Private speech is speech spoken to oneself for communication, self-guidance, and self-regulation of behaviour. It is between the ages of two and seven that children can be observed engaging in private speech. Although it is audible, it is neither intended for nor directed at others. Private speech was first studied by Lev Vygotsky (1934/1986) and Jean Piaget (1959); in the past 30 years private speech has received renewed attention from researchers. Researchers have noted a positive correlation between children's use of private speech and their task performance and achievement, a fact also noted previously by Vygotsky. It is when children begin school that their use of private speech decreases and "goes underground".
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Samomluva (cs)
- 혼잣말 (ko)
- Private speech (en)
- Разговор вслух с самим собой (ru)
- Розмова вголос з самим собою (uk)
- 私語 (zh)
|
| rdfs:comment
| - Samomluva je non-sociální řeč, tedy situace, kdy člověk rozmlouvá sám k sobě. Samomluva je pozorovatelná při soustředění, nedostatku sociálního kontaktu anebo uvolnění emocí, rovněž však může samomluva doprovázet psychické choroby jako je schizofrenie či autismus. Samomluva se objevuje u obou pohlaví, u žen je však přímo spjatá s izolací. (cs)
- Private speech is speech spoken to oneself for communication, self-guidance, and self-regulation of behaviour. It is between the ages of two and seven that children can be observed engaging in private speech. Although it is audible, it is neither intended for nor directed at others. Private speech was first studied by Lev Vygotsky (1934/1986) and Jean Piaget (1959); in the past 30 years private speech has received renewed attention from researchers. Researchers have noted a positive correlation between children's use of private speech and their task performance and achievement, a fact also noted previously by Vygotsky. It is when children begin school that their use of private speech decreases and "goes underground". (en)
- ( 다른 뜻에 대해서는 혼잣말 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 혼잣말(문화어: 혼자말, private speech)은 소통, 스스로에 대한 지도, 자기 행동 규제를 위해 스스로에게 말하는 말하기이다. 2살에서 약 7살 사이의 어린이들은 혼잣말을 하는 것이 관찰될 수 있다. 청각적으로 들리기는 하지만 누군가를 위해서라거나 누군가를 향해 이야기하는 의도는 아니다. 혼잣말은 레프 비고츠키(1934/1986년), 장 피아제(1959년)에 의해 처음 연구되었다. 지난 30년 간 혼잣말은 여러 연구가들로부터 새로워진 집중을 받아왔다. 연구가들은 어린이들이 혼잣말을 하는 것과 자신의 작업 성취도 간의 긍정적인 상관관계를 지적해왔으며 이는 비고츠키에 의해 이전에 지적된 사실이다. 어린이들이 등교를 시작할 무렵에는 혼잣말을 하는 일이 줄다가 더 이상 혼잣말을 하는 일이 없어진다. (ko)
- Разговор вслух с самим собой — психологическое состояние, при котором человек разговаривает с самим собой вслух, в том числе в присутствии других людей. Связан с психологическим процессом непрерывного внутреннего общения человека с самим собой. Разговор вслух с самим собой играет позитивную роль в развитии личности. Частью людей воспринимается как психическое расстройство, хотя разговор с самим собой далеко не всегда является признаком психических нарушений. (ru)
- 私語（Private speech），即自言自语，是个人对自己说话时的言语，用于自我沟通，自我指导和行为的自我调节等。 一般2至7岁的儿童可以观察到有私語的行為。 虽然私語可以被听得见，但并非在和其他人沟通。 利維·維谷斯基和讓·皮亞傑最早對私語進行研究。在最近四十年，私語再次受到研究人员的关注。 研究人员注意到，儿童使用私語与他们的任务表现和成就之间存在正相关， 而維谷斯基此前也提过这一事实。 当儿童开始上学时，私語现象开始减少或者消失。 (zh)
- Розмова вголос з самим собою — психологічний стан, при якому людина розмовляє з самим собою вголос, в тому числі в присутності інших людей. Пов'язаний з психологічним процесом безперервного внутрішнього спілкування людини з самим собою. Розмова вголос з самим собою відіграє позитивну роль у розвитку особистості. Частиною людей сприймається як психічний розлад, хоча розмова з самим собою далеко не завжди є ознакою психічних порушень. (uk)
|
| differentFrom
| |
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| has abstract
| - Samomluva je non-sociální řeč, tedy situace, kdy člověk rozmlouvá sám k sobě. Samomluva je pozorovatelná při soustředění, nedostatku sociálního kontaktu anebo uvolnění emocí, rovněž však může samomluva doprovázet psychické choroby jako je schizofrenie či autismus. Samomluva se objevuje u obou pohlaví, u žen je však přímo spjatá s izolací. (cs)
- Private speech is speech spoken to oneself for communication, self-guidance, and self-regulation of behaviour. It is between the ages of two and seven that children can be observed engaging in private speech. Although it is audible, it is neither intended for nor directed at others. Private speech was first studied by Lev Vygotsky (1934/1986) and Jean Piaget (1959); in the past 30 years private speech has received renewed attention from researchers. Researchers have noted a positive correlation between children's use of private speech and their task performance and achievement, a fact also noted previously by Vygotsky. It is when children begin school that their use of private speech decreases and "goes underground". (en)
- ( 다른 뜻에 대해서는 혼잣말 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 혼잣말(문화어: 혼자말, private speech)은 소통, 스스로에 대한 지도, 자기 행동 규제를 위해 스스로에게 말하는 말하기이다. 2살에서 약 7살 사이의 어린이들은 혼잣말을 하는 것이 관찰될 수 있다. 청각적으로 들리기는 하지만 누군가를 위해서라거나 누군가를 향해 이야기하는 의도는 아니다. 혼잣말은 레프 비고츠키(1934/1986년), 장 피아제(1959년)에 의해 처음 연구되었다. 지난 30년 간 혼잣말은 여러 연구가들로부터 새로워진 집중을 받아왔다. 연구가들은 어린이들이 혼잣말을 하는 것과 자신의 작업 성취도 간의 긍정적인 상관관계를 지적해왔으며 이는 비고츠키에 의해 이전에 지적된 사실이다. 어린이들이 등교를 시작할 무렵에는 혼잣말을 하는 일이 줄다가 더 이상 혼잣말을 하는 일이 없어진다. (ko)
- Разговор вслух с самим собой — психологическое состояние, при котором человек разговаривает с самим собой вслух, в том числе в присутствии других людей. Связан с психологическим процессом непрерывного внутреннего общения человека с самим собой. Разговор вслух с самим собой играет позитивную роль в развитии личности. Частью людей воспринимается как психическое расстройство, хотя разговор с самим собой далеко не всегда является признаком психических нарушений. (ru)
- 私語（Private speech），即自言自语，是个人对自己说话时的言语，用于自我沟通，自我指导和行为的自我调节等。 一般2至7岁的儿童可以观察到有私語的行為。 虽然私語可以被听得见，但并非在和其他人沟通。 利維·維谷斯基和讓·皮亞傑最早對私語進行研究。在最近四十年，私語再次受到研究人员的关注。 研究人员注意到，儿童使用私語与他们的任务表现和成就之间存在正相关， 而維谷斯基此前也提过这一事实。 当儿童开始上学时，私語现象开始减少或者消失。 (zh)
- Розмова вголос з самим собою — психологічний стан, при якому людина розмовляє з самим собою вголос, в тому числі в присутності інших людей. Пов'язаний з психологічним процесом безперервного внутрішнього спілкування людини з самим собою. Розмова вголос з самим собою відіграє позитивну роль у розвитку особистості. Частиною людей сприймається як психічний розлад, хоча розмова з самим собою далеко не завжди є ознакою психічних порушень. (uk)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is differentFrom
of | |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)