| rdfs:comment
| - 실위(室韋, 병음：Shìwéi)는 6세기에서 10세기까지 중국 동북부의 넌장 강, 아르군 강, 흑룡강 유역에 존재했던 동호족의 일파 부족이다. 몽올실위가 몽골이라는 설도 있으나 이는 발음이 비슷한 것 뿐이며 징기스칸이 활동하던 장소는 현 몽골 공화국의 서쪽인 서 몽골 초원으로 실위하고는 지리적으로 훨씬 멀다. 돌궐이 철륵을 격파했을 때부터 몽골계통인 실위는 튀르크화가 진행되었다. 실위는 타타르(達靼)나 조복(阻卜) 등으로 불렸으며, 돌궐의 퀼테긴 비문에서는 한문 사료의 실위를 30성 타타르(𐰆𐱃𐰕𐱃𐱃𐰺 Otuz Tatar)라고 부르고 있고, 비문에서도 9성 타타르(Toquz Tatar)로 부르고 있다. (ko)
- 室韋（しつい、拼音: Shìwéi）は、6世紀から10世紀まで中国東北部のチチハル周辺にある嫩江・アルグン川・黒竜江流域に存在していた民族。初めは失韋国と書かれた。また、モンゴル系民族の源流と考えられており、『オルホン碑文』にある三十姓タタル（オトゥズ・タタル、𐰆𐱃𐰕𐱃𐱃𐰺、Otuz Tatar）にも比定されている。 (ja)
- 室韦，也称失韦，是指中国隋唐史籍上的一个分布于今大兴安岭与小兴安岭之间的一群古代蒙古語部落的泛称，與居住在他們南方的契丹人及奚族同源，可能同樣分支於原始蒙古族，很早就與突厥語族及通古斯族通婚。其首領稱作「乞引莫賀咄」，曾於北齊時與中國接觸，隨後不定時向中國納貢。原隸屬於匈奴與鮮卑之下，唐朝時為突厥附屬，突厥被回紇取代後臣服於契丹，後加入蒙古帝國，成為蒙古的一支。 (zh)
- Shiwei (simplified Chinese: 室韦; traditional Chinese: 室韋; pinyin: Shìwéi; Wade–Giles: Shih4-wei2) were a Mongolic people that inhabited far-eastern Mongolia, northern Inner Mongolia, northern Manchuria and the area near the Okhotsk Sea beach. Records mentioning the Shiwei were recorded from the time of the Northern Wei (386-534) until the rise of the Mongols under Genghis Khan in 1206 when the name "Mongol" and "Tatar" were applied to all the Shiwei tribes. (en)
- Шивэй (кит. трад. 室韋, упр. 室韦, пиньинь shìwéi, палл. шивэй, также записывали 失韋 shīwéi) — общий экзоэтноним (VI?—XII) древних монгольских племён (кочевников), обитавших на территории восточной Монголии, части Внутренней Монголии и северной Маньчжурии (до Охотского моря). Термин также распространялся на тунгусо-маньчжурские племена (кочевников, полукочевников и охотников-рыболовов) региона. (ru)
- Шивей (спрощ.: 室韦; кит. трад.: 室韋; піньїнь: shìwéi) — у VI-XII століттях загальна назва стародавніх монгольських і «Великих Шивей» тунгуських кочових і напівкочових племен, що проживали на території східної Монголії, частини Внутрішньої Монголії й північної Маньчжурії (до Охотського моря). На підставі тюркських написів шивей найчастіше ототожнюють із союзами токуз-татарів і отуз-татарів, що могло означати союзи 9 й 30 племен. Китайські літописці вважали їх одноплемінниками киданів, які жили на півночі. Шивей проживали за 1000 лі на північ від Мохе, за 6000 лі від Лояна. (uk)
|
| has abstract
| - Shiwei (simplified Chinese: 室韦; traditional Chinese: 室韋; pinyin: Shìwéi; Wade–Giles: Shih4-wei2) were a Mongolic people that inhabited far-eastern Mongolia, northern Inner Mongolia, northern Manchuria and the area near the Okhotsk Sea beach. Records mentioning the Shiwei were recorded from the time of the Northern Wei (386-534) until the rise of the Mongols under Genghis Khan in 1206 when the name "Mongol" and "Tatar" were applied to all the Shiwei tribes. The Shiwei-Mongols were closely related to the Khitan people to their south. As a result of pressure from the west, south and south-east they never established unified, semi-sedentarized empires like their neighbors, but remained nomadic confederations led by tribal chieftains, alternately submitting to the Turks, the Chinese and the Khitan as the political climate changed. The Mengwu Shiwei, one of the 20 Shiwei tribes during the Tang dynasty (618-907), were also called the Menggu during the Liao dynasty (907-1125) and are generally considered to be the ancestors of the Mongols of Genghis Khan. The modern Korean pronunciation of Mengwu (蒙兀 Měngwù) is Mong-ol (/moŋ.ol/). Mongolia is still called "Menggu" (蒙古 Měnggǔ) in Chinese today. (en)
- 실위(室韋, 병음：Shìwéi)는 6세기에서 10세기까지 중국 동북부의 넌장 강, 아르군 강, 흑룡강 유역에 존재했던 동호족의 일파 부족이다. 몽올실위가 몽골이라는 설도 있으나 이는 발음이 비슷한 것 뿐이며 징기스칸이 활동하던 장소는 현 몽골 공화국의 서쪽인 서 몽골 초원으로 실위하고는 지리적으로 훨씬 멀다. 돌궐이 철륵을 격파했을 때부터 몽골계통인 실위는 튀르크화가 진행되었다. 실위는 타타르(達靼)나 조복(阻卜) 등으로 불렸으며, 돌궐의 퀼테긴 비문에서는 한문 사료의 실위를 30성 타타르(𐰆𐱃𐰕𐱃𐱃𐰺 Otuz Tatar)라고 부르고 있고, 비문에서도 9성 타타르(Toquz Tatar)로 부르고 있다. (ko)
- 室韋（しつい、拼音: Shìwéi）は、6世紀から10世紀まで中国東北部のチチハル周辺にある嫩江・アルグン川・黒竜江流域に存在していた民族。初めは失韋国と書かれた。また、モンゴル系民族の源流と考えられており、『オルホン碑文』にある三十姓タタル（オトゥズ・タタル、𐰆𐱃𐰕𐱃𐱃𐰺、Otuz Tatar）にも比定されている。 (ja)
- 室韦，也称失韦，是指中国隋唐史籍上的一个分布于今大兴安岭与小兴安岭之间的一群古代蒙古語部落的泛称，與居住在他們南方的契丹人及奚族同源，可能同樣分支於原始蒙古族，很早就與突厥語族及通古斯族通婚。其首領稱作「乞引莫賀咄」，曾於北齊時與中國接觸，隨後不定時向中國納貢。原隸屬於匈奴與鮮卑之下，唐朝時為突厥附屬，突厥被回紇取代後臣服於契丹，後加入蒙古帝國，成為蒙古的一支。 (zh)
- Шивэй (кит. трад. 室韋, упр. 室韦, пиньинь shìwéi, палл. шивэй, также записывали 失韋 shīwéi) — общий экзоэтноним (VI?—XII) древних монгольских племён (кочевников), обитавших на территории восточной Монголии, части Внутренней Монголии и северной Маньчжурии (до Охотского моря). Термин также распространялся на тунгусо-маньчжурские племена (кочевников, полукочевников и охотников-рыболовов) региона. «Шивэй» — китайский экзоним, использовавшийся со времён династии Бэй Вэй (386—534) до эпохи Чингисхана. На основании тюркских надписей шивэй чаще всего отождествляют с союзами токуз-татар и отуз-татар, что могло означать союзы 9 и 30 племён (см. Татары). Китайские хроникёры считали их единоплеменниками киданей, только живущими на севере. (ru)
- Шивей (спрощ.: 室韦; кит. трад.: 室韋; піньїнь: shìwéi) — у VI-XII століттях загальна назва стародавніх монгольських і «Великих Шивей» тунгуських кочових і напівкочових племен, що проживали на території східної Монголії, частини Внутрішньої Монголії й північної Маньчжурії (до Охотського моря). На підставі тюркських написів шивей найчастіше ототожнюють із союзами токуз-татарів і отуз-татарів, що могло означати союзи 9 й 30 племен. Китайські літописці вважали їх одноплемінниками киданів, які жили на півночі. До складу шивей входили племена різної етнічної та мовної приналежності (стародавні монголи, тунгусо-маньчжури, евенки, можливо навіть палеоазійці), а також різних культурно-господарських типів — мисливці, риболови та скотарі, які вели напівосілий і напівкочовий спосіб життя. Шивей проживали за 1000 лі на північ від Мохе, за 6000 лі від Лояна. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
