| rdfs:comment
| - Poloniny (Poloninské Beskydy, Východní Beskydy) jsou geomorfologická oblast ve Vnějších Východních Karpatech v Polsku, na Ukrajině a okrajově i na Slovensku. (cs)
- Los Beskides poloninos (en ucraniano: Полонинські Бескиди; en polaco: Beskidy Połonińskie) son un grupo geológico de cordilleras de los Cárpatos Orientales, dentro de los Cárpatos Orientales Exteriores. Es una de las dos cordilleras paralelas de los Beskids orientales, situadas en la parte occidental de la Ucrania moderna. Se extienden en paralelo a los en el noreste, y a la en el suroeste. (es)
- Polonynian Beskids or Polonyne Beskids (Ukrainian: Полонинські Бескиди; Polish: Beskidy Połonińskie) is a geological group of mountain ranges of the Eastern Beskids, within the Outer Eastern Carpathians. It is one of two parallel mountain ridges of the Eastern Beskids, situated in western parts of modern Ukraine. They are stretching parallel to the on the northeast, and Vihorlat-Gutin Area to the southwest. (en)
- Beskidy Połonińskie (522.2; ukr. Полонинські гори, Połonynśki hory) – makroregion stanowiący wyższą, południową (wewnętrzną) część Beskidów Wschodnich, położony na obszarze Ukrainy, Polski, Słowacji i Rumunii, ograniczony rzeką Uż na północnym zachodzie. Najwyższym szczytem jest Howerla (2061 m n.p.m.) w Czarnohorze. W ich skład wchodzą:
* Połonina Równa (Równa 1482 m n.p.m.),
* Połonina Borżawa (Stohy 1677 m n.p.m.),
* Połonina Czerwona,
* Świdowiec (Bliźnica 1883 m n.p.m.),
* Czarnohora (Howerla 2061 m n.p.m.),
* Połoniny Hryniawskie (Baba Ludowa 1590 m n.p.m.). (pl)
- Полони́нский хребе́т (другое название Полонинские Бескиды; польск. Beskidy Połonińskie, укр. Полонинські Бескиди) — горный массив (система хребтов) во внутренней полосе Украинских Карпат, в пределах Закарпатской области. Между горами массива берут начало реки: Турья, Лютянка, Боржава, Малая и Большая Угольки, Лужанка и другие. (ru)
- Полони́нський хребе́т (інша назва Полонинські Бескиди; пол. Beskidy Połonińskie) — гірський масив (система хребтів) у внутрішній смузі Українських Карпат, у межах Закарпатської області. Простягається з північного заходу на південний схід між річками Ужем і Тересвою (за іншими джерелами: між річками Ужем і Тисою) на понад 150 км. На південному заході від Полонинського хребта простягаються Вигорлат-Гутинський хребет і Верхньотисинська улоговина, на північному сході — Вододільний хребет і масив Ґорґани. Переважні висоти 1400—1500 м, найвища — г. Стій (1681 м). Долинами річок Ужа, Латориці, Вічі, Тереблі, Тересви розчленований на окремі високі та широковерхі масиви, вершинні поверхні яких займають полонини (хребти) — Полонина Руна, Лаутанська Голиця, Гостра Гора, Боржава, Красна, яким властиві (uk)
|
| has abstract
| - Poloniny (Poloninské Beskydy, Východní Beskydy) jsou geomorfologická oblast ve Vnějších Východních Karpatech v Polsku, na Ukrajině a okrajově i na Slovensku. (cs)
- Los Beskides poloninos (en ucraniano: Полонинські Бескиди; en polaco: Beskidy Połonińskie) son un grupo geológico de cordilleras de los Cárpatos Orientales, dentro de los Cárpatos Orientales Exteriores. Es una de las dos cordilleras paralelas de los Beskids orientales, situadas en la parte occidental de la Ucrania moderna. Se extienden en paralelo a los en el noreste, y a la en el suroeste. El nombre de esta cordillera deriva del término eslavo polonyna, que designa un tipo particular de praderas montañosas, características de esas zonas de los Cárpatos. Así, el propio término polonyne o polonynian Beskids se traduce como Prados de los Cárpatos. En la terminología polaca y ucraniana, esta cordillera se denomina comúnmente "Beskids poloninianos" (ucraniano: Полонинські Бескиди; polaco: Beskidy Połoniński), mientras que en Eslovaquia se define también en un sentido mucho más amplio, bajo el término local Poloniny (eslovaco: Poloniny). El alcance territorial de todos esos términos varía según las diferentes clasificaciones y tradiciones. (es)
- Polonynian Beskids or Polonyne Beskids (Ukrainian: Полонинські Бескиди; Polish: Beskidy Połonińskie) is a geological group of mountain ranges of the Eastern Beskids, within the Outer Eastern Carpathians. It is one of two parallel mountain ridges of the Eastern Beskids, situated in western parts of modern Ukraine. They are stretching parallel to the on the northeast, and Vihorlat-Gutin Area to the southwest. The name of this mountain range is derived from Slavic term polonyna, designating a particular type of montane meadows, characteristic for those parts of the Carpathians. Thus, the very term polonyne or polonynian Beskids translates as Meadowed Beskids. In Polish and Ukrainian terminology, this range is most commonly called the "Polonynian Beskids" (Ukrainian: Полонинські Бескиди; Polish: Beskidy Połoniński), while in Slovakia it is also defined in a much wider sense, under the local term Poloniny (Slovak: Poloniny). The territorial scope of all those terms varies in accordance to different classifications and traditions. (en)
- Beskidy Połonińskie (522.2; ukr. Полонинські гори, Połonynśki hory) – makroregion stanowiący wyższą, południową (wewnętrzną) część Beskidów Wschodnich, położony na obszarze Ukrainy, Polski, Słowacji i Rumunii, ograniczony rzeką Uż na północnym zachodzie. Najwyższym szczytem jest Howerla (2061 m n.p.m.) w Czarnohorze. W ich skład wchodzą:
* Połonina Równa (Równa 1482 m n.p.m.),
* Połonina Borżawa (Stohy 1677 m n.p.m.),
* Połonina Czerwona,
* Świdowiec (Bliźnica 1883 m n.p.m.),
* Czarnohora (Howerla 2061 m n.p.m.),
* Połoniny Hryniawskie (Baba Ludowa 1590 m n.p.m.). Beskidy zbudowane są ze skał osadowych – piaskowców i łupków, podrzędnie zlepieńców (czyli fliszu), powstałych w okresie kredy i trzeciorzędu. Jako pasmo górskie zostały wypiętrzone w trzeciorzędzie, w czasie orogenezy alpejskiej. Ta część Beskidów ma rzeźbę średniogórską, w najwyższych partiach występują formy polodowcowe – kotły polodowcowe, moreny i jeziorka polodowcowe, powstałe w plejstocenie. Obszar tej części Beskidów pocięty jest głębokimi dolinami dopływów Dniestru i Cisy. Niższe części stoków pokryte są lasami, a wyższe partie stoków i wierzchowiny zajęte są przez połoniny (1200–1400 m n.p.m.). Większą część Beskidów pokrywają lasy bukowe, bukowo-świerkowe i świerkowe. W 1968 utworzono o powierzchni 18,5 tys. ha. Słabo zaludnione Beskidy Połonińskie przecięte są kilkoma ważnymi szlakami komunikacyjnymi, biegnącymi dolinami rzeki Uż (zachodni skraj) i Czarnej Cisy. (pl)
- Полони́нский хребе́т (другое название Полонинские Бескиды; польск. Beskidy Połonińskie, укр. Полонинські Бескиди) — горный массив (система хребтов) во внутренней полосе Украинских Карпат, в пределах Закарпатской области. Простирается с северо-запада на юго-восток между реками Уж и Тересва (по другим источникам: между реками Уж и Тиса) на более 150 км. На юго-западе от Полонинского хребта протягиваются Вигорлат-Гутинский хребет и Мармарошская котловина, на северо-востоке — Верховинский Вододельный хребет и массив Горганы. Преобладающие высоты 1400—1500 м, самая высокая — гора Стой (1681 м). Долинами рек Уж, Латорица, Вича, Теребля, Тересва расчленен на отдельные высокие и широкие массивы, вершинные поверхности которые занимают полонины (хребты) — Полонина Руна, Лаутанская Голица, Гостра Гора, Боржава, Красная, которым свойственны крутые склоны. В геоструктурном отношении соответствует Дуклянскому и Поркулецкому покровам. Состоит из флиша. Полонинский хребет отмечается большими колебаниями относительных высот (1000—1200 м). Юго-восточные склоны более пологие чем другие. Между горами массива берут начало реки: Турья, Лютянка, Боржава, Малая и Большая Угольки, Лужанка и другие. Для Полонинского хребта характерна ярусность ландшафтов. Распространенный ярус лесистого среднегорья (до высоты 1200 м), который занимает до 70 % общей площади. Здесь преобладают буковые и буково-еловые леса на буроземах. Выше 1200—1400 м выделяется ярус полонинского среднегорья с на торфяных почвах. Вершины покрыты субальпийской растительностью. Северо-западная часть хребта лежит в пределах Ужанского национального природного парка. В верхнем течении реки Теребли лежит часть Национального природного парка «Синевир», а в верховьях рек Уголька и Лужанка — Угольско-Широколужанский заповедный массив (часть Карпатского биосферного заповедника). (ru)
- Полони́нський хребе́т (інша назва Полонинські Бескиди; пол. Beskidy Połonińskie) — гірський масив (система хребтів) у внутрішній смузі Українських Карпат, у межах Закарпатської області. Простягається з північного заходу на південний схід між річками Ужем і Тересвою (за іншими джерелами: між річками Ужем і Тисою) на понад 150 км. На південному заході від Полонинського хребта простягаються Вигорлат-Гутинський хребет і Верхньотисинська улоговина, на північному сході — Вододільний хребет і масив Ґорґани. Переважні висоти 1400—1500 м, найвища — г. Стій (1681 м). Долинами річок Ужа, Латориці, Вічі, Тереблі, Тересви розчленований на окремі високі та широковерхі масиви, вершинні поверхні яких займають полонини (хребти) — Полонина Руна, Лаутанська Голиця, Гостра Гора, Боржава, Красна, яким властиві круті схили. У геоструктурному відношенні відповідає Дуклянському та Поркулецькому покривам. Складається з флішу. Полонинський хребет відзначається великими коливаннями відносних висот (до 1000—1200 м). Південно-східні схили більш пологі ніж інші. Між горами масиву беруть початок річки: Тур'я, Люта, Боржава, Мала і Велика Уголька, Лужанка та інші. Для Полонинського хребта характерна . Найпоширеніший ярус крутосхилового лісистого середньогір'я (до висоти 1200 м), який займає до 70% загальної площі. Тут переважають букові та буково-ялинові ліси на буроземах. Вище 1200—1400 м виділяється ярус полонинського середньогір'я з на гірськолучних і торф'яних ґрунтах. Вершини вкриті субальпійською рослинністю. Район рекреації. Північно-західна частина хребта лежить у межах Ужанського національного природного парку, у верхній течії річки Тереблі лежить частина Національного природного парку «Синевир», а у верхів'ях річок Угольки та Лужанки — Угольсько-Широколужанський заповідний масив (частина Карпатського біосферний заповідника). (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
