| rdfs:comment
| - Sinode Ancyra adalah sebuah konsili gerejawi, atau sinode, yang diselenggarakan di Ancyra (yang sekarang Ankara, ibu kota Turki), pusat pemerintahan Romawi untuk provinsi Galatia, pada 314. Tahun itu disimpulkan bahwa sembilan kanon pertama dimaksudkan untuk memperbaiki kekacauan yang ditimbulkan di gereja oleh penganiayaan, yang berhenti setelah pemecatan Maximinus II pada 313. Hanya sekitar selusin uskup yang hadir, namun mewakili hampir setiap bagian dari Suriah dan Asia kecil. Entah Vitalis, Uskup Antiokhia, atau Marcellus dari Ancyra yang memimpin, dan mungkin keduanya hadir, meskipun Libellus Synodicus, juga dikenal sebagai , menetapkan yang terakhir. (in)
- Il Concilio di Ancira (Concilium Ancyranum), conosciuto anche come Sinodo di Ancira, celebrato nel 314 d.C. in Ancira (l’odierna Ankara in Turchia), fu un concilio di molta rinomanza e molta risonanza. (it)
- Sínodo de Ancira foram pelo menos três sínodos eclesiásticos realizados em Ancira (atual Ancara, a capital da Turquia) - que na época era a capital da província romana da Galácia, também chamados de Concílios de Ancira. (pt)
- Η Σύνοδος της Άγκυρας ήταν ένα εκκλησιαστικό συμβούλιο ή σύνοδος, που συγκλήθηκε στην Άγκυρα, έδρα της ρωμαϊκής διοίκησης για την επαρχία της Γαλατίας, το 314. Η εποχή ήταν λίγο μετά το Πάσχα· το έτος μπορεί ασφαλώς να συναχθεί από το γεγονός ότι οι πρώτοι εννέα εκκλησιαστικοί κανόνες αποσκοπούσαν στην επιδιόρθωση του ολέθρου που προκλήθηκε στην εκκλησία με διώξεις, οι οποίες σταμάτησαν μετά την ανατροπή του Μαξιμίνου Β΄ το 313. Ο δέκατος κανόνας επιτρέπει τους γάμους των διακόνων οι οποίοι πριν από τη χειροτονία είχαν επιφυλάξει το δικαίωμα να πάρουν σύζυγο. (el)
- El Concilio de Ancyra (314) fue un concilio eclesiástico, o sínodo, convocado en Ancyra (la actual Ankara, capital de Turquía), sede de la administración romana para la provincia de Galacia, en el año 314. La época fue poco después de la Pascua; el año puede deducirse con seguridad del hecho de que los primeros nueve cánones están destinados a reparar los estragos causados en la iglesia por la persecución, que cesó tras el derrocamiento de Maximino Daya en el 313. Sólo estuvieron presentes una docena de obispos, que sin embargo representaban a casi todas las partes de Siria y Asia Menor. Vitalis, obispo de Antioquía, o Marcelo de Ancira presidieron el concilio, y posiblemente ambos estuvieron presentes, aunque el Libellus Synodicus, también conocido como el , asigna a este último. (es)
- The Synod of Ancyra was an ecclesiastical council, or synod, convened in Ancyra (modern-day Ankara, the capital of Turkey), the seat of the Roman administration for the province of Galatia, in 314. The season was soon after Easter; the year may be safely deduced from the fact that the first nine canons are intended to repair havoc wreaked in the church by persecution, which ceased after the overthrow of Maximinus II in 313. Only about a dozen bishops were present, nonetheless representing nearly every part of Syria and Asia Minor. Either Vitalis, Bishop of Antioch, or Marcellus of Ancyra presided, and possibly both were present, although the Libellus Synodicus, also known as the Synodicon Vetus, assigns to the latter. (en)
- Synod w Ancyrze – synod kościoła wschodniego, jaki odbył się w 314 r. w Ancyrze, stolicy rzymskiej prowincji Galacji (dziś Ankara, stolica Turcji).
* Dziesiąty kanon głosi: Diakoni, którzy w chwili przyjmowania święceń zadeklarowali i stwierdzili, że chcą zawrzeć małżeństwo, gdyż nie mogą żyć w celibacie, jeśli później ożenią się, mogą nadal pełnić swe funkcje, ponieważ biskup udzielił na to zgody. Ci jednak, którzy nie zgłosili zastrzeżenia i przyjęli święcenie zgadzając się zachować bezżenność, a później się ożenili, powinni zostać złożeni z funkcji diakońskich. (pl)
- Анки́рский собо́р (греч. Σύνοδος ἐν Ἀγκύρᾳ τῆς Γαλατίας — «собор в Анкире Галатийской») — Поместный собор христианской церкви, состоявшийся 314 году в городе Анкире (современная Анкара). В работе Собора принимали участие 18 епископов из Малой Азии и Сирии, председательствовал или Маркелл Анкирский. Собор был созван после Великого гонения и рассматривал вопросы возвращения в церковное общение лиц, отрёкшихся в ходе гонений от христианства, а затем попросивших о своём возвращении в общину. (ru)
- Анкірський собор — церковна рада, або синод, скликаний в Анкірі (сучасна Анкара, столиця Туреччини), резиденції римської адміністрації провінції Галатія, у 314 році. Пора настала незабаром після Великодня; рік можна сміливо вивести з того факту, що перші дев’ять канонів мають на меті виправити хаос, спричинений переслідуваннями в церкві, які припинилися після повалення Максиміна II у 313 році. Майже в кожній частині Сирії та Малої Азії. Головував або Віталій, єпископ Антіохійський, або Марцелл Анкірський, і, можливо, обидва були присутні, хоча Libellus Synodicus, також відомий як Synodicon Vetus, приписує останньому. (uk)
|
| has abstract
| - Η Σύνοδος της Άγκυρας ήταν ένα εκκλησιαστικό συμβούλιο ή σύνοδος, που συγκλήθηκε στην Άγκυρα, έδρα της ρωμαϊκής διοίκησης για την επαρχία της Γαλατίας, το 314. Η εποχή ήταν λίγο μετά το Πάσχα· το έτος μπορεί ασφαλώς να συναχθεί από το γεγονός ότι οι πρώτοι εννέα εκκλησιαστικοί κανόνες αποσκοπούσαν στην επιδιόρθωση του ολέθρου που προκλήθηκε στην εκκλησία με διώξεις, οι οποίες σταμάτησαν μετά την ανατροπή του Μαξιμίνου Β΄ το 313. Ο δέκατος κανόνας επιτρέπει τους γάμους των διακόνων οι οποίοι πριν από τη χειροτονία είχαν επιφυλάξει το δικαίωμα να πάρουν σύζυγο. Ο δέκατος τρίτος απαγορεύει τους να χειροτονήσουν τους πρεσβυτέρους ή τους διακόνους. Ο δέκατος έκτος κανόνας πλαισιώνει τους χριστιανούς που έχουν διαπράξει κτηνοβασία, ή μπορεί ακόμα να το κάνουν, σε αρκετές διαφορετικές ομάδες βασισμένες στην ηλικία του παραβάτη και αναθέτει διαφορετικές ποινές σε κάθε ομάδα· οι παντρεμένοι άνδρες άνω των 20 ετών τιμωρήθηκαν πιο σκληρά από τους ανύπαντρους νέους και οι παντρεμένοι άνδρες άνω των 50 ετών έλαβαν τις σκληρότερες κυρώσεις. Δεν αναφέρεται η ποινή για τους ανύπαντρους άνδρες άνω των 20 ετών. Ο δέκατος έβδομος κανόνας καταδικάζει τους χριστιανούς που είτε έχουν διαπράξει κτηνοβασία είτε είχαν σεξουαλική επαφή με μια λεπρή γυναίκα, ενώ οι ίδιοι είναι λεπροί, πρέπει να προσεύχονται με τους χειμωνιάτικους ανθρώπους - δηλαδή έξω από τα εκκλησιαστικά κτίρια. Η εξίσωση των λεπρών γυναικών με θηρία θεωρείται γενικά δύσκολο να ερμηνευτεί. Ο δέκατος όγδοος διασφαλίζει το δικαίωμα των ανθρώπων να αντιταχθούν στο διορισμό ενός επισκόπου τον οποίο δεν επιθυμούν. Κανόνας 22ος: Όσον αφορά τους ηθελημένους δολοφόνους άσε τους να παραμείνουν στα χάλια τους· αλλά στο τέλος της ζωής αφήστε τους να επιδοθούν με πλήρη μέθεξη. (el)
- El Concilio de Ancyra (314) fue un concilio eclesiástico, o sínodo, convocado en Ancyra (la actual Ankara, capital de Turquía), sede de la administración romana para la provincia de Galacia, en el año 314. La época fue poco después de la Pascua; el año puede deducirse con seguridad del hecho de que los primeros nueve cánones están destinados a reparar los estragos causados en la iglesia por la persecución, que cesó tras el derrocamiento de Maximino Daya en el 313. Sólo estuvieron presentes una docena de obispos, que sin embargo representaban a casi todas las partes de Siria y Asia Menor. Vitalis, obispo de Antioquía, o Marcelo de Ancira presidieron el concilio, y posiblemente ambos estuvieron presentes, aunque el Libellus Synodicus, también conocido como el , asigna a este último.
* El décimo canon tolera los matrimonios de los diáconos que antes de la ordenación se habían reservado el derecho de tomar esposa.
* El decimotercer canon prohíbe a los corepíscopo ordenar presbíteros o diáconos.
* El canon decimosexto pone entre paréntesis a los cristianos que hayan cometido bestialidad, o que puedan haberla cometido, en varios grupos diferentes en función de la edad del infractor, y asigna diferentes penitencias a cada grupo; los hombres casados de más de 20 años fueron sancionados más duramente que los jóvenes solteros, y los hombres casados de más de 50 años recibieron las sanciones más duras.
* El canon decimoséptimo condena a los cristianos que hayan cometido bestialidad o hayan tenido relaciones sexuales con una mujer leprosa, siendo ellos mismos leprosos, a tener que orar con los invernantes - es decir, fuera de los edificios de la iglesia.
* La quiparación de las mujeres leprosas con las bestias se considera generalmente difícil de interpretar.
* La decimoctava salvaguarda el derecho del pueblo a objetar el nombramiento de un obispo que no desea.
* El Canon XXII: En cuanto a los asesinos voluntarios, permanezcan postrados; pero al final de la vida, sean indulgentes con la plena comunión.
* El canon XXIV impone cinco años de penitencia a los que consultan a los magos. (es)
- Sinode Ancyra adalah sebuah konsili gerejawi, atau sinode, yang diselenggarakan di Ancyra (yang sekarang Ankara, ibu kota Turki), pusat pemerintahan Romawi untuk provinsi Galatia, pada 314. Tahun itu disimpulkan bahwa sembilan kanon pertama dimaksudkan untuk memperbaiki kekacauan yang ditimbulkan di gereja oleh penganiayaan, yang berhenti setelah pemecatan Maximinus II pada 313. Hanya sekitar selusin uskup yang hadir, namun mewakili hampir setiap bagian dari Suriah dan Asia kecil. Entah Vitalis, Uskup Antiokhia, atau Marcellus dari Ancyra yang memimpin, dan mungkin keduanya hadir, meskipun Libellus Synodicus, juga dikenal sebagai , menetapkan yang terakhir. (in)
- The Synod of Ancyra was an ecclesiastical council, or synod, convened in Ancyra (modern-day Ankara, the capital of Turkey), the seat of the Roman administration for the province of Galatia, in 314. The season was soon after Easter; the year may be safely deduced from the fact that the first nine canons are intended to repair havoc wreaked in the church by persecution, which ceased after the overthrow of Maximinus II in 313. Only about a dozen bishops were present, nonetheless representing nearly every part of Syria and Asia Minor. Either Vitalis, Bishop of Antioch, or Marcellus of Ancyra presided, and possibly both were present, although the Libellus Synodicus, also known as the Synodicon Vetus, assigns to the latter. The tenth canon tolerates the marriages of deacons who previous to ordination had reserved the right to take a wife. The thirteenth forbids chorepiscopi to ordain presbyters or deacons. The sixteenth canon brackets the Christians who have committed bestiality, or may still have been doing so, into several different groups based on the offender's age, and assigns different penances to each group; married men over 20 were sanctioned more harshly than unmarried youths, and married men over 50 received the harshest sanctions. The seventeenth canon condemns the Christians who have either committed bestiality or had sexual intercourse with a leprous woman, while themselves being leprous, to having to pray with the wintering people - i.e. outside church buildings.The equation of leprous women with beasts is generally considered difficult to interpret. The eighteenth safeguards the right of the people in objecting to the appointment of a bishop whom they do not wish. Canon XXII: Concerning wilful murderers let them remain prostrators; but at the end of life let them be indulged with full communion. Canon XXIV imposes five years of penance upon those who consult magicians. (en)
- Il Concilio di Ancira (Concilium Ancyranum), conosciuto anche come Sinodo di Ancira, celebrato nel 314 d.C. in Ancira (l’odierna Ankara in Turchia), fu un concilio di molta rinomanza e molta risonanza. (it)
- Synod w Ancyrze – synod kościoła wschodniego, jaki odbył się w 314 r. w Ancyrze, stolicy rzymskiej prowincji Galacji (dziś Ankara, stolica Turcji).
* Dziesiąty kanon głosi: Diakoni, którzy w chwili przyjmowania święceń zadeklarowali i stwierdzili, że chcą zawrzeć małżeństwo, gdyż nie mogą żyć w celibacie, jeśli później ożenią się, mogą nadal pełnić swe funkcje, ponieważ biskup udzielił na to zgody. Ci jednak, którzy nie zgłosili zastrzeżenia i przyjęli święcenie zgadzając się zachować bezżenność, a później się ożenili, powinni zostać złożeni z funkcji diakońskich.
* Szesnasty kanon określa kary dla chrześcijan praktykujących zoofilię.
* Kanon siedemnasty potępia chrześcijan, którzy praktykowali zoofilię lub mieli relację seksualną z trędowatą kobietą.
* Osiemnasty kanon przyznawał wiernym prawo sprzeciwiania się nominacji biskupa, którego sobie nie życzyli.
* Kanon 22 określał kary dla zabójców z premedytacją. Prawdopodobnie na synodzie był obecny Marceli z Ancyry. (pl)
- Sínodo de Ancira foram pelo menos três sínodos eclesiásticos realizados em Ancira (atual Ancara, a capital da Turquia) - que na época era a capital da província romana da Galácia, também chamados de Concílios de Ancira. (pt)
- Анки́рский собо́р (греч. Σύνοδος ἐν Ἀγκύρᾳ τῆς Γαλατίας — «собор в Анкире Галатийской») — Поместный собор христианской церкви, состоявшийся 314 году в городе Анкире (современная Анкара). В работе Собора принимали участие 18 епископов из Малой Азии и Сирии, председательствовал или Маркелл Анкирский. Собор был созван после Великого гонения и рассматривал вопросы возвращения в церковное общение лиц, отрёкшихся в ходе гонений от христианства, а затем попросивших о своём возвращении в общину. Собором были приняты 25 правил, вошедших в Православной церкви в общий свод церковного права. Правила Собора разделяют на:
* в отношении приёма падших (1-9, 12 правила); определяют различный порядок их приёма в общину и определяют епитимии в зависимости от обстоятельств их проступков. Пресвитеры и диаконы, совершившие отступничество, но затем раскаявшиеся и претерпевшие мучения за веру, сохраняют свой священный сан, но лишаются права священнодействия. Лиц, кому насильно вложили в руку или рот идоложертвенное, разрешается принимать в общину немедленно. В отношении прочих установлены следующие сроки покаяния: участвовавшим в языческих жертвоприношениях по малодушию, но с радостным лицом и в праздничных одеждах — шесть лет покаяния и отлучение от причастия, участвовавшим со скорбью и не евшим идоложертвенного -- два года покаяния и на четвёртый год допущение до причастия, евшим идоложертвенную пищу — три года покаяния.
* вопросы церковного управления, нравственные и дисциплинарные нарушения; из важнейших по данным вопросам выделяют запрет хорепископам (викарным епископам) совершать диаконские и пресвитерские хиротонии без разрешения правящего епархиального архиерея, а также рукоположение клириков в другие епархии без согласия их епископа (13-е правило). Собор определил, что клирики, воздерживающиеся от употребления мяса, должны хоть раз его попробовать, чтобы показать что не гнушаются им, а затем могут продолжить свой отказ от употребления его в пищу. За нарушение данного правила предписано извержение виновного из сана (14-е правило).Основные соборы периода арианских споров (карта) (335) Тирский собор (335) Александрийские соборы• (343) Сардикийский собор (343) (353) ↑ (360) (381) Тианский собор (367/368) (359)Константинопольские соборы•(360)•(381)Римские соборыМиланские соборы(355)Антиохийские соборы (341) (363)Никейский собор (325) (359) Арелатский собор(353)Лампсакский собор (364) (ru)
- Анкірський собор — церковна рада, або синод, скликаний в Анкірі (сучасна Анкара, столиця Туреччини), резиденції римської адміністрації провінції Галатія, у 314 році. Пора настала незабаром після Великодня; рік можна сміливо вивести з того факту, що перші дев’ять канонів мають на меті виправити хаос, спричинений переслідуваннями в церкві, які припинилися після повалення Максиміна II у 313 році. Майже в кожній частині Сирії та Малої Азії. Головував або Віталій, єпископ Антіохійський, або Марцелл Анкірський, і, можливо, обидва були присутні, хоча Libellus Synodicus, також відомий як Synodicon Vetus, приписує останньому. Десятий канон допускає шлюби дияконів, які до висвячення залишили за собою право взяти дружину. Тринадцятий забороняє хорієпископам висвячувати пресвітерів або дияконів. Шістнадцятий канон об’єднує християн, які вчинили зоофілію, або, можливо, все ще робили це, на кілька різних груп залежно від віку злочинця, і призначає різні покаяння кожній групі; одружені чоловіки старше 20 років зазнавали більш суворих покарань, ніж неодружені молоді, а одружені чоловіки старше 50 років зазнали найсуворіших санкцій. Сімнадцятий канон засуджує християн, які або вчинили зоофілію, або вступили в статевий зв'язок з прокаженою жінкою, будучи хворими на проказу, до необхідності молитися з зимуючими, тобто поза церковними будівлями. Рівняння прокажених жінок зі звірами зазвичай вважається важким для інтерпретації. Вісімнадцятий гарантує право людей заперечувати проти призначення єпископа, якого вони не бажають. Канон XXII: Щодо навмисних вбивць нехай залишаються ниць; але наприкінці життя нехай віддають їм повне причастя. Канон XXIV накладає п’ять років покути на тих, хто консультується з магами. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)