| rdfs:comment
| - Teòdot (grec antic: Θεὸδοτος, llatí: Theodotus) fou Patriarca d'Antioquia del 423 al 427. Fou elogiat per Teodoret. El seu èxit principal fou aconseguir el retorn dels sectaris apol·linaristes a l'església ortodoxa. Va escriure un llibre contra aquesta heretgia titulat κατὰ Συνουσιαστῶν, del qual es conserva un fragment. (ca)
- Teodotusz – 29. patriarcha Antiochii; sprawował urząd w latach 417–428. (pl)
- Teódoto de Antioquia (??–429) foi um bispo de Antioquia e sucedeu a Alexandre em 420. (pt)
- Theodotus, patriarch of Antioch (died 429), in AD 420 succeeded Alexander, under whom the long-standing schism at Antioch had been healed, and followed his lead in replacing the honoured name of Chrysostom on the diptychs of the church. He is described by Theodoret, at one time one of his presbyters, as "the pearl of temperance," "adorned with a splendid life and a knowledge of the divine dogmas". Joannes Moschus relates anecdotes illustrative of his meekness when treated rudely by his clergy, and his kindness on a journey in insisting on one of his presbyters exchanging his horse for the patriarch's litter. By his gentleness he brought back the Apollinarians to the church without rigidly insisting on their formal renouncement of their errors. On the real character of Pelagius's teaching b (en)
- Феодот, патріарх Антіохії (???-429 р.), у 420 р. змінив Олександра, під час якого було зцілено давній розкол в Антіохії, і слідував його прикладу, замінюючи почесне ім'я Златоуста на диптихах Церква. Феодорит, свого часу один із його пресвітерів, описує його як «перлину стриманості», «прикрашену чудовим життям і знанням божественних догматів». Йоанн Мошус розповідає анекдоти, які ілюструють його лагідність, коли духовенство грубо поводилося з ним, і його доброту під час подорожі, наполягаючи на тому, щоб один зі своїх пресвітерів обміняв свого коня на патріарха підстилка. Своєю лагідністю він повернув аполлінаріїв до церкви, не наполягаючи на їх формальному відмові від своїх помилок. Щодо реального характеру вчення Пелагія, яке стало відомим на Сході, і, як наслідок, відкликання свідч (uk)
|
| has abstract
| - Teòdot (grec antic: Θεὸδοτος, llatí: Theodotus) fou Patriarca d'Antioquia del 423 al 427. Fou elogiat per Teodoret. El seu èxit principal fou aconseguir el retorn dels sectaris apol·linaristes a l'església ortodoxa. Va escriure un llibre contra aquesta heretgia titulat κατὰ Συνουσιαστῶν, del qual es conserva un fragment. (ca)
- Theodotus, patriarch of Antioch (died 429), in AD 420 succeeded Alexander, under whom the long-standing schism at Antioch had been healed, and followed his lead in replacing the honoured name of Chrysostom on the diptychs of the church. He is described by Theodoret, at one time one of his presbyters, as "the pearl of temperance," "adorned with a splendid life and a knowledge of the divine dogmas". Joannes Moschus relates anecdotes illustrative of his meekness when treated rudely by his clergy, and his kindness on a journey in insisting on one of his presbyters exchanging his horse for the patriarch's litter. By his gentleness he brought back the Apollinarians to the church without rigidly insisting on their formal renouncement of their errors. On the real character of Pelagius's teaching becoming known in the East and the consequent withdrawal of the testimony previously given by the synods of and to his orthodoxy, Theodotus presided at the final synod held at Antioch (mentioned only by Mercator and Photius, in whose text Theophilus of Alexandria has by an evident error taken Theodotus' place) at which Pelagius was condemned and expelled from Jerusalem and the other holy sites, and he joined with Praylius of Jerusalem in the synodical letters to Rome, stating what had been done. The most probable date of this synod is that given by Hefele: A.D. 424. When in 424 Alexander, founder of the order of the Acoemetae, visited Antioch, Theodotus refused to receive him as being suspected of heretical views. His feeling was not shared by the Antiochenes, who, ever eager after novelty, deserted their own churches and crowded to listen to Alexander's fervid eloquence. Theodotus took part in the ordination of Sisinnius as patriarch of Constantinople, in February 426, and united in the synodical letter addressed by the bishops then assembled to the bishops of Pamphylia against the Massalian heresy. He died in 429. (en)
- Teodotusz – 29. patriarcha Antiochii; sprawował urząd w latach 417–428. (pl)
- Teódoto de Antioquia (??–429) foi um bispo de Antioquia e sucedeu a Alexandre em 420. (pt)
- Феодот, патріарх Антіохії (???-429 р.), у 420 р. змінив Олександра, під час якого було зцілено давній розкол в Антіохії, і слідував його прикладу, замінюючи почесне ім'я Златоуста на диптихах Церква. Феодорит, свого часу один із його пресвітерів, описує його як «перлину стриманості», «прикрашену чудовим життям і знанням божественних догматів». Йоанн Мошус розповідає анекдоти, які ілюструють його лагідність, коли духовенство грубо поводилося з ним, і його доброту під час подорожі, наполягаючи на тому, щоб один зі своїх пресвітерів обміняв свого коня на патріарха підстилка. Своєю лагідністю він повернув аполлінаріїв до церкви, не наполягаючи на їх формальному відмові від своїх помилок. Щодо реального характеру вчення Пелагія, яке стало відомим на Сході, і, як наслідок, відкликання свідчення, даного раніше Єрусалимським і Кесарійським синодами, про його православ’я, Феодот головував на заключному синоді, що відбувся в Антіохії.(згадується лише Меркатором і Фотієм, у тексті якого Феофіл Олександрійський через очевидну помилку зайняв місце Феодота), на якому Пелагій був засуджений і вигнаний з Єрусалиму та інших святих місць, і він приєднався до Пралія Єрусалимського в синодальних листах до Риму, вказуючи, що було зроблено. Найвірогіднішою датою цього синоду є дата Гефеле : 424 р. Коли в 424 році Олександр, засновник ордена Акометів, відвідав Антіохію, Феодот відмовився прийняти його як підозрюваного в єретичних поглядах. Його почуття не поділяли антіохійці, які, прагнучи новизни, покидали власні церкви й юрмилися слухати палке красномовство Олександра. Феодот брав участь у висвяченні Сісіннія на Константинопольського патріарха в лютому 426 року і об'єднався в синодальному листі, адресованому єпископам, які тоді зібралися до єпископів Памфілії, проти масаліанської єресі . Помер у 429 році . (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)