| rdfs:comment
| - Novgorodští Slované nebo ilmeňští Slované byly východoslovanské kmeny žijící v druhé polovině 1. tisíciletí v oblasti Ilmeňského jezera, povodí řek Volchov, Lovať, Msta a horního toku řeky Mologa. Tyto kmeny tvořily hlavní část obyvatelstva v oblasti Novgorodu. Novgorodští Slované byli nejspíš odlišní od jiných slovanských kmenů, které kolonizovaly oblast dnešního Ruska, v tom, že byli úzce spjatí s polabskými Slovany co se týče jazyka a tradic. Usadili se většinou v severním Rusku, kde žily finské národy (podél hlavních řek), dokud se nesetkali s expanzí Krivičů. (cs)
- Die Ilmenslawen (russisch ильменские славяне, eigentlich Slowenen, словене) waren der nordwestlichste Stamm der Ostslawen vom 8. bis 10. Jahrhundert im Gebiet um Nowgorod am Ilmensee im heutigen nordwestlichen Russland. (de)
- スロヴェネ族（ロシア語: Словене、ウクライナ語: словіни、ベラルーシ語: Славене）は第一千年紀の後半に、東スラヴ民族の中で最も北に定住した一部族である。その居住領域はイリメニ湖周辺やモロガ川の上流域である。 (ja)
- Słowienie (Słowianie Ilmeńscy) – plemię wschodniosłowiańskie, według kroniki Nestora, założyciele Nowogrodu Wielkiego. Być może stanowili północny odłam Krywiczów. Słowienie przybyli z południa na tereny nad jeziorem Ilmień, gdzie współżyli z innymi plemionami słowiańskimi i plemionami ugrofińskimi. Wraz z nimi Słowienie zaprosili Rusów i szybko zintegrowali się z nimi, stąd wedle Nestora: Nowogrodzianie zaś – ci ludzie są wareskiego rodu, a przedtem byli Słowienie. (pl)
- De Slovenen ofwel Ilmenslovenen, ook wel Ilmenslaven (Russisch: Словене, Slovene of Ильменские словене, Ilmenskieje slovene) waren de meest noordelijke stam van de vroege Oostelijke Slaven, die in de 8e tot 10e eeuw aan de oevers van het Ilmenmeer en het stroomgebied van de Volchov, Lovat, Msta, en de bovenloop van de Mologa woonden. Hun taal, het Oudnovgorods, is voornamelijk overgeleverd in de vorm van berkenbastteksten en wijkt op een aantal zeer opvallende punten af van andere Oudrussische taalvarianten. De Slovenen vestigden zich meestal in de Oostzee-Finse gebieden van Noord-Rusland, zich langs de grote rivieren verspreidend tot ze in de huidige Oblast Jaroslavl op de zich noordwaarts uitbreidende Krivitsjen stootten. (nl)
- Ilmenslaverna var en östslavisk stam eller stamförbund bosatta omkring sjön Ilmen. Ilmenslaverna hade en betydelsefull roll vid när Kievrus grundades under 700-800-talen. De kom under dessa århundraden i kontakt med skandinaver, och har en viktig roll ifråga om staden Novgorods grundande, senare stadsrepubliken Novgorod. Arkeologiska lämningar efter ilmenslaverna har gjorts i gravar och vid boplatser i det nämnda området. En sak som anses karaktäristiskt för denna stam är typiskt avlånga koniska gravhögar. (sv)
- Слове́не (и́льменские словене) — восточнославянское племя, проживавшее во второй половине 1-го тысячелетия н. э. в бассейне озера Ильмень и в верхнем течении реки Молога. (ru)
- The Novgorod Slavs, Ilmen Slavs (Russian: Ильменские слове́не, Il'menskiye slovene), or Slovenes (not to be confused with the Slovenian Slovenes) were the northernmost tribe of the Early Slavs, and inhabited the shores of Lake Ilmen, and the river basins of the Volkhov, Lovat, Msta, and the upper stream of the Mologa in the 8th to 10th centuries. The Slovenes were native to the region around Novgorod. There is a belief among researchers that Novgorod is one of the regions which were the original home / Urheimat of the Russians and the Slavic tribes. (en)
- Ільменські́ словени, Ільменські слов'яни, Ільменські словіни — східнослов'янське плем'я (чи племінний союз), що заселяло з VI століття північні території поблизу озера Ільмень, від якого й походить його назва. Науці відомий четвертий східнослов'янський етнос — псково-новгородці, що постали з ільменських словен, але у XV—XVI ст. були асимільовані росіянами в процесі експансії Московського князівства на захід. Згадки про ільменських словен містяться у давньоруських літописах («Повість временних літ») та іноземних хроніках. (uk)
|
| has abstract
| - Novgorodští Slované nebo ilmeňští Slované byly východoslovanské kmeny žijící v druhé polovině 1. tisíciletí v oblasti Ilmeňského jezera, povodí řek Volchov, Lovať, Msta a horního toku řeky Mologa. Tyto kmeny tvořily hlavní část obyvatelstva v oblasti Novgorodu. Novgorodští Slované byli nejspíš odlišní od jiných slovanských kmenů, které kolonizovaly oblast dnešního Ruska, v tom, že byli úzce spjatí s polabskými Slovany co se týče jazyka a tradic. Usadili se většinou v severním Rusku, kde žily finské národy (podél hlavních řek), dokud se nesetkali s expanzí Krivičů. (cs)
- Die Ilmenslawen (russisch ильменские славяне, eigentlich Slowenen, словене) waren der nordwestlichste Stamm der Ostslawen vom 8. bis 10. Jahrhundert im Gebiet um Nowgorod am Ilmensee im heutigen nordwestlichen Russland. (de)
- The Novgorod Slavs, Ilmen Slavs (Russian: Ильменские слове́не, Il'menskiye slovene), or Slovenes (not to be confused with the Slovenian Slovenes) were the northernmost tribe of the Early Slavs, and inhabited the shores of Lake Ilmen, and the river basins of the Volkhov, Lovat, Msta, and the upper stream of the Mologa in the 8th to 10th centuries. The Slovenes were native to the region around Novgorod. There is a belief among researchers that Novgorod is one of the regions which were the original home / Urheimat of the Russians and the Slavic tribes. Like all Eastern Slavs in Russian lands, the Ilmen Slavs had unique characteristics. Ancestors of the Ilmen Slavs who settled in Finnic areas descended from the Severians and the Polabian Slavs, as evidenced by language and traditions (see old Novgorod dialect and Gostomysl for examples). They settled in mostly Finnic areas in Northern Russia, moving along the major waterways, until they met the southward expansion of the Krivich in the modern-day Yaroslavl Oblast. They left a few archaeological monuments of the 6th–8th centuries, such as agricultural settlements, and tall cone-like kurgans with cremated bodies in the Ladoga region. The most ancient settlement is dated to the 7th or 8th centuries. Numerous archaeological finds, such as a metal tip for a wooden plough, indicate that the Ilmen Slavs had a well-developed agriculture. They were not a particularly warlike state, but evidence of their unique weaponry, dating back to the mid-8th century, has been found around the city of Novgorod. The weaponry consisted of spears, maces, swords, bows, javelins, and war hammers. The principal cities of the Ilmen Slavs were Staraya Russa and Novgorod, the center of the Novgorod Republic, which had developed in the 9th–10th centuries. (en)
- スロヴェネ族（ロシア語: Словене、ウクライナ語: словіни、ベラルーシ語: Славене）は第一千年紀の後半に、東スラヴ民族の中で最も北に定住した一部族である。その居住領域はイリメニ湖周辺やモロガ川の上流域である。 (ja)
- Słowienie (Słowianie Ilmeńscy) – plemię wschodniosłowiańskie, według kroniki Nestora, założyciele Nowogrodu Wielkiego. Być może stanowili północny odłam Krywiczów. Słowienie przybyli z południa na tereny nad jeziorem Ilmień, gdzie współżyli z innymi plemionami słowiańskimi i plemionami ugrofińskimi. Wraz z nimi Słowienie zaprosili Rusów i szybko zintegrowali się z nimi, stąd wedle Nestora: Nowogrodzianie zaś – ci ludzie są wareskiego rodu, a przedtem byli Słowienie. (pl)
- De Slovenen ofwel Ilmenslovenen, ook wel Ilmenslaven (Russisch: Словене, Slovene of Ильменские словене, Ilmenskieje slovene) waren de meest noordelijke stam van de vroege Oostelijke Slaven, die in de 8e tot 10e eeuw aan de oevers van het Ilmenmeer en het stroomgebied van de Volchov, Lovat, Msta, en de bovenloop van de Mologa woonden. Hun taal, het Oudnovgorods, is voornamelijk overgeleverd in de vorm van berkenbastteksten en wijkt op een aantal zeer opvallende punten af van andere Oudrussische taalvarianten. De Slovenen vestigden zich meestal in de Oostzee-Finse gebieden van Noord-Rusland, zich langs de grote rivieren verspreidend tot ze in de huidige Oblast Jaroslavl op de zich noordwaarts uitbreidende Krivitsjen stootten. (nl)
- Ilmenslaverna var en östslavisk stam eller stamförbund bosatta omkring sjön Ilmen. Ilmenslaverna hade en betydelsefull roll vid när Kievrus grundades under 700-800-talen. De kom under dessa århundraden i kontakt med skandinaver, och har en viktig roll ifråga om staden Novgorods grundande, senare stadsrepubliken Novgorod. Arkeologiska lämningar efter ilmenslaverna har gjorts i gravar och vid boplatser i det nämnda området. En sak som anses karaktäristiskt för denna stam är typiskt avlånga koniska gravhögar. (sv)
- Слове́не (и́льменские словене) — восточнославянское племя, проживавшее во второй половине 1-го тысячелетия н. э. в бассейне озера Ильмень и в верхнем течении реки Молога. (ru)
- Ільменські́ словени, Ільменські слов'яни, Ільменські словіни — східнослов'янське плем'я (чи племінний союз), що заселяло з VI століття північні території поблизу озера Ільмень, від якого й походить його назва. Академік Валентин Сєдов пов'язує ільменських словінів із відгалуженням венедських слов'ян, що залишили Вісленський край і оселилися в V—VI століттях у північній частині Східно-Європейської рівнини серед прибалтійсько-фінського населення (племенами водь; весь; іжора, що належали до фінно-угорської мовної групи та частково племенами балтської групи) й поступово їх асимілювали. Цей процес тривав кілька сторіч і завершився слов'янізацією балтів та фінномовних мешканців. До раннього середньовіччя в Ільменському краї належить культура новгородських сопок. Унаслідок цього утворилася своєрідна етнографічна група — літописні словени зі своїм племінним центром Новгородом (уперше згадується в літописі під 859 р.). Науці відомий четвертий східнослов'янський етнос — псково-новгородці, що постали з ільменських словен, але у XV—XVI ст. були асимільовані росіянами в процесі експансії Московського князівства на захід. Протягом IX—X ст. словени поширилися на північний захід і північний схід, досягнувши ярославського й костромського Поволжя, а також на південь — до Волго-Окського межиріччя. Разом з кривичами та іншими східнослов'янськими племенами ільменські словени брали участь в освоєнні ярославського й костромського Поволжя та Волго-Клязьминського межиріччя (територія майбутньої Ростово-Суздальської землі), асимілюючи місцеві фінно-угорські племена[джерело?]. Згадки про ільменських словен містяться у давньоруських літописах («Повість временних літ») та іноземних хроніках. В арабських джерелах, зокрема, згадується про існування в цей період трьох таких великих політичних центрів: Куяби (Куявії), Славії та Артанії. Славію, як правило, бачать у землі ільменських словенів, головним містом яких у Х ст. став Новгород. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
