| rdfs:comment
| - Ulutau (Kazakh: Ұлытау; Russian: Улытау) is a range of mountains in Kazakhstan. Administratively the range is part of the Ulytau District, Karaganda region. (en)
- Ułytau (kaz. Ұлытау, Ułytau; ros. Улутау, Ułutau; Улытау, Ułytau) – masyw górski w Kazachstanie, w południowo-zachodniej części Pogórza Kazachskiego. Najwyższy szczyt ma wysokość 1133 m n.p.m. Masyw zbudowany jest głównie z granitów. Zbocza są skaliste, poprzecinane dolinami rzek okresowych. W szczelinach skalnych występują trawy stepowe, bylice i przęśle. Rumowiska skalne porośnięte są krzewami. (pl)
- Ulytaū är en bergskedja i Kazakstan. Den ligger i oblystet Qaraghandy, i den centrala delen av landet, 500 km sydväst om huvudstaden Astana. Ett kallt stäppklimat råder i trakten. Årsmedeltemperaturen i trakten är 6 °C. Den varmaste månaden är juli, då medeltemperaturen är 26 °C, och den kallaste är januari, med −17 °C. Genomsnittlig årsnederbörd är 487 millimeter. Den regnigaste månaden är mars, med i genomsnitt 73 mm nederbörd, och den torraste är september, med 15 mm nederbörd. (sv)
- Улытау (каз. Ұлытау, букв. «великие горы», устар. Улуг Таг) — массив невысоких гор на юго-западе Казахского мелкосопочника.Сложен преимущественно гранитами. Склоны расчленены ущельями временно действующих водотоков, голы и скалисты. На склонах встречаются осиновые боры и степи, местами в увлажнённых понижениях берёзовые колки, в расщелинах скал — степные злаки, полынь, эфедра; на каменистых осыпях — кустарники.Улытау — один из древнейших горных массивов Сарыарки. Протянут с севера на юг на 200 км. Его самая высокая точка — пик Акмешит (1131 м). Улытау называют «страной озёр и родников». (ru)
- Der Ulutau (kasachisch Ұлытау „große Berge“; russisch Улутау) ist ein Mittelgebirge in Kasachstan. Es befindet sich westlich der Stadt Schesqasghan im Zentrum des Landes und verläuft in Nord-Süd-Richtung. Südlich geht das Gebirge in die Hungersteppe über, im Westen in die . Gelegentlich wird der Ulutau zur Kasachischen Schwelle gezählt, die sich östlich befindet, mit der der Ulutau jedoch keine oberirdisch sichtbare Verbindung hat. Der höchste Berg ist der gleichnamige Ulutau mit 1133 m. Der Gebirgszug besteht hauptsächlich aus Granit. (de)
- Gli Ulutau (kazako: Ұлытау, «grandi montagne»; russo: Улутау) sono una catena montuosa del Kazakistan. Si trovano a ovest della città di Džezkazgan, nella regione centrale del paese, e corrono in direzione nord-sud. Verso sud si perdono nel Betpak-Dala, mentre ad ovest sono delimitati dalla valle di Turgaj. Talvolta gli Ulutau vengono considerati parte delle alture del Kazakistan, che si trovano più a est, ma che con gli Ulutau non presentano alcune collegamento visibile. La vettà più alta è l’omonimo Ulutau, di 1133 m, una montagna costituita principalmente da granito. (it)
- Улитау (каз. Ұлытау) — масив невисоких гір на південному заході Казахського дрібносопковика. Складений переважно гранітами. Схили розчленовані ущелинами тимчасово діючих водотоків, голі й скелясті. На схилах зустрічаються соснові бори і степи, місцями у зволожених пониззях березові діброви, в ущелинах скель — степові злаки, полин, ефедра; на кам'янистих осипах — чагарники. Улитау — один із найдавніших гірських масивів Сари-Арку. Простягається з півночі на південь на 200 км. Його найвища точка — пік Акмешит (1131 м). (uk)
|
| has abstract
| - Der Ulutau (kasachisch Ұлытау „große Berge“; russisch Улутау) ist ein Mittelgebirge in Kasachstan. Es befindet sich westlich der Stadt Schesqasghan im Zentrum des Landes und verläuft in Nord-Süd-Richtung. Südlich geht das Gebirge in die Hungersteppe über, im Westen in die . Gelegentlich wird der Ulutau zur Kasachischen Schwelle gezählt, die sich östlich befindet, mit der der Ulutau jedoch keine oberirdisch sichtbare Verbindung hat. Der höchste Berg ist der gleichnamige Ulutau mit 1133 m. Der Gebirgszug besteht hauptsächlich aus Granit. Das Gebiet des Ulutau ist reich an verschiedenen Bodenschätzen, die in Schesqasghan verhüttet werden. Abbauwürdige Vorkommen bestehen vor allem von Kupfer und Gold. (de)
- Ulutau (Kazakh: Ұлытау; Russian: Улытау) is a range of mountains in Kazakhstan. Administratively the range is part of the Ulytau District, Karaganda region. (en)
- Gli Ulutau (kazako: Ұлытау, «grandi montagne»; russo: Улутау) sono una catena montuosa del Kazakistan. Si trovano a ovest della città di Džezkazgan, nella regione centrale del paese, e corrono in direzione nord-sud. Verso sud si perdono nel Betpak-Dala, mentre ad ovest sono delimitati dalla valle di Turgaj. Talvolta gli Ulutau vengono considerati parte delle alture del Kazakistan, che si trovano più a est, ma che con gli Ulutau non presentano alcune collegamento visibile. La vettà più alta è l’omonimo Ulutau, di 1133 m, una montagna costituita principalmente da granito. La zona dell’Ulutau è ricca di vari minerali, che vengono fusi a Džezkazgan. I depositi più pregiati consistono principalmente di rame e oro. (it)
- Ułytau (kaz. Ұлытау, Ułytau; ros. Улутау, Ułutau; Улытау, Ułytau) – masyw górski w Kazachstanie, w południowo-zachodniej części Pogórza Kazachskiego. Najwyższy szczyt ma wysokość 1133 m n.p.m. Masyw zbudowany jest głównie z granitów. Zbocza są skaliste, poprzecinane dolinami rzek okresowych. W szczelinach skalnych występują trawy stepowe, bylice i przęśle. Rumowiska skalne porośnięte są krzewami. (pl)
- Ulytaū är en bergskedja i Kazakstan. Den ligger i oblystet Qaraghandy, i den centrala delen av landet, 500 km sydväst om huvudstaden Astana. Ett kallt stäppklimat råder i trakten. Årsmedeltemperaturen i trakten är 6 °C. Den varmaste månaden är juli, då medeltemperaturen är 26 °C, och den kallaste är januari, med −17 °C. Genomsnittlig årsnederbörd är 487 millimeter. Den regnigaste månaden är mars, med i genomsnitt 73 mm nederbörd, och den torraste är september, med 15 mm nederbörd. (sv)
- Улытау (каз. Ұлытау, букв. «великие горы», устар. Улуг Таг) — массив невысоких гор на юго-западе Казахского мелкосопочника.Сложен преимущественно гранитами. Склоны расчленены ущельями временно действующих водотоков, голы и скалисты. На склонах встречаются осиновые боры и степи, местами в увлажнённых понижениях берёзовые колки, в расщелинах скал — степные злаки, полынь, эфедра; на каменистых осыпях — кустарники.Улытау — один из древнейших горных массивов Сарыарки. Протянут с севера на юг на 200 км. Его самая высокая точка — пик Акмешит (1131 м). Улытау называют «страной озёр и родников». (ru)
- Улитау (каз. Ұлытау) — масив невисоких гір на південному заході Казахського дрібносопковика. Складений переважно гранітами. Схили розчленовані ущелинами тимчасово діючих водотоків, голі й скелясті. На схилах зустрічаються соснові бори і степи, місцями у зволожених пониззях березові діброви, в ущелинах скель — степові злаки, полин, ефедра; на кам'янистих осипах — чагарники. Улитау — один із найдавніших гірських масивів Сари-Арку. Простягається з півночі на південь на 200 км. Його найвища точка — пік Акмешит (1131 м). Улитау називають «країною озер і джерел». Про цілющі властивості гірської джерельної води Улитау знали далеко за межами цього краю. У XVII—XVIII століттях гори Аргинати (Улитау) вважалися центром всього Казахського степу. У 1730 р. тут зібралося близько 40 тисяч озброєних ополченців з усіх трьох жузів. Тоді від імені ханського роду загальне командування військами було покладено на Абулхайра, а безпосереднє керівництво військовими діями здійснював . Величні кургани, некрополі, мавзолеї Бегази-Дандибаєвської культури, наскельні малюнки, петрогліфи, шахти, металургійні печі, у яких виплавлялося мідь, олово, срібло, золото та інші стародавні пам'ятники, знайдені й досліджені вченими, свідчать про те, що Улитау віддавна був центром Сари-Арку і всього степу. Велич цих найдавніших гір укладено в значущості подій національної історії Казахстану. Улитау був улюбленим місцем ханів кочових племен. Тут дислокувалася ставка Жоши хана — старшого сина Чингісхана, звідси починав свій завойовницький похід на захід хан Батий. В Улитау споруджені мавзолеї хана Джучі і Алаша хана. На північ від мавзолею Джучі за 610 метрів біля річки залишки трикутного земляного насипу ритуального призначення, побудованого за наказом Чингісхана для поховання Джучі. Сторона грані трикутного молельного городища 118 метрів. Координати трикутного городища: 48,161209° пн. ш., 67,818292° сх. д. (Павловський А. 12.1.2016). У горах також похований хан Золотої Орди Тохтамиш, ординський полководець емір Едигей. На кам'яній плиті Улитауської гори залишив пам'ять про своє перебування навесні 1391 року великий Тамерлан. Пам'ятники, які зберігає в собі Улитау, сходять до епох палеоліту і неоліту. На території району знаходиться близько 636 пам'яток, 282 з яких занесені в історико-культурну карту фонду музею «Улитау». На території Улитау у рамках ботанічних і географічних досліджень виявлено 617 видів рослин, з них 90 видів лікарських. В одному із золотоординських поховань XIII—XIV століття в горах Улитау разом із воїнами армії хана Джучі виявлено присутність людини західноєвразійського походження (зразок DA29), що має і . У зразка DA28 визначена . (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
