| rdfs:comment
| - Ushkuyniks (Russian: ушкуйники), also ushkuiniks were medieval Novgorodian pirates which operated along the Volga River, the eastern part of Scandinavia, and north of the Ural mountains in 12th-15th century. Some historians see them as a continuation of Viking traditions of ancient Rus' people. (en)
- Los ushkuiniki (singular: ushkuinik) (del ruso: ушкуйники) eran piratas medievales que se agrupaban en druzhinas al servicio de la República de Nóvgorod con el fin de realizar incursiones al estilo de los vikingos saqueando y robando. Su nombre deriva de ushkui, un tipo de barco medieval de quilla plana de origen finés llamado uisko (literalmente: "serpiente nadadora"), que era lo bastante ligero para poder ser transportado por tierra y navegar por los ríos. (es)
- De oesjkoejniks (Russisch: ушкуйники; oesjkoejniki) waren piraten uit de stad Veliki Novgorod die zich net als de Vikingen schuldig maakten aan vechten, moorden en berovingen. Hun naam is afgeleid van het woord oesjkoej, een soort middeleeuws Russisch schip met een platte bodem, die makkelijk konden worden vervoerd over de portages tussen de rivieren. (nl)
- Ушку́йники — новгородские пираты, преимущественно речные, далеко проникали на север и восток, много содействуя расширению торговли и колоний Новгорода. Летописи, по месту действия, дают ушкуйникам имя поморов или волжан. Вольные люди, входившие в вооружённую дружину, снаряжавшуюся новгородскими купцами и боярами, разъезжавшую на и занимавшуюся торговым промыслом и набегами на Волге и Каме; повольники (на Руси XIV—XV веках), охраной приграничных территорий Великого Новгорода. Также новгородские ушкуйники промышляли на северных реках — в Новгородской и Вятской землях XIV—XV веках члены вооружённых дружин посадского войска новгородского посадника, формировавшихся для защиты северо-западных границ Руси. В свободное время от службы ушкуйники осуществляли торговые и промысловые экспедиции на Во (ru)
- Ушкуйники — грабіжники, що входили у збройну дружину, яку споряджали новгородські купці та бояри, що їздили на ушкуях та займалася торговим промислом та набігами на Волзі, Камі; (на Русі XIV—XV ст.). Також новгородські ушкуйники промишляли на північних річках — в Новгородській та Вятській землях XIV—XV століттях члени збройних дружин, які формувалися для захоплення земель на Півночі та торгових експедицій на Волгу та Каму. Загальноприйнята теорія про ушкуйників спирається на версію Русі про розбійницькі набіги, відомі також у варягів та вікінгів. (uk)
|
| has abstract
| - Los ushkuiniki (singular: ushkuinik) (del ruso: ушкуйники) eran piratas medievales que se agrupaban en druzhinas al servicio de la República de Nóvgorod con el fin de realizar incursiones al estilo de los vikingos saqueando y robando. Su nombre deriva de ushkui, un tipo de barco medieval de quilla plana de origen finés llamado uisko (literalmente: "serpiente nadadora"), que era lo bastante ligero para poder ser transportado por tierra y navegar por los ríos. Aunque los ushkuiniki de Nóvgorod participaron en las expediciones a Tsargrad en el siglo X y realizaron incursiones en Finlandia y el Báltico durante el siglo XII, no surgieron como fuerza organizada hasta la década de 1320. Formados en escuadras que podían contar con miles de hombres, los ushkuiniki eran patrocinados por las influyentes familias de boyardos de Nóvgorod, que los utilizaban para mostrar el poder militar de la ciudad a sus vecinos y apoyar sus intereses comerciales en la región del Volga. Durante la famosa campaña de 1360 los ushkuiniki navegaron desde Nóvgorod hasta llegar al río Volga. Bajo el mando del boyardo se apoderaron de Zhukotin (en:Cükätaw), un emporio comercial en la Bulgaria del Volga. El gobernante de la Horda de Oro, que controlaba Zhukotin, se enfureció y ordenó al Gran Príncipe de Súzdal que capturara a los ushkuiniki y los entregara a la Horda de Oro para que los juzgara. Sin embargo, la expedición de castigo de Dmitri fracasó. En el año 1363 los piratas de Nóvgorod lanzaron su primer ataque en el río Obi. Tres años después, sin consultar a sus superiores se dirigieron a Nizhny Nóvgorod (no confundir con Veliki Nóvgorod), donde se encontraba Dmitri Konstantínovich, y en represalia por haber intentado castigarlos, masacraron a los mercaderes armenios y tártaros que comerciaban allí. Este incidente provocó roces diplomáticos y Dmitri exigió disculpas de la República de Nóvgorod. En el año 1371 los ushkuiniki saquearon Yaroslavl, Kostromá y otras ciudades situadas en el curso superior del Volga. Tres años después una flota de noventa barcos saqueó la región de Vyatka. En el año 1375 derrotaron a la milicia de Kostromá y quemaron la ciudad hasta los cimientos. La destrucción fue tan extrema que la ciudad tuvo que ser reconstruida en otro lugar. Después saquearon Nizhni Nóvgorod y recorrieron el río Volga hasta Astracán, donde fueron derrotados y aniquilados por un general tártaro. En el año 1391 los ushkuiniki se habían recuperado de la derrota y se sintieron lo bastante fuertes para reanudar sus actividades. Ese mismo año saquearon Zhukotin y Kazán. Sin embargo, con el creciente poder del Principado de Moscú, la República de Novgorod fue presionada para que acabara con sus actividades de saqueo en las primeras décadas del siglo XV. (es)
- Ushkuyniks (Russian: ушкуйники), also ushkuiniks were medieval Novgorodian pirates which operated along the Volga River, the eastern part of Scandinavia, and north of the Ural mountains in 12th-15th century. Some historians see them as a continuation of Viking traditions of ancient Rus' people. (en)
- De oesjkoejniks (Russisch: ушкуйники; oesjkoejniki) waren piraten uit de stad Veliki Novgorod die zich net als de Vikingen schuldig maakten aan vechten, moorden en berovingen. Hun naam is afgeleid van het woord oesjkoej, een soort middeleeuws Russisch schip met een platte bodem, die makkelijk konden worden vervoerd over de portages tussen de rivieren. Hoewel de inwoners van de Republiek Novgorod deelnamen aan de Tsargradexpedities van de 10e eeuw en Finland plunderden tijdens aanvallen in de 12e eeuw, traden de oesjkoejniks voor het eerst als een georganiseerde macht naar voren in de jaren '20 van de 13e eeuw. Ze waren georganiseerd in eskaders, die uit enkele duizenden personen konden bestaan en werden beschermd door de invloedrijke bojarenfamilies uit Novgorod, die hen gebruikten om Novgorods militaire macht te tonen aan haar buren en om hun handelsbelangen in het Wolgagebied te vergroten. Tijdens de beroemde veldtocht van 1360 zeilden de oesjkoejnks vanaf Novgorod door de portages naar de Wolga. Onder leiding van bojaar wisten ze , een handelsbasis in Wolga-Bulgarije, te veroveren. De leider van de Gouden Horde die Cükätaw bestuurde was hierover zeer vertoornd en zond grootvorst om de oesjkoejniks gevangen te nemen en hen naar de horde te brengen om ze te berechten. Dmitri's strafexpeditie mislukte echter. In 1363 voerden de piraten voor het eerst een aanval uit langs de Ob. Drie jaar later trokken ze naar Nizjni Novgorod, zonder hun superieuren in Novgorod hiervan op de hoogte te stellen. Ze wilden Dmitri straffen voor zijn strafexpeditie en vermoordden Armeense en Tataarse handelaren die er handel dreven. Dit leidde tot een diplomatieke crisis, waarbij Dmitri excuses eiste van de Republiek Novgorod. In 1371 plunderden de oesjkoejniks Jaroslavl, Kostroma en andere steden aan de bovenloop van de Wolga. Drie jaar later zeilden ze met 90 schepen stroomopwaarts om de Vjatkaregio te plunderen. In 1375 versloegen ze de milities van Kostroma en brandden de stad tot de grond toe af. De verwoesting was zo groot dat Kostroma op een andere plaats moest worden herbouwd. Hierna plunderden ze Nizjni Novgorod en zeilden de Wolga af naar Astrachan, alwaar ze echter werden vernietigd door een Tataarse generaal. Tegen 1391 hadden de oesjkoejniks zich echter weer hersteld van deze neerslag en voelden zich sterk genoeg om hun activiteiten te hervatten. In dat jaar plunderden ze zowel Cükätaw als Kazan. Met de opkomende macht van Moskou was de Republiek Novgorod echter genoodzaakt om hun vrijbuiterijactiviteiten te staken in de eerste decennia van de 15e eeuw. (nl)
- Ушку́йники — новгородские пираты, преимущественно речные, далеко проникали на север и восток, много содействуя расширению торговли и колоний Новгорода. Летописи, по месту действия, дают ушкуйникам имя поморов или волжан. Вольные люди, входившие в вооружённую дружину, снаряжавшуюся новгородскими купцами и боярами, разъезжавшую на и занимавшуюся торговым промыслом и набегами на Волге и Каме; повольники (на Руси XIV—XV веках), охраной приграничных территорий Великого Новгорода. Также новгородские ушкуйники промышляли на северных реках — в Новгородской и Вятской землях XIV—XV веках члены вооружённых дружин посадского войска новгородского посадника, формировавшихся для защиты северо-западных границ Руси. В свободное время от службы ушкуйники осуществляли торговые и промысловые экспедиции на Волгу и Каму. Другие названия ушкуйников — «повольники», «люди молодые», ро́тники. (ru)
- Ушкуйники — грабіжники, що входили у збройну дружину, яку споряджали новгородські купці та бояри, що їздили на ушкуях та займалася торговим промислом та набігами на Волзі, Камі; (на Русі XIV—XV ст.). Також новгородські ушкуйники промишляли на північних річках — в Новгородській та Вятській землях XIV—XV століттях члени збройних дружин, які формувалися для захоплення земель на Півночі та торгових експедицій на Волгу та Каму. Загальноприйнята теорія про ушкуйників спирається на версію Русі про розбійницькі набіги, відомі також у варягів та вікінгів. Однак існує інша думка, яка всіляко заперечується частиною істориків. Вона пов'язана із захистом Новгородських земель ушкуйниками. До такого висновку можна прийти, якщо звернути увагу на літописні тексти про похід ушкуйників на шведів та лівонців. Саме ушкуйники змушують шведів підписати мирний Оріховецький договір. А це прерогатива посадського війська та посадника Новгорода Великого. По річках та морях новгородські молодці рухалися на судах — ушкуях, за що і отримали прізвисько «Ушкуйники». Деякі лінгвісти, наприклад, Макс Фасмер, вважають, що слово «ушкуй» походить від древньовепського слова «човен». Але ймовірніше, що судна були названі на зразок полярного ведмедя — ушкуя. Назва «ошкуй» полярний ведмідь була в поморів ще в XIX столітті. Непрямим аргументом на користь другої версії служить і те, що нормани називали свої бойові судна «морськими вовками». На високому носі ушкуя красувалася різьблена голова ведмедя. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
