| rdfs:comment
| - Parthénios II de Constantinople (en grec : Παρθένιος Β΄) fut patriarche de Constantinople :
* du 8 septembre 1644 au 16 novembre 1646 ;
* du 29 octobre 1648 au 16 mai 1651. (fr)
- Partenio II (in greco moderno: Παρθένιος Β΄; Giannina, ... – Bosforo, 16 maggio 1651) è stato un arcivescovo ortodosso greco, patriarca ecumenico di Costantinopoli per due volte: dal 1644 al 1646 e dal 1648 al 1651. (it)
- Parteniusz II, gr. Παρθένιος Β΄ (zm. 1651) – ekumeniczny patriarcha Konstantynopola w latach 1644–1646 i 1648–1651. (pl)
- Partênio II de Constantinopla (em grego: Παρθένιος Β΄; m. 16 de maio de 1651) foi patriarca ecumênico de Constantinopla em dois períodos, entre 1644 e 1646 e entre 1648 e 1651. (pt)
- Ο Παρθένιος Β΄ (... - 16 Μαΐου 1651), ο επονομαζόμενος Νέος, οξύς, Γολιάθ ή Κεκεσκίνης, διετέλεσε Πατριάρχης Κωνσταντινουπόλεως κατά τα έτη 1644-1646 και 1648-1651. Καταγόταν από τα Ιωάννινα και ήταν ιερομόναχος. Το 1632 εξελέγη Μητροπολίτης Ναυπάκτου και Άρτης και το ίδιο έτος μετετέθη στη Μητρόπολη Ιωαννίνων. Το 1639 εξελέγη Μητροπολίτης Αδριανουπόλεως κατόπιν ενεργειών του πνευματικού του πατέρα, ως τότε Μητροπολίτη Αδριανουπόλεως, Παρθενίου, ο οποίος τότε εξελέγη Οικουμενικός Πατριάρχης. Ζούσε περισσότερο στην Κωνσταντινούπολη, όπου συνδέθηκε με οπαδούς του Κύριλλου Λούκαρι, ιδίως με τον Θεόφιλο Κορυδαλλέα. Στις 8 Σεπτεμβρίου 1644 εξελέγη Οικουμενικός Πατριάρχης με την υποστήριξη των φιλολουκαρικών. (el)
- Parthenius II (? – 16 May 1651) was Ecumenical Patriarch of Constantinople for two periods (1644–1646, 1648–1651). Kallistos Ware relates that Parthenius, before becoming Patriarch, wrote to Pope Urban VIII in 1640: "To your Beatitude I render all due obedience and submission, acknowledging you to be the true successor of the leader of the Apostles, and the chief shepherd of the Catholic Church throughout the whole world. With all piety and obedience I bow before your holy feet and kiss them, asking your blessing, for with full power you guide and tend the whole of Christ's chosen flock. So I confess and so I believe; and I am zealous that my subjects also should be such as I am myself. Finding them eager, I guide them in the ways of piety; for there are not a few who think just as I do". (en)
- Парфеній II (… — 16 травня 1651), так званий Неос, гострий, Голіаф або Кекескін, — Патріарх Константинопольський у 1644–1646 та 1648–1651 роках. Походив з Янини, був ієромонахом. У 1632 році обраний митрополитом Навпакта і Артіса і в тому ж році переведений на митрополію Іоанніни. У 1639 році обраний митрополитом Адріанополя після дій свого духовного батька, до того часу митрополита Адріануполя, Парфенія, який потім був обраний Вселенським патріархом. Більшу частину часу жив у Константинополі, де був пов'язаний з послідовниками Кирила Лукарі, особливо з Теофілом Коридаллеасом. 8 вересня 1644 року обраний Вселенським патріархом за підтримки філолукарій. (uk)
|
| has abstract
| - Ο Παρθένιος Β΄ (... - 16 Μαΐου 1651), ο επονομαζόμενος Νέος, οξύς, Γολιάθ ή Κεκεσκίνης, διετέλεσε Πατριάρχης Κωνσταντινουπόλεως κατά τα έτη 1644-1646 και 1648-1651. Καταγόταν από τα Ιωάννινα και ήταν ιερομόναχος. Το 1632 εξελέγη Μητροπολίτης Ναυπάκτου και Άρτης και το ίδιο έτος μετετέθη στη Μητρόπολη Ιωαννίνων. Το 1639 εξελέγη Μητροπολίτης Αδριανουπόλεως κατόπιν ενεργειών του πνευματικού του πατέρα, ως τότε Μητροπολίτη Αδριανουπόλεως, Παρθενίου, ο οποίος τότε εξελέγη Οικουμενικός Πατριάρχης. Ζούσε περισσότερο στην Κωνσταντινούπολη, όπου συνδέθηκε με οπαδούς του Κύριλλου Λούκαρι, ιδίως με τον Θεόφιλο Κορυδαλλέα. Στις 8 Σεπτεμβρίου 1644 εξελέγη Οικουμενικός Πατριάρχης με την υποστήριξη των φιλολουκαρικών. Ήταν φιλοχρήματος και βίαιος και ακολούθησε αντιπαπική πολιτική. Στις 12 Δεκεμβρίου 1644 έστειλε δύο επιστολές σε όλους τους αρχιερείς ζητώντας τους επιπλέον χρήματα για αποπληρωμή των χρεών του Πατριαρχείου, και ορίζοντας να καθαιρείται όποιος αδυνατεί ή αρνείται. Ανέτρεψε και ακύρωσε τις αποφάσεις της Συνόδου του Ιασίου και την λεγόμενη «Ορθόδοξη Ομολογία» του Μητροπολίτη Κιέβου , γεγονός που προκάλεσε την έχθρα του Ηγεμόνα της Μολδοβλαχίας Βασιλείου Λούπου, ο οποίος, ερωτηθείς από τους Τούρκους, ζήτησε να ριχθεί ο Πατριάρχης στη φυλακή. Το 1646 κατήργησε όλες τις πατριαρχικές εξαρχίες και όρισε να αποδοθούν στους πλησιόχωρους αρχιερείς. Οι αντίπαλοί του κατόρθωσαν να τον καθαιρέσουν τον Νοέμβριο του 1646 και να τον εξορίσουν στην Κύπρο. Καθ'οδόν προς την εξορία κατάφερε να διαφύγει και να μεταβεί στο Ιάσιο, όπου παρέμεινε δύο χρόνια. Στις 29 Οκτωβρίου 1648 επανεξελέγη Πατριάρχης. Στη δεύτερη αυτή, τριετή Πατριαρχία του, ακολούθησε αντίθετη πολιτική, στρεφόμενος εναντίον των καλβινιστών. Το 1649 μάλιστα ζήτησε εγγράφως τη συνδρομή του Αυτοκράτορα Φερδινάνδου Γ΄ εναντίον τους. Τελικά όμως κατέληξε να έχει πλήθος εχθρών και στις δύο παρατάξεις και στο τέλος να βρεθεί μόνος και ανίσχυρος. Την άνοιξη του 1651, οι Ιησουΐτες, με την υποστήριξη των ηγεμόνων της Βλαχίας και της Μολδαβίας, τον διέβαλαν στο Σουλτάνο Μωάμεθ Δ΄ ότι προβαίνει σε μυστικές συνεννοήσεις με τους Ρώσους. Στις 16 Μαΐου συνελήφθη από Γενίτσαρους, οι οποίοι τον στραγγάλισαν και τον πέταξαν στον Βόσπορο. Οι χριστιανοί περισυνέλεξαν το λείψανό του και το ενταφίασαν στη Μονή Καμαριώτισσας στη Χάλκη. (el)
- Parthénios II de Constantinople (en grec : Παρθένιος Β΄) fut patriarche de Constantinople :
* du 8 septembre 1644 au 16 novembre 1646 ;
* du 29 octobre 1648 au 16 mai 1651. (fr)
- Parthenius II (? – 16 May 1651) was Ecumenical Patriarch of Constantinople for two periods (1644–1646, 1648–1651). Kallistos Ware relates that Parthenius, before becoming Patriarch, wrote to Pope Urban VIII in 1640: "To your Beatitude I render all due obedience and submission, acknowledging you to be the true successor of the leader of the Apostles, and the chief shepherd of the Catholic Church throughout the whole world. With all piety and obedience I bow before your holy feet and kiss them, asking your blessing, for with full power you guide and tend the whole of Christ's chosen flock. So I confess and so I believe; and I am zealous that my subjects also should be such as I am myself. Finding them eager, I guide them in the ways of piety; for there are not a few who think just as I do". He was a partisan of Cyril Lucaris. (en)
- Partenio II (in greco moderno: Παρθένιος Β΄; Giannina, ... – Bosforo, 16 maggio 1651) è stato un arcivescovo ortodosso greco, patriarca ecumenico di Costantinopoli per due volte: dal 1644 al 1646 e dal 1648 al 1651. (it)
- Parteniusz II, gr. Παρθένιος Β΄ (zm. 1651) – ekumeniczny patriarcha Konstantynopola w latach 1644–1646 i 1648–1651. (pl)
- Partênio II de Constantinopla (em grego: Παρθένιος Β΄; m. 16 de maio de 1651) foi patriarca ecumênico de Constantinopla em dois períodos, entre 1644 e 1646 e entre 1648 e 1651. (pt)
- Парфеній II (… — 16 травня 1651), так званий Неос, гострий, Голіаф або Кекескін, — Патріарх Константинопольський у 1644–1646 та 1648–1651 роках. Походив з Янини, був ієромонахом. У 1632 році обраний митрополитом Навпакта і Артіса і в тому ж році переведений на митрополію Іоанніни. У 1639 році обраний митрополитом Адріанополя після дій свого духовного батька, до того часу митрополита Адріануполя, Парфенія, який потім був обраний Вселенським патріархом. Більшу частину часу жив у Константинополі, де був пов'язаний з послідовниками Кирила Лукарі, особливо з Теофілом Коридаллеасом. 8 вересня 1644 року обраний Вселенським патріархом за підтримки філолукарій. Був жадібним і жорстоким, дотримувався антипапської політики. Він скасував і скасував[прояснити] рішення Синоду в Яссах і так зване «православне віросповідання» митрополита Київського Петра Могили, що викликало ворожнечу правителя Молдови Василя Лупу, який, допитаний турками, вимагав кинути Патріарха до в'язниці. У 1646 році Парфеній скасував усі патріарші екзархії та передав їх місцевим первосвященникам. Його супротивникам вдалося скинути Парфенія з престолу в листопаді 1646 р. і заслати на Кіпр. По дорозі на заслання йому вдалося втекти і виїхати до Ясс, де він пробув два роки. 29 жовтня 1648 року був переобраний Патріархом. Під час свого другого, трирічного патріаршества, дотримувався протилежної політики, обернувшись проти кальвіністів. У 1649 році він навіть письмово звернувся до імператора Фердинанда III з проханням про допомогу проти них. Але, зрештою, у нього з'явилося багато ворогів в обох фракціях, тож Парфеній опинився самотнім і безсилим. Навесні 1651 року єзуїти за підтримки володарів Валахії та Молдови повідомили його султану Мухаммеду IV, що він укладає таємні домовленості з московитами. 16 травня був заарештований яничарами, які задушили його і кинули в Босфор. Християни зібрали його останки і поховали в монастирі Камаріотісса в Халках. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)