| rdfs:comment
| - The Ukrainian Greek Catholic Church in the USSR refers to the period in its history between 1939 and 1991, when Ukraine was part of the Soviet Union. (en)
- Ukraińska cerkiew greckokatolicka w ZSRR w latach 1945–1991 – chrześcijańska wspólnota wyznaniowa działająca na terenie Ukraińskiej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej. (pl)
- Російська імперія систематично здійснювала спроби ліквідації Берестейської унії ще за часів поділу Речі Посполитої у XVIII столітті. Радянська влада, не приховуючи своїх намірів, поновила ці спроби після окупації західноукраїнських земель у вересні 1939 р., що до цього входили до складу Польщі. Експансія Російської православної церкви та атеїзація краю була перервана початком німецько-радянської війни 22 червня 1941 року. (uk)
- Российская империя систематически осуществляла попытки ликвидации Брестской унии ещё во времена раздела Речи Посполитой в XIX веке. Советская власть, не скрывая своих намерений, возобновила эти попытки после присоединения Западной Украины и Западной Белоруссии к СССР в сентябре 1939 года, до этого входили в состав Польши. Экспансия Русской православной церкви и атеизации края была прервана началом немецко-советской войны 22 июня 1941 года. (ru)
|
| has abstract
| - The Ukrainian Greek Catholic Church in the USSR refers to the period in its history between 1939 and 1991, when Ukraine was part of the Soviet Union. (en)
- Ukraińska cerkiew greckokatolicka w ZSRR w latach 1945–1991 – chrześcijańska wspólnota wyznaniowa działająca na terenie Ukraińskiej Socjalistycznej Republiki Radzieckiej. (pl)
- Російська імперія систематично здійснювала спроби ліквідації Берестейської унії ще за часів поділу Речі Посполитої у XVIII столітті. Радянська влада, не приховуючи своїх намірів, поновила ці спроби після окупації західноукраїнських земель у вересні 1939 р., що до цього входили до складу Польщі. Пропагандистський наступ супроти греко-католицької церкви розпочав журнал «Комуніст», який 9 жовтня 1939 року звинуватив її структури у співпраці з «польською буржуазією» та антирадянській агітації. В той же час було закрито 20 греко-католицьких видань і розпочато вилучення релігійної літератури з бібліотек і книгарень. Були закриті семінарія і монастирські новіціати. 22 жовтня 1939 обрані на псевдодемократичних виборах Народні збори України проголосували за декрет про націоналізацію всіх греко-католицьких будов, включно із церквами і монастирями. Функціонування греко-католицьких організацій було заборонено, а священики проголошені «суспільно непридатними» i обкладені високими податками, до 15 тисяч рублів щорічно. Митрополит особисто зустрічався з Микитою Хрущовим з приводу тих обтяжень, досягнувши невеликого послаблення. Митрополит Андрей Шептицький видав 9 жовтня 1939 пастирський лист, в якому підкреслив трудність нової ситуації для церкви і підкреслив необхідність виховання дітей та молоді в дусі греко-католицької віри. Кількома місяцями пізніше він звернувся до священиків, щоб відкрито не виступали на боці жодної з політичних сил, аби уникнути подальших репресій. Шептицький дозволив також відправляти служіння у приватних будинках і пом'якшив засади відпущення для ченців на перебування поза монастирем. Проте насправді темп атеїзації суспільства не відповідав сподіванням сталінської влади, що й схилило владу до підвищення видатків на антирелігійну кампанію, яка провадилася засобами зв'язку, комсомолом і Спілкою войовничих безвірників. Збільшено і натиск на школи з вимогою введення у програми атеїстичних предметів, а також було проголошено робочими днями традиційні релігійні свята. Паралельно з атеїстичною кампанією також почалися спроби впровадження впливу на Галицьких теренах Російської православної церкви. 17 жовтня 1939 Пантелеймон Рожновський був призначений єпископом Гродненським з дорученням проводити місіонерську діяльність в Західних Білорусі та Україні. В середині наступного року Микола Ярушевич став екзархом волинським. 28 жовтня 1940, незважаючи на опозицію навіть православних ієрархів, що застерігали від труднощів при можливій акції релігійного навертання, московський патріархат виразно задекларував бажання ліквідувати греко-католицизм. Експансія Російської православної церкви та атеїзація краю була перервана початком німецько-радянської війни 22 червня 1941 року. (uk)
- Российская империя систематически осуществляла попытки ликвидации Брестской унии ещё во времена раздела Речи Посполитой в XIX веке. Советская власть, не скрывая своих намерений, возобновила эти попытки после присоединения Западной Украины и Западной Белоруссии к СССР в сентябре 1939 года, до этого входили в состав Польши. Пропагандистское наступление против грекокатолической церкви начал журнал «Коммунист», который 9 октября 1939 года обвинил её структуры в сотрудничестве с «польской буржуазией» и в антисоветской агитации. В то же время было закрыто 20 грекокатолических изданий и начато изъятие религиозной литературы из библиотек и книжных магазинов. Были закрыты семинария и монастырский новициат. 22 октября 1939 избранное на псевдодемократических выборах Народное собрание Украины проголосовало за декрет о национализации всех грекокатолических строений, включая церкви и монастыри. Функционирование грекокатолических организаций было запрещено, а священники провозглашены «общественно непригодными» и обложены высокими налогами, до 15 тысяч рублей ежегодно. Митрополит лично встречался с Н. С. Хрущёвым по поводу тех обременений, достигнув небольшого ослабления. Митрополит Андрей Шептицкий издал 9 октября 1939 года пастырское письмо, в котором подчеркнул трудность новой ситуации для церкви и подчеркнул необходимость воспитания детей и молодежи в духе грекокатолической веры. Несколькими месяцами позже он обратился к священникам, чтобы открыто не выступали на стороне одной из политических сил, чтобы избежать дальнейших репрессий. Шептицкий позволил также отправлять служение в частных домах и смягчил принципы отпущения для монахов на пребывание вне монастыря. Однако в действительности темп атеизации общества не отвечал чаяниям сталинской власти и склонил власти к повышению расходов на антирелигиозную кампанию, которая проводилась средствами связи, комсомолом и Союзом воинствующих безбожников. Увеличено было и давление на школы с требованием введения в программы атеистических предметов, а традиционные религиозные праздники были объявлены рабочими днями. Параллельно с атеистической кампанией также начались попытки внедрения влияния на галицких территориях Русской православной церкви. 17 октября 1939 Пантелеймон Рожновский был назначен епископом Гродненским по поручению проводить миссионерскую деятельность в западных областях Беларуси и Украины. В середине следующего года Николай Ярушевич стал экзархом волынским. 28 октября 1940, несмотря на оппозицию даже православных иерархов, которые предостерегали от трудностей при возможной попытке религиозного поворота, Московский Патриархат отчётливо изъявлял желание ликвидировать грекокатолицизм. Экспансия Русской православной церкви и атеизации края была прервана началом немецко-советской войны 22 июня 1941 года. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)