| rdfs:comment
| - Vir illustris (término latino para hombre ilustre, plural, viri illustres) era un título en la antigüedad tardía que indicaba formalmente los niveles más altos de los senadores de Roma y Constantinopla. Todos los senadores tenían el título de vir clarissimus ("hombre muy famoso"), pero desde mediados del siglo IV en adelante, se utilizaron vir illustris y ("hombre admirable", un rango más bajo que el "ilustre") para distinguir a los titulares de altos cargos (es)
- The title vir illustris ('illustrious man') is used as a formal indication of standing in late antiquity to describe the highest ranks within the senates of Rome and Constantinople. All senators had the title vir clarissimus ('very famous man'); but from the mid fourth century onwards, vir illustris and vir spectabilis ('admirable man', a lower rank than illustris) were used to distinguish holders of high office. (en)
- Il titolo vir illustris o vir inlustris ("uomo illustre") era usato nel tardo impero romano per indicare formalmente una persona appartenente ai ranghi più elevati dei senati di Roma e Costantinopoli. (it)
- Vir illustris (лат.: "Ясний пане") або "Ілюстрій" — в значені "видатна особа, людина високого положення". Титул і форма звертання, що надавався вищим чиновникам: консулам, патриціям, префектам преторія, префектам міст у пізній Римській імперії та ранній Східній Римській імперії у IV—V ст. н.е. Один з найвищих сенаторських титулів. Пізніше поширився у Священній Римській імперії та в інших країнах Європи, де увійшов (в трохи зміненому вигляді) до титулатури місцевих монархій. В Речі Посполитій та Козацькій державі існував як титули Ясний та Ясновельможний. (uk)
- Vir illustris („hervorragender Mann“; auch illustrissimus, Plural viri illustres) war der höchste senatorische Rangtitel im spätantiken Römischen Reich. Der Titel tauchte zwar bereits in der Prinzipatszeit vereinzelt auf, erhielt seine endgültige Ausprägung aber erst in der Spätantike. In der Regierungszeit Valentinians I. (364 bis 375) wurden Mitglieder des Senats mit diesem Titel rangmäßig besonders hervorgehoben. Zu Beginn des 5. Jahrhunderts trugen auch hohe Amtsträger diesen Rang, etwa die Prätorianerpräfekten, Stadtpräfekten, Heermeister sowie verschiedene comites bei Hofe und Konsuln, die besonders angesehen waren. Sie waren zugleich Mitglieder des Senats. Spätestens Theodosius I. verlieh den Rang aber auch an Bischöfe. Der Titel war nicht erblich und bezeichnete nun die höchste Ran (de)
- Ο Λαμπρότατος ήταν βυζαντινός αριστοκρατικός, αυλικός, τιμητικός τίτλος, που δινόταν σε μέλη της συγκλήτου αντίστοιχος του ρωμαϊκού «κλαρίσιμος» (λατινικά: clarissimus). Ο αντίστοιχος τίτλος για τις γυναίκες ήταν Λαμπρότατη. Ο τίτλος ήταν καθαρά τιμιτικός και δινόταν μόνο σε μέλη της βυζαντινής Συγκλήτου. Για να αποκτήσει κάποια γυναίκα τον τίτλο της λαμπρότατης, έπρεπε να τον έχει απαραίτητα ο σύζυγός της. Αν αυτός πέθαινε ή χώριζαν, τον κρατούσε· εκτός αν ξαναπαντρευόταν, οπότε τον έχανε· για τις κόρες ίσχυε ότι είχαν τον τίτλο μέχρι να παντρευτούν. (el)
- Homem ilustre (em latim: vir illustris) era uma indicação formal na Antiguidade Tardia para descrever os mais altos escalões dentre dos senadores de Roma e Constantinopla. Todos os senadores tinham o título de homem claríssimo (em latim: vir clarissimus), mas a partir de meados do século IV, homem ilustre e homem espectável (em latim: vir spectabilis, uma classificação inferior ao ilustre) eram utilizados para distinguir os titulares de altos cargos. (pt)
- Vir illustris (с лат. — «сиятельный муж») или иллюстрий — один из высших сенаторских титулов в поздней Римской империи и ранней Византии (IV—V века). С первой половины IV века и старые римские сенаторы, и новые константинопольские постепенно стали различаться титулами, тогда как ранее все сенаторы имели титул vir clarissimus. При сыне Константина I Констанции II система формировалась, при нём титул иллюстрия полагался только префектам претория и префектам города, однако четкого порядка ещё не было. Началом строгого соответствия сенаторских титулов и должностей считается серия законов Валентиниана I, изданных 5 июля 372 года. Законы достаточно чётко устанавливали иерархию внутри гражданских, военных и придворных чинов. Чиновники были разделены на три группы — клариссимов, спектабилей и иллю (ru)
|
| has abstract
| - Ο Λαμπρότατος ήταν βυζαντινός αριστοκρατικός, αυλικός, τιμητικός τίτλος, που δινόταν σε μέλη της συγκλήτου αντίστοιχος του ρωμαϊκού «κλαρίσιμος» (λατινικά: clarissimus). Ο αντίστοιχος τίτλος για τις γυναίκες ήταν Λαμπρότατη. Ο τίτλος ήταν καθαρά τιμιτικός και δινόταν μόνο σε μέλη της βυζαντινής Συγκλήτου. Για να αποκτήσει κάποια γυναίκα τον τίτλο της λαμπρότατης, έπρεπε να τον έχει απαραίτητα ο σύζυγός της. Αν αυτός πέθαινε ή χώριζαν, τον κρατούσε· εκτός αν ξαναπαντρευόταν, οπότε τον έχανε· για τις κόρες ίσχυε ότι είχαν τον τίτλο μέχρι να παντρευτούν. Ο τίτλος σήμερα χρησιμοποιείται από την Ορθόδοξη Εκκλησία σαν τιμητική προσφώνηση. (el)
- Vir illustris („hervorragender Mann“; auch illustrissimus, Plural viri illustres) war der höchste senatorische Rangtitel im spätantiken Römischen Reich. Der Titel tauchte zwar bereits in der Prinzipatszeit vereinzelt auf, erhielt seine endgültige Ausprägung aber erst in der Spätantike. In der Regierungszeit Valentinians I. (364 bis 375) wurden Mitglieder des Senats mit diesem Titel rangmäßig besonders hervorgehoben. Zu Beginn des 5. Jahrhunderts trugen auch hohe Amtsträger diesen Rang, etwa die Prätorianerpräfekten, Stadtpräfekten, Heermeister sowie verschiedene comites bei Hofe und Konsuln, die besonders angesehen waren. Sie waren zugleich Mitglieder des Senats. Spätestens Theodosius I. verlieh den Rang aber auch an Bischöfe. Der Titel war nicht erblich und bezeichnete nun die höchste Rangklasse bei Hofe und im Senat. Dahinter folgten die , sodann die einfachen Senatoren (die viri clarissimi). Nur der Rang des clarissimus war seit Konstantin I. erblich. Das Anwachsen des Personenkreises hatte zur Folge, dass schließlich im 5. und 6. Jahrhundert nur noch viri illustres tatsächlich im Senat sitzen durften und zahlreiche Privilegien genossen. Damit gewann der Senat, der nun wieder eine Versammlung der höchsten aktiven und ehemaligen Amtsträger war, erheblich an Bedeutung. Diese Regelungen wurden von Justinian noch einmal verschärft, der den Titel zugleich auch den patricii zuerkannte, die allerdings in aller Regel ohnehin bereits illustres waren. Justinian versuchte, innerhalb dieser Gruppe noch zwei weitere Ränge, die gloriosi und magnifici, zu etablieren, doch setzte sich diese Neuerung nicht durch, und die illustres blieben bis zum Ende der Antike die oberste Statusgruppe innerhalb der spätrömischen Aristokratie. Der Titel fand noch im Frühmittelalter Verwendung, nun freilich in einem anderen Kontext: So trug der domesticus der Merowinger (dieser war mit der Verwaltung von Königshöfen betraut) dieses Rangprädikat, ebenso bezeichnete sich etwa der westfränkische König Karl III. in Urkunden selbst als vir illustris. (de)
- Vir illustris (término latino para hombre ilustre, plural, viri illustres) era un título en la antigüedad tardía que indicaba formalmente los niveles más altos de los senadores de Roma y Constantinopla. Todos los senadores tenían el título de vir clarissimus ("hombre muy famoso"), pero desde mediados del siglo IV en adelante, se utilizaron vir illustris y ("hombre admirable", un rango más bajo que el "ilustre") para distinguir a los titulares de altos cargos (es)
- The title vir illustris ('illustrious man') is used as a formal indication of standing in late antiquity to describe the highest ranks within the senates of Rome and Constantinople. All senators had the title vir clarissimus ('very famous man'); but from the mid fourth century onwards, vir illustris and vir spectabilis ('admirable man', a lower rank than illustris) were used to distinguish holders of high office. (en)
- Il titolo vir illustris o vir inlustris ("uomo illustre") era usato nel tardo impero romano per indicare formalmente una persona appartenente ai ranghi più elevati dei senati di Roma e Costantinopoli. (it)
- Homem ilustre (em latim: vir illustris) era uma indicação formal na Antiguidade Tardia para descrever os mais altos escalões dentre dos senadores de Roma e Constantinopla. Todos os senadores tinham o título de homem claríssimo (em latim: vir clarissimus), mas a partir de meados do século IV, homem ilustre e homem espectável (em latim: vir spectabilis, uma classificação inferior ao ilustre) eram utilizados para distinguir os titulares de altos cargos. Em inscrições e manuscritos antigos, a grafia inlustris é mais comum. Uma vez que os ilustres eram um subconjunto dos claríssimos, o título era muitas vezes dado como "homem claríssimo e ilustre" (vir clarissimus et illustris) particularmente em documentos oficiais. A forma mais curta é comumente abreviada v. i. (plural vv. ii.), v. inl. ou vir inl.; a forma mais longa como v. c. et inl. (pt)
- Vir illustris (с лат. — «сиятельный муж») или иллюстрий — один из высших сенаторских титулов в поздней Римской империи и ранней Византии (IV—V века). С первой половины IV века и старые римские сенаторы, и новые константинопольские постепенно стали различаться титулами, тогда как ранее все сенаторы имели титул vir clarissimus. При сыне Константина I Констанции II система формировалась, при нём титул иллюстрия полагался только префектам претория и префектам города, однако четкого порядка ещё не было. Началом строгого соответствия сенаторских титулов и должностей считается серия законов Валентиниана I, изданных 5 июля 372 года. Законы достаточно чётко устанавливали иерархию внутри гражданских, военных и придворных чинов. Чиновники были разделены на три группы — клариссимов, спектабилей и иллюстриев. Титул иллюстрия (официальный титул — лат. clarissimus et illustris) имели высшие чиновники — консулы, патрикии, префекты претория, префекты города, военные магистры, магистры оффиций, квесторы, комиты священных щедрот, , , препозиты священной опочивальни. Со временем число сенаторов росло, в сенате остались практически только иллюстрии, в связи с чем среди стали различать лат. illustres magnificentissimi и лат. illustres gloriosi. (ru)
- Vir illustris (лат.: "Ясний пане") або "Ілюстрій" — в значені "видатна особа, людина високого положення". Титул і форма звертання, що надавався вищим чиновникам: консулам, патриціям, префектам преторія, префектам міст у пізній Римській імперії та ранній Східній Римській імперії у IV—V ст. н.е. Один з найвищих сенаторських титулів. Пізніше поширився у Священній Римській імперії та в інших країнах Європи, де увійшов (в трохи зміненому вигляді) до титулатури місцевих монархій. В Речі Посполитій та Козацькій державі існував як титули Ясний та Ясновельможний. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
