| rdfs:comment
| - البنيوية النفسية كما تعرف باسم علم النفس البنيوي أيضًا هي نظرية للوعي طورها كل من فيلهلم فونت وتلميذه إدوارد برادفورد تيتشنر. لاقت هذه النظرية تحديًا في القرن العشرين. يُختلف على من يعزى إليه الفضل في العثور على هذا المجال في علم النفس، ولكن المقبول على نطاق واسع أن فونت خلق الأساس الذي توسع فيه تيتشنر. تسعى البنيوية كمدرسة لعلم النفس إلى تحليل العقل البالغ (المجموع الكلي للخبرة منذ الولادة حتى الوقت الحاضر) إلى أبسط المكونات القابلة للتعريف ومن ثم إيجاد كيف تتناسب هذه المكونات معًا لتشكيل خبرات أكثر تعقيدًا وكذلك كيف ترتبط بالأحداث المادية. للقيام بذلك، يستخدم علماء النفس الاستبطان (تأمل النفس) والتقارير الذاتية للأحاسيس والآراء والمشاعر والعواطف...إلخ. (ar)
- Structuralism in psychology (also structural psychology) is a theory of consciousness developed by Wilhelm Wundt and his student Edward Bradford Titchener. This theory was challenged in the 20th century. It is debated who deserves the credit for finding this field of psychology, but it is widely accepted that Wundt created the foundation on which Titchener expanded. Structuralism as a school of psychology seeks to analyze the adult mind (the total sum of experience from birth to the present) in terms of the simplest definable components and then to find how these components fit together to form more complex experiences as well as how they correlate to physical events. To do this, psychologists employ introspection, self-reports of sensations, views, feelings, and emotions. (en)
- 구성주의(Structuralism)는 빌헬름 분트에 의해 다루지기 시작한 사회과학적 접근방법을 그의 제자 에드워드 티치너가 본격적으로 시도한 심리학 이론이다. (ko)
- Ο δομισμός στην ψυχολογία αποτελεί τη συστηματική κίνηση που ιδρύθηκε στη Γερμανία από τον (1832-1920), αλλά που προσδιορίστηκε κυρίως από τον (1867-1927). Κύριος στόχος και ενδιαφέρον του δομισμού ήταν η ανάλυση του ενήλικου νου, που οριζόταν ως το τελικό σύνολο της εμπειρίας του ατόμου από τη γέννησή του μέχρι το παρόν, σε συνάρτηση με τα στοιχεία του χαρακτήρα, τα οποία είναι αναγνωρισμένα και προσδιορισμένα. Έπειτα από την ανάλυση, ο δομισμός στόχευε στην ανεύρεση του τρόπου με τον οποίο τα στοιχεία αυτά συντίθεντο σε πολύπλοκες μορφές. (el)
- Lo strutturalismo è un approccio psicologico inaugurato da W. Wundt, in Germania, e proseguito, negli Stati Uniti d'America, dal suo allievo E.B. Titchener. È unanimemente riconosciuto come il primo modello di psicologia sperimentale 1879, in quanto adotta le metodiche e le procedure della chimica e della fisica, quali il laboratorio e il metodo galileiano, al fine di dare un'impronta scientifica alla psicologia. Secondo Titchener, la psicologia deve analizzare la struttura della mente, che sarebbe formata da tanti elementi che la compongono come un mosaico di sensazioni, emozioni, concetto; il lavoro dello strutturalista è quindi quello di analizzare tutti questi percetti, emozioni e concetti. (it)
- Структурализм в психологии (структурная психология) — совокупность идей англо-американского психолога Э. Б. Титченера в области теории сознания. Согласно его идеям, предназначение психологии — изучать строение сознания и его структуры, дробя его на составные элементы, дальнейшая фрагментация которых невозможна. (ru)
- Структу́рна психоло́гія (англ. structural psychology) — термін, введений Е. Тітченером для позначення своєї психології, що протиставлялася ним функціональній психології. Розвиваючи ідеї В. Вундта, Тітченер доводив, що психологія повинна відволікатися від функціонального значення психіки, від ролі, що виконується свідомістю в поведінці. (uk)
|
| has abstract
| - البنيوية النفسية كما تعرف باسم علم النفس البنيوي أيضًا هي نظرية للوعي طورها كل من فيلهلم فونت وتلميذه إدوارد برادفورد تيتشنر. لاقت هذه النظرية تحديًا في القرن العشرين. يُختلف على من يعزى إليه الفضل في العثور على هذا المجال في علم النفس، ولكن المقبول على نطاق واسع أن فونت خلق الأساس الذي توسع فيه تيتشنر. تسعى البنيوية كمدرسة لعلم النفس إلى تحليل العقل البالغ (المجموع الكلي للخبرة منذ الولادة حتى الوقت الحاضر) إلى أبسط المكونات القابلة للتعريف ومن ثم إيجاد كيف تتناسب هذه المكونات معًا لتشكيل خبرات أكثر تعقيدًا وكذلك كيف ترتبط بالأحداث المادية. للقيام بذلك، يستخدم علماء النفس الاستبطان (تأمل النفس) والتقارير الذاتية للأحاسيس والآراء والمشاعر والعواطف...إلخ. (ar)
- Ο δομισμός στην ψυχολογία αποτελεί τη συστηματική κίνηση που ιδρύθηκε στη Γερμανία από τον (1832-1920), αλλά που προσδιορίστηκε κυρίως από τον (1867-1927). Κύριος στόχος και ενδιαφέρον του δομισμού ήταν η ανάλυση του ενήλικου νου, που οριζόταν ως το τελικό σύνολο της εμπειρίας του ατόμου από τη γέννησή του μέχρι το παρόν, σε συνάρτηση με τα στοιχεία του χαρακτήρα, τα οποία είναι αναγνωρισμένα και προσδιορισμένα. Έπειτα από την ανάλυση, ο δομισμός στόχευε στην ανεύρεση του τρόπου με τον οποίο τα στοιχεία αυτά συντίθεντο σε πολύπλοκες μορφές. Στα τέλη του 19ου αιώνα, ο Τίτσνερ μεταφέρει τις βασικές ιδέες του Βουντ στις ΗΠΑ. Ο Τίτσνερ ονόμασε Δομισμό τις ιδέες του Βουντ και προσπάθησε να μελετήσει τη δομή της "ψυχικής ζωής" και της συνείδησης. (el)
- Structuralism in psychology (also structural psychology) is a theory of consciousness developed by Wilhelm Wundt and his student Edward Bradford Titchener. This theory was challenged in the 20th century. It is debated who deserves the credit for finding this field of psychology, but it is widely accepted that Wundt created the foundation on which Titchener expanded. Structuralism as a school of psychology seeks to analyze the adult mind (the total sum of experience from birth to the present) in terms of the simplest definable components and then to find how these components fit together to form more complex experiences as well as how they correlate to physical events. To do this, psychologists employ introspection, self-reports of sensations, views, feelings, and emotions. (en)
- Lo strutturalismo è un approccio psicologico inaugurato da W. Wundt, in Germania, e proseguito, negli Stati Uniti d'America, dal suo allievo E.B. Titchener. È unanimemente riconosciuto come il primo modello di psicologia sperimentale 1879, in quanto adotta le metodiche e le procedure della chimica e della fisica, quali il laboratorio e il metodo galileiano, al fine di dare un'impronta scientifica alla psicologia. Secondo Titchener, la psicologia deve analizzare la struttura della mente, che sarebbe formata da tanti elementi che la compongono come un mosaico di sensazioni, emozioni, concetto; il lavoro dello strutturalista è quindi quello di analizzare tutti questi percetti, emozioni e concetti. Principi dello strutturalismo sono l'elementarismo (la concezione della coscienza come "sommatoria" e strutturazione di elementi semplici di base: affetti, sensazioni, percetti, etc.) e l'introspezione come metodo (ovvero l'analisi della struttura psichica attraverso l'auto-osservazione rigorosa dei propri processi interni da parte di ricercatori appositamente addestrati, secondo specifici protocolli). (it)
- 구성주의(Structuralism)는 빌헬름 분트에 의해 다루지기 시작한 사회과학적 접근방법을 그의 제자 에드워드 티치너가 본격적으로 시도한 심리학 이론이다. (ko)
- Структурализм в психологии (структурная психология) — совокупность идей англо-американского психолога Э. Б. Титченера в области теории сознания. Согласно его идеям, предназначение психологии — изучать строение сознания и его структуры, дробя его на составные элементы, дальнейшая фрагментация которых невозможна. В своих концепциях, помимо ощущений и чувствований (по Вундту), Титченер связывал анализ с физиологической организацией личности и считал элементами сознания еще и представления («следы прежних ощущений»). Он предлагал более строгий метод интроспективного анализа — метод аналитической интроспекции. При этом типе интроспекции испытуемый должен был научиться выделять сенсорную мозаику сознания, не совершая «ошибки стимула», которая очень характерна для «наивных испытуемых» и не должна появляться у настоящих профессиональных психологов, исследующих сознание как сумму сознаваемых нами состояний. Структурализм, будучи школой психологии, анализирует взрослый разум (совокупность опыта от рождения до настоящего времени), для этого психологи используют самоанализ чувств, ощущений, взглядов, эмоций и т. д. Не имея прикладного значения, структурная психология являлась чистой наукой. Теория Титченера была оспорена в 20-м веке. (ru)
- Структу́рна психоло́гія (англ. structural psychology) — термін, введений Е. Тітченером для позначення своєї психології, що протиставлялася ним функціональній психології. Розвиваючи ідеї В. Вундта, Тітченер доводив, що психологія повинна відволікатися від функціонального значення психіки, від ролі, що виконується свідомістю в поведінці. Її завдання — вивчати структуру свідомості, розчленовувати будь-яке душевне явище на складові його елементи, непіддатливі подальшому аналізу, з'ясовувати закони об'єднання цих складових частин і розкривати зв'язок психологічної структури з фізіологічною організацією. Структурна психологія Тітченера — концентроване вираження інтроспективного трактування психіки, яка обмежується лише сферою усвідомленого і досліджується як замкнута в самому собі свідомість. Методом С. п. служить — опис переживань в категоріях елементів свідомості. У положенні про можливість безпосереднього пізнання психіки реалізується позитивістський принцип про збіг єства і явища. Представники функціоналізму критикували концепцію Тітченера за ігнорування дарвінівської теорії про роль психіки в процесі пристосування (адаптації) організмів до середовища. В наш час[коли?] С. п. представляє в основному історичний інтерес. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)