Obsidian hydration dating (OHD) is a geochemical method of determining age in either absolute or relative terms of an artifact made of obsidian. Obsidian is a volcanic glass that was used by prehistoric people as a raw material in the manufacture of stone tools such as projectile points, knives, or other cutting tools through knapping, or breaking off pieces in a controlled manner, such as pressure flaking.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Hydratation de l'obsidienne (fr)
- Idratazione dell'ossidiana (it)
- Obsidian hydration dating (en)
- Datowanie metodą badania hydratacji obsydianu (pl)
- Гидратация стекла (метод датирования) (ru)
- Гідратація скла (метод датування) (uk)
|
| rdfs:comment
| - L'hydratation de l'obsidienne est une méthode de datation développée en 1960 par Irving Friedman et Robert Smith. L'obsidienne est un verre naturel d'origine volcanique utilisé pour réaliser des artefacts. Lors du débitage ou du façonnage de l'objet commence à se former à sa surface une couche hydratée dont l'épaisseur croît au cours du temps. La mesure au microscope de l'épaisseur de cette couche permet d'évaluer le temps écoulé depuis le débitage. Le processus d'hydratation est fonction du type d'obsidienne employé : il faut donc en connaître la provenance. La température constitue un deuxième facteur : l'obsidienne s'hydrate par exemple plus rapidement sous les tropiques que dans des régions septentrionales. La méthode nécessite donc un étalonnage. (fr)
- Obsidian hydration dating (OHD) is a geochemical method of determining age in either absolute or relative terms of an artifact made of obsidian. Obsidian is a volcanic glass that was used by prehistoric people as a raw material in the manufacture of stone tools such as projectile points, knives, or other cutting tools through knapping, or breaking off pieces in a controlled manner, such as pressure flaking. (en)
- Il metodo dell'idratazione dell'ossidiana si utilizza in archeologia per datare strumenti litici realizzati in ossidiana. Il metodo si basa sulla proprietà di questo materiale vulcanico di assorbire acqua dall'ambiente, formando sulle superfici degli strati di idratazione che si accrescono in modo costante con il passare del tempo. Poiché lo strato di idratazione inizia a formarsi nel momento in cui la superficie viene per la prima volta esposta al vapor acqueo presente nell'aria, il suo spessore, misurabile al microscopio, permette di valutare il momento in cui la pietra è stata lavorata e scheggiata. (it)
- Datowanie metodą badania hydratacji obsydianu - metoda datowania względnego kalibrowanego opracowana przez amerykańskich geologów: oraz . Wykorzystywana jest do datowania artefaktów z obsydianu. Głównym założeniem tej metody jest to, że świeżo odsłonięta powierzchnia obsydianu zaczyna wchłaniać wodę z otoczenia tworząc uwodnioną warstwę, która zwiększa się z czasem, a jej grubość można zmierzyć pod mikroskopem. Metoda ta musi być skalibrowana względem sekwencji chronologicznej danego terenu, ponieważ przyrost powłoki nie jest stały, grubość zależna jest od składu minerału, oraz otaczającej ziemi, temperatury i promieni słonecznych. w tym przypadku to czas formowania się uwodnienia (czas wykonania narzędzia). Metoda ta jest optymalna w przedziale od kilku tysięcy do miliona lat, a dokładn (pl)
- Гидрата́ция стекла — один из вспомогательных методов датирования (абсолютного или относительного) геологических объектов и археологических артефактов. Может применяться к предметам, изготовленным из естественного вулканического (обсидиан) или искусственного стекла. Метод основан на том, что поверхность стекла абсорбирует воду из атмосферы с постепенным образованием корки гидратации. Содержание воды в стекле составляет 0,2 % по массе. Свежеобразованная поверхность стекла (например, полученная при изготовлении обсидианового ножа), постепенно поглощая воду из атмосферы, может достичь содержания воды 3,5 % (это предельная величина, далее наступает насыщение). Для измерения содержания воды из поверхностного слоя вырезается тонкая пластинка (менее 50 мкм толщиной). Непосредственное измерение про (ru)
- Гідратація скла — один з допоміжних методів датування (абсолютного або відносного) геологічних об'єктів і археологічних артефактів. Може застосовуватися до предметів, виготовлених з природного вулканічного (обсидіан) або штучного скла. Метод базується на тому, що поверхня скла абсорбує воду з атмосфери з поступовим утворенням кірки гідратації. Вміст води у склі складає 0,2% за масою.Новоутворена поверхня скла (наприклад, отримана при виготовленні обсидіанового ножа), поступово поглинаючи воду з атмосфери, може досягнути вмісту води 3,5% (це гранична величина, далі настає насичення). Для вимірювання вмісту води з поверхневого шару вирізається тонка пластинка (менше 50 мкм товщиною). Безпосереднє вимірювання проводиться з допомогою визначення густини пластинки, інфрачервоної спектроскопії, а (uk)
|
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| has abstract
| - L'hydratation de l'obsidienne est une méthode de datation développée en 1960 par Irving Friedman et Robert Smith. L'obsidienne est un verre naturel d'origine volcanique utilisé pour réaliser des artefacts. Lors du débitage ou du façonnage de l'objet commence à se former à sa surface une couche hydratée dont l'épaisseur croît au cours du temps. La mesure au microscope de l'épaisseur de cette couche permet d'évaluer le temps écoulé depuis le débitage. Le processus d'hydratation est fonction du type d'obsidienne employé : il faut donc en connaître la provenance. La température constitue un deuxième facteur : l'obsidienne s'hydrate par exemple plus rapidement sous les tropiques que dans des régions septentrionales. La méthode nécessite donc un étalonnage. (fr)
- Obsidian hydration dating (OHD) is a geochemical method of determining age in either absolute or relative terms of an artifact made of obsidian. Obsidian is a volcanic glass that was used by prehistoric people as a raw material in the manufacture of stone tools such as projectile points, knives, or other cutting tools through knapping, or breaking off pieces in a controlled manner, such as pressure flaking. Obsidian obeys the property of mineral hydration and absorbs water, when exposed to air at a well-defined rate. When an unworked nodule of obsidian is initially fractured, there is typically less than 1% water present. Over time, water slowly diffuses into the artifact forming a narrow "band," "rim," or "rind" that can be seen and measured with many different techniques such as a high-power microscope with 40–80 power magnification, depth profiling with SIMS (secondary ion mass spectrometry), and IR-PAS (infra red photoacoustic spectroscopy). In order to use obsidian hydration for absolute dating, the conditions that the sample has been exposed to and its origin must be understood or compared to samples of a known age (e.g. as a result of radiocarbon dating of associated materials). (en)
- Il metodo dell'idratazione dell'ossidiana si utilizza in archeologia per datare strumenti litici realizzati in ossidiana. Il metodo si basa sulla proprietà di questo materiale vulcanico di assorbire acqua dall'ambiente, formando sulle superfici degli strati di idratazione che si accrescono in modo costante con il passare del tempo. Poiché lo strato di idratazione inizia a formarsi nel momento in cui la superficie viene per la prima volta esposta al vapor acqueo presente nell'aria, il suo spessore, misurabile al microscopio, permette di valutare il momento in cui la pietra è stata lavorata e scheggiata. La velocità di accrescimento dello strato di idratazione, tuttavia non è sempre la stessa, e dipende sia dal giacimento di origine, sia dalle condizioni climatiche a cui il pezzo è stato esposto. Il metodo va dunque considerato un metodo di datazione relativo all'interno di uno stesso sito e va utilizzato insieme ad altri metodi. Il suo campo di applicazione teorico va da 200 a 200.000 anni fa, ma nella pratica i migliori risultati sono stati ottenuti fino a 100.000 o 120.000 anni fa. (it)
- Datowanie metodą badania hydratacji obsydianu - metoda datowania względnego kalibrowanego opracowana przez amerykańskich geologów: oraz . Wykorzystywana jest do datowania artefaktów z obsydianu. Głównym założeniem tej metody jest to, że świeżo odsłonięta powierzchnia obsydianu zaczyna wchłaniać wodę z otoczenia tworząc uwodnioną warstwę, która zwiększa się z czasem, a jej grubość można zmierzyć pod mikroskopem. Metoda ta musi być skalibrowana względem sekwencji chronologicznej danego terenu, ponieważ przyrost powłoki nie jest stały, grubość zależna jest od składu minerału, oraz otaczającej ziemi, temperatury i promieni słonecznych. w tym przypadku to czas formowania się uwodnienia (czas wykonania narzędzia). Metoda ta jest optymalna w przedziale od kilku tysięcy do miliona lat, a dokładność datowania jest na poziomie 20-30%. (pl)
- Гідратація скла — один з допоміжних методів датування (абсолютного або відносного) геологічних об'єктів і археологічних артефактів. Може застосовуватися до предметів, виготовлених з природного вулканічного (обсидіан) або штучного скла. Метод базується на тому, що поверхня скла абсорбує воду з атмосфери з поступовим утворенням кірки гідратації. Вміст води у склі складає 0,2% за масою.Новоутворена поверхня скла (наприклад, отримана при виготовленні обсидіанового ножа), поступово поглинаючи воду з атмосфери, може досягнути вмісту води 3,5% (це гранична величина, далі настає насичення). Для вимірювання вмісту води з поверхневого шару вирізається тонка пластинка (менше 50 мкм товщиною). Безпосереднє вимірювання проводиться з допомогою визначення густини пластинки, інфрачервоної спектроскопії, або ядерного резонансу. Метод був запропонований в 1948 р. Ірвінгом Фрідманом та Робертом Смітом. (uk)
- Гидрата́ция стекла — один из вспомогательных методов датирования (абсолютного или относительного) геологических объектов и археологических артефактов. Может применяться к предметам, изготовленным из естественного вулканического (обсидиан) или искусственного стекла. Метод основан на том, что поверхность стекла абсорбирует воду из атмосферы с постепенным образованием корки гидратации. Содержание воды в стекле составляет 0,2 % по массе. Свежеобразованная поверхность стекла (например, полученная при изготовлении обсидианового ножа), постепенно поглощая воду из атмосферы, может достичь содержания воды 3,5 % (это предельная величина, далее наступает насыщение). Для измерения содержания воды из поверхностного слоя вырезается тонкая пластинка (менее 50 мкм толщиной). Непосредственное измерение проводится с помощью определения плотности пластинки, инфракрасной спектроскопии, либо ядерного резонанса. Метод был предложен в 1948 Ирвингом Фридманом и Робертом Смитом. (ru)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)