| rdfs:comment
| - Terramare je v archeologii název pro vyspělou kulturu střední a mladší doby bronzové v údolí Pádu v severní Itálii. Je charakterizována poměrně hustou sítí velmi podobných a pravidelných sídlišť, stavbou hradeb, hrází a zavodňovacích kanálů a vyspělým zpracováním bronzu. Název pochází z italského terra marla, jezerní usazeninu zpravidla černé barvy. (cs)
- La cultura de las Terramaras es una cultura prehistórica que se sitúa geográficamente en la llanura del río Po, en Emilia-Romaña, al norte de la península itálica. Fue el fenómeno más característico de la península itálica en el panorama arqueológica de la Edad del Bronce. Terramara es un sistema de construcción sobre pilotes que se levanta sobre tierra firme, de forma similar a los palafitos que se levantan sobre el agua (lagos). En estas plataformas se asentaban las cabañas de tribus agrícolas. Se trata del primer caso seguro de incineración en Italia. (es)
- Terramare, Terramara ou Terremare est un terme désignant une culture archéologique datant de l'Âge du bronze moyen (1700 - 1150 av. J.-C.), principalement établie dans la vallée du Pô, en Émilie, Italie du Nord. Il tire son nom du résidu de monticules « terre noire » de la colonie. Terramare est de terra marna, « Marne-terre », où les marnes sont un dépôt lacustre. Il peut être de n'importe quelle couleur, mais dans les terres agricoles, il est plus généralement noir. La population des sites terramare est appelée « terramaricoli ». Les sites ont été fouillés de façon exhaustive entre 1860 et 1910. (fr)
- Le terramare erano villaggi dell'età del bronzo media e recente (ca 1650-1150 a.C.) appartenenti a una civiltà sviluppatasi nelle aree di pianura dell'Emilia e nelle zone meridionali delle province di Cremona, Mantova e Verona. L'area di massima diffusione delle Terramare è evidenziata in verdeTerramara di Castione Marchesi (Parma): i gabbioni lignei messi in luce negli scavi del 1877 da Pigorini (it)
- De terramarecultuur is een midden-en late bronstijd cultuur in Noord-Italië, met name de centrale Po-vallei en Emilia-Romagna, daterend uit ca. 1700-1150 v.Chr. De cultuur ontleent haar naam aan de "zwarte aarde" van de nederzettingsheuvels. Terramare is afgeleid van terra marna, "mergel-aarde". De heuvels, meestal aangezien voor Keltische of Romeinse grafheuvels, werden tot aan de tweede helft van de 19e eeuw door de boeren van de regio afgegraven voor bemesting. (nl)
- Kultura terramare to kultura epoki brązu występująca w północnych Włoszech, głównie na Nizinie Padańskiej, w XV-XIII w.p.n.e. (pl)
- Terramarekulturen återfinns mellan Bologna och Parma i norra Italien ca 1.500-1.300 f.Kr. Terra marna är egentligen ett italienskt uttryck för högar av tung, mörk jord av den typ som utmärkte boplatserna i området. Bärare av Terramare anses ha kommit från Donauområdet ca 2.000 f.Kr. och praktiserade brandgravskicket. Keramiken var mörkpolerad med bucklor, hankar och cirkelristning. (sv)
- 泰拉马拉文化是意大利青铜时代中晚期文化，年代约在公元前1700~1100年，分布在意大利北部的波河流域。泰拉马拉（Terremare）在意大利语中为“黑土”、“泥灰土”之意。遗址在1860-1910年间被发掘。泰拉马拉以农耕为主，狩猎为辅，流行火葬，制造的陶器多为黑色、灰色。 (zh)
- حضارة تيراماري، أو تيرامارا، أو تيريماري، عبارة عن حضارة أثرية توجد بشكل أساسي في مركز وادي بو في إميليا رومانيا بشمال إيطاليا، ويعود تاريخها إلى العصر البرونزي الأوسط والمتأخر 1700-1150 قبل الميلاد. تستمد اسمها من بقايا «الأرض السوداء» للتلال المستوطنة. اسم تيراماري هو من تيرا مارنا، أي «أرض-المَرل»، حيث المَرل هو راسب بُحيري. قد يكون له أي لون، لكن في الأراضي الزراعية يكون باللون الأسود في الغالب، مما يسفر عن تعريف «الأرض السوداء» الخاص به. يسمى سكان مواقع التيراماري بالتيراماريين، وجرت عمليات تنقيب في المواقع بشكل شامل في الفترة منذ 1860 وحتى 1910. (ar)
- Terramarnes (del dialecte emilià terra marna, que vol dir «terra marga»), eren antics poblats de l'edat del bronze mitjà i recent (ca 1650-1150 aC) que van existir a la regió Emília i a les zones de plana baixa de la província de Cremona, Màntua i Verona. (ca)
- Die Terramare-Kultur war eine etwa zwischen 1750 und 1150 v. Chr., also während der mittleren Bronzezeit, in Oberitalien verbreitete Kultur. Sie erstreckte sich über die Poebene, insbesondere südlich des Flusses (in der Emilia-Romagna), sowie im Gebiet um Verona in Venetien und im Friaul, aber auch in der Lombardei, dort hauptsächlich am Gardasee. (de)
- Terramare, terramara, or terremare is a technology complex mainly of the central Po valley, in Emilia, Northern Italy, dating to the Middle and Late Bronze Age c. 1700–1150 BC. It takes its name from the "black earth" residue of settlement mounds. Terramare is from terra marna, "marl-earth", where marl is a lacustrine deposit. It may be any color but in agricultural lands it is most typically black, giving rise to the "black earth" identification of it. The population of the terramare sites is called the terramaricoli. The sites were excavated exhaustively in 1860–1910. (en)
- Terramare, terramara ou terremare é um principalmente do vale central do Pó, em Emilia, norte da Itália, que data da Idade do Bronze Médio e Final c. 1700-1150 a.C. Leva o nome do resíduo de "terra negra" dos montes de assentamento. Terramare é de terra marna, "terra-marga", onde a marga é um depósito lacustre. Pode ser de qualquer cor, mas em terras agrícolas é mais tipicamente preto, dando origem à identificação de "terra negra. A população dos sítios de terramare é chamada de terramaricoli. Os locais foram escavados exaustivamente em 1860-1910. (pt)
- Культура террамар, террамарі — археологічна культура бронзової доби на території Північної Італії. Терамарі (від італ. terra — земля й італ. marna — мергель) — місцева назва пагорбів із чорнозему, на яких розташовані поселення бронзової доби між Болоньєю й Пармою (долина р. По, Північна Італія). Представлена залишками невеликих укріплених селищ площею 1- 2 га. Носії культури Терамарі переселилися в Італію з дунайського регіону в средньобронзовій добі приблизно у 1500 р. до РХ; з ними поширився в Італії обряд поховання в урні. Населення займалося землеробством, скотарством і полюванням. (uk)
- Культура террамар(е), Террамары (англ. Terramare culture, нем. Terramare-Kultur, итал. Civiltà terramare) — археологическая культура бронзового века, существовавшая в Северной Италии в долине реки По. Расцвет приходился на вторую половину 2-го тысячелетия до н. э., формирование — первая половина 2-го тысячелетия до н. э. племенами, пришедшими из-за Альп. Исследователи наших дней относят её к группе родственных европейских культур данного периода — Культуре полей погребальных урн, через которую на Апеннинский полуостров проник новый тип захоронения — урновые некрополи. Предполагаемые носители — первая волна италиков, вероятно, племена носителей латино-фалискских языков, отличавшиеся способами ведения сельского хозяйства, развитием производства, торговли и строительством своеобразных посёлко (ru)
|
,_disegno_di_Riccardo_Merlo.jpg)
,_disegno_di_Riccardo_Merlo.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)