| rdfs:comment
| - Vis viva (z latiny živá síla) je zastaralá vědecká teorie, která sloužila jako elementární a omezená raná formulace principu zachování energie. Může být myšlena jako typ kinetické energie nebo energie v souvislosti s vnímatelným pohybem. Navržená Gottfriedem Leibnizem v rozmezí let 1676–1689, byla tato teorie kontroverzní a jak se zdálo v opozici vůči teorii zachování hybnosti obhajované sirem Isaacem Newtonem a Reném Descartem. Teorie byla nakonec včleněna do moderní teorie energie, ačkoliv termín ještě přežívá v souvislosti s nebeskou mechanikou v rovnici vis viva. (cs)
- Vis viva (from the Latin for "living force") is a historical term used for the first recorded description of what we now call kinetic energy in an early formulation of the principle of conservation of energy. (en)
- Vis viva (do latim para "força viva") é um termo histórico usado para a primeira descrição registrada do que agora chamamos de energia cinética em uma formulação inicial do princípio de conservação de energia. (pt)
- 活力（拉丁語：Vis viva，意為「生命力」）是動能的歷史名詞，出現於早期描述能量守恆原理的公式。活力也是已知第一個被用來描述「動能」這個概念的名詞。 (zh)
- Жива́я си́ла (лат. Vis viva, нем. lebendige Kraft ) — историческое название кинетической энергии. Впервые название введено Лейбницем. (ru)
- القوة الحية (vis viva)(من الكلمة اللاتينية بمعنى القوة الحية) في تاريخ العلم هي إحدى النظريات العلمية المستبدلة التي شكلت الصياغة الأساسية والأولى المحدودة لمبدأ انحفاظ الطاقة. وكان هذا هو الوصف الأول [المعروف] لما نسميه الآن الطاقة الحركية أو الطاقة المرتبطة بالحركات المحسوسة. وضع هذه النظرية غوتفريد لايبنتس (Gottfried Leibniz) في الفترة ما بين عام 1676م إلى عام 1689م وكانت تلك النظرية مثيرة للجدل حيث يبدو أنها تعارض نظرية انحفاظ زخم الحركة التي يؤيدها سير إسحاق نيوتن ورينيه ديكارت. أما الآن فينظر إلى تلك النظريتين باعتبارهما متكاملتين. (ar)
- Vis viva (lebendige Kraft) ist eine historische Bezeichnung für die „Energie in der Bewegung“. Sie geht auf Gottfried Wilhelm Leibniz zurück und bezeichnet eine Größe, die bei elastischen Stößen und vielen anderen mechanischen Vorgängen erhalten bleibt. Seine Formel war allerdings , was einen um den Faktor 2 größeren Wert für die kinetische Energie nach heutigem Verständnis ergibt. Wichtig war, dass die Geschwindigkeit im Quadrat einging, was zu einer skalaren Größe und korrekten Interpretation als Erhaltungsgröße führt. (de)
- La vis viva (en latín, que significa 'violencia' o 'fuerza viva') fue una teoría científica obsoleta que sirvió como una primitiva y limitada formulación del principio de conservación de la energía. Fue la primera descripción (conocida) de lo que ahora se llama energía cinética o de la energía relacionada con los movimientos sensibles. Propuesta por Gottfried Leibniz en el período 1676-1689, la teoría fue polémica, ya que parecía oponerse a la teoría de la conservación del momento propugnada por sir Isaac Newton y René Descartes. Las dos teorías ahora se entiende que son complementarias. (es)
- La force vive (ou les forces vives ou vis viva en latin) est une notion de physique qui, en histoire des sciences, fut au centre de la première théorie de l'énergie conçue comme force en action au sein de la matière. Comme l'énergie, elle est mesurée par la formule m·v2 (masse du corps multipliée par le carré de sa vitesse). Du XVIIe au XIXe siècles, la force vive a désigné l'énergie cinétique (quantitativement au facteur 1/2 près), c'est-à-dire l'énergie liée au mouvement des corps. (fr)
- In de wetenschapsgeschiedenis is vis viva (van het Latijn voor levende kracht) een achterhaalde wetenschappelijke theorie, die als een elementaire en beperkte, vroege formulering van het beginsel van behoud van energie een rol heeft gespeeld in de ontwikkeling van de natuurkunde. Vis viva kan gezien worden als een vorm van kinetische energie of van energie, die verband houdt met waarneembare bewegingen. De theorie werd uiteindelijk in de moderne theorie van de energie opgenomen, hoewel de term in de vorm van de nog steeds voortleeft in de hemelmechanica. (nl)
- Жива́ си́ла (лат. Vis viva, нім. lebendige Kraft) — історична назва кінетичної енергії. Вперше назва введена Лейбніцем. Спочатку найменування «жива сила» було дано Лейбніцем для добутку маси тіла на квадрат його швидкості. Згодом Гюстав Коріоліс вніс до визначення терміну поправку, означивши його, як добуток половини маси тіла на квадрат його швидкості, хоча іноді визначення живої сили з множником «½» зустрічалося й раніше (наприклад, в статтях Д. Бернуллі). В результаті термін набув той же зміст, що і сучасний термін «кінетична енергія». (uk)
|
.gif)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)