| rdfs:comment
| - Esperimentatzailearen isuria gizaki orok daukan joera bat da, isuri kognitibo bat. Ikerketetan, esperimentatzailearen isuria behatzeko edo informazioa erregistratzeko azterlan baten etapan sortzen den isuri mota bat da. Behatzaileek irizpide subjektiboak era desberdinean ebalua ditzakete, eta isuri kognitiboek (aurrez pentsatutako ideiak eta kasuak barne) eragina izan dezakete subjektu bat ebaluatzeko moduan. (eu)
- Observer bias is one of the types of detection bias and is defined as any kind of systematic divergence from accurate facts during observation and the recording of data and information in studies. The definition can be further expanded upon to include the systematic difference between what is observed due to variation in observers, and what the true value is. Examples of cognitive biases include: (en)
- У дослідженнях упередженість спостерігача - це форма , що виникає на стадії спостереження або запису інформації дослідження. Різні спостерігачі можуть оцінювати суб'єктивні критерії по-різному, а когнітивні упередження (включаючи забобони і припущення) можуть вплинути на те, як оцінюється суб'єкт. Наприклад, знання про стан захворювання суб’єкта може призвести до упередженості в оцінці . Упередження спостерігача також може виникнути, коли суб’єкт знає, що його досліджують (див. Готорнський ефект). (uk)
|
| has abstract
| - Esperimentatzailearen isuria gizaki orok daukan joera bat da, isuri kognitibo bat. Ikerketetan, esperimentatzailearen isuria behatzeko edo informazioa erregistratzeko azterlan baten etapan sortzen den isuri mota bat da. Behatzaileek irizpide subjektiboak era desberdinean ebalua ditzakete, eta isuri kognitiboek (aurrez pentsatutako ideiak eta kasuak barne) eragina izan dezakete subjektu bat ebaluatzeko moduan. (eu)
- Observer bias is one of the types of detection bias and is defined as any kind of systematic divergence from accurate facts during observation and the recording of data and information in studies. The definition can be further expanded upon to include the systematic difference between what is observed due to variation in observers, and what the true value is. Observer bias is the tendency of observers to not see what is there, but instead to see what they expect or want to see. This is a common occurrence in the everyday lives of many and is a significant problem that is sometimes encountered in scientific research and studies. Observation is critical to scientific research and activity, and as such, observer bias may be as well. When such biases exist, scientific studies can result in an over- or underestimation of what is true and accurate, which compromises the validity of the findings and results of the study, even if all other designs and procedures in the study were appropriate. Observational data forms the foundation of a significant body of knowledge. Observation is a method of data collection and falls into the category of qualitative research techniques. There are a number of benefits of observation, including its simplicity as a data collection method and its usefulness for hypotheses. Simultaneously, there are many limitations and disadvantages in the observation process, including the potential lack of reliability, poor validity, and faulty perception. Participants’ observations are widely used in sociological and anthropological studies, while systematic observation is used where researchers need to collect data without participants direct interactions. The most common observation method is naturalistic observation, where subjects are observed in their natural environments with the goal to assess the behaviour in an intervention free and natural setting. Observer bias is especially probable when the investigator or researcher has vested interests in the outcome of the research or has strong preconceptions. Coupled with ambiguous underlying data and a subjective scoring method, these three factors contribute heavily to the incidence of observer bias. Examples of cognitive biases include:
* Anchoring – a cognitive bias that causes humans to place too much reliance on the initial pieces of information they are provided with for a topic. This causes a skew in judgement and prevents humans and observers from updating their plans and predictions as appropriate.
* Bandwagon effect – the tendency for people to “jump on the bandwagon” with certain behaviours and attitudes, meaning that they adopt particular ways of doings things based on what others are doing.
* Bias blind spot – the tendency for people to recognize the impact of bias on others and their judgements, while simultaneously failing to acknowledge and recognize the impact that their own biases have on their own judgement.
* Confirmation bias – the tendency for people to look for, interpret, and recall information in such a way that their preconceived beliefs and values are affirmed.
* Guilt and innocence by association bias – the tendency for people to hold an assumption that individuals within a group share similar characteristics and behaviours, including those that would hail them as innocent or guilty.
* Halo effect – the tendency for the positive impressions and beliefs in one area around a person, brand, company, product or the like to influence an observers opinions or feelings in other unrelated areas.
* Framing effect – the tendency for people to form conclusions and opinions based on whether the pertinent relevant is provided to them with positive or negative connotations.
* Recency effect – the tendency for more recent pieces of information, ideas, or arguments to be remembered more clearly than those that preceded. (en)
- У дослідженнях упередженість спостерігача - це форма , що виникає на стадії спостереження або запису інформації дослідження. Різні спостерігачі можуть оцінювати суб'єктивні критерії по-різному, а когнітивні упередження (включаючи забобони і припущення) можуть вплинути на те, як оцінюється суб'єкт. Наприклад, знання про стан захворювання суб’єкта може призвести до упередженості в оцінці . Упередження спостерігача також може виникнути, коли суб’єкт знає, що його досліджують (див. Готорнський ефект). Знання суб’єкта про те, що за ним спостерігають, може змусити його діяти інакше, ніж зазвичай, і перешкодити експерименту. В одному експерименті досліджувалася поведінка співробітників поліції і було показано, як вона змінювалася залежно від того, хто за ними спостерігає. Щоб уникнути або обмежити упередження спостерігача, використовуються засліплені експерименти. Крім того, дослідники працюють над певними темами незалежно один від одного. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)