| rdfs:comment
| - Владимир Павлович Нечипорук (род. 18 января 1949 года, Красиловский район Хмельницкой области) — украинский государственный политический и общественный деятель, генерал-полковник милиции. Народный депутат Верховной рады Украины III—IV созывов. Доктор юридических наук, доктор философии, профессор.Академик Академии технологических наук Украины.Генерал козацтва Украины (генерал армии). (ru)
- Volodimir Nechiporuk (Ukrainian: Володимир Павлович Нечипорук, born 18 January 1949) was a self-nominated candidate in the 2004 Ukrainian presidential election. He was a national deputy of Ukraine from 1998 till 2002 and from 2002 till 2006. In that last period he has been the chair of subcommittee that controls activities of law-enforcement bodies of a Committee of the Verkhovna Rada (parliament). He is a member of Social Democratic Party of Ukraine (United). He is a co-author of the Criminal Code of Ukraine. He was first-category participant in liquidation of consequences of the 1986 accident at the Chernobyl Nuclear Power Plant. From 1991 to 1993 he was a chief of the Board of social protection of workers of law-enforcement bodies at the Ministry of Ukraine. He is a colonel of the milit (en)
- Володимир Павлович Нечипорук — український політик. Полковник міліції, кандидат юридичних наук; голова Партії (2004–2009). Народився 18 січня 1949 (с. Лагодинці, Красилівський район, Хмельницька область); українець; дружина Алла Анатоліївна (1964) — філософ (соціолог), головний консультант Комітету Верховної Ради України; син Олег (1977) — юрист; дочка Оксана (1984) — студентка. Кандидат у Президенти України на виборах 2004 р. У 1-му турі 6171 голос (0.02 %), 24-е місце серед 24 претендентів. Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії. Володіє німецькою мовою. (uk)
|
| has abstract
| - Volodimir Nechiporuk (Ukrainian: Володимир Павлович Нечипорук, born 18 January 1949) was a self-nominated candidate in the 2004 Ukrainian presidential election. He was a national deputy of Ukraine from 1998 till 2002 and from 2002 till 2006. In that last period he has been the chair of subcommittee that controls activities of law-enforcement bodies of a Committee of the Verkhovna Rada (parliament). He is a member of Social Democratic Party of Ukraine (United). He is a co-author of the Criminal Code of Ukraine. He was first-category participant in liquidation of consequences of the 1986 accident at the Chernobyl Nuclear Power Plant. From 1991 to 1993 he was a chief of the Board of social protection of workers of law-enforcement bodies at the Ministry of Ukraine. He is a colonel of the militia. In his program, he speaks in support of 7-year terms for elections of the President of Ukraine, deputies of the Parliament, and chairs of all levels. He is also opposed to land sales. (en)
- Владимир Павлович Нечипорук (род. 18 января 1949 года, Красиловский район Хмельницкой области) — украинский государственный политический и общественный деятель, генерал-полковник милиции. Народный депутат Верховной рады Украины III—IV созывов. Доктор юридических наук, доктор философии, профессор.Академик Академии технологических наук Украины.Генерал козацтва Украины (генерал армии). (ru)
- Володимир Павлович Нечипорук — український політик. Полковник міліції, кандидат юридичних наук; голова Партії (2004–2009). Народився 18 січня 1949 (с. Лагодинці, Красилівський район, Хмельницька область); українець; дружина Алла Анатоліївна (1964) — філософ (соціолог), головний консультант Комітету Верховної Ради України; син Олег (1977) — юрист; дочка Оксана (1984) — студентка. Освіта: Львівський автошляховий технікум, технік-механік; Київський університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет (1982), юрист-правознавець; (1992; програма підготовки керівних кадрів МВС союзних республік); кандидатська дисертація «Кримінальна відповідальність за порушення політичних прав громадян» (2001). Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, виборчій округ № 194, Хмельницька область, самовисування. «За» 13,90 %, 12 суперників. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції СДПУ(О) (травень 2002 — листопад 2003), уповноважений представник фракції (з червня 2002), член групи «Народовладдя» (листопад 2003 — травень 2004), член групи «Демократичні ініціативи Народовладдя» (травень — вересень 2004), член фракції партії «Єдина Україна» (вересень 2004 — вересень 2005), позафракційний (вересень — грудень 2005), член фракції ПППУ (з грудня 2005). Голова підкомітету з питань парламентського контролю за діяльністю правоохоронних органів Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з червня 2002). Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002, виборчій округ № 194, Хмельницька область. На час виборів: генеральний директор ТОВ «Октан-Моторс ЛТД». Член фракції НДП (травень — червень 1998), фракції «Громада» (червень 1998 — лютий 1999), позафракційний (лютий 1999, січень — лютий 2001), член групи «Відродження регіонів» (лютий — березень 1999, квітень 1999 — січень 2001), фракції «Батьківщина» (березень — квітень 1999, з лютого 2001). Голова підкомітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (липень 1998 — лютий 2000), перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з лютого 2000).
* 1967–1968 — водій Старокостянтинівської автобази Хмельницької області.
* 1968–1970 — служба в армії.
* 1970–1972 — водій-наставник Красилівського машинобудівного заводу; інструктор Красилівського автомотоклубу.
* 1972–1975 — водій-наставник Красилівського машинобудівного заводу; інженер Красилівського АТП 22036.
* 1975–1993 — служба в органах внутрішніх справ України.
* 1991–1993 — начальник Управління соціального захисту працівників правоохоронних органів при Кабінеті Міністрів України.
* 1994–1998 — старший консультант Секретаріату Верховної Ради України; генеральний директор ТОВ «Октан-Моторс», м. Київ.
* 2010– до цього часу — керівник підрозділу безпеки CityCommerceBank, м. Київ. Кандидат у Президенти України на виборах 2004 р. У 1-му турі 6171 голос (0.02 %), 24-е місце серед 24 претендентів. Заслужений юрист України (серпень 2002). Медалі: «За відмінну службу з охорони громадського порядку», «Пам'ять 1500-річчя Києва». Почесний знак ДТСААФ СРСР. Подяка Президента України (листопад 1999). Почесна грамота Кабінету Міністрів України (січень 2004). Звання «Відмінний прикордонник» I ст., іменна зброя. Ордени Св. рівноапостольного князя Володимира Великого III, II, I ст., орден Св. архістратига Михаїла, орден Христа Спасителя (УПЦ КП). Орден «Різдво Христове» I ст. (2000, УПЦ), орден Петра Великого II, I ст. Орден «Козацька слава» III, II, I ст. Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії. Автор законопроєктів: «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про боротьбу з корупцією», «Про посилення відповідальності за незаконне заволодіння транспортними засобами» та ін., співавтор Кримінального кодексу України, проєктів Кримінально-процесуального і . Володіє німецькою мовою. Захоплення: будівництво, архітектура. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)