| rdfs:comment
| - Jan Theodoor Gerard Overbeek (* 5. Januar 1911 in Groningen; † 19. Februar 2007) war ein niederländischer Physikochemiker, der vor allem für die Mitentwicklung der DLVO-Theorie bekannt ist. (de)
- Jan Theodoor Gerard Overbeek (Groningen, 5 januari 1911 - 19 februari 2007) was een Nederlandse hoogleraar in de fysische chemie aan de Universiteit Utrecht. (nl)
- Jan Theodoor Gerard Overbeek (Groningen, January 30, 1911 – February 19, 2007) was a Dutch professor of physical chemistry at the Utrecht University. Overbeek was born in Groningen. Overbeek's family moved to Rotterdam in 1913 and to Breda in 1925. Overbeek went to study chemistry (from 1928-1933) at the Utrecht University. He spent a year in military service and then worked for two years in Belgium. First year he worked with Jacques Errera at the Université libre de Bruxelles, after that a year with Arend Joan Rutgers at Ghent University. (en)
- Ян Теодор Джерард Овербек (Jan Theodoor Gerard Overbeek; Гронінген, 30 січня 1911 - 19 лютого 2007) - голландський професор фізичної хімії в Утрехтському університеті. Овербек народився в Гронінгені. Сім'я Овербека переїхала в Роттердам в 1913 році і в в 1925 році. Овербек пішов вивчати хімію (з 1928-1933) в Утрехтський університет. Він пробув рік на військовій службі, а потім два роки пропрацював у Бельгії. Перший рік він працював у , після цього рік в Гентському університеті. (uk)
|
| has abstract
| - Jan Theodoor Gerard Overbeek (* 5. Januar 1911 in Groningen; † 19. Februar 2007) war ein niederländischer Physikochemiker, der vor allem für die Mitentwicklung der DLVO-Theorie bekannt ist. (de)
- Jan Theodoor Gerard Overbeek (Groningen, January 30, 1911 – February 19, 2007) was a Dutch professor of physical chemistry at the Utrecht University. Overbeek was born in Groningen. Overbeek's family moved to Rotterdam in 1913 and to Breda in 1925. Overbeek went to study chemistry (from 1928-1933) at the Utrecht University. He spent a year in military service and then worked for two years in Belgium. First year he worked with Jacques Errera at the Université libre de Bruxelles, after that a year with Arend Joan Rutgers at Ghent University. He received his doctorate on May 19, 1941 with a thesis Theory of Electrophoresis, the Relaxation Effect (Theorie der electrophorese: het relaxatie-effect). All the characteristic features of the later work of Overbeek were present already in his thesis: formation of a simple model with the available data, set up the corresponding equations and then rigorous mathematical elaboration. Overbeek's dissertation explored the role of the deformation of the electrical double layer surrounding a charged colloidal particle which was set in motion by an external electric field. After graduation Overbeek joined Philips, where Evert Verwey, was his immediate boss. In addition to work on luminescent screens they worked together on the interaction between colloidal particles. Attraction, based on the summation of the London - van der Waals interactions between the atoms was established in 1937 by Hamaker who also worked at Philips. However, the details on the repulsion produced by the electric double layer around colloidal particles were not so clear. By using thermodynamic considerations, the relevant free energies were calculated and interaction potential were derived. This research resulted in a seminal work Theory of the Stability of Lyophobic Colloids. The work had a great influence, and is still used by considerations about the stability of colloids, but also in various other fields where charged surfaces interact with each other. The whole of that theory is now known as DLVO (Derjaguin, Landau, Verwey, Overbeek) theory. In 1946, Overbeek became a professor of physical chemistry at the Utrecht University. He picked up a wide range of problems which, despite their different forms, always had the same distinctive approach. For Overbeek method was simple, theoretical model, selected experiments, rigorous calculations and testing the model with experimental sets. Overbeek also remained active after his retirement in 1981. His passion at that time was the understanding of the phenomenon of micro-emulsions, which were more stable in comparison to the conventional macro-emulsions. For his pioneering work Overbeek received several prestigious awards. He received honorary degrees from Clarkson University and University of Bristol. In 1989 he received the Wolfgang Ostwald Prize. He received honorary memberships of the Royal Netherlands Chemical Society. He was elected a member of the Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences in 1953. Every year European Colloid and Interface Society awards Overbeek Gold Medal, which is a prize named after Theodoor Overbeek. "The Overbeek Gold Medal honours leadership and scientific excellence in the field of colloid and interface science over an entire career." The first prize in 2005 was handed over to Overbeek himself. (en)
- Jan Theodoor Gerard Overbeek (Groningen, 5 januari 1911 - 19 februari 2007) was een Nederlandse hoogleraar in de fysische chemie aan de Universiteit Utrecht. (nl)
- Ян Теодор Джерард Овербек (Jan Theodoor Gerard Overbeek; Гронінген, 30 січня 1911 - 19 лютого 2007) - голландський професор фізичної хімії в Утрехтському університеті. Овербек народився в Гронінгені. Сім'я Овербека переїхала в Роттердам в 1913 році і в в 1925 році. Овербек пішов вивчати хімію (з 1928-1933) в Утрехтський університет. Він пробув рік на військовій службі, а потім два роки пропрацював у Бельгії. Перший рік він працював у , після цього рік в Гентському університеті. Докторський ступінь здобув 19 травня 1941 р. з дисертацією "Теорія електрофорезу, ефект релаксації". Усі характерні риси пізнішої роботи Овербека були присутніми вже в його дипломній роботі: формування простої моделі з наявними даними, створення відповідних рівнянь, а потім математична розробка. Дисертація Овербека досліджувала роль деформації подвійного електричного шару, що оточує заряджену колоїдну спільну частинку, яка рухалася зовнішнім електричним полем. Після закінчення навчання Овербек приєднався до Philips, де Еверт Фервей був його безпосереднім начальником. Крім роботи на люмінесцентних екранах, вони спільно працювали над взаємодією між колоїдними частинками. Аттракція, заснована на підсумовуванні взаємодії міжмолекулярних взаємодій, була встановлена в 1937 р. нфмецьким вченим , який також працював у Philips. Однак подробиці про відштовхування, через сили подвійного електричного навколо колоїдних частинок, були не настільки чіткими. За допомогою термодинамічних міркувань були розраховані відповідні вільні енергії та отриманий потенціал взаємодії. Це дослідження конкретизоване в роботі "Теорія стійкості ліофобних колоїдів". Робота мала великий вплив і досі використовується в міркуваннях щодо стійкості колоїдів, а також у різних інших сферах, де заряджені поверхні взаємодіють між собою. Ця теорія відома сьогодні як Фізи́чна тео́рія сті́йкості ліофо́бних коло́їдів - теорія ДЛФО . У 1946 році Овербек став професором фізичної хімії в Утрехтському університеті. Він досліджував широке коло проблем, які, незважаючи на різні форми, завжди мали однаковий підхід. Методика наукової роботи Овербека була проста: теоретична модель, відібрані експерименти, суворі розрахунки та перевірка моделі за експериментальними даними. Овербек також залишався активним після виходу на пенсію в 1981 р. Його пристрастю в той час було розуміння явища , які були більш стійкими порівняно зі звичайними . За свою піонерську роботу Овербек отримав кілька престижних нагород. Він отримав почесні звання Університету Кларксона та Брістольського університету. У 1989 році він отримав премію . Він отримав почесного члена Королівського Нідерландського хімічного товариства, був обраний членом Королівської Нідерландської академії мистецтв і наук у 1953 р. У 1969 р. став членом Американської академії мистецтв і наук. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)