| rdfs:comment
| - 病原性（びょうげんせい, pathogenicity）とは、真正細菌やウイルスなどの病原体が、他の生物に感染して宿主に感染症を起こす性質・能力のこと。 伝統的な医学微生物学では「病原性がある」あるいは「病原性がない」という用法で用いられる二値的な概念で、「病原性が高い」「病原性が低い」という用法は誤りとされていた（この場合はビルレンスを用いる）。しかし現代では、一般社会のみならず微生物学の専門分野においても「高病原性」などの表現が用いられることがあり、ビルレンスとの使い分けは曖昧になりつつある。 生態学の文脈においては、病原性は、寄生者（病原体）の影響による宿主の適応度減少を意味している。 (ja)
- Chorobotwórczość (ang. pathogenicity) – zdolność danego czynnika (zwanego patogenem) do wywoływania zmian patologicznych lub choroby. Można ją określić dzieląc liczbę organizmów, u których rozwija się choroba, na liczbę organizmów narażonych na działanie danego patogenu. Patogenem może być czynnik biologiczny, chemiczny, fizyczny, społeczny czy genetyczny. (pl)
- Patogenicitet är den potentiella kapaciteten hos specifika mikroorganismer (exempelvis virus, bakterier) att orsaka sjukdom. Virulens används ofta synonymt men betecknar mer specifikt graden av patogenicitet. Denna är beroende av mikroorganismens virulensfaktorer; förmåga att bilda toxiner, förmåga att penetrera vävnad, kolonisera, ta över näringsämnen och förmåga att hämma värdorganismens immunförsvar. (sv)
- Pathogenität (retronymes Kofferwort aus griechisch πάθος pathos „Leiden, Krankheit“ und γένεσις genesis „Erzeugung, Geburt“, vgl. -genese) ist die Fähigkeit von Krankheitserregern und bestimmten chemischen Substanzen, z. B. von Toxinen, krankhafte Veränderungen im Organismus hervorzurufen. Das Ausmaß der Pathogenität, darunter ist die Vermehrungsfähigkeit von Krankheitserregern und die Intensität der Bildung von Toxinen zu verstehen, wird als Virulenz bezeichnet, ohne dass dafür ein einheitliches Maß definiert ist. (de)
- La patogenicidad de los microorganismos se define como su capacidad para producir enfermedad en huéspedes susceptibles. Asimismo es un atributo del género y especie. Así, por ejemplo: el género Salmonella es patógeno para los vertebrados, pero Salmonella typhi es solo patógeno para el hombre. La patogenicidad se expresa clínicamente en proporción variable según los microorganismos y el hospedero, pero la regla es que hay convivencia pacífica. (es)
- Patogenicidade é a capacidade de um agente biológico causar doença em um hospedeiro suscetível. A patogenicidade pode estar ligada a virulência. O patógeno por sua vez pode ser classificado como primário, que é quando assim que infectado o hospedeiro já apresenta sinais clínicos (ex: Mycobacterium tuberculosis), ou como secundário que seria quando o hospedeiro pode agir apenas como reservatório estando infectado por um longo período e somente apresentando resposta imunológica quando houver uma baixa na imunidade do individuo (ex: Staphylococcus aureus). A virulência, por sua vez, é a capacidade de um patógeno afetar o hospedeiro de forma grave ou fatal. (pt)
- Патоге́нность (от др.-греч. πάθος — страдание, болезнь и γένεσις — возникновение, первоисточник) — способность быть причиной (порождать) патологии (болезни, отклонения от нормы). В медицине — полидетерминантная, генотипическая характеристика определённого микроорганизма или вируса, ответственная за создание специфических структур (например, капсула, экзотоксины) или отвечающая за поведение, нарушающее целостность тканей организма животных или человека.Патогенность характеризуется специфичностью, то есть способностью вызывать типичные для определённого возбудителя патофизиологические и морфологические изменения в определённых тканях и органах, при условии естественного для него способа заражения.Чаще всего соответствуют определённому типу инфекционного заболевания с соответствующей клиникой (ru)
- Патогенність (від грец. πάθος — біль, хвороба та грец. γένεσις — виникнення) — потенційна здатність мікроорганізму спричиняти захворювання. Ця властивість характеризує видові генетичні особливості мікроорганізму, його взаємовідносини з певним видом або видами інших організмів. Патогенність характеризується вираженою специфічністю, тобто здатністю одного виду мікроорганізму викликати певні клінічні та патоморфологічні зміни. Це обумовлюється біологічними та генетичними факторами. Патогенність залежить як від агресивності мікроорганізму (здатності проникати у клітини та органи, а також продукувати токсини), так і від виду та фізіологічного стану організму хазяїна. Для характеристики різних ступенів патогенності та її кількісного вираження застосовують термін вірулентність. (uk)
|
| has abstract
| - Pathogenität (retronymes Kofferwort aus griechisch πάθος pathos „Leiden, Krankheit“ und γένεσις genesis „Erzeugung, Geburt“, vgl. -genese) ist die Fähigkeit von Krankheitserregern und bestimmten chemischen Substanzen, z. B. von Toxinen, krankhafte Veränderungen im Organismus hervorzurufen. Das Ausmaß der Pathogenität, darunter ist die Vermehrungsfähigkeit von Krankheitserregern und die Intensität der Bildung von Toxinen zu verstehen, wird als Virulenz bezeichnet, ohne dass dafür ein einheitliches Maß definiert ist. Krankheitserreger werde synonym auch als Pathogene bezeichnet. Das Adjektiv dazu lautet pathogen (krankheitserregend, krank machend), das gegenteilige Adjektiv apathogen (nicht krankheitserregend, nicht krank machend, wie z. B. solche Bakterien, die im Organismus keine Krankheiten hervorrufen). Dieser Begriff hat aber ähnlich wie das Adjektiv pathogen eine allgemeinere Bedeutung als der Begriff Krankheitserreger, da auch schädliche Stoffe (Gifte) und ionisierende Strahlung, im Sinne von „Krankheitsauslöser“, als Pathogene bezeichnet werden. (de)
- La patogenicidad de los microorganismos se define como su capacidad para producir enfermedad en huéspedes susceptibles. Asimismo es un atributo del género y especie. Así, por ejemplo: el género Salmonella es patógeno para los vertebrados, pero Salmonella typhi es solo patógeno para el hombre. La patogenicidad se expresa clínicamente en proporción variable según los microorganismos y el hospedero, pero la regla es que hay convivencia pacífica. Un patógeno puede describirse en términos de su capacidad para producir toxinas, ingresar al tejido, colonizar, secuestrar nutrientes y su capacidad para inmunosuprimir al huésped. (es)
- 病原性（びょうげんせい, pathogenicity）とは、真正細菌やウイルスなどの病原体が、他の生物に感染して宿主に感染症を起こす性質・能力のこと。 伝統的な医学微生物学では「病原性がある」あるいは「病原性がない」という用法で用いられる二値的な概念で、「病原性が高い」「病原性が低い」という用法は誤りとされていた（この場合はビルレンスを用いる）。しかし現代では、一般社会のみならず微生物学の専門分野においても「高病原性」などの表現が用いられることがあり、ビルレンスとの使い分けは曖昧になりつつある。 生態学の文脈においては、病原性は、寄生者（病原体）の影響による宿主の適応度減少を意味している。 (ja)
- Chorobotwórczość (ang. pathogenicity) – zdolność danego czynnika (zwanego patogenem) do wywoływania zmian patologicznych lub choroby. Można ją określić dzieląc liczbę organizmów, u których rozwija się choroba, na liczbę organizmów narażonych na działanie danego patogenu. Patogenem może być czynnik biologiczny, chemiczny, fizyczny, społeczny czy genetyczny. (pl)
- Patogenicitet är den potentiella kapaciteten hos specifika mikroorganismer (exempelvis virus, bakterier) att orsaka sjukdom. Virulens används ofta synonymt men betecknar mer specifikt graden av patogenicitet. Denna är beroende av mikroorganismens virulensfaktorer; förmåga att bilda toxiner, förmåga att penetrera vävnad, kolonisera, ta över näringsämnen och förmåga att hämma värdorganismens immunförsvar. (sv)
- Patogenicidade é a capacidade de um agente biológico causar doença em um hospedeiro suscetível. A patogenicidade pode estar ligada a virulência. O patógeno por sua vez pode ser classificado como primário, que é quando assim que infectado o hospedeiro já apresenta sinais clínicos (ex: Mycobacterium tuberculosis), ou como secundário que seria quando o hospedeiro pode agir apenas como reservatório estando infectado por um longo período e somente apresentando resposta imunológica quando houver uma baixa na imunidade do individuo (ex: Staphylococcus aureus). A virulência, por sua vez, é a capacidade de um patógeno afetar o hospedeiro de forma grave ou fatal. Patogenicidade pode também ser tratada como infecção das superfícies mucosas, possuindo 4 principais portas de entrada: 1 - Trato respiratório: micróbios inalados pelo nariz e boca (pneumonia, tuberculose, gripe ...)2 - Trato Gastrintestinal: micróbios obtêm acesso através de alimentos, água ou rora oro-fecal (cólera, hepatite B, disenteria,...)3 - Trato Genital: acesso pelo contato sexual (gonorreia, sífilis, herpes,...)4 - Pele: acesso direto ou por abrasões da pele (tétano, micoses,...) (pt)
- Патогенність (від грец. πάθος — біль, хвороба та грец. γένεσις — виникнення) — потенційна здатність мікроорганізму спричиняти захворювання. Ця властивість характеризує видові генетичні особливості мікроорганізму, його взаємовідносини з певним видом або видами інших організмів. Патогенність характеризується вираженою специфічністю, тобто здатністю одного виду мікроорганізму викликати певні клінічні та патоморфологічні зміни. Це обумовлюється біологічними та генетичними факторами. Патогенність залежить як від агресивності мікроорганізму (здатності проникати у клітини та органи, а також продукувати токсини), так і від виду та фізіологічного стану організму хазяїна. Для характеристики різних ступенів патогенності та її кількісного вираження застосовують термін вірулентність. Біологічні агенти, яким властива патогенність, називають патогенами. Це можуть бути еукаріоти (гриби, найпростіші), прокаріоти (бактерії), неклітинні форми життя (віруси, віроїди), а також білки (пріони). (uk)
- Патоге́нность (от др.-греч. πάθος — страдание, болезнь и γένεσις — возникновение, первоисточник) — способность быть причиной (порождать) патологии (болезни, отклонения от нормы). В медицине — полидетерминантная, генотипическая характеристика определённого микроорганизма или вируса, ответственная за создание специфических структур (например, капсула, экзотоксины) или отвечающая за поведение, нарушающее целостность тканей организма животных или человека.Патогенность характеризуется специфичностью, то есть способностью вызывать типичные для определённого возбудителя патофизиологические и морфологические изменения в определённых тканях и органах, при условии естественного для него способа заражения.Чаще всего соответствуют определённому типу инфекционного заболевания с соответствующей клиникой и патоморфологией. Инфекционными агентами могут быть как живые организмы (бактерии, гельминты, грибы, простейшие, вирусы), так и белки в особом состоянии — прионы. — это естественные обитатели различных биотопов организма человека, вызывающие заболевания при резком снижении общего или местного иммунитета. К ним относят, например, клеща Demodex folliculorum при демодекозе или гриб Candida albicans при кандидозе. Организмы, которые могут стать патогенными в зависимости от дополнительных факторов, называются условно-патогенными. К условно-патогенным организмам относится, например, кишечная палочка — E. coli. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)