| rdfs:comment
| - التوسل بالمرجعية (بالإنجليزية: argument from authority أو appeal to authority) هو أحد صور الحجج المنطقية التي يُستخدم فيها دعم مرجعية ما كدليل على استنتاج الحجة. التوسل بالمرجعية هو أحد صور المغالطات المنطقية على الرغم من أنه يُستخدم كصورة مفحمة عندما يتفق كل أطراف الجدال على مصداقية المرجع في السياق. (ar)
- Ein argumentum ad verecundiam (lat. für „Beweis durch Ehrfurcht“) oder Autoritätsargument ist ein Argument, das eine These durch die Berufung auf eine Autorität, wie zum Beispiel einen Experten oder einen Vorgesetzten, beweisen will. Da Autorität als solche keine Garantie für Wahrheit ist, handelt es sich nicht um eine logisch zwingende Schlussfolgerung. (de)
- Η προσφυγή στην αυθεντία είναι ένα είδος λογικού επιχειρήματος επίσης γνωστού και ως argumentum ad verecundiam (Λατ. επιχείρημα προς σεβασμό) ή (Λατ. το είπε ο αυτός ο ίδιος), το οποίο χρησιμοποιείται όταν η μίας θέσης είναι ευθέως ανάλογη με την αξιοπιστία, τις γνώσεις ή το αξίωμα του προτείνοντος τη θέση. Αποτελεί μέθοδο απόκτησης και συχνά είναι λογική πλάνη. (el)
- An argument from authority (argumentum ab auctoritate), also called an appeal to authority, or argumentum ad verecundiam, is a form of argument in which the opinion of an authority on a topic is used as evidence to support an argument. Some consider that it is used in a cogent form if all sides of a discussion agree on the reliability of the authority in the given context, and others consider it to be a fallacy to cite the views of an authority on the discussed topic as a means of supporting an argument. Wikiquote has quotations related to Argument from authority. (en)
- 権威に訴える論証（けんいにうったえるろんしょう、英: argument from authority, appeal to authority）とは、命題が真であることを立証するために、権威によって裏付ける帰納的推論の一つである。統計を利用したの形をとることが多い。権威がその主題に関しては専門ではなかったり、専門家の間でもその主題に関して意見が一致していない場合があり、権威に訴える論証は往々にして誤謬となる。権威に訴える論証の逆は、発言者の権威の欠如などを理由にその主張を偽であるとする人身攻撃である。 不明瞭な言葉でも、権威のある人の意見を正しいと思いやすく、影響されやすいという心理傾向のことを、権威への隷属（けんいへのれいぞく）という。ただし、単に権威が行った表明が真であると主張するだけなら誤謬とは言えない。それは真かもしれないが、単に証明できないか、権威に帰することで真であると仮定しているだけだった場合、その仮定自体は批評の対象となり、結果として実際には間違いが判明することがある。権威の表明と相反する批評が行われるとき、その表明を権威が行ったという事実は、批評を無視する論証とはなり得ない。 (ja)
- 권위에 의한 논증 (Appeal from authority, authoritative argument, appeal to authority)는 명제가 참인 것을 입증하기 위해서, 그 권위를 제시하는 귀납적 추론의 하나이다. 통계를 이용한 의 형태를 취하는 것이 많다. 권위가 그 주제에 관해서는 전문은 아니거나, 전문가의 사이에서도 그 주제에 관해서 의견이 일치하고 있지 않는 경우가 있어, 권위에 의한 논증은 때때로 오류가 된다. 따라서 권위에 의한 논증을 인용할 경우, 발언의 타당성을 명확히 인지해야 하며, 자신의 발언에 대한 뒷받침으로서 작용하는 것이 좋다. 권위에 의한 논증의 역은, 발언자의 권위의 결여 등을 이유로 그 주장을 거짓이라고 하는 인신 공격이다. 다만, 단지 권위가 말한 표명이 참이라고 주장하는 것 뿐이면 오류라고는 할 수 없다. 그것은 참일지도 모르지만, 단지 증명할 수 없거나, 권위에 돌아가는 것으로 참이라고 가정하고 있을 뿐이었던 경우, 그 가정 자체는 비평의 대상이 되어, 결과적으로 실제로는 실수가 판명되는 일이 있다. 권위의 표명과 상반되는 비평을 할 때, 그 표명을 권위가 했다는 사실은, 비평을 무시하는 논증은 될 수 없다. (ko)
- L'argumentum ab auctoritate, detto anche argomento autorevole e appello all'autorità, è uno speciale argomento induttivo solitamente presentato sotto forma di , che sostiene la tesi dal generale allo specifico. (it)
- Het beroep op autoriteit of argumentum ad verecundiam (Latijn voor 'argument uit respect') is een wijze van redeneren waarbij een bewering berust op de autoriteit of de geloofwaardigheid van degene die de bewering doet. Wanneer de argumentatie foutief gebruikt wordt, is het een drogreden. (nl)
- Um argumento de autoridade (argumentum ab auctoritate), também chamado de apelo à autoridade, ou argumentum ad verecundiam, é uma forma de argumento em que a opinião de uma autoridade sobre um tópico é usada como evidência para apoiar um argumento. Alguns consideram que é usado de forma convincente se todos os lados de uma discussão concordarem sobre a confiabilidade da autoridade no contexto dado,e outros consideram uma falácia citar as opiniões pessoais de uma autoridade sobre um tópico discutido como meio de apoiar um argumento. (pt)
- 訴諸權威（英語：Appeal to authority；拉丁語：Argumentum ad verecundiam）或称偽托權威、援假權威，是一種特殊類型的歸納論證謬誤，通常以的形式來表達。雖然有時某些類別的訴諸權威能够成为有力的歸納論證，但是这种论证通常都存在被誤用的情况。 (zh)
- L'apel·lació a l'autoritat o Argumentum ex auctoritate o sovint abreujat com ex auctoritate és una locució llatina que significa «argument per autoritat». Es tracta d'un fenomen discursiu en la retòrica i en discussions jurídiques quan la persona pretén tenir raó, per l'ofici de la seva autoritat o de la seva funció, com ex auctoritate imperatoris (per autoritat de l'emperador) sense haver-hi cap obligació de donar arguments o ex auctoritate legis («per autoritat de la llei»). En lloc de desenvolupar una motivació pròpia per una opinió o una tesi, s'apel·la a un autor o publicació respectada per l'assistència o el lectorat que defensa la mateixa idea. En la retòrica, el problema rau en l'acceptança, o no, pel públic de l'autor de l'argument d'autoritat citat, un risc que ja palesa en l'obr (ca)
- Un argumentum ad verecundiam, argumento de autoridad o magister dixit es una forma de falacia. Consiste en defender algo como verdadero porque quien es citado en el argumento tiene autoridad en la materia. Los pitagóricos utilizaban este tipo de argumento para apoyar su conocimiento: si alguien les preguntaba «por qué», respondían «el maestro lo ha dicho» (en latín, magister dixit) o porque «él mismo lo ha dicho» (en latín, ipse dixit). Ejemplo 1:
* «La raíz cuadrada de 2 es irracional, porque así lo dijo Euclides». Ejemplo 2: Ejemplo 3:
* «La evolución existe, porque así lo dijo Darwin ». (es)
- Ad verecundiam argudioa, agintearen argudioa edo magister dixit, falazia logiko bat da. Zerbait egiazkoa dela defendatzeko argudioan gai horretan aditua edo jakituna den norbait aipatzean datza. Pitagorikoek beren jakintza jendaurrean balioztatzeko argudio mota hau erabiltzen zuten: norbaitek "zergatik" galdetzen bazien, pitagorikoek "maisuak horrela esan duelako" (latinez magister dixit) edo "berak esan duelako" (latinez ipse dixit) erantzuten zuten, alegia, Pitagorasek. (eu)
- L’argument d'autorité consiste à invoquer une autorité lors d'une argumentation, en accordant de la valeur à un propos en fonction de son origine plutôt que de son contenu. Ce moyen rhétorique diffère de l'emploi de la raison ou de la violence. L'argument d'autorité est parfois également désigné par trois formules latines :
* argumentum ad verecundiam : « argument de respect » ;
* argumentum ad potentiam : « argument de pouvoir » ;
* Ipse dixit : « Lui-même l'a dit », « lui » désignant l'autorité citée. (fr)
- Argument z autorytetu (łac. argumentum ab auctoritate), również argumentum ad verecundiam (łac. „argument do nieśmiałości”) – pozamerytoryczny sposób argumentowania polegający na powoływaniu się na jakiś autorytet, którego druga strona nie uznaje lub z którym nie zgadza się w danej kwestii, ale nie śmie go zakwestionować wskutek skrępowania poczuciem szacunku lub obawą narażenia się na zarzut zarozumiałości. Użycie argumentum ad verecundiam wywołuje tak zwany efekt autorytetu. Według cały proces ma następujący przebieg: (pl)
- Апелляция к авторитету (лат. argumentum ad verecundiam — «аргумент к скромности») — вид оспаривания аргументаций, предложение считать некоторое утверждение корректным потому, что такое утверждение сделано неким источником, считающимся авторитетным. Заблуждение заключается в том, что истинность или ложность высказывания может не зависеть от мнения используемого авторитетного источника; кроме того, авторитетный источник может ошибаться в выводах, даже основываясь на корректных предпосылках. (ru)
- Ett auktoritetsargument (argumentum ab auctoritate) är en form av argument där något påstås vara sant för att en auktoritet (ofta akademisk) påstår det. Auktoritetsargument är en form av genetiska argument. Form:
* Auktoritet A påstår att P är sant
* Alltså är P sant Exempel:
* Professorn i cellbiologi menar att cellplasma mest består av vatten
* Alltså består cellplasma mest av vatten Exempel:
* Professorn i cellbiologi menar att cellplasma mest består av guld
* Alltså består cellplasma mest av guld Exempel: (sv)
- Звернення до авторитету (лат. argumentum ad verecundiam, англ. appeal to authority, argument from authority) — логічна хиба, що полягає у зловживанні почуттями поваги до відомої людини, знаменитості чи експерта в певній галузі для отримання згоди із пропонованим висновком. Цей риторичний прийом може й не бути хибою (див. нижче), але у випадках, коли робиться посилання на автора, що не є спеціалістом в даній галузі, він є хибним завжди. Крім того, коректність його використання може бути дуже відносною. Наприклад, у суперечці двох неспеціалістів щодо теорії відносності, звернення до тверджень Ейнштейна є переконливими та авторитетними. Однак, якщо те ж саме питання дискутується фізиками, використання такого прийому становитиме логічну хибу. Також, посилання на авторитет Ейнштейна в дискусії (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)