вбивстві був страчений без суду. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
