| rdfs:comment
| - ‘Abdu’l–Bahá (23. května 1844 – 28. listopadu 1921) je jméno nejstaršího syna Bahá'u'lláha. ‘Abdu’l-Bahá byl po Bahá’u’lláhově skonu hlavou Bahá’í věřících a zasloužil se o rozšíření Bahá’í víry do Evropy a Severní Ameriky. (cs)
- ʿAbbās Effendi (persan : عباس افندی), né à Téhéran le 23 mai 1844 (cinquième jour de joumada al oula 1260 ap.H.) et mort le 28 novembre 1921, plus connu sous le titre de ʿAbd-al-Bahāʾ (arabe : عبد البهاء, « serviteur de Bahāʾ », « ‘Abdu’l-Bahá » en translittération baha'ie), est le fils aîné de Bahāʾ-Allāh, fondateur du bahaïsme. (fr)
- ʻAbdu'l-Bahá' (/əbˈdʊl bəˈhɑː/; Persia: عبد البهاء, 23 Mei 1844 – 28 November 1921), nama lahir `Abbás (bahasa Persia: عباس), adalah putra sulung dari Bahá'u'lláh dan menjabat sebagai pemimpin Baha'i dari 1892 sampai 1921. `Abdu’l-Bahá kemudian diangkat sebagai figur terakhir dari tiga "figur utama" dari agama tersebut, bersama dengan Bahá'u'lláh dan Báb. Tulisan-tulisan dan perbincangan-perbincangannya yang dicatat dianggap sebagai sumber sastra suci Bahá'í. (in)
- 압둘 바하(`Abdu’l-Bahá', 1844년 5월 23일 ~ 1921년 11월 26일 ), 압바스 에펜디(‘Abbás Effendí)는 바하이 신앙의 창시자 바하올라의 장남이다.국적은 페르시아 인이다. 1844년 5월 23일 테헤란에서 귀족가문으로 태어났다. 8세에 아버지가 바하이 신앙에 대한 정부의 단속으로 투옥되었고 가족의 재산은 약탈당해 빈곤한 생활을 한다. 아버지는 이란 출신이었고 가족들은 9년동안 바그다드에서 생활했다. 이란의 카자르 왕조 시절 박해와 유배형으로 이란으로부터 추방되어 오스만 제국의 여러곳로 유배되었으며 마지막에는 팔레스타인의 수형 도시인 아카로(현재 이스라엘의 하이파지역) 유배되었다. 유럽에서 전도할 때 적지 않은 신앙의 협력자들을 얻었다. 77세의 나이로 사망하였다. (ko)
- ʿAbd-al-Bahāʾ (vanlig transkribering fr arabiskan), 'Abdu'l-Bahá (bahá'í-transkribering), född 23 maj 1844 i Teheran i nuvarande Iran som `Abbás Effendi, död 28 november 1921 i Haifa i nuvarande Israel, var Bahá'í-trons ledare och uttolkare från 1892. Han var äldste son till Bahá'u'lláh, vars testamente gav honom religionens ledarposition., (sv)
- `Abdu'l-Bahá `Abbás Effendí, conhecido como `Abdu'l-Bahá (Árabe: عبد البهاء) (Teerã, 23 de maio de 1844 - Haifa, 28 de novembro de 1921) foi o filho mais velho de Bahá'u'lláh, o Profeta fundador da Fé Bahá'í. Em 1892, `Abdu'l-Bahá foi escolhido por seu pai como Seu sucessor, sendo autorizado intérprete de Seus ensinamentos. Sua jornada pelo Ocidente, bem como suas palestras, explicações e escritos foram fundamentais para espalhar a mensagem de Bahá'u'lláh para além das raízes persas, deixou em sua vontade e testamento a fundação para a atual ordem administrativa bahá'í. (pt)
- Абду-ль-Баха́ (Абд эль-Баха; араб. عبد البهاءله — «слуга Баха»; при рождении Аббас-эфенди; 1844—1921) — при рождении получил имя Аббас (перс. عباس) — религиозный деятель, старший сын Бахауллы, после его смерти — глава учения бахаи с 1892 по 1921 год. Считается одним из трех «центральных фигур» бахаи, наряду с Бахауллой и Бабом, его труды и достоверные речи считаются частью священной литературы бахаи. В текстах бахаи обычно упоминается как «Учитель». (ru)
- Абдул-Баха́ (Абд ель-Баха; араб. عبد البهاءله — «слуга Баха»; уроджений Аббас Еффенді; нар. 23 травня 1844, Тегеран, Іран — пом. 28 листопада 1921, Хайфа) — одна з трьох центральних фігур Віри Бахаї. Старший син Бахаулли, призначений Ним єдиним правонаступником і Центром Віри Бахаї, єдиним правомочним тлумачем Його писань. (uk)
- عيّن بهاء الله (مؤسس الدين البهائي) في وصيته ابنه الأرشد عباس أفندي (1260 - 1340ه / 1844 - 1921م) لكي يليه في تدبير أمور الجامعة البهائية، وليكون مركزًا لعهده وميثاقه، والمفسر الوحيد لتعاليمه وكتاباته وأحكامه. وأوصى أتباعه أن يسألوه في ما استصعب عليهم من الأمور. واتّخذ عباس أفندي لنفسه لقب عبد البهاء وصار يُعرف به بعد وفاة والده. (ar)
- `Abdu'l-Bahà (persa: عبدالبهاء; àrab: عبد البهاء, ʿAbd al-Bahāʾ) (Teheran, 23 de maig de 1844-Haifa 28 de novembre de 1921), nascut `Abbàs Effendí (persa: عباس أفندي) fou fill del fundador de la Fe Bahà'í, Bahà'u'llàh, i el seu successor al capdavant de la seva comunitat. Va escriure nombroses obres. Va morir a Haifa el 28 de novembre de 1921. (ca)
- ʿAbdul-Bahāʾ (arabisch عبد البهاء, DMG ʿAbd al-Bahāʾ ‚Diener der Herrlichkeit [Gottes]‘; geboren 23. Mai 1844 in Teheran, Iran; gestorben 28. November 1921 in Haifa, Israel, damals Völkerbundsmandat für Palästina) war der Sohn des Religionsstifters Bahāʾullāh. Nach dessen Tod wurde er das religiöse Oberhaupt der Bahāʾī-Gemeinde und Ausleger der Heiligen Schriften seines Vaters. Durch sein humanitäres Engagement, seine Schriften und Ansprachen in vielen Ländern, erlangte er als Verfechter des Friedens und der Gerechtigkeit hohe Anerkennung. Den Bahāʾī gilt ʿAbdul-Bahāʾ als moralisches Vorbild. (de)
- ʻAbdu'l-Bahá (arabe عبد البهاء, "Servanto de Bahá'") estis la plej aĝa filo de Baháʼu'lláh kaj naskiĝis oficiale kiel ʻAbbás Effendi (perse: عباس افندی). Lia patrino Ásiyih Khánum (1820-1886), poste kaj pli vaste konata per sia titolo Navváb, naskis lin en Teherano je la 23-a de majo 1844 (5-a de Jamádíyu’l-Avval 1260 p.H.), dum la sama nokto en kiu la Báb deklaris sian mision. (eo)
- `Abbás Effendí (23 de mayo de 1844-28 de noviembre de 1921), conocido como`Abdu'l-Bahá (abdol-ba-haa عبد البهاء), fue el hijo mayor de Bahá'u'lláh, el «profeta fundador» del bahaísmo. En 1892 su padre lo nombró sucesor y dirigente del bahaísmo en el Kitáb-i-`Ahd (Libro de la Alianza), el testamento de su padre. Sus viajes al este y sus Tablas del Plan Divino ayudaron a expandir el bahaísmo más allá de Persia, su lugar de origen. Su serie de tratados y escritos sentaron las bases de la actual administración bahaí. (es)
- ʻAbdu'l-Bahá ( / ə b d ʊ l b ə h ɑː / ; persieraz : عبد البهاء Teheran, 1844ko maiatzaren 23 - Haifa, 1921ko azaroaren 28); jaiotizena, ʻAbbas (persieraz: عباس). Bahá'u'lláh-ren seme zaharrena izan zen, eta Bahá'í Fedearen burua 1892tik 1921era. ʻAbdu'l-Bahá, gerora, erlijio horren "pertsonaia nagusi" aitortuko zuten, Bahá'u'lláh eta Báb-ekin batera, eta haren idazkiak eta baimendutako hitzaldiak Bahá'í literatura sakratutzat hartzen dira. (eu)
- ʻAbdu'l-Bahá (/əbˈdʊl bəˈhɑː/; Persian: عبد البهاء, 23 May 1844 – 28 November 1921), born ʻAbbás (Persian: عباس), was the eldest son of Baháʼu'lláh and served as head of the Baháʼí Faith from 1892 until 1921. ʻAbdu'l-Bahá was later canonized as the last of three "central figures" of the religion, along with Baháʼu'lláh and the Báb, and his writings and authenticated talks are regarded as sources of Baháʼí sacred literature. (en)
- ‘Abdu’l-Bahá, Servo della Gloria, in arabo عبد البهاء, al secolo `Abbás Effendí, in persiano عباس افندی (Teheran, 23 maggio 1844 – Haifa, 28 novembre 1921), figlio maggiore di Bahá'u'lláh, il fondatore della Fede bahai, e di Ásíyih Khánum, nel 1892 fu nominato dal padre suo successore e interprete dei suoi insegnamenti. Nei testi bahá'í è indicato comunemente come il Maestro. I suoi scritti e i suoi discorsi autenticati sono considerati una fonte della letteratura sacra baháʼí. ‘Abdu'l-Bahá nacque nella stessa data e nella stessa ora in cui il Báb rivelò la sua missione (it)
- アブドル・バハ(/əbˈdʊl bəˈhɑː/; ペルシア語: عبد البهاء, 1844年5月23日 - 1921年11月28日)は、バハイ教の創始者バハオラの長男であり、1892年から1921年までバハイ教の指導者としての役割を担った。アブドル・バハは後に、バハオラとバブとともに、この宗教の3人の中心人物のうちの最後の人物として神聖視され、アブドル・バハにより書かれた書物や講演の記録などは、バハイ教の聖なる経典の一部とみなされている。 アブドル・バハは、テヘランの貴族の家に生まれた。8歳のとき、政府によるバビ教徒への弾圧で父親が投獄され、一家の財産は略奪され、事実上の貧困状態に陥ったという。その後、父親は祖国イランから追放され、一家はバグダッドに9年間滞在した。その後、一家はオスマン帝国に召還されてイスタンブールへ移動、エディルネでの滞在を経て、アッカの監獄都市で再び政治犯として監禁され、すごした。 1908年に64歳でトルコ人革命によって解放されるまで、アブドル・バハはバハオラの40年間におよぶ流刑と投獄をともにし、成人したころから父の側近としてだけでなく、バハオラを守る盾として、そしてバハイ教の主な代理として様々な役割を果たした。 (ja)
- 'Abdu'l-Bahá 'Abbás Effendí (Teheran, 23 mei 1844 – Haifa, 28 november 1921) beter bekend als 'Abdu'l-Bahá, was de zoon van Bahá'u'lláh, profeet en de stichter van het bahai-geloof. 'Abdu'l-Bahá werd benoemd door zijn vader, om het centrum van het Verbond, enige uitlegger van de bahai-geschriften en het voorbeeld van bahai-leven te zijn. Zijn reizen naar het Westen, en zijn "Tafelen van het Goddelijke Plan" verspreidden de bahai-boodschap voorbij zijn Perzische wortels en zijn "Wil en Testament" legden de fundamenten voor het huidige bahai-bestuursstelsel. (nl)
- 阿博都巴哈（阿拉伯语：عبد البهاء，本名阿巴斯·阿芬第，1844年5月23日－1921年11月28日），是巴哈伊信仰的创立者巴哈欧拉的长子。在1892年，他父亲在遗嘱中任命他为自己的继任者和巴哈伊信仰的领袖 。 阿博都巴哈出生於伊朗德黑兰的一个贵族家庭。在他八岁的时候，他的父亲被捕入狱，家庭的财产也被收缴，这让其处在贫穷的境地。在此之后，阿博都巴哈和他的父亲一道被流放至巴格达。在那里，他们生活了九年。 在1863年，巴哈欧拉再次被流放至君士坦丁堡。 在19世纪60年代，他的家庭被驱逐至阿德里安堡，而最终的流放地是巴勒斯坦的阿卡，那一年，阿博都巴哈24岁。在阿博都巴哈的青年阶段，他被他父亲着意培养，并被认为是处在流放状态的巴哈伊群体中的杰出人物。在他青少年时，他是他父亲的助手，并时常被看到他与神学领域的博学人物进行辩论。 1892年，阿博都巴哈的父亲过世，他被任命为巴哈伊信仰的领袖。对于这件事，有很多反对的声音，反对者包括几乎他的所有的家庭成员。尽管如此，但几乎世界范围内所有的巴哈伊社团都认可他的领导权。经过40年的监狱生涯，在阿博都巴哈64岁时被青年土耳其党人释放，而从此时起，他的家庭才开始生活在一个相对安全的环境中。随着阿博都巴哈赴西方世界传教，和《神圣计划书简》这本书的传播，巴哈伊的影响范围不再局限于信仰的发源地中东。而阿博都巴哈遗嘱建构了现在巴哈伊行政管理体系的基本结构。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)