| rdfs:comment
| - Die Pacta conventa (deutsch: vereinbarte Bedingungen) war zwischen 1573 und 1764 bzw. 1791 ein zentrales Verfassungsdokument Polen-Litauens. (de)
- パクタ・コンヴェンタ (ラテン語:Pacta conventa) は「協定条項」の意で、1573年から1764年にかけてポーランド・リトアニア共和国のシュラフタおよび国王自由選挙で選ばれたポーランド国王に課された協約。 ジグムント2世の死でヤギェウォ朝が断絶し、選挙王制が開始されるにあたり1573年にセイムで制定された。このパクタ・コンヴェンタは国王にポーランド・リトアニア共和国の法律に従うことを誓わせ、外交や税制改革、国債発行、軍事行動といったあらゆる面において国王の権限の及ぶ範囲を指定した。内容は王ごとに若干柔軟に変更する余地があり、例えばヴワディスワフ4世はそのパクタ・コンヴェンタでバルト海にポーランド・リトアニア共和国海軍を創設することを誓約した。 また選出された国王はパクタ・コンヴェンタの他にヘンリク条項と呼ばれる誓約集にも署名する必要があった。こちらはパクタ・コンヴェンタと異なり、改定されることの無い永続法だった。次第にこの2つの文書の区別は薄れていったが、両者に記述された内容は共和国の政治体制を詳細に研究する最も重要な鍵となっている。 (ja)
- Pacta conventa (warunki uzgodnione, występuje także pisownia pakta konwenta) – umowa o charakterze publiczno-prawnym podpisywana w czasie sejmu koronacyjnego przez każdego nowo wybranego w drodze wolnej elekcji króla. Umowy te redagowane były w czasie sejmu elekcyjnego przez reprezentantów izby poselskiej i senatu oraz przez reprezentantów kilku kandydatów na tron Rzeczypospolitej z osobna. W paktach konwentach znajdowały się osobiste zobowiązania króla. Ich treść odzwierciedlała program królewski w dziedzinie polityki, gospodarki i kultury. (pl)
- Pacta conventa (Latin for "articles of agreement") was a contractual agreement, from 1573 to 1764 entered into between the "Polish nation" (i.e., the szlachta (nobility) of the Polish–Lithuanian Commonwealth) and a newly elected king upon his "free election" (wolna elekcja) to the throne. (en)
- Pacta conventa (formule latine : littéralement « les accords convenus ») est le nom donné dans la République des Deux Nations, monarchie élective qui a duré de 1569 à 1795, aux conventions spécifiques imposées avant leur couronnement par la noblesse polono-lituanienne, incarnation de la nation (narod), aux rois nouvellement élus, en complément des Articles henriciens de 1573, charte fondamentale de cette République nobiliaire. (fr)
- I Pacta conventa (dal latino: patti convenuti) furono un accordo contrattuale sottoscritto, dal 1573 al 1768, tra la "Nazione polacca" (in realtà la nobiltà - szlachta) ed il re neoeletto della Confederazione polacco-lituana. La dieta della Confederazione inaugurò la monarchia elettiva quando Jan Zamoyski de Jelita contribuì all'elezione di Enrico di Valois (Henryk Walezy) come re dell'Unione polacco-lituana. A partire dall'accesso al trono di Sigismondo Vasa, la distinzione fra i Pacta conventa e gli Articoli enriciani scomparve. (it)
- Pacta conventa (с латыни — «всеобщие соглашения») — разновидность избирательной капитуляции в Речи Посполитой, с 1573 по 1764 год заключаемая между шляхтой Королевства Польского и Великого княжества Литовского и новоизбранным монархом перед его вступлением на престол. Одним из примеров конкретных обязательств, найденных в Pacta conventa, служит обещание короля Владислава IV Вазы создать польско-литовский военный флот на Балтийском море. (ru)
- Pacta conventa (latim para "artigos de acordo") foi um acordo contratual, de 1573 a 1764 celebrado entre a "nação polonesa" (ou seja, a szlachta (nobreza) da Comunidade Polaco-Lituana) e um rei recém-eleito em seu "eleição livre" (wolna elekcja) para o trono. (pt)
- Pacta conventa (з латини — «загальна угода») — це різновид виборчої капітуляції, яка з 1573 по 1764 роки мала місце між «польським народом» (тобто шляхтою Речі Посполитої) та новообраним королем при його «вільних виборах» (пол. Wolna elekcja). Pacta conventa юридично закріплювала обов'язок обраного короля поважати закони Речі Посполитої і визначала його зобов'язання у сферах міжнародних відносин, податків, державного боргу, збройних сил і т. д. Документ складався на елекційному сеймі (пол. sejm elekcyjny) і його підписання королем-кандидатом було умовою обрання короля на трон. (uk)
|
| has abstract
| - Die Pacta conventa (deutsch: vereinbarte Bedingungen) war zwischen 1573 und 1764 bzw. 1791 ein zentrales Verfassungsdokument Polen-Litauens. (de)
- Pacta conventa (formule latine : littéralement « les accords convenus ») est le nom donné dans la République des Deux Nations, monarchie élective qui a duré de 1569 à 1795, aux conventions spécifiques imposées avant leur couronnement par la noblesse polono-lituanienne, incarnation de la nation (narod), aux rois nouvellement élus, en complément des Articles henriciens de 1573, charte fondamentale de cette République nobiliaire. Les Pacta conventa contenaient les engagements personnels du nouveau roi dans les domaines des affaires étrangères, des impôts, de la dette publique, des affaires militaires, etc., variables en fonction des circonstances historiques. Ce document était élaboré par chaque diète électorale et son acceptation (signature et serment), en complément des Articles henriciens, était une condition de l'accession au trône du nouvel élu. (fr)
- Pacta conventa (Latin for "articles of agreement") was a contractual agreement, from 1573 to 1764 entered into between the "Polish nation" (i.e., the szlachta (nobility) of the Polish–Lithuanian Commonwealth) and a newly elected king upon his "free election" (wolna elekcja) to the throne. The document was drawn up by the convocation sejm. The pacta conventa affirmed the king-elect's pledge to respect the laws of the Commonwealth and specified his undertakings and promises in such realms as foreign policy, taxes, public debt, the military, and so on. They varied from king to king, depending on whatever particular pledges he might have made. An example of the various concrete undertakings found in a king-elect's pacta conventa is King Władysław IV Vasa's pledge to create a Polish–Lithuanian Commonwealth Navy for the Baltic Sea. In addition to his own unique pacta conventa, each king-elect was required to sign the Henrician Articles, a set of privileges named after the first king who signed them, Henry of Poland. Unlike the pacta conventa, the Henrician Articles were constant and unchanging. The distinction between the two documents gradually faded away over successive elections. Together, those two documents spelled out most of the critical details of the Commonwealth political system. (en)
- パクタ・コンヴェンタ (ラテン語:Pacta conventa) は「協定条項」の意で、1573年から1764年にかけてポーランド・リトアニア共和国のシュラフタおよび国王自由選挙で選ばれたポーランド国王に課された協約。 ジグムント2世の死でヤギェウォ朝が断絶し、選挙王制が開始されるにあたり1573年にセイムで制定された。このパクタ・コンヴェンタは国王にポーランド・リトアニア共和国の法律に従うことを誓わせ、外交や税制改革、国債発行、軍事行動といったあらゆる面において国王の権限の及ぶ範囲を指定した。内容は王ごとに若干柔軟に変更する余地があり、例えばヴワディスワフ4世はそのパクタ・コンヴェンタでバルト海にポーランド・リトアニア共和国海軍を創設することを誓約した。 また選出された国王はパクタ・コンヴェンタの他にヘンリク条項と呼ばれる誓約集にも署名する必要があった。こちらはパクタ・コンヴェンタと異なり、改定されることの無い永続法だった。次第にこの2つの文書の区別は薄れていったが、両者に記述された内容は共和国の政治体制を詳細に研究する最も重要な鍵となっている。 (ja)
- I Pacta conventa (dal latino: patti convenuti) furono un accordo contrattuale sottoscritto, dal 1573 al 1768, tra la "Nazione polacca" (in realtà la nobiltà - szlachta) ed il re neoeletto della Confederazione polacco-lituana. I pacta contenevano la promessa del re eletto di rispettare le leggi della Confederazione polacco-lituana e specificava i suoi impegni personali nei campi degli affari esteri, delle imposte, del debito pubblico, delle competenze militari, ecc. Il documento era stato elaborato dalla dieta elettorale e la sua firma, a complemento degli Articoli enriciani, che erano dei principi fondamentali permanenti del governo, era una condizione per l'accesso del re al trono. La dieta della Confederazione inaugurò la monarchia elettiva quando Jan Zamoyski de Jelita contribuì all'elezione di Enrico di Valois (Henryk Walezy) come re dell'Unione polacco-lituana. A partire dall'accesso al trono di Sigismondo Vasa, la distinzione fra i Pacta conventa e gli Articoli enriciani scomparve. Quando una dieta polacca era in assemblea, si cominciava sempre con la lettura dei Pacta conventa. Ogni membro dell'assemblea aveva il diritto di chiederne l'osservazione e di far notare le mancanze che il re avrebbe potuto fare. (it)
- Pacta conventa (warunki uzgodnione, występuje także pisownia pakta konwenta) – umowa o charakterze publiczno-prawnym podpisywana w czasie sejmu koronacyjnego przez każdego nowo wybranego w drodze wolnej elekcji króla. Umowy te redagowane były w czasie sejmu elekcyjnego przez reprezentantów izby poselskiej i senatu oraz przez reprezentantów kilku kandydatów na tron Rzeczypospolitej z osobna. W paktach konwentach znajdowały się osobiste zobowiązania króla. Ich treść odzwierciedlała program królewski w dziedzinie polityki, gospodarki i kultury. (pl)
- Pacta conventa (с латыни — «всеобщие соглашения») — разновидность избирательной капитуляции в Речи Посполитой, с 1573 по 1764 год заключаемая между шляхтой Королевства Польского и Великого княжества Литовского и новоизбранным монархом перед его вступлением на престол. Pacta conventa юридически закрепляла обязанность избранного короля уважать законы Речи Посполитой и определяла его обязательства и обещания в сферах международных отношений, налогов, государственного долга, вооружённых сил и т. д. Документ составлялся на элекционном сейме и его подписание являлось условием избрания монарха на трон. Одним из примеров конкретных обязательств, найденных в Pacta conventa, служит обещание короля Владислава IV Вазы создать польско-литовский военный флот на Балтийском море. В дополнение к своей собственной Pacta conventa каждый избранный король был обязан подписать и «Генриковы артикулы». Различия между этими двумя документами в последующие выборы постепенно стирались. (ru)
- Pacta conventa (latim para "artigos de acordo") foi um acordo contratual, de 1573 a 1764 celebrado entre a "nação polonesa" (ou seja, a szlachta (nobreza) da Comunidade Polaco-Lituana) e um rei recém-eleito em seu "eleição livre" (wolna elekcja) para o trono. O documento foi elaborado pela convocação sejm. A pacta conventa afirmava a promessa do rei eleito de respeitar as leis da Commonwealth e especificava seus compromissos e promessas em domínios como política externa, impostos, dívida pública, militar e assim por diante. Eles variavam de rei para rei, dependendo de quaisquer promessas particulares que ele pudesse ter feito. Um exemplo dos vários empreendimentos concretos encontrados na pacta conventa de um rei eleito é a promessa do rei Ladislau IV Vasa de criar uma para o Mar Báltico. Além de sua própria pacta conventa, cada rei eleito era obrigado a assinar os Artigos Henricianos, um conjunto de privilégios em homenagem ao primeiro rei que os assinou, Henrique da Polônia. Ao contrário da pacta conventa, os Artigos Henricianos eram constantes e imutáveis. A distinção entre os dois documentos desapareceu gradualmente ao longo de sucessivas eleições. Juntos, esses dois documentos explicavam a maioria dos detalhes críticos do sistema político da Commonwealth. (pt)
- Pacta conventa (з латини — «загальна угода») — це різновид виборчої капітуляції, яка з 1573 по 1764 роки мала місце між «польським народом» (тобто шляхтою Речі Посполитої) та новообраним королем при його «вільних виборах» (пол. Wolna elekcja). Pacta conventa юридично закріплювала обов'язок обраного короля поважати закони Речі Посполитої і визначала його зобов'язання у сферах міжнародних відносин, податків, державного боргу, збройних сил і т. д. Документ складався на елекційному сеймі (пол. sejm elekcyjny) і його підписання королем-кандидатом було умовою обрання короля на трон. Одним із прикладів конкретних зобов'язань, знайдених в Pacta conventa, служить обіцянка короля Владислава IV Вази створити польсько-литовський військовий флот на Балтійському морі. На додаток до своєї власної Pacta conventa кожен обраний король був зобов'язаний підписати і «Генрихівські артикули». Відмінності між цими двома документами в наступні вибори поступово стиралися. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
