| rdfs:comment
| - Oposisi Buruh (bahasa Rusia: Рабочая оппозиция) adalah sebuah faksi yang dibentuk pada 1920 sebagai tanggapan terhadap birokratisasi yang berlebihan di Rusia Soviet. (in)
- L'Opposition ouvrière se constitue au sein du parti bolchévique russe en 1919. Elle se manifeste surtout au cours de l'hiver 1920-1921, lors du débat consacré au problème des syndicats. À la conférence de Moscou, en novembre 1920, près de la moitié des délégués (124 sur 278) se prononcent pour les thèses de l'Opposition ouvrière. L'Opposition ouvrière bénéficie d'autre part d'un soutien important des métallurgistes de Pétrograd. (fr)
- «Рабо́чая оппози́ция» — группа, организовавшаяся в РКП(б) в конце 1919 — начале 1920 гг. и выступавшая за передачу управления народным хозяйством профессиональным союзам. Во главе группы стояли А. Г. Шляпников, С. П. Медведев, А. М. Коллонтай, Ю. Х. Лутовинов. К ней также был близок Владимир Невский. По оценке Льва Троцкого, высказанной на 3-м конгрессе Коминтерна, представляла собой «незначительное меньшинство». Существовала до 1922 г., когда была разгромлена на XI съезде РКП(б). В некоторых аспектах была созвучна германскому движению коммунизма рабочих советов, хотя о непосредственных контактах между этими группами сведений нет. (ru)
- 工人反对派（俄語：Рабочая оппозиция）是1920年俄国共产党（布尔什维克）内出现的派系，起因是苏维埃俄罗斯产生过度官僚化。工人反对派主张将国家经济管理权移交给工会，由亚历山大·什利亚普尼科夫、、亚历山德拉·柯伦泰和领导，并一直存在至1922年，俄国共产党（布尔什维克）第十一次代表大会时被击败。在某些方面上，它与德国的委员会共产主义运动十分相似。 (zh)
- Die Arbeiteropposition war eine oppositionelle Tendenz innerhalb der russischen bolschewistischen Partei in den Jahren von 1919 (erster Widerstand gegen den Kriegskommunismus) bis 1921 (Fraktionsverbot durch Parteitagsbeschluss). Hauptkritikpunkt war die Deformation des Arbeiterstaates zum Bürokratismus. Dies äußerte sich, laut Arbeiteropposition, durch die undemokratischen Zustände (was zur Beschwerde bei der Komintern vor allem innerhalb der Partei führte) und außerdem durch die Neue Ökonomische Politik sowie ausgesprochene Parteienverbote. (de)
- La oposición obrera fue una corriente del Partido Comunista de Rusia (bolchevique). La oposición, que desarrolló una variante del marxismo-leninismo, se basaba fundamentalmente en las ideas de Aleksandr Shliápnikov, obrero metalúrgico, presidente del sindicato metalúrgico en 1917 y primer comisario del pueblo de Trabajo de los Gobiernos soviéticos (Sovnarkom). Su posición, sin embargo, recibió un apoyo limitado tanto entre los bolcheviques como entre los sindicalistas. Sus principales miembros, entre ellos en evidencia otro metalúrgico Serguéi Pávlovich Medvédev (1885–1937), provenían de funcionarios bolcheviques de los sindicatos. Aleksandra Kolontái se unió a la corriente a comienzos de 1921. (es)
- The Workers' Opposition (Russian: Рабочая оппозиция) was a faction of the Russian Communist Party that emerged in 1920 as a response to the perceived over-bureaucratisation that was occurring in Soviet Russia. They advocated the transfer of national economic management to trade unions. The group was led by Alexander Shlyapnikov, Sergei Medvedev, Alexandra Kollontai and Yuri Lutovinov. It officially existed until March 1921 when it was forced to dissolve by the 10th Congress of the Russian Communist Party (Bolsheviks), and semi-clandestinely until the subsequent 11th Congress in 1922, where its main exponents teetered dangerously on the verge of being purged for fractionist activity. In some aspects, it was close with the German council communist movement, although there is no information a (en)
- Oposição Operária era uma corrente do Partido Bolchevique. A organização, que desenvolveu uma variante do marxismo-leninismo, baseou-se fundamentalmente nas ideias de Alexander Shliapnikov, presidente da união metalúrgica em 1917 e primeiro Comissário do Povo para o Trabalho dos governos soviéticos (Sovnarkom). Sua posição, no entanto, recebeu apoio limitado, tanto entre os bolcheviques como entre os sindicalistas. Seus principais membros vieram de sindicatos bolcheviques. Alexandra Kollontai ingressou na corrente no início de 1921. (pt)
- Робітнича опозиція — фракція в РКП(б), яка представляла т. зв. анархо-синдикалістський ухил. Виникнення «Р.о.» було пов'язане з відмовою більшовиків від гасла про передання заводів і фабрик в управління робітникам. Початковий період формування «Р.о.» охоплював період із кінця 1919 до осені 1920, коли вироблялися окремі елементи її програми (відмова від крайнощів «воєнного комунізму», розширення внутрішньопартійної демократії, організація народного господарства під керівництвом профспілок), під час обговорення яких у партійних і профспілкових комітетах відбувалася консолідація майбутніх прихильників «Р.о.», виокремлювалися її лідери, а організаційним центром групи став ЦК Всеросійської спілки робітників-металістів (ВСРМ), очолюваний О. Шляпниковим. Остаточно сформувалася під час дискусії пр (uk)
|
.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)