| rdfs:comment
| - A l'estudi de les relacions internacionals, el neoliberalisme es refereix a una escola de pensament que creu que els estats-nació representen, o almenys haurian de representar el en lloc de en altres estats-nació. La noció es relaciona sovint amb la teoria econòmica neoliberal. i Joseph S. Nye són els fundadors d'aquesta escola. (ca)
- Neoliberalisme dalam hubungan internasional adalah paham yang meyakini bahwa negara seharusnya mengutamakan keunggulan absolut alih-alih keunggulan relatif atas negara lain. Meski kedua teori menggunakan metodologi yang sama—termasuk teori permainan—neoliberalisme berbeda dengan ideologi ekonomi neoliberal. (in)
- 新自由主义（Neoliberalism），在国际关系研究中，是一种认为国家之间的国际合作是可行和可持续的，而这种合作可以减少冲突和竞争的学派。 新自由主义修正了國際關係中的古典自由主义(理想主義)。新自由主义和新现实主义是当代国际关系理論中最具影响力的两种學術途徑。自1990年代以来，雙方一直主导国际关系理论。 新自由主义与新现实主义有许多共同的假设（即国际体系的无政府狀態，国家是主要参与者，国家理性地追求自身利益），但从这些假设中得出了不同的结论。与对可持续合作前景持怀疑态度的新现实主义相反，新自由主义认为合作是可行和可持续的。新自由主义者强调国际組織和建制在促进国家间合作方面的作用。国际组织促进合作的主要原因是國際組織提供資訊，减少了国家间在提供公共財和强制执行方面集体行动遭遇的问题。 基欧汉在1984 年的著作《霸权之后》(After Hegemony)运用了新制度经济学的见解，论证了国际体系可以在没有霸权的情况下保持稳定，从而驳斥了霸权稳定论。 基歐漢表明，国际合作可以通过反复互动、透明度和监督来维持。 (zh)
- في دراسة العلاقات الدولية، تُشير التحررية الجديدة –أو الليبرالية الجديدة– إلى مدرسة فكرية تؤمن أن الدول تسعى، أو يجب عليها أن تسعى، إلى توجيه اهتمامها بشكل رئيس نحو المكتسبات المطلقة بدلًا من المكتسبات النسبية للدول الأخرى. التحررية الجديدة هي نسخة معدلة من الليبرالية. تُعتبر التحررية الجديدة، إلى جانب الواقعية الجديدة، أحد أكثر الاتجاهات المعاصرة تأثيرًا على العلاقات الدولية، فقد هيمنت المدرستان الفكريتان السابقتان على نظرية العلاقات الدولية لأكثر من 3 عقود. (ar)
- Der neoliberale Institutionalismus, oder auch nur schlicht Neoliberalismus, Neo-Institutionalismus oder Institutionalismus genannt (englisch: (neoliberal) institutionalism, neoliberalism), ist eine Theorie der internationalen Beziehungen, die das Entstehen und das Funktionieren von internationalen Organisationen erforscht. (de)
- Dans l'étude des relations internationales, l'institutionnalisme néolibéral est une approche théorique qui accorde une grande importance aux institutions au sein du système international, c'est-à-dire aux acteurs transnationaux (comme les ONG, le terrorisme, les flux…), en clair tout ce qui n'est pas l'État. Développé dans les années 1970 par les Américains Robert Keohane et Joseph Nye en réaction au réalisme, l'institutionnalisme néolibéral fait appel, comme son homonyme, le néolibéralisme dans le champ économique, à la théorie des jeux, mais ne doit pas être confondue avec celle-là. (fr)
- No estudo da teoria das Relações Internacionais, o neoliberalismo diz respeito à escola de pensamento que defende a ideia de interdependência complexa, relações de causa e consequência de interdependência entre os governos e as ONGs e demais atores influentes. Assim, quando os atores dependem uns dos outros, o uso da coerção se torna mais custoso. Essa corrente de pensamento trabalha também com o conceito de ganhos absolutos, em contraposição a ideia de ganhos relativos, que advém da ideia vulgarmente denominada de jogo de soma-zero. (pt)
- У дослідженні міжнародних відносин неолібералізм відноситься до школи думки, яка вважає, що держави передусім стосуються або, принаймні, повинні стосуватися абсолютних вигод, а не відносних вигод для інших держав. Неолібералізм - це переглянута версія лібералізму. Поряд з неореалізмом, неолібералізм є одним із двох найвпливовіших сучасних підходів до міжнародних відносин; дві перспективи домінували в теорії міжнародних відносин протягом останніх трьох десятиліть. (uk)
- Неолиберализм (англ. neoliberalism), или неолиберальный институционализм, — школа в теории международных отношений, развивающая идеи либерально-идеалистической политической парадигмы после Второй мировой войны. Данная теория утверждает, что международные политические институты могут позволить государствам успешно кооперировать в международных отношениях. Наиболее известными представителями неолиберализма стали Роберт Кеохэйн и Джозеф Най. (ru)
|
| has abstract
| - في دراسة العلاقات الدولية، تُشير التحررية الجديدة –أو الليبرالية الجديدة– إلى مدرسة فكرية تؤمن أن الدول تسعى، أو يجب عليها أن تسعى، إلى توجيه اهتمامها بشكل رئيس نحو المكتسبات المطلقة بدلًا من المكتسبات النسبية للدول الأخرى. التحررية الجديدة هي نسخة معدلة من الليبرالية. تُعتبر التحررية الجديدة، إلى جانب الواقعية الجديدة، أحد أكثر الاتجاهات المعاصرة تأثيرًا على العلاقات الدولية، فقد هيمنت المدرستان الفكريتان السابقتان على نظرية العلاقات الدولية لأكثر من 3 عقود. بالإمكان العثور على أفضل صيغة للآمال التحررية الجديدة في نظرية «السلام الديمقراطي». ووفقًا لتلك النظرية، لم تخض أي ديمقراطيات ناضجة حروبًا ضد بعضها. لذا، لترويج التحررية الجديدة في بقاع العالم تأثيرات جانبية تتمثل بتقليص الحروب. اعتُبرت الطبقة الوسطى الحيوية منذ القدم ظرفًا ضروريًا لوجود الديموقراطية الليبرالية، لذا ركّز التحرريون الجدد على مساعدة الأمم في اختيار السياسات التي ستشجع على خلق الطبقات الوسطى والديموقراطية. (ar)
- A l'estudi de les relacions internacionals, el neoliberalisme es refereix a una escola de pensament que creu que els estats-nació representen, o almenys haurian de representar el en lloc de en altres estats-nació. La noció es relaciona sovint amb la teoria econòmica neoliberal. i Joseph S. Nye són els fundadors d'aquesta escola. (ca)
- Der neoliberale Institutionalismus, oder auch nur schlicht Neoliberalismus, Neo-Institutionalismus oder Institutionalismus genannt (englisch: (neoliberal) institutionalism, neoliberalism), ist eine Theorie der internationalen Beziehungen, die das Entstehen und das Funktionieren von internationalen Organisationen erforscht. Der neoliberale Institutionalismus erhebt den Anspruch, die einzige oder einzig nennenswerte Theorie des internationalen Institutionalismus zu sein, was aber von den Anhängern oder Kennern des Funktionalismus, der Englischen Schule und der Staatenkartelltheorie bestritten wird. Als Teile oder Entwicklungsstufen des neoliberalen Institutionalismuskönnen die Interdependenztheorie und die Regimetheorie gelten, welche in den 1970er Jahren aufkamen. (de)
- Dans l'étude des relations internationales, l'institutionnalisme néolibéral est une approche théorique qui accorde une grande importance aux institutions au sein du système international, c'est-à-dire aux acteurs transnationaux (comme les ONG, le terrorisme, les flux…), en clair tout ce qui n'est pas l'État. Développé dans les années 1970 par les Américains Robert Keohane et Joseph Nye en réaction au réalisme, l'institutionnalisme néolibéral fait appel, comme son homonyme, le néolibéralisme dans le champ économique, à la théorie des jeux, mais ne doit pas être confondue avec celle-là. L'institutionnalisme néolibéral épouse certaines conceptions des réalistes (le système international est anarchique, l'État est l'acteur central, l'État est un acteur rationnel et égoïste), mais les modifie afin de mettre en évidence le rôle et l'influence des institutions. Ainsi, les institutions — en poussant les États à se concerter — facilitent la coopération internationale en réduisant les incertitudes inhérentes à l'anarchie. L'institutionalisme néo-libéral ne partage pas de plus la conception réaliste selon laquelle la croissance d'une puissance s'effectue toujours au détriment d'une autre puissance ; il considère plutôt que cette croissance s'effectue sans affecter les autres puissances. (fr)
- Neoliberalisme dalam hubungan internasional adalah paham yang meyakini bahwa negara seharusnya mengutamakan keunggulan absolut alih-alih keunggulan relatif atas negara lain. Meski kedua teori menggunakan metodologi yang sama—termasuk teori permainan—neoliberalisme berbeda dengan ideologi ekonomi neoliberal. (in)
- No estudo da teoria das Relações Internacionais, o neoliberalismo diz respeito à escola de pensamento que defende a ideia de interdependência complexa, relações de causa e consequência de interdependência entre os governos e as ONGs e demais atores influentes. Assim, quando os atores dependem uns dos outros, o uso da coerção se torna mais custoso. Essa corrente de pensamento trabalha também com o conceito de ganhos absolutos, em contraposição a ideia de ganhos relativos, que advém da ideia vulgarmente denominada de jogo de soma-zero. Além disso discute-se também a Teoria da Paz Democrática, que pressupõe que duas democracias nunca entram em guerra. Essa teoria é comumente confundida com o neoliberalismo econômico, uma ideologia que apesar de usar instrumentais parecidos, como por exemplo a teoria dos jogos, não podem ser confundidas. (pt)
- Неолиберализм (англ. neoliberalism), или неолиберальный институционализм, — школа в теории международных отношений, развивающая идеи либерально-идеалистической политической парадигмы после Второй мировой войны. Данная теория утверждает, что международные политические институты могут позволить государствам успешно кооперировать в международных отношениях. Наиболее известными представителями неолиберализма стали Роберт Кеохэйн и Джозеф Най. Возрождение позиций либерально-идеалистической парадигмы, подорванных в ходе холодной войны, произошло после распада биполярной системы международных отношений. При этом изначальная парадигма в виду существенных изменений на международной арене (усиление международных интеграционных процессов; появление новых государств на политической карте мира, нетрадиционных угроз безопасности; процессы, связанные с глобализацией) была подвергнута глубокой трансформации, которая привела к формированию идей неолиберализма. Неолиберализм в международных отношениях не тождественен неолиберализму в экономической теории — они относятся к разным областям общественных наук, хотя имеют общие черты, например, использование схожей методологии (теория игр и др.). Кроме того, их ведущая идея может быть сформулирована следующим образом: интенсификация и всемирное распространение свободного рынка, как экстенсивно — в международном масштабе, так и интенсивно — на все сферы жизни общества. Таким образом, неолиберализм проявляет принципиальное родство с глобализацией, особенно в экономической сфере. Проникая в мировую экономику, свободный международный рынок начинает влиять прямым образом на международные отношения — возрастает роль транснациональных корпораций. В этих условиях государственные интересы начинают играть важную, но уже не первостепенную роль. (ru)
- У дослідженні міжнародних відносин неолібералізм відноситься до школи думки, яка вважає, що держави передусім стосуються або, принаймні, повинні стосуватися абсолютних вигод, а не відносних вигод для інших держав. Неолібералізм - це переглянута версія лібералізму. Поряд з неореалізмом, неолібералізм є одним із двох найвпливовіших сучасних підходів до міжнародних відносин; дві перспективи домінували в теорії міжнародних відносин протягом останніх трьох десятиліть. Найкраще формулювання неоліберальних надій можна знайти в теорії "демократичного миру". Відповідно до цього жодна зріла демократія ніколи не вела війну одна проти одної. Тому просування ліберальної демократії у всьому світі матиме побічний ефект від зменшення війни. Оскільки яскравий середній клас давно визнаний необхідною умовою ліберальної демократії, неоліберали зосередилися на наданні допомоги країнам у виборі політики, яка сприятиме створенню середнього класу та демократії. (uk)
- 新自由主义（Neoliberalism），在国际关系研究中，是一种认为国家之间的国际合作是可行和可持续的，而这种合作可以减少冲突和竞争的学派。 新自由主义修正了國際關係中的古典自由主义(理想主義)。新自由主义和新现实主义是当代国际关系理論中最具影响力的两种學術途徑。自1990年代以来，雙方一直主导国际关系理论。 新自由主义与新现实主义有许多共同的假设（即国际体系的无政府狀態，国家是主要参与者，国家理性地追求自身利益），但从这些假设中得出了不同的结论。与对可持续合作前景持怀疑态度的新现实主义相反，新自由主义认为合作是可行和可持续的。新自由主义者强调国际組織和建制在促进国家间合作方面的作用。国际组织促进合作的主要原因是國際組織提供資訊，减少了国家间在提供公共財和强制执行方面集体行动遭遇的问题。 基欧汉在1984 年的著作《霸权之后》(After Hegemony)运用了新制度经济学的见解，论证了国际体系可以在没有霸权的情况下保持稳定，从而驳斥了霸权稳定论。 基歐漢表明，国际合作可以通过反复互动、透明度和监督来维持。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)