| rdfs:comment
| - Σλάβα (Слава) είναι χριστιανικό έθιμο, κυρίως των Σέρβων, για τη γιορτή του οικογενειακού προστάτη αγίου. Εκτός από τη Σερβία, το έθιμο τηρείται και στη Βόρεια Μακεδονία και τη Βουλγαρία, ακόμη και από μερικούς (μουσουλμάνοι οι οποίοι κατά τον 18ο αιώνα ήταν Σέρβοι Ορθόδοξοι). Η Σλάβα είναι η πιο σημαντική γιορτή των Σέρβων και ένα από τα Εθνικά σύμβολα της Σερβίας. (el)
- Slava (kyrillisch Слава; von serb. slaviti „feiern“) ist ein serbisch orthodoxes Familienfest, das zu Ehren des Familien-Schutzheiligen gefeiert wird. Dieser Brauch wird vor allem in Serbien gefeiert und gilt dort als wichtiger Teil der Kultur. Ebenfalls begangen wird dieses Fest von Serben in Montenegro, in der Republik Mazedonien, in Teilen von Bulgarien und Bosnien und Herzegowina, Kroatien, Albanien (siehe auch Serben und Montenegriner in Albanien), Rumänien, Griechenland und Russland. (de)
- Slava (Serbian Cyrillic: Слава, lit. 'Glory, Celebration', pronounced [ˈslâʋa]) is a tradition of the ritual of glorification of one's family's patron saint, found mainly among Serbian Orthodox Christians. The family celebrates the Slava annually on the saint's feast day. In 2014 it was inscribed in UNESCO Intangible Cultural Heritage Lists of Serbia. (en)
- Slava (Abjad Kiril Serbia: слава, diucapkan [ˈslâʋa]) adalah tradisi Kristen Ortodoks Serbia yang merupakan ritual penghormatan terhadap santo pelindung keluarga. Keluarga itu merayakan Slava setiap tahun pada hari raya santo. Pada November 2014, Slava dimasukkan dalam Daftar Warisan Budaya Takbenda UNESCO. (in)
- スラヴァ（スラバ、セルビア語: Слава / Slava）は、家族の守護聖人を称える正教会の習慣である。スラヴァの習慣があるのは主にセルビア人であるが、マケドニア共和国や、ブルガリア、一部ではクロアチア人やムスリムのゴーラ人にも見られる。 (ja)
- Слава (серб. слава), відоме ще як крсна слава, крсно іме, свети (серб. крсна слава, крсно име, свети), сербське народно-церковне свято, і після Різдва, найважливіше сімейне свято, завжди приурочене до дня певного християнського святого. Це свято характерне для сербів і є одним із способів їх ідентифікації. Також відзначається македонцями і чорногорцями, святкується серед деяких католиків в Которській затоці, Конавле, південній Герцеговині, Даламації і в Босансько-Грахово, деякими албанцями католиками в північній Албанії, деякими мусульманами в Боснії і Санджаку, Горанці і . (uk)
- 斯拉瓦（塞爾維亞語：Слава）是塞尔维亚的东正教家庭传统节日，日期多在每年的11月至次年的1月之间，其主旨是纪念家庭的守护圣徒。 斯拉瓦节的庆典在每年守护圣徒斋日之前一个星期即已展开，内容包括献祭仪式和宴请亲朋。庆典时，人们点起特别的蜡烛，主妇则制作装饰讲究的斯拉瓦蛋糕。人们先在蛋糕上倒酒，然后由家中长者或重要来宾一起以画十字的方式将蛋糕切成四块，并高高举起。在此过程中，人们会祈求圣徒的庇佑。 2014年11月，联合国教科文组织保护非物质文化遗产政府间委员会的第九次会议在法国巴黎通过决议，将斯拉瓦节列入人类非物质文化遗产代表名录。这也是塞尔维亚的文化遗产首次入选该名录。 (zh)
- سلافا (بالصربية: Слава) هو تقليد مسيحي أرثوذكسي صربي لتبجيل قديس معين والذي يعتبر شفيع الأسرة؛ وينتشر التقليد بين الصرب وسكان مونتينغرو والمقدونيين. تحتفل الأسر المسيحية سنويًا بعيد السلافا وذلك في يوم عيد شفيعها. في سنة 2014 تم إعلان عيد السلافا من قبل اليونسكو في قائمة التراث الثقافي غير المادي. تقام على شرف المناسبة موائد عائلية؛ والتي يسبقها حضور القداس في الكنيسة والمشاركة في القربان المقدس. يعتبر عشاء السلافا الذي يتم في ليلة العيد أو مأدبة الغداء والذي يتم في يوم المناسبة، جزءًا هامًا من الإحتفال بالعيد. يُقام على شرف المناسبة مأكولات خاصة بالإضافة إلى كعك مخصوص لمناسبة السلافا. (ar)
- Slava (en ciríl·lic Слава) és una tradició cristiana ortodoxa sèrbia on es glorifica el sant patró d'una família, d'una vila o fins i tot d'una ciutat. La paraula slava es podria traduir com a «glòria» o «lloança». La cerimònia va ser inscrita com a Patrimoni Cultural Immaterial de la Humanitat per la Unesco el 27 de novembre de 2014. (ca)
- Slava (cirílico: Слава) es la costumbre cristiana ortodoxa de celebrar un santo patrón de familia, de aldea o incluso de una ciudad. Como los templos también tienen su slava se puede considerarla un simple análogo de la fiesta del patrón. La slava serbia fue designada como Patrimonio Cultural Inmaterial de la Humanidad por la Unesco el 27 de noviembre de 2014. (es)
- Slava (serbe : Слава) est une tradition religieuse de l'Église orthodoxe serbe qui célèbre le jour de la fête du Saint patron de la famille. Le mot slava pourrait être traduit par « gloire » ou « louange » ou « Glorieux ».La tradition religieuse de la Slava est très fortement liée à l'identité serbe ; toutes les familles serbes ont leur Saint Patron. Les Serbes sont le peuple chrétien où cette pratique est la plus répandue. (fr)
- Slava (cirílico: Слава) é uma festividade celebrada na Sérvia pelas famílias cristãs ortodoxas em homenagem ao seu santo padroeiro, que consideram um protetor e que garante a sua prosperidade. O costume, além dos sérvios, que o consideram uma característica específica da sua cultura, também é encontrado na Macedónia do Norte, partes da Bulgária, e ainda, com outro nome, entre alguns croatas, albaneses ortodoxos, gregos e russos, mesmo que em geral fora da Sérvia se tenha perdido no século XX. A palavra slava significa "glória" ou "louvor". (pt)
- Slava – chrześcijańskie święto rodzinne, obchodzone przez prawosławnych mieszkańców Europy, podczas którego czci się pamięć świętego patrona danej rodziny. Zwyczaj ten, praktykowany przede wszystkim w Serbii, gdzie uchodzi za ważny element narodowego dziedzictwa, jest elementem kultury obecnym w serbskiej diasporze na całym świecie. Obchodzą je również Serbowie przebywający w Polsce. (pl)
- Slava (serbiska: Слава), även kallat krsna slava (крсна слава) och krsno ime (крсно име, med betydelsen 'kristet namn') är ett serbisk-ortodoxt firande av familjehelgonet. Slavan firas årligen på familjehelgonets dag och bland de vanligast förekommande är sankt Nikolaus (19 december), sankt Göran (6 maj, dagen kallas för Đurđevdan), Johannes döparen (20 januari), sankt Demetrius (8 november) och sankt Mikael (21 november). Slava firas av serber och hos en del andra sydslaver i Serbien, Montenegro, Nordmakedonien, Bulgarien, Bosnien-Hercegovina, Kroatien och hos folket goraner (vilka idag är muslimer men fram till 1800-talet tillhörde den serbisk-ortodoxa kyrkan). (sv)
- Слава, также известный как Крестная Слава, Крёстное Имя, Святой (серб. слава, крсна слава, крсно име, свети) — южно-славянский народно-православный обычай, празднование дня семейного святого. Этот обычай в основном присутствует у сербов, которые считают Славу одной из особенностей своей культуры; однако Слава празднуется и в Черногории, Северной Македонии, Боснии и Герцеговине, а также в некоторых районах Хорватии, граничащих с Боснией и Герцеговиной. Известен он и в прилегающих районах Болгарии и Румынии. Сербы считают, что все роды в данных странах, отмечающие славу, являются изначально сербскими по национальному происхождению. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)