| rdfs:comment
| - Neurastenie (nervová slabost) je nejčastější druh neurózy. Jejími příznaky jsou střídání podrážděnosti a únavy, bolesti hlavy, poruchy soustředění, poruchy spánku, vyšší emocionální citlivost a vegetativní obtíže. Termín zpopularizoval v roce 1869. (cs)
- Neŭrastenio laŭ PIV estas neŭrozo, trafanta precipe la trolaborantojn, kaj manifestiĝanta per ĝenerala laceco, tendenco al tristaj ideoj, timo kaj nedecidemo. La termino unuafoje uziĝis dum la jaro 1869 fare de George Miller Beard. Laŭ la Internacia Klasifikado de Malsanoj ICD-10 de la Monda Organizo pri Sano (WHO) ĝi havas la kodon F48.0. (eo)
- La neurastenia, en psiquiatría, es un trastorno neurótico caracterizado por un cansancio inexplicable que aparece después de realizar un esfuerzo mental o físico. Suele tener como consecuencia una disminución en la eficiencia para realizar o resolver tareas cotidianas y, si se mantiene el trastorno durante un tiempo prolongado, puede llegar a causar trastornos depresivos o de ansiedad. (es)
- Néaróis ina ndéanann duine gearán go bhfuil an iomarca tuirse air. Ní bhfuarthas aon chúis fhisiciúil léi go dtí seo. (ga)
- 神経衰弱（しんけいすいじゃく、英:Neurasthenia, shinkei-suijaku）は、疲労感、不安、抑うつ、頭痛、勃起不全、神経痛の症状を特徴とする状態の診断名である。 アメリカの神経学者のが、1869年にはじめて認識し、この Neurasthenia を造語した。生活のストレスによる中枢神経系のエネルギーの枯渇の結果であると説明した。主に過労が原因だとされる。 20世紀初頭にこの概念は世界的に受け入れられ、西洋では1930年代以降そうでもなくなった。2010年代以降この診断名が使われることは滅多になくなった。DSM-IVでは、鑑別不能型身体表現性障害 (Undifferentiated Somatoform Disorder)である。英語圏では俗称としてナーバス・ブレイクダウン(nervous breakdown)とも呼ばれる。また神経衰弱は慢性疲労症候群の旧称だとも説明できる。 (ja)
- 신경쇠약(神經衰弱, Neurasthenia)은 1880년 미국의 의사 가 명명한 정신 질환의 일종이다. 증상으로 피로가 지속 또는 신체적 쇠약과 소모에 대한 지속적인 증상이 나오는 것으로, 구체적인 증상으로는 현기증, 수면 장애, 소화 불량 등이 있다. 당시 미국은 도시화와 공업화가 진행된 결과, 노동자들 사이에서 이 상태가 다발하고 있었기 때문에 병으로 지정되었다. (ko)
- L'esaurimento nervoso (più propriamente nevrastenia o, meno frequentemente, scompenso nervoso) è un'espressione nata agli albori delle scienze neurologiche/psichiatriche, divenuta poi colloquiale e popolare, e riferita ad un insieme di patologie psicologiche e neurologiche definite, spesso, in maniera molto generica. (it)
- Neurastenia – najczęstsza postać nerwicy objawiająca się zwiększoną pobudliwością i szybkim wyczerpywaniem się układu nerwowego; niepokojem, niemożnością skupienia uwagi, drażliwością, bólami w okolicy serca, kołataniem serca, bólami głowy, zaburzeniami jelitowymi, osłabieniem czynności płciowych. (pl)
- Neurastenia (neuro = cérebro, astenia= fraqueza), é um transtorno psicológico resultado do enfraquecimento do sistema nervoso central, culminando em astenia física e mental. É um termo antigo, usado pela primeira vez por George Miller Beard em 1869 para designar um quadro de exaustão física e psicológica, fraqueza, nervosismo e sensibilidade aumentada (principalmente irritabilidade e humor depressivo). Era um diagnóstico muito frequente no final do século XIX que desapareceu e foi revivido várias vezes durante o século XX sendo incluído no CID-10 pela OMS mas não pelo dicionário de saúde mental atual (DSM IV). Sua prevalência está entre 3 e 11% da população mundial, sendo tão comum em homens quanto em mulheres. (pt)
- Неврастенія — психічний розлад з групи неврозів, серед проявів якого підвищена подразливість, стомлюваність, втрата здатності до тривалого розумового й фізичного зусилля. Уперше її описав американський лікар 1869 року. Неврастенія виникає зазвичай при поєднанні психологічної травми з надмірно напруженою роботою й фізіологічними поневіряннями (хронічне недосипання, відсутність відпочинку тощо). Виникненню неврастенії сприяють інфекції, що ослабляють організм, інтоксикації (алкоголь, паління), ендокринні розлади, недостатнє харчування та ін. (uk)
- 神經衰弱，是一個在20世紀初受當時的西方醫學影響而傳入中國的術語，用以表示人體神經實際上的機械性衰弱。其英語（Neurasthenia）在早至1829年就有使用，且它不是後來的神經病學家所使用的「神经质」（nerves），當中「神经质」較為隱喻。 神經衰弱在1869年首次用作精神病理學上的術語，其亦是由比爾德開創此一先例。用以表示一種疾病，當中症狀包括疲勞、焦慮、頭痛、心悸，高血壓、神經痛，以及抑鬱。 神經衰弱目前仍是中華醫學會精神病學分會的CCMD-3的一項診斷項目。但它不再包含於世界卫生组织的ICD-11及美國精神醫學學會的DSM-V中。 美國人被認為特別容易發生神經衰弱，為此人們为神经衰弱起了一個別名——「Americanitis」（由威廉·詹姆斯推廣） (zh)
- الوهن العصبي (باللاتينية: neurasthenia) هو الشعور الذاتي والمستمر بالانهاك والضعف العام والإعياء والتعب المصحوب بأعراض عضوية متنوعة ينتهي إلى حد الانهيار، إنه بمثابة تعب مزمن يحدث اضطرابا في سلوك الفرد وعضويته. وأول من استخدم هذا اللفظ هو العالم الأمريكي بيرد (بالإنجليزية: Beard) وجعله يشمل عددا كبيرا من الاضطرابات العصابية والعضوية، ثم يطلق على معظم أعراض العصاب التي يظن أنها ناتجة عن ضعف نفسي، وقد وصفه (جانيه) بأنه يشبه القلق والوساوس المتسلطة مضافا إليه الوهن والضعف في الطاقة النفسية للفرد على حد تعبيره. (ar)
- La neurastènia, en psiquiatria, és la neurosi caracteritzada per un cansament inexplicable que apareix després de fer un esforç intel·lectual. També hi ha la queixa d'una sensació de debilitat i esgotament corporal i físic després d'esforços mínims. Pot cursar amb tristesa, abatiment, cansament, temor, pèrdua de memòria, insomni, irritabilitat, mal de cap, i altres símptomes. El diagnòstic, segons la CIM (Classificació Internacional de Malalties), ha de constar de més de dos dels següents símptomes: (ca)
- Neurasthenie (Nervenschwäche; von altgriechisch νεῦρὀν neuron „Nerv“ und ὰσθενὴς asthenès „schwach“) ist eine in der ICD-10 enthaltene psychische Störung. Sie wird nur noch selten diagnostiziert und spielt in der psychotherapeutischen sowie psychiatrischen Praxis kaum noch eine Rolle, da inzwischen andere Krankheitsbilder (u. a. Depression und Burn-out) beschrieben wurden, welche die Symptome der Neurasthenie umfassen. Die aus den USA als Krankheitskonzept übernommene Befindlichkeitsstörung wird im Deutschen häufig als „reizbare Schwäche“ bezeichnet. Neurasthenie gehörte im ausgehenden 19. und beginnenden 20. Jahrhundert zu den Modekrankheiten einer gehobenen Gesellschaftsschicht. Eine Abwechslung verheißende und anregende Behandlung im Kurverfahren erfolgte seinerzeit nach den Prinzipien (de)
- Neurasthenia (from the Ancient Greek νεῦρον neuron "nerve" and ἀσθενής asthenés "weak") is a term that was first used at least as early as 1829 for a mechanical weakness of the nerves and became a major diagnosis in North America during the late nineteenth and early twentieth centuries after neurologist George Miller Beard reintroduced the concept in 1869. Americans were said to be particularly prone to neurasthenia, which resulted in the nickname "Americanitis" (popularized by William James). Another, rarely used, term for neurasthenia is nervosism. (en)
- Neurastenia adalah sebuah istilah yang sudah digunakan sejak 1829 yang mendefinisikan kondisi melemahnya saraf yang sebenarnya, ketimbang "saraf" kiasan yang pernah disebut oleh . Dalam istilah psikopatologi, neurastenia digunakan oleh Beard pada 1869. Neurastenia sekarang menjadi sebuah diagnosis dalam Klasifikasi Penyakit Internasional dari Organisasi Kesehatan Dunia (dan dari ). Namun, kata tersebut tidak lagi menjadi sebuah diagnosis dalam dari Asosiasi Psikiatris Amerika. (in)
- La neurasthénie, également désignée médicalement comme syndrome de fatigue chronique, est un terme psychopathologique utilisé pour la première fois par George Miller Beard en 1869 pour désigner une affection dont les symptômes incluent la fatigue, l'anxiété, les maux de tête, la névralgie, une perte de joie de vivre et une diminution de l'activité (déprime). (fr)
- Neurasthenie of zenuwzwakte is een psychische aandoening die valt in de categorie neurotische, stress-gebonden en somatoforme stoornissen. De naam werd in 1869 voor het eerst gebruikt door de Amerikaanse neuroloog George Miller Beard. Toen in de 19de eeuw onbegrepen, somatisch onvoldoende verklaarde lichamelijke klachten erkend werden, noemde men die neurasthenie, een soort zenuwzwakte. Het zenuwstelsel is te zwak voor wat deze man of vrouw allemaal meemaakt. Sommige mensen kunnen meer hebben dan anderen en dat is geen schande. Dat werd niet als minderwaardig gezien, ze waren 'fijnbesnaard'. (nl)
- Neurasteni (grekiska: nervsvaghet) är en neuros, ofta med inslag av somatoform störning, som var särskilt vanlig diagnos vid sekelskiftet 1900, och dess symptombild liknar i mycket det som i dag kallas utmattningsdepression. Neurasteni kan bero på överansträngning men kan också ha psykologiska förklaringar. Tillståndet uppträder vid olika neuroser, men även vid kroppsliga sjukdomar. (sv)
- Неврастени́я — психическое расстройство из группы неврозов, проявляющееся в повышенной раздражительности, утомляемости, утрате способности к длительному умственному и физическому напряжению. Впервые описана американским врачом Георгом Бирдом в 1869 году. Неврастения возникает обычно при сочетании психической травмы с чрезмерно напряжённой работой и физиологическими лишениями (хроническое недосыпание, отсутствие отдыха и т. п.). Возникновению неврастении способствуют ослабляющие организм инфекции и интоксикации (алкоголь, курение), эндокринные расстройства, недостаточное питание и др. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)