| rdfs:comment
| - Apeiron (z řec. a-, bez, a peras, mez, hranice) znamená beztvaré, neomezené, nekonečné a vyskytuje se už u Homéra jako označení pro bezmeznou zemi nebo moře. (cs)
- الأبيرون (باليونانية: ἄπειρον) أو اللانهائي أواللامتعين هو مفهوم فلسفي قدمه لأول مرة الفيلسوف أناكسيماندر في القرن 6 ق م، قصد به مادة مختلفة غير محددة ولا متناهية فهي لا محدودة بمعنيين، لامحدودة في الكم ولا في الكيف، فهي مزيج من مختلف الأضداد (البارد والحار، اليابس والرطب، ...) ومنها أتى للوجود كل السماوات وكل العوالم التي فيها. (ar)
- Apeiron (/əˈpirɒn/; ἄπειρον) is a Greek word meaning "(that which is) unlimited," "boundless", "infinite", or "indefinite" from ἀ- a-, "without" and πεῖραρ peirar, "end, limit", "boundary", the Ionic Greek form of πέρας peras, "end, limit, boundary". (en)
- Apeiron, antzinako greziar filosofian definitu ezin diren gauzei erreferentzia egiteko erabiltzen den hitz bat da. (eu)
- L'apeiron (en grec ancien : ἄπειρον / apeiron, « illimité ») est un concept philosophique présenté la première fois par Anaximandre au VIe siècle av. J.-C. (voir La Parole d'Anaximandre) pour désigner ce principe originel que recherchaient les tenants de l'école milésienne. Thalès voyait en l'eau le principe originel, la substance de toute chose. Pour Anaximandre, c'est l'apeiron, qui signifie « illimité, indéfini, indéterminé », qui est le principe et l'élément de tout ce qui existe. L’apeiron est inaccessible en soi à la sensibilité, car il n'est accessible que par les formes qu'il prend et les modifications de formes qu'il subit. Il est nécessaire pour expliquer l’existence de tout ce que nous percevons. Il ne peut posséder de qualité déterminée et n'est désigné que négativement. (fr)
- L'ápeiron (dal greco antico ἄπειρος o ἀπείρων, ápeirōn, a sua volta da ἀ-, a-, «non» e πεῖραρ, peirar, «limite o fine», forma ionica di πέρας, peras), il cui significato letterale è «illimitato», «infinito» o «indefinito», rappresenta, secondo la filosofia di Anassimandro, l'archè (ἀρχή), cioè l'origine e il principio costituente dell'universo. Esso è una realtà infinita (da non intendere tuttavia con non-finita, cioè incompiuta e quindi imperfetta), indeterminata, eterna, indistruttibile e in continuo movimento. Lemniscata che raffigura graficamente l'infinito privo di limitazioni (it)
- 아페이론 (ἄπειρον)은 'ἀ- a-, "without" +πεῖραρ peirar, "end, limit"'로부터 그리스어로 '무한'의 뜻. 아낙시만드로스는 아페이론을 여러 가지 물건의 아르케라고 했다. 아페이론은 아낙시만드로스가 기원전 6세기에 제창한 우주론의 중심적인 개념이다. 21세기에 남아있는 아낙시만드로스의 저작은 거의 없다. 조금 남아있는 단편에 의하면, 아낙시만드로스는 만물의 근원 (아르케)가 무제한, 무정량의 양(즉 아페이론)이라고 생각하고 있었다. 아페이론은 성숙하지도, 쇠퇴하지도 않고, 신선한 물질을 계속 영원히 낳고 있어, 우리가 지각 대상으로 하는 모든 것은 이러한 물질에 유래하고 있다고 여겨진다. 아페이론에 대해 상세하게 말한 문장은 없지만, 일반적으로는 (예를 들면 아리스토텔레스나 아우구스티누스에 의해서) 어느 종류 원초의 카오스와 같은 것으로 이해되어 왔다. 열랭과 건습 등 양극의 성질을 겸비해, 사물의 운동을 통제(제어)하고, 세계에 나타나는 다수의 형태나 차이의 모든 것을 일으키게 한다고 여겨진다. (ko)
- アペイロン（古典ギリシア語: ἄπειρον, apeiron）は、接頭辞 ἀ- (a-)「〜がない」と πεῖραρ (peirar)「紐、縄；（複数形で）終端、限界」とからなるギリシア語で、「限定されないもの」の意。アナクシマンドロスはアペイロンを諸物のアルケーであるとした。 アペイロンは、アナクシマンドロスが紀元前6世紀に提唱した宇宙論の中心的な概念である。アナクシマンドロスの著作はほとんど失われている。わずかに残った断片によれば、万物の根源（アルケー）は無際限無限定な量（すなわちアペイロン）であると彼は考えていた。アペイロンは成熟することも衰退することもなく、新鮮な物質を永遠に生み出し続けており、われわれが知覚対象とするすべてのものは、これらの物質に由来しているとされる。アペイロンについて詳細に述べた文章はないが、一般には（例えばアリストテレスやアウグスティヌスによって）ある種原初のカオスのようなものとして理解されてきた。熱冷や乾湿といった両極の性質を併せ持ち、事物の運動を統御して、世界に現れる多数の形態や差異のすべてを生じさせるとされる。 (ja)
- Apeiron (ἄπειρον) to greckie słowo oznaczające „(to, co jest) nieograniczone”, „bezgraniczne”, „nieskończone” lub „nieokreślone”, od ἀ- a-, „bez” i πεῖραρ peirar, „koniec, limit”, „granica”, (w jońskim dialekcie greki πέρας peras – „koniec, limit, granica”). Spokrewnione z perskim piramon, „granica, obwód, otoczenie”. (pl)
- 阿派朗（ /əˈpaɪrɒn/ ἄπειρον ）是古希腊的哲學術語，意思是“无限”或“不确定” πέρας的愛奧尼亞希腊形式peras ，“结束、限制、边界”。 它类似于波斯語piramon ，意思是“边界、周长、周围”。 (zh)
- L'àpeiron (en grec antic ἀπείρων / apeírôn) és un concepte cosmològic introduït pel filòsof Anaximandre el segle vi aC i que designa el principi original o arkhé que cercaven els membres de l'escola milèsia. Tot i que s'ha perdut la major part de l'obra d'Anaximandre, pel que en conservem sabem que aquesta substància primigènia era el que anomenava àpeiron, que significa il·limitat, indefinit i indeterminat, principi i element constituent de tot allò que existeix. (ca)
- Das Apeiron (altgriechisch τὸ ἄπειρον ‚das Unendliche, das Unbegrenzte‘ in einem quantitativen Sinn) ist ein philosophischer Begriff für einen Urstoff, den der Vorsokratiker Anaximander (um 610–546 v. Chr.) prägte. Die bekannteste, mutmaßlich wortgetreue Überlieferung jenes Abschnitts aus dem Lehrgedicht Anaximanders, der das Apeiron als Anfang und Ende aller materiellen Phänomene zu bezeichnen scheint, wird dem Historiographen Simplikios zugeschrieben. Nach ihm lautete genannte Passage wie folgt: (de)
- Apeirono (en antikva greka lingvo : Άπειρον) laŭ la instruoj de la antaŭsokrata filozofo Anaksimandro, estas la nomo de la monda fondaĵo unua - la ĉefa (praa, Ἀρχή, greke Arĥi). Apartenanta al la Mileta filozofia skolo, Anaksimandro traktis la demandon pri tio, "kio estas arkaika?", tio estas, kio estas la materia principo, aŭ tiu fiksa materialo, kiu staras senŝanĝa malantaŭ la ŝanĝiĝanta mondo. La antaŭulo de Anaksimandro, Taleso, asertis, ke ĉi tiu substanco estas akvo, dum liaj posteuloj Anaksimeno asertis, ke ĉi tiu substanco estas aero. Anaksimandro, aliflanke, argumentis, ke ĉi tiu materialo, ne konata de ni, eble ne estus konota entute; kaj ke ĝi estas senlima kaj senfina (kaj tial certigas kontinuecon), sen trajtoj, kiuj distingas ĝin de la cetero de la elementoj, kaj inkluzivas ĉ (eo)
- Ápeiron es un término usado en filosofía, por Anaximandro de Mileto, para referirse al principio u origen (arché) de todas las cosas, identificando este primer principio con lo «indefinido» o «ilimitado». Consideraba que el principio constitutivo de las cosas era el ápeiron, que no es agua, ni tierra, ni fuego, ni aire; no tiene forma concreta, es infinito. El cosmos nace, se desarrolla y perece en el seno de ese "ápeiron". (es)
- Apeiron (Oudgrieks: ἄπειρον) is een begrip komt uit de presocratische natuurfilosofie en werd voor het eerst gebruikt door Anaximander van Milete (ca. 610-546 v.Chr.). Zijn filosofie is slechts fragmentarisch bekend via andere schrijvers. Letterlijk betekent a-peiron 'zonder grens, begrenzing'. Aristoteles (Fysica, 203b7, De Caelo, 303b10), Theophrastus en Simplicius (Fysica 24, 13) interpreteerden het woord als 'oneindig'. Mogelijk doelde Anaximander zelf echter op 'zonder bepaling' oftewel 'het onbepaalde'. De oermaterie (archè) is ongedifferentieerd en zonder innerlijke verdeelbaarheid. De materie waaruit de kosmos is ontstaan, is dan onbepaald. Een andere mogelijkheid is dat voor Anaximander de ruimte aanvankelijk onbepaald was, en kon die dus niet geïdentificeerd worden met elementen (nl)
- Ápeiron (ἄπειρον) é uma palavra grego que significa ilimitado, infinito ou indefinido que advém de ἀ- a-, "sem" e πεῖραρ peirar, "fim, limite", forma do Grego jónico de πέρας peras, "fim, limite, fronteira". (pt)
- Apeiron (τὸ ἄπειρον, "det oändliga", "det obegränsade", "det formlösa") är den grekiske filosofen Anaximanders (verksam på 500-talet f.Kr.) bidrag till de joniska naturfilosofernas, atomisternas och några pythagoréers sökande efter alltings ursprung, ett urämne, arche. Apeiron har senare kommit att förknippas med begrepp som eter och kvintessens. (sv)
- Апейрон (греч. ἄπειρον, «бесконечное, беспредельное») — понятие древнегреческой философии, введённое Анаксимандром, означающее неопределённое, беспредельное и бесконечное первовещество. Апейрон у Анаксимандра является основой мира и существует в вечном движении. Апейрон — это бескачественная материя; всё возникло путём выделения из апейрона противоположностей (например, горячее и холодное). (ru)
- Апейро́н (грец. ἄπειρον, «безкінечне, безмежне») — без'якісне матеріальне першоджерело; нескінченність у просторі і часі. Термін введений давньогрецьким філософом Анаксімандром для позначення нескінченності матеріального першоджерела — апейрон перебуває у вічному русі, виділяючи протилежності: тепле-холодне і сухе-вологе, в боротьбі яких виникають стихії (земля, вода, повітря й вогонь) і якісно визначені тіла. Поняття «апейрон» — важливий крок у розвитку філософії на шляху до уявлень про матерію, порівняно з ототожненням першоджерела з конкретною речовиною у Фалеса чи Анаксімена. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)